Рішення

від 09.03.2018 по справі 910/209/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.03.2018Справа № 910/209/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова В.О., розглянув

справу № 910/209/18

за позовом приватного підприємства Дніпрохімтех , м. Кам'янське Дніпропетровської області,

до приватного підприємства Рось , м. Київ,

про стягнення 337 521,18 грн.,

без участі учасників справи.

Приватне підприємство Дніпрохімтех (далі - ПП Дніпрохімтех ) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного підприємства Рось (далі - ПП Рось ): 299 969,18 грн. основної заборгованості, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 16.06.2016 №1606/16 (далі - Договір); 25 008,37 грн. пені; 2 884,63 грн. 3% річних; 9 659 грн. втрат від інфляції, а всього 337 521,18 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; запропоновано: - позивачу надати (направити) відповідь на відзив (за наявності) у строк не пізніше 09.02.2018; - відповідачу надати (направити) відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову, у строк не пізніше 29.01.2018.

Вказану ухвалу суду було надіслано сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До матеріалів справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за юридичною адресою відповідача, а також конверт-повернення з юридичної адреси позивача з відміткою відділення поштового зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання .

Разом з тим, відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

З метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття судового рішення у відповідності до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.06.2016 ПП Дніпрохімтех (постачальник) і ПП Рось в особі філії Роменський молочний комбінат (покупець) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар, в порядку та на умовах, передбачених у Договорі (пункт 1.1 Договору);

- специфікація визначає такі умови поставки товару: найменування; ціну товару; якісні характеристики товару; базис поставки; дата оплати товару; реквізити вантажовідправника; реквізити вантажоодержувачів; країну виробника товару (пункт 2.1 Договору);

- відповідно до виробничих планів постачальник готує і надсилає покупцю для підписання специфікацію, в якій вказує гарантований обсяг, ціну на товар в зазначеному періоді поставки та інші умови поставки (пункт 2.2 Договору);

- специфікація вступає в силу з моменту її підписання і скріплення печатками сторін, є додатком до Договору і його невід'ємною частиною (пункт 2.3 Договору);

- кожна специфікація діє на зазначених в ній умовах протягом періоду поставки, в частині взаєморозрахунків - до моменту їх повного розрахунку (пункт 2.6 Договору);

- загальна сума Договору складає фактичну суму вартості товару, поставленого в порядку та на умовах, передбачених Договором (пункт 6.1 Договору);

- термін оплати покупцем вартості поставленого за Договором товару узгоджується сторонами і вказується в специфікаціях на поставку товару (пункт 7.1 Договору);

- товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: за якістю - згідно з сертифікатом якості та інших вимог, передбачених Договором та Законом до такого виду товару; за кількістю - згідно з підписаною сторонами видатковою накладною на товар (партію товару) підставі даних зважування у вантажовідправника (пункт 12.1 Договору);

- за поручення терміну оплати товару (також у разі поставки товару без виконання зобов'язання покупця за попередньою оплатою) покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на момент такого прострочення, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення (пункт 13.1 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє по 31.12.2017 (пункт 17.1 Договору в редакції додаткової угоди від 05.05.2017 №1).

Частинами першою і другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

05.05.2017 сторонами підписано специфікацію №3 згідно з умовами якої строк оплати товару - протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

На виконання умов Договору та специфікації від 05.05.2017 №3 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 573 906,30 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме: від 29.05.2017 №81 на суму 186 797,52 грн.; від 19.06.2017 №94 на суму 187 139,64 грн.; від 24.07.2017 №119 на суму 199 969,14 грн.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Таким чином, товар вважається поставленим позивачем і прийнятим відповідачем буз будь-яких зауважень.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

08.11.2017 позивачем було надіслано відповідачу претензію від 27.10.2017, в якій позивач вимагав сплати заборгованість у сумі 299 969,18 грн.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надіслав, заборгованість не сплатив.

Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків, підписаним уповноваженими представниками сторін і скріпленим печатками юридичних осіб, станом на 04.12.2017 відповідачем частково оплачено позивачу поставлений товар на суму 273 937,12 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 299 969,18 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 25 008,37 грн. пені.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 13.1 Договору передбачено, що за поручення терміну оплати товару (також у разі поставки товару без виконання зобов'язання покупця за попередньою оплатою) покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на момент такого прострочення, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 25 008,37 грн. пені за такі періоди:

з 25.08.2017 по 26.10.2017 - 12 943,87 грн.;

з 27.10.2017 по 14.12.2017 - 10 872,85 грн.;

з 15.12.2017 по 19.12.2017 - 1 191,66 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок сум пені і періодів її нарахування, суд дійшов висновку про те, що він правильний.

Отже, стягненню з відповідача підлягає 25 008,37 грн. пені.

Що ж до стягнення 2 884,63 грн. 3% річних і 9 659 грн. втрат від інфляції за період з 25.08.2017 по 19.12.2017, то слід зазначити таке.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки сум 3% річних і втрат від інфляції та періоди їх нарахування, господарський суд міста Києва встановив таке:

- періоди нарахування сум 3% річних і втрат від інфляції визначені позивачем вірно;

- суми 3% річних і втрат від інфляції розраховані позивачем неправильно.

За перерахунком суду сума 3% річних становить 2 884,64 грн., а втрат від інфляції - 15 582,04 грн.

Разом з тим, згідно з частиною другою статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 2 884,63 грн. 3% річних і 9 659 грн. втрат від інфляції за розрахунком позивача.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 12 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою і третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин четвертої і п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

16.12.2017 позивачем і адвокатом Лігінович Наталією Степанівною укладено договір №57 про надання правової допомоги, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати клієнту правничу допомогу з питань стягнення боргу за Договором, що був укладений ПП Дніпрохімтех і ПП Рось , на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

Згідно з розрахунком розміру гонорару адвоката, адвокат надає позивачу такі послуги:

вивчення матеріалів справи з метою визначення судової перспективи спору; кількість витраченого часу - 3 год.; розмір оплати за 1 год. роботи - 200 грн.; сума - 600 грн.;

вивчення судового практики щодо предмета спору; кількість витраченого часу - 2 год.; розмір оплати за 1 год. роботи - 500 грн.; сума - 1 000 грн.;

аналіз ситуації на основі вивчених документів та підготовка юридичного висновку щодо перспективи спору; кількість витраченого часу - 2 год.; розмір оплати за 1 год. роботи - 700 грн.; сума - 1 400 грн.;

збір доказової бази для підготовки позовної заяви та опрацювання доказів; кількість витраченого часу - 2 год.; розмір оплати за 1 год. роботи - 1 000 грн.; сума - 2 000 грн.;

підготовка та подача позовної заяви; кількість витраченого часу - 5 год.; розмір оплати за 1 год. роботи - 800 грн.; сума - 4 000 грн.;

представництво в господарському суді (участь у судових засіданнях) кількість витраченого часу - 1 судо/день *3; розмір оплати за 1 год. роботи - 1 000 грн.; сума - 3 000 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 21.12.2017 №1323 позивач сплатив адвокату 12 000 грн.

Разом з тим, враховуючи, що даний позов було розглянуто судом у порядку прощеного позовної провадження без проведення судового засідання, то суд дійшов висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9 000 грн. є співрозмірними заявленим позовним вимогам, а тому вбачає за можливе у вказаній сумі витрати покласти на відповідача; у решті заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства Рось (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10; ідентифікаційний код 32191954) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь приватного підприємства Дніпрохімтех (51931, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Г. Романової, буд. 4 А; ідентифікаційний код 32130258): 299 969 (двісті дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 18 коп. основної заборгованості; 25 008 (двадцять п'ять тисяч вісім) грн. 37 коп. пені; 2 884 (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 63 коп. 3% річних; 9 659 (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. втрат від інфляції; 5 062 (п'ять тисяч шістдесят дві) грн. 82 коп. судового збору і 9 000 (дев'ять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05.04.2018.

Суддя В.О. Демидов