Рішення

від 26.03.2018 по справі 904/9901/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2018м. ДніпроСправа № 904/9901/17 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Гриценко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілксервіс", м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілкостор", м. Дніпро

про стягнення 65 888 грн. 94 коп. за договором купівлі-продажу від 27.07.2016р. № 15

Представники:

від позивача: не з'явився ;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілксервіс" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілкостор" заборгованість у розмірі 65 888 грн. 94 коп., з яких: 60 109 грн. 92 коп. - основний борг, 1 244 грн. 58 коп. - пеня, 1 201 грн. 64 коп. - 3% річних, 3 332 грн. 80 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору купівлі-продажу від 27.07.2016р. № 15.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Ухвалою господарського суду від 30.11.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в засіданні на 21.12.2017.

21.12.2017 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Рудь І.А. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду від 09.01.2018 постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 14.02.2018.

12.02.2018 на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача від 09.02.2018, яких останній зазначив, що накладні № 76 від 01.03.2017 на суму 22 848 грн. 00 коп. та №83 від 06.03.2017 на суму 22 152 грн. 00 коп., додані до позову, були складені помилково. Про помилку, яка сталася відповідача повідомлено 10.03.2017 електронною поштою та направлено виправлені видаткові накладні № 76 від 01.03.2017 на суму 15 816 грн. 00 коп., №83 від 06.03.2017 на суму 14 052 грн. 00 коп., які зазначені у двосторонньому акті звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2017 по 29.05.2017, підписаному відповідачем, що свідчить про визнання боргу та його обізнаність з приводу вказаної помилки.

Ухвалою господарського суду від 14.02.2018 підготовче судове засідання відкладено на 27.02.2018, у зв'язку із неявкою представника відповідача та необхідністю надання витребуваних судом документів.

Ухвалою господарського суду від 27.02.2018 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 13.03.2018.

13.03.2018 на адресу суду електронною поштою надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою господарського суду від 13.03.2018 розгляд справи відкладено на 26.03.2018.

26.03.2018 на адресу суду електронною поштою надійшли письмові пояснення позивача від 21.03.2018, в яких останній на виконання вимог ухвали суду від 13.03.2018 зазначив, що у виписці по рахунку ТОВ Мілксервіс , наданої на підтвердження часткової оплати відповідачем поставленого товару, у призначенні платежу бухгалтером відповідача допущено помилку у даті договору, оскільки інших договорів між сторонами не укладалося. Щодо невідповідності підпису у видаткових накладних з підписом, який зазначено у генеральній довіреності від 27.07.2016 № 7 позивач пояснив, що видаткові накладні за спірний період надходили Укрпоштою на адресу позивача вже підписаними, тому позивачеві невідомо хто з працівників ТОВ Мілкстор їх підписував.

26.03.2018 на адресу суду електронною поштою надійшло клопотання позивача від 23.03.2018, в якому позивач на виконання вимог суду здійснив перерахунок інфляційних втрат та надав новий розрахунок вказаних нарахувань, згідно з яким змінив період нарахування, нарахувавши інфляційні з 05.06.2017 по 01.11.2017 у сумі 2 993 грн. 58 коп. У зв'язку із чим позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 65 549 грн. 72 коп., з яких: 60 109 грн. 92 коп. - основний борг, 1 244 грн. 58 коп. - пеня, 1 201 грн. 64 коп. - 3% річних, 2 993 грн. 58 коп. - інфляційні втрати.

Господарський суд зазначає, що вказане клопотання за своїм змістом є заявою про зменшення позовних вимог. Проте, суд не приймає його до розгляду, оскільки в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України вказане клопотання подане позивачем після закінчення підготовчого засідання.

У судове засідання 26.03.2018 представники сторін не з'явились.

На адресу суду надійшло клопотання позивача від 23.03.2018 про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач явку повноважного представника у призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Господарський суд зазначає, що ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 30.11.2017 отримана відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення № 4905404437257, але конверт з ухвалою суду від 09.01.2018, що направлялась відповідачу, повернувся на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку Повернуто за закінченням строку зберігання .

Повідомлення про вручення відповідачу ухвал господарського суду від 14.02.2018, 27.02.2018, 13.03.2018 або конверти із вказаними ухвалами на адресу суду не повертались.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику , за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Господарський суд зазначає, що ухвали суду направлялися відповідачу за адресою, яка значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг від 30.11.2017).

Крім того, на підтвердження направлення відповідачу ухвали від 14.02.2018 та 27.02.2018 до матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії реєстру на відправку рекомендованої пошти з повідомленням по Дніпру від 22.02.2018 № 186, реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Дніпропетровській області з повідомленням від 01.03.2018 № 13 та витяги з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки за вказаних вище підстав, вони вважаються повідомленим про час та місце судового розгляду справи належним чином.

Відповідно до ст.165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілксервіс" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілкостор" (покупець) укладено договір №15 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець передає на умовах діючого договору, а покупець на підставі замовлення покупця приймає у власність товар в кількості та асортименті згідно з накладними та рахунками-фактури, які оформлюються при відвантаженні товару (п.1.1 договору).

Згідно із п. 2.1 договору кількість та асортимент кожної партії товару зазначається в рахунку-фактурі, яка складається на підставі замовлення покупця, поданого відповідно до розділу 4 даного договору, та являється невід'ємною частиною даного договору.

Вартість кожної одиниці товару та загальна вартість кожної партії товару, що поставляється, визначається на підставі рахунку-фактури (п.3.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору розрахунок між сторонами здійснюється платіжним дорученням, шляхом перерахування коштів на розрахункових рахунок постачальника, вказаний в розділі 9 даного договору.

За умовами п. 3.4 договору покупець зобов'язується оплачувати кожну окрему партію товару (кількість та асортимент якої визначається у рахунку-фактурі) протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Пунктом 4.1 договору визначено, що на виконання чинного законодавства України сторони застосовують до даного Договору умови FCA в редакції 2000 року Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів МТП ІНКОТЕРМС.

Відповідно до п. 4.2 договору поставка товару здійснюється окремими партіями протягом дії даного Договору на підставі письмового замовлення покупця, яке надається постачальнику за 3 (три) календарних днів до узгодження строку поставки товару. В даний строк постачальник обробляє і узгоджує замовлення. Датою узгодження замовлення покупця є дата виставлення рахунку-фактури. Заявка на поставку товару повинна містити наступні відомості: найменування та кількість товару.

Згідно до п. 4.4 договору постачальник за 3 дні до моменту поставки товару виставляє покупцю рахунок-фактуру та проводить поставку товару покупцю на протязі 3 банківських днів.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту отримання товару у підприємства, яке буде здійснювати перевезення (п.4.6 договору).

За умовами п. 5.4.1 договору покупець зобов'язаний своєчасно та у відповідності до договору поводити оплату товару.

Відповідно до п. 8.4 даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2017 року. Зобов'язання, які виникли з цього договору припиняються належним виконанням.

На виконання умов договору від 27.07.2016 №15 позивач у період з 28.07.2016 по 16.05.2017 поставив відповідачу товар у замовленій кількості та належної якості на загальну суму 637 212 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи (т. 1 а.с. 25-93):

- видаткова накладна № 225 від 28.07.2016 на суму 5 184 грн.;

- видаткова накладна № 229 від 02.08.2016 на суму 16 200 грн.;

- видаткова накладна № 237 від 09.08.2016 на суму 16 200 грн.;

- видаткова накладна № 248 від 19.08.2016 на суму 5 520 грн.;

- видаткова накладна № 256 від 23.08.2016 на суму 21 600 грн.;

- видаткова накладна № 262 від 29.08.2016 на суму 8 280 грн.;

- видаткова накладна № 268 від 01.09.2016 на суму 5 400 грн.;

- видаткова накладна № 278 від 07.09.2016 на суму 5 400 грн.;

- видаткова накладна № 280 від 08.09.2016 на суму 2 700 грн.;

- видаткова накладна № 287 від 20.09.2016 на суму 13 500 грн.;

- видаткова накладна № 293 від 23.09.2016 на суму 2 760 грн.;

- видаткова накладна № 298 від 28.09.2016 на суму 13 620 грн.;

- видаткова накладна № 306 від 05.10.2016 на суму 10 860 грн.;

- видаткова накладна № 314 від 11.10.2016 на суму 9 540 грн.;

- видаткова накладна № 319 від 17.10.2016 на суму 8 100 грн.;

