Рішення

від 05.04.2018 по справі 754/5200/17

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/685/18

Справа №754/5200/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 квітня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Журавської О.В.

при секретарі Касян А. Р.

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Едем і К , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Едем і К , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 28.01.2014 року вона була прийнята на посаду торгового представника до ТОВ Едем і К . Відповідно до наказу №20-к від 19 грудня 2016 року її було звільнено з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України. На момент звільнення відповідач не здійснив розрахунку заборгованості з 01 грудня 2016 року по 19 грудня 2016 року по заробітній платі, не оплатив листок непрацездатності. Оскільки відповідач відмовляється провести виплату належних позивачу сум, вона змушена звернутись до суду за захистом своїх прав та просить стягнути з відповідача на її користь невиплачену заробітну плату ін. врахуванням індексації за період з 01.12.2016 р. по 19.12.2016 р. у розмірі 945 грн. 45 коп., середній заробіток із врахуванням індексації за період затримки розрахунку за період з 20.12.2016 р. по 13.03.2017 р. у розмірі 3 844 грн. 08 коп. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

29 червня 2017 року Деснянським районним судом м. Києва було винесено ухвалу про витребування у відповідача письмових доказів, проте зазначена ухвала суду не виконана.

В судове засідання позивачка не з`явилась, до суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача та третя особа в судові засідання неодноразово не з`являлись, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом розміщення відомостей про рух справи на офіційному веб-сайті Деснянського районного суду м. Києвата за адресою місцезнаходження, проте поштовим відділенням повідомлення повертались в зв'язку з закінченням строків зберігання.

Суд вважає можливим розглянути спір за відсутності відповідача відповідно до ст. 280 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення, проти чого не заперечує сторона позивача.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились, відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 наказом № 20-к від 19.12.2016 року, винесеним Товариством з обмеженою відповідальністю Едем і К була звільнена з посади торгового представника за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до Листка непрацездатності Серії АДА №330977 позивачка ОСОБА_1 перебувала в режимі стаціонарного лікування з 05.12.2016 року по 19.12.2016 р.(а.с.6).

Позивачка в позовній заяві зазначає, що відповідач на момент звільнення не здійснив з нею розрахунок по заробітній платі з 01.12.2016 р. по 19.12.2016 р., а також не оплатив листок непрацездатності. Крім того зазначає, що відповідач відмовляється надавати позивачу будь-яку інформацію та довідки пор заборгованість з виплати заробітної плати, а також довідку про середньоденну заробітну плату, а тому вона змушена була самостійно робити розрахунок заборгованості виходячи з того, що розмір її заробітної плати становив мінімальну заробітну плату. В грудні 2016 року мінімальна заробітна плата становила 1600,00 грн., позивач фактично відпрацювала 13 робочих днів, а тому відповідач мав нарахувати та виплатити на день звільнення позивачу 945 грн. 45 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з п.п. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем жодних пояснень, заперечень, клопотань, доказів суду не надано.

Крім того, статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП Україниобов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України 29 січня 2014 року в справі № 6-144ц13.Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06 листопада 1992 року передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п. 3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 грудня 2016 року по 13 березня 2017 року в сумі 3 844 грн. 08 коп.

Що стосується позовної вимоги про негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення присудженої працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Проте зазначеною нормою не передбачене негайне виконання рішення суду в тих випадках, коли підлягає стягненню сума, належна працівникові при звільненні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави підлягає 640 гривень 00 копійок судового збору.

Керуючись статтями 47, 115-117, 231, 232, 238 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , статтями 12 , 19, 76-81 , 141, 258- 259 , 263-265 , 268 , 273 , 280, 430 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Едем і К , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Едем і К (код ЄДРПОУ 31286390) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) - невиплачену заробітну плату за період з 01.12.2016 р. по 19.12.2016 р. в розмірі 945 грн. 45 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.12.2016 р. по 13.03.2017 р. у розмірі 3 844 грн. 08 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Едем і К (код ЄДРПОУ 31286390) на користь держави судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: