Рішення

від 27.03.2018 по справі 902/1112/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2018 р. Cправа № 902/1112/17

Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Німенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури, м.Вінниця в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, м.Вінниця

до товариства з обмеженою відповідальністю "Теплий Дім-ЛТД", м.Вінниця

про повернення земельної ділянки

за участю:

прокурора Федчук Світлана Миколаївна, сл. посвідчення № 045020 від 29.11.2016;

позивача ОСОБА_1, довіреність №110 від 23.12.2017;

відповідача не з'явився

В С Т А Н О В И В :

У провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1112/17 за позовом заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Теплий Дім-ЛТД" про повернення земельної ділянки загальною площею 0,6361 га (кадастровий номер 0510136300:01:059:0029), яка знаходиться за адресою: м.Вінниця, Немирівське шосе (між будинком 103А) шляхом підписання акту прийому-передачі.

Ухвалою суду від 25.01.2018 постановлено справу №902/1122/17 розглянути за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі №902/1112/17 призначено на 28.02.2018.

Ухвалою суду від 28.02.2018 постановлено закрити підготовче провадження у справі №902/1112/17, призначити справу до судового розгляду по суті, повідомити учасникам справи, що розгляд справи по суті відбудеться 27.03.2018.

На визначену судом дату (27.03.2018) з'явився прокурор та представник позивача.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, причини неявки суду не повідомив, про дату, місце та час розгляду справи №902/1112/17 повідомлений завчасно та належним чином ухвалою суду від 28.02.2018. Так, ухвала суду від 28.02.2018 направлена за юридичною адресою товариства з обмеженою відповідальністю "Теплий Дім-ЛТД" (21100, м.Вінниця, вул.Київська, 146), що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, про що свідчить відмітка працівників канцелярії суду від 05.03.2018.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 28.02.2018, надіслана на адресу відповідача, повернута до суду відділенням поштового зв'язку з написом в графі "причина повернення (досилання)" - "за закінченням терміну зберігання".

При цьому, пунктами 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 10 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, суд наголошує, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому, ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183, Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.3 ч.1 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.78 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Судовий розгляд справи (27.03.2018) здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.222 ГПК України.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримали в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

Як вбачається із змісту позовної заяви прокурор посилається на ухилення відповідача від повернення орендованої ним земельної ділянки за договором від 15.01.2007, укладеним між Вінницькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Теплий Дім-ЛТД", який припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено - 21.03.2017.

При цьому, за твердженням прокурора, відповідач не звертався до Вінницької міської ради із клопотанням (заявою) про поновлення договору оренди земельної ділянки та свої зобов'язання щодо повернення земельної ділянки не виконав.

В якості нормативного обґрунтування заявленого позову прокурор, з поміж іншого, зазначає положення ст.ст. 8, 13, 18, 20, 31, 33, 34 ЗУ "Про оренду землі", ст.ст. 93, 124 ЗК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 785, 792 ЦК України.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач, будь-яких заяв по суті справи не подавав (відзив, заперечення тощо).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 15.01.2007 між Вінницькою міською радою (Орендодавець, Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Теплий Дім-ЛТД" (Орендар, Відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки б/н (Договір) відповідно до п. 1. якого орендодавець, Вінницька міська рада, на підставі рішення №577 від 10.11.2006 надає, а орендар, набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: місто Вінниця, Немирівське шосе (між буд.103а) (а.с. 20-24, т.1).

Згідно із п.п. 3, 7 договору в оренду надається земельна ділянка площею 0,6361 га для виробничих потреб у такому якісному стані без техногенної забрудненості. Земельна ділянка передається в оренду по акту прийому-передачі, який оформляється в строк не пізніше семи днів з моменту набуття чинності договору.

Договір укладається терміном на 10 років з моменту прийняття рішення Вінницькою міською радою. Договір набуває чинності з дня його державної реєстрації та діє до 10.11.2016 (п.9 договору).

Відповідно до п.20 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно п. 34 договору дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення та його державної реєстрації (п. 39 Договору).

21.03.2007 відповідно до акту приймання-передачі від 21.03.2007 позивачем у відповідності з договором від 15.01.2007 земельну ділянку площею 0,6361 га, розташовану за адресою: м.Вінниці, Немирівське шосе (між буд. 103а), передано в користування відповідачу (зворотна сторона а.с.24, т.1).

21.03.2007 вказаний договір зареєстровано у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040700200034 (а.с.24, т.1).

Як слідує з листа Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області на запит прокуратури вих. №93/6997вих.17 від 11.07.2017 за ТОВ"Теплий Дім-ЛТД" (код ЄДРПОУ 30164704) станом на 19.07.2017 заборгованість по орендній платі за землю відсутня. Підприємством подано останній розрахунок по орендній платі за землю за 2014 рік. За 2015-2017 роки вищезазначеним підприємством розрахунки по орендній платі за землю не подавались (а.с.27, т.1).