- видаткова накладна № 331 від 28.10.2016 на суму 6 840 грн.;

- видаткова накладна № 336 від 04.11.2016 на суму 2 700 грн.;

- видаткова накладна № 343 від 09.11.2016 на суму 8 160 грн.;

- видаткова накладна № 349 від 15.11.2016 на суму 7 884 грн.;

- видаткова накладна № 351 від 16.11.2016 на суму 6 564 грн.;

- видаткова накладна № 357 від 18.11.2016 на суму 5 400 грн.;

- видаткова накладна № 359 від 21.1.2016 на суму 1 692 грн.;

- видаткова накладна № 363 від 24.11.2016 на суму 5 400 грн.;

- видаткова накладна № 364 від 25.11.2016 на суму 282 грн.;

- видаткова накладна № 368 від 28.11.2016 на суму 4 773 грн. 60 коп.;

- видаткова накладна № 371 від 29.11.2016 на суму 7 243 грн. 20 коп.;

- видаткова накладна № 373 від 30.11.2016 на суму 6 552 грн.;

- видаткова накладна № 379 від 05.12.2016 на суму 4 543 грн. 20 коп.;

- видаткова накладна № 380 від 06.12.2016 на суму 4 543 грн. 20 коп.;

- видаткова накладна № 382 від 07.12.2016 на суму 5 400 грн.;

- видаткова накладна № 386 від 08.12.2016 на суму 6 180 грн.;

- видаткова накладна № 389 від 09.12.2016 на суму 1 152 грн.;

- видаткова накладна № 390 від 12.12.2016 на суму 2 304 грн.;

- видаткова накладна № 391 від 13.12.2016 на суму 9 252 грн.;

- видаткова накладна № 392 від 14.12.2016 на суму 3 456 грн.;

- видаткова накладна № 394 від 15.12.2016 на суму 13 564 грн. 80 коп.;

- видаткова накладна № 400 від 20.12.2016 на суму 14 544 грн.;

- видаткова накладна № 405 від 21.12.2016 на суму 4 260 грн.;

- видаткова накладна № 410 від 23.12.2016 на суму 6 960 грн.;

- видаткова накладна № 414 від 26.12.2016 на суму 29 400 грн.;

- видаткова накладна № 3 від 05.01.2017 на суму 13 920 грн.;

- видаткова накладна № 8 від 11.01.2017 на суму 22 248 грн.;

- видаткова накладна № 13 від 19.01.2017 на суму 10 008 грн.;

- видаткова накладна № 17 від 23.01.2017 на суму 20 808 грн.;

- видаткова накладна № 29 від 31.01.2017 на суму 8 040 грн.;

- видаткова накладна № 30 від 31.01.2017 на суму 14 160 грн.;

- видаткова накладна № 37 від 03.02.2017 на суму 3 360 грн.;

- видаткова накладна № 40 від 06.02.2017 на суму 16 512 грн.;

- видаткова накладна № 44 від 09.02.2017 на суму 14 832 грн.;

- видаткова накладна № 48 від 13.02.2017 на суму 4 716 грн.;

- видаткова накладна № 54 від 16.02.2017 на суму 27 600 грн.;

- видаткова накладна № 60 від 21.02.2017 на суму 16 080 грн.;

- видаткова накладна № 76 від 01.03.2017 на суму 15 816 грн.;

- видаткова накладна № 83 від 06.03.2017 на суму 14 052 грн.;

- видаткова накладна № 87 від 09.03.2017 на суму 1 044 грн.;

- видаткова накладна № 91 від 10.03.2017 на суму 9 564 грн.;

- видаткова накладна № 98 від 14.03.2017 на суму 12 588 грн.;

- видаткова накладна № 106 від 20.03.2017 на суму 16 608 грн.;

- видаткова накладна № 109 від 23.03.2017 на суму 8 826 грн.;

- видаткова накладна № 126 від 30.03.2017 на суму 9 432 грн.;

- видаткова накладна № 131 від 31.03.2017 на суму 9 084 грн.;

- видаткова накладна № 145 від 05.04.2017 на суму 19 824 грн.;

- видаткова накладна № 154 від 11.04.2017 на суму 7 188 грн.;

- видаткова накладна № 162 від 18.04.2017 на суму 3 696 грн.;

- видаткова накладна № 167 від 20.04.2017 на суму 3 168 грн.;

- видаткова накладна № 176 від 24.04.2017 на суму 9 828 грн.;

- видаткова накладна № 199 від 10.05.2017 на суму 5 484 грн.;

- видаткова накладна № 203 від 11.05.2017 на суму 792 грн.;

- видаткова накладна № 218 від 16.05.2017 на суму 4 020 грн..

