Рішення

від 22.03.2018 по справі 910/23019/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 22.03.2018Справа №  910/23019/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Авер-Тех” (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліка-Про” (м. Київ) про стягнення суми боргу в сумі 71 957,50 грн.                                                                                                             Суддя Котков О.В.    Секретар судового засідання Ільєнко О.О.       Представники сторін - не з'явились.                СУТЬ СПОРУ: 19 грудня 2017 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю “Авер-Тех” (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 173 від 08.06.2017 року до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліка-Про” (відповідач) про стягнення суми боргу в розмірі 71 957,50 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 року (суддя Котков О.В.) у справі № 910/23019/17 позовну заяву № 173 від 08.06.2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю “Авер-Тех” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліка-Про” про стягнення суми боргу в розмірі 71    957,50 грн. залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю “Авер-Тех” строк до 11.01.2018 року для виправлення встановлених судом недоліків. 02 січня 2018 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю “Авер-Тех” надійшло клопотання б/н від 30.12.2017 року на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 року у справі                      № 910/23019/17. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2018 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/23019/17, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.01.2018 року. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2018 року підготовче засідання, у зв'язку із неявкою представників сторін, відкладено на 01.03.2018 року. За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Так, в судовому засіданні 01.03.2018 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/23019/17 до судового розгляду по суті на 22.03.2018 року. Про дату, час і місце судового засідання відповідача повідомлено ухвалою від 01.03.2018 року. В судове засідання 22.03.18р. відповідач не з'явився, причин неявки не повідомив. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило. За ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Згідно ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання 22.03.2018 року, з урахуванням ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вважає, що неявка у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Представник позивача в засідання 22.03.2018р. не з'явився. При цьому, в поданому у січні 2018 року клопотанні б/н від 17.01.2018р. позивач просить суд розглядати справу за відсутності уповноваженого представника. Також в клопотанні позивачем відмічено про підтримання позовних вимог в повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про поставку товару ОС/ОП № 162 від 29.11.2013 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином. Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 29.11.2013 року між позивачем (надалі – Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту – Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір про поставку товару ОС/ОП № 162 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі – Договір або Договір поставки), відповідно до               п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених договором, Постачальник зобов'язується здійснити поставку в Україну і передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість такого товару, відповідно до накладних. У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України). Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму. Матеріалами справи підтверджено про отримання в період з лютого 2015 року по вересень 2016 року Покупцем від Продавця товару на 53  838,96 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін накладними №№: АТ-02160075, АТ-06050045, АТ-03130067, АТ-05220091, АТ-05260103, АТ-07120351 та АТ-09220352 (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи). Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний  оплатити   товар  за  ціною, встановленою  у  договорі  купівлі-продажу, а  також вчинити за свій рахунок дії,  які відповідно до договору,  актів цивільного законодавства або вимог,  що  звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).    За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Відповідно п. 5.3. Договору протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати, вказаної в накладній на відпуск товару Покупцю, Покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок Постачальника повну вартість поставленого товару. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). З матеріалів справи слідує про наявність заборгованості Покупця перед Продавцем за Договором в сумі 53  838,96 грн., що підтверджується актом звірки, що підписаний сторонами станом на 20.03.2017р.   Доказів сплати коштів за товар після складення акту звірки до суду не надано. Враховуючи викладене, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, доведеними є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором поставки в розмірі 53  838,96 грн. /борг відповідно до накладних №№: АТ-02160075, АТ-06050045, АТ-03130067, АТ-05220091, АТ-05260103, АТ-07120351 та АТ-09220352/. Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. У відповідності до 8.3. Договору за порушення строків і порядку розрахунків за поставлений товар, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невчасно сплаченої суми, за перші 10 календарних днів прострочення платежу, а у випадку прострочення понад 10 (десять) календарних днів - штраф у розмірі 10% від суми невчасно оплаченої партії товару та пеню у вищевказаному розмірі. З урахуванням викладеного, за порушення Покупцем строків оплати товару по Договору, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 6  198,57 грн. пені за період з 02.08.2016р. по 13.04.2017р. по накладним №№: АТ-07120351 та АТ-09220352,                                а також за прострочення понад 10 (десять) календарних днів – штраф 10% - 5  383,90 грн., відповідно до вірно здійсненого арифметичного розрахунку позивача (копія розрахунку в справі). Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги те, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті, а сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, суд дійшов висновку, що за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо своєчасності оплати товару, стягненню з Покупця на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України на користь Постачальника підлягає 1  361,39 грн. 3% річних та 5  174,68 грн. втрат від інфляції відповідно до вірно здійсненого позивачем розрахунку, що здійснювався за прострочення оплати поставки товарів в 2015-2016 роках (копія розрахунку міститься в справі). Розрахунок перевірений судом. За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України). Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Враховуючи вищевикладені судом обставини та факти, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1  600,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, – В И Р І Ш И В: 1.     Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліка-Про” (ідентифікаційний код 37119019, адреса: 03143, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 33/162, рахунок № 2600709491001 в ПАТ «Евробанк», МФО 380355), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авер-Тех” (ідентифікаційний код 21665318, адреса: 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, буд. 13-Ж, рахунок № 26006010119101 в ПАТ "Альфа-Банк", в м. Києві, МФО 300346), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу – 53  838,96 грн. (п'ятдесят три тисячі вісімсот тридцять вісім гривень 96 копійок), пені – 6  198,57 грн. (шість тисяч сто дев'яносто вісім гривень 57 копійок), штрафу 10% - 5  383,90 грн. (п'ять тисяч триста вісімдесят три гривні 90 копійок), втрат від інфляції – 5  174,68 грн. (п'ять тисяч сто сімдесят чотири гривні 68 копійок), 3% річних – 1  361,39 грн. (одна тисяча триста шістдесят одна гривня 39 копійок) та судовий збір – 1  600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень). Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 05.04.2018р. Суддя                                                                                                                               О.В. Котков