Листом №01-00-011-45211 від 20.10.2017 Вінницька міська рада повідомила, що відповідно до рішення Вінницької міської ради №577 від 10.11.2006 між нею та ТОВ "Теплий Дім-ЛТД" укладений договір оренди від 15.01.2007, (зареєстрований 21.03.2007 за №040700200034), на земельну ділянку площею 0.6361 терміном дії до 10.11.2016. Зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 0510136300:01:059:0029, після закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки орендарем за актом прийому-передачі не повернута. Клопотання, заяви ТОВ "Теплий Дім-ЛТД" про продовження (поновлення) договору оренди земельної ділянки до міської ради не надходили. Рішення про передачу цієї ділянки ТОВ "Теплий Дім-ЛТД" або іншим суб'єктам господарювання Вінницька міська рада не приймала.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Згідно статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України).

Згідно із ст.2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Законом України "Про оренду землі" (ЗУ "Про оренду землі") визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно із частиною 1 статті 6 ЗУ "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст.13 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк , а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ст. 124 ЗК України).

Згідно із ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності до статті 17 ЗУ "Про оренду землі" об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначалось вище укладений між сторонами договір зареєстровано у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України" - 21.03.2007.

Пунктом 9 договору сторонами встановлено, що договір набуває чинності з дня його державної реєстрації та діє до 10.11.2016.

Таким чином, строк дії Договору оренди, з урахуванням зазначеного, узгоджений сторонами до 10.11.2016.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЗУ "Про оренду землі", строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

За приписами частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічне положення сторонами обумовлено у п.34 договору згідно із яким дія договору припиняється у разі: закінчення строку на який його було укладено.

Згідно зі ст.34 ЗУ "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Аналогічні положення містяться у статті 785 Цивільного кодексу України відповідно до якої у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 20 договору сторонами встановлено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно із ч. 2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Станом на момент розгляду справи укладений між сторонами договір оренди землі від 15.01.2007 (з урахуванням визначеного п.9 строку дії договору до 10.11.2016), припинив строк своєї дії 10.11.2016, в той же час доказів звільнення відповідачем орендованої ним земельної ділянки та її повернення орендарю останнім не надано.

Вказані дії відповідача порушують право територіальної громади м. Вінниця на її використання.

Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З урахуванням вищевказаних обставин та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого прокурором в інтересах держави в особі Вінницької міської ради позову та наявність підстав для його задоволення у повному обсязі.

При цьому судом враховується відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження пролонгації Договору оренди в порядку ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

Зокрема, у матеріалах справи відсутні додаткові угоди до договору оренди землі про його поновлення, укладення яких є обов'язковим в силу приписів ч. 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а також докази оскарження відповідачем відмови (зволікання) орендодавцем в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.

Більше того, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано, жодних доказів на підтвердження звернення ТОВ "Теплий Дім-ЛТД", як орендаря, до Вінницької міської ради, як орендодавця, в порядку визначеному п. 9.1. Договору із письмовим повідомленням про бажання щодо продовження термін дії договору оренди на новий термін.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч.1 статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Натомість відповідачем та третьою особою не надано суду жодних доказів на спростовування заявлених позовних вимог прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, в зв'язку з чим, з урахуванням встановлених обставин справи на наявних в ній доказів, позов останньої підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин у своїй сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову прокуратури в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Теплий Дім-ЛТД" (вул.Київська, буд.146, м.Вінниця, 21000 (код юридичної особи 30164704)) повернути Вінницькій міській раді (вул.Соборна, 59, м.Вінниця, 21050 (код юридичної особи 25512617)) земельну ділянку загальною площею 0,6361 га (кадастровий номер 0510136300:01:059:0029), яка знаходиться за адресою: м.Вінниця, Немирівське шосе (між будинком 103А), шляхом підписання акту прийому-передачі.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Теплий Дім-ЛТД" (вул.Київська, буд.146, м.Вінниця, 21000 (код юридичної особи 30164704)) на користь прокуратури Вінницької області (вул.Монастирська, 33, м.Вінниця, 21050 (ідентифікаційний код - 02909909)) 1600 грн 00 коп. понесених судових витрат зі сплати судового збору за наступними реквізитами: р/р35213099003988, ЄДРПОУ 02909909, ДКСУ, МФО 820172, отримувач Прокуратура Вінницької області.

4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 06 квітня 2018 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - Вінницькій місцевій прокуратурі (21020, м.Вінниця, пров.Цегельний, 8);

3 - позивачу - Вінницькій міській раді (21050, м.Вінниця, вул.Соборна, 59);

4 - відповідачу - ТОВ "Теплий Дім ЛТД" (21100, м.Вінниця, вул.Київська, 146).