Позивач зазначає, що частина товару за спірними поставками поставлена за допомогою перевізника Нова пошта , на підтвердження чого надав копії експрес-накладних; частину товару відповідач отримав самостійно (т. 2, а.с.26-38)

В порушення умов договору відповідач зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково на суму 577 102 грн. 08 коп., що підтверджується виписками з банківського рахунку постачальника за період з 28.07.2016 по 23.11.2017 (т. 1, а.с. 138-217), у зв'язку з чим у нього утворились заборгованість перед позивачем в розмірі 60 109 грн. 92 коп.

Позивач подав до суду копію підписаного сторонами та скріпленого їх печатками акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2017 по 29.05.2017 (т.1, а.с. 23-24), відповідно до якого сторони засвідчили, що станом на 29.05.2017 заборгованість на користь позивача становить 60 109 грн. 92 коп.

Господарський суд зазначає, що відповідно до змісту призначення платежу у платіжних дорученнях про сплату вартості поставленого товару за спірними поставками, які викладені у вищевказаній банківській виписці, відповідачем зазначена інша дата договору поставки № 15, а саме 27.08.2016 , в той час як спірний договір датований 27.07.2016.

Позивач у письмових поясненнях припускає наявність помилки при зазначенні відповідачем дати договору та стверджує, що інших договорів між сторонами не укладалось.

З урахуванням підтвердження відповідачем наявності заборгованості перед позивачем у заявленій сумі згідно акту звіряння взаєморозрахунків та відсутності в матеріалах справи доказів протилежного, господарський суд приймає вказану банківську виписку в якості належного доказу на підтвердження часткової оплати відповідачем вартості поставленого позивачем товару за спірним договором.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 20.10.2017 № 20/01, в якій просив погасити наявну заборгованість за договором, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до умов п. 6.1 договору у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець на вимогу постачальника сплачує на його користь пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача пеня за загальний період з 02.03.2017 по 15.05.2017, розрахована за кожною накладною окремо, у загальному розмірі 1 244 грн. 58 коп.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 201 грн. 64 коп. за загальний період з 18.08.2016 по 23.11.2017 та інфляційні втрати у розмірі 3 332 грн. 80 коп. за загальний період з 18.08.2016 по 01.11.2017.

Заборгованість відповідача підтверджується: договором з додатками, копіями видаткових накладних, двостороннім актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2017 по 29.05.2017, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем сторонами до матеріалів справи не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням умов п. 3.4. договору відповідач повинен був оплатити поставлений товар:

- за видатковою накладною № 225 від 28.07.2016 на суму 5 184 грн. - у строк до 17.08.2016;

- за видатковою накладною № 229 від 02.08.2016 на суму 16 200 грн. - у строк до 22.08.2016;

- за видатковою накладною № 237 від 09.08.2016 на суму 16 200 грн. у строк до 29.08.2016;

- за видатковою накладною № 248 від 19.08.2016 на суму 5 520 грн. - у строк до 08.09.2016;

- за видатковою накладною № 256 від 23.08.2016 на суму 21 600 грн. - у строк до 12.09.2016;

- за видатковою накладною № 262 від 29.08.2016 на суму 8 280 грн. - у строк до 19.09.2016;

- за видатковою накладною № 268 від 01.09.2016 на суму 5 400 грн. - у строк до 21.09.2016;

- за видатковою накладною № 278 від 07.09.2016 на суму 5 400 грн. - у строк до 27.09.2016;

- за видатковою накладною № 280 від 08.09.2016 на суму 2 700 грн. - у строк до 28.09.2016;

- за видатковою накладною № 287 від 20.09.2016 на суму 13 500 грн. - у строк до 10.10.2016;

- за видатковою накладною № 293 від 23.09.2016 на суму 2 760 грн. - у строк до 13.10.2016;

- за видатковою накладною № 298 від 28.09.2016 на суму 13 620 грн. - у строк до 18.10.2016;

- за видатковою накладною № 306 від 05.10.2016 на суму 10 860 грн. - у строк до 25.10.2016;

- за видатковою накладною № 314 від 11.10.2016 на суму 9 540 грн. - у строк до 31.10.2016;

- за видатковою накладною № 319 від 17.10.2016 на суму 8 100 грн. - у строк до 07.11.2016;

- за видатковою накладною № 331 від 28.10.2016 на суму 6 840 грн. - у строк до 17.11.2016;

- за видатковою накладною № 336 від 04.11.2016 на суму 2 700 грн. - у строк до 24.11.2016;

- за видатковою накладною № 343 від 09.11.2016 на суму 8 160 грн. - у строк до 29.11.2016;

- за видатковою накладною № 349 від 15.11.2016 на суму 7 884 грн. - у строк до 05.12.2016;

- за видатковою накладною № 351 від 16.11.2016 на суму 6 564 грн. - у строк до 06.12.2016;

- за видатковою накладною № 357 від 18.11.2016 на суму 5 400 грн. - у строк до 08.12.2016;

- за видатковою накладною № 359 від 21.1.2016 на суму 1 692 грн. - у строк до 12.12.2016;

- за видатковою накладною № 363 від 24.11.2016 на суму 5 400 грн. - у строк до 14.12.2016;

- за видатковою накладною № 364 від 25.11.2016 на суму 282 грн. - у строк до 15.12.2016;

- за видатковою накладною № 368 від 28.11.2016 на суму 4 773 грн. 60 коп. - у строк до 19.12.2016;

- за видатковою накладною № 371 від 29.11.2016 на суму 7 243 грн. 20 коп. - у строк до 19.12.2016;

- за видатковою накладною № 373 від 30.11.2016 на суму 6 552 грн. - у строк до 20.12.2016;

- за видатковою накладною № 379 від 05.12.2016 на суму 4 543 грн. 20 коп. - у строк до 25.12.2016;

- за видатковою накладною № 380 від 06.12.2016 на суму 4 543 грн. 20 коп. - у строк до 26.12.2016;

- за видатковою накладною № 382 від 07.12.2016 на суму 5 400 грн. - у строк до 27.12.2016;

- за видатковою накладною № 386 від 08.12.2016 на суму 6 180 грн. - у строк до 28.12.2016;

- за видатковою накладною № 389 від 09.12.2016 на суму 1 152 грн. - у строк до 29.12.2016;

- за видатковою накладною № 390 від 12.12.2016 на суму 2 304 грн. - у строк до 02.01.2017;

- за видатковою накладною № 391 від 13.12.2016 на суму 9 252 грн. - у строк до 02.01.2017;

- за видатковою накладною № 392 від 14.12.2016 на суму 3 456 грн. - у строк до 03.01.2017;

- за видатковою накладною № 394 від 15.12.2016 на суму 13 564 грн. 80 коп. - у строк до 04.01.2017;

- за видатковою накладною № 400 від 20.12.2016 на суму 14 544 грн. - у строк до 09.10.2017;

- за видатковою накладною № 405 від 21.12.2016 на суму 4 260 грн. - у строк до 10.01.2017;

- за видатковою накладною № 410 від 23.12.2016 на суму 6 960 грн. - у строк до 12.01.2017;

- за видатковою накладною № 414 від 26.12.2016 на суму 29 400 грн. - у строк до 16.01.2017 ;

- за видатковою накладною № 3 від 05.01.2017 на суму 13 920 грн. - у строк до 25.01.2017;

- за видатковою накладною № 8 від 11.01.2017 на суму 22 248 грн. - у строк до 31.01.2017;

- за видатковою накладною № 13 від 19.01.2017 на суму 10 008 грн. - у строк до 08.02.2017;

- за видатковою накладною № 17 від 23.01.2017 на суму 20 808 грн. - у строк до 13.02.2017;

- за видатковою накладною № 29 від 31.01.2017 на суму 8 040 грн. - у строк до 20.02.2017;

- за видатковою накладною № 30 від 31.01.2017 на суму 14 160 грн. - у строк до 20.02.2017;

- за видатковою накладною № 37 від 03.02.2017 на суму 3 360 грн. - у строк до 23.02.2017;

- за видатковою накладною № 40 від 06.02.2017 на суму 16 512 грн. - у строк до 27.02.2017;

- за видатковою накладною № 44 від 09.02.2017 на суму 14 832 грн. - у строк до 01.03.2017;

- за видатковою накладною № 48 від 13.02.2017 на суму 4 716 грн. - у строк до 06.03.2017;

- за видатковою накладною № 54 від 16.02.2017 на суму 27 600 грн. - у строк до 09.03.2017;

- за видатковою накладною № 60 від 21.02.2017 на суму 16 080 грн. - у строк до 13.03.2017;

- за видатковою накладною № 76 від 01.03.2017 на суму 15 816 грн. - у строк до 21.03.2017;

- за видатковою накладною № 83 від 06.03.2017 на суму 14 052 грн. - у строк до 27.03.2017;

- за видатковою накладною № 87 від 09.03.2017 на суму 1 044 грн. - у строк до 29.03.2017;

- за видатковою накладною № 91 від 10.03.2017 на суму 9 564 грн. - у строк до 30.03.2017;

- за видатковою накладною № 98 від 14.03.2017 на суму 12 588 грн. - у строк до 03.04.2017;

- за видатковою накладною № 106 від 20.03.2017 на суму 16 608 грн. - у строк до 11.04.2017;

- за видатковою накладною № 109 від 23.03.2017 на суму 8 826 грн. - у строк до 12.04.2017;

- за видатковою накладною № 126 від 30.03.2017 на суму 9 432 грн. - у строк до 19.04.2017;

- за видатковою накладною № 131 від 31.03.2017 на суму 9 084 грн. - у строк до 20.04.2017;

- за видатковою накладною № 145 від 05.04.2017 на суму 19 824 грн. - у строк до 25.04.2017;

- за видатковою накладною № 154 від 11.04.2017 на суму 7 188 грн. - у строк до 01.05.2017;

- за видатковою накладною № 162 від 18.04.2017 на суму 3 696 грн. - у строк до 09.05.2017;

- за видатковою накладною № 167 від 20.04.2017 на суму 3 168 грн. - у строк до 10.05.2017;

- за видатковою накладною № 176 від 24.04.2017 на суму 9 828 грн. - у строк до 15.05.2017;

- за видатковою накладною № 199 від 10.05.2017 на суму 5 484 грн. - у строк до 30.05.2017;

- за видатковою накладною № 203 від 11.05.2017 на суму 792 грн. - у строк до 31.05.2017;

- за видатковою накладною № 218 від 16.05.2017 на суму 4 020 грн. - у строк до 05.06.2017.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачем отриманий від позивача товар оплачувався несвоєчасно та не у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, щ о порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки при проведенні розрахунку пені та 3% річних за поставками від 29.08.2016, 17.10.2016, 09.02.2017, 16.02.2017, 06.03.2017, 20.03.2017, 23.03.2017, 24.04.2017 позивачем не враховано приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, згідно перерахунку, здійсненого господарським судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня у загальному розмірі 1 125 грн. 42 коп. та 3% річних в сумі 1 183 грн. 73 коп. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховані вищенаведені приписи та виконано розрахунок з урахуванням індексу інфляції, визначеного у місяці, в якому платіж мав бути здійснений, а не у наступному. Проте, при перевірці наданого позивачем розрахунку інфляційних судом встановлено, що розмір вказаних нарахувань є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред'явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору поставки та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 60 109 грн. 92 коп. основного боргу, 1 183 грн. 73 коп. 3% річних, 1 125 грн. 42 коп. пені, 3 332 грн. 80 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілкостор" (49054, м. Дніпро, вул. Сергія Подолинського, буд. 31, офіс 1, код ЄДРПОУ 40364746) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілксервіс" (08132, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37757249) 60 109 грн. 92 коп. (шістдесят тисяч сто дев'ять грн. 92 коп.) основного боргу, 1 183 грн. 73 коп. (одну тисячу сто вісімдесят три грн. 73 коп.) 3% річних, 3 332 грн. 80 коп. (три тисячі триста тридцять дві грн. 80 коп.) інфляційних втрат, 1 125 грн. 42 коп. (одну тисячу сто двадцять п'ять грн.. 42 коп.) пені, 1 596 грн. 67 коп. (одну тисячу п'ятсот дев'яносто шість грн. 67 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 05.04.2018