Рішення

від 02.04.2018 по справі 910/969/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2018 м. Київ Справа № 910/969/18

За позовом: публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ОМЕГА-АГРО";

про: стягнення 1.311.317,55 грн.

Суддя Балац С.В.

Секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники:

позивача: Бітюкова І.В.;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариство "ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ОМЕГА-АГРО" (далі - відповідач) про стягнення 1.311.317,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором складського зберігання кукурудзи від 22.08.2016 № 32-К/ЗБ/2016, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 1.311.317,55 грн., з яких: 957.579,50 грн. - основна заборгованість, 153.166,31 грн. - пеня, 46.632,91 грн. - штраф, 29.134,91 грн. - 3 % річних та 124.803,92 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/969/18 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 12.03.2018.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.02.2018 за заявою позивача судом вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми 1.311.317 грн. 55 коп., що знаходяться на будь-яких виявлених банківських рахунках відповідача.

В судовому засіданні 12.03.2018 суд на місці ухвалив: закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті на 02.04.2018, про що відповідача повідомлено ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2018.

Ухвали винесені судом у даній справі надсилалися останнім відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак, в розумінні ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 02.04.2018 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як зберігачем та відповідачем, як поклажодавцем, укладено договір складського зберігання кукурудзи від 22.08.2016 № 32-К/ЗБ/2016 (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач зобов'язаний передати зерно, а позивач зобов'язаний прийняти його на зберігання на умовах, визначених Договором.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що відповідач зобов'язаний своєчасно розраховуватися за надані йому послуги приймання та оформлення, зберігання, відвантаження зерна та надання додаткових послуг, пов'язаних із зберіганням зерна.

Положеннями п. 9.4 Договору передбачено, що відповідач сплачує вартість послуг позивача, пов'язаних з прийманням, очищенням, знезараженням та сушінням зерна при переданні такого зерна на зберігання з моменту видачі складського документу на таке зерно, а також сплачує вартість послуг позивача по зберіганню зерна щомісячно до десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги. Оплата здійснюється з розрахунку залікової ваги зерна. У випадку, якщо фактична вага зерна, внаслідок проведення доробки чи природного убутку відрізняється від залікової, що підтверджується відповідним актом-розрахунком, наданим відповідачу, оплата за зберігання з моменту підписання такого акту здійснюється з розрахунку фактичної ваги зерна, вказаний у такому акті.

Відповідно до п. 9.5 Договору, у випадку прострочення строків, встановлених у п. 9.4 Договору, позивач має право нараховувати пеню відповідачу в розмірі подвійної облікової ставки НЮУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє сторони від виконання договірних зобов'язань.

Умовами п. 9.6 Договору передбачено, що позивач може виставляти рахунки на оплату наданих послуг. Відсутність рахунку позивача на дату оплати, визначену згідно Договору, не звільняє відповідача від обов'язків по оплаті вартості послуг позивача, якщо інше не буде встановлено додатковою угодою сторін.

Згідно п. 9.8 Договору, сторони укладають і підписують акт приймання-передачі наданих послуг до десятого числа місяця, наступного за місяцем в якому були надані послуги. У випадку не підписання відповідачем акту приймання-передачі наданих послуг та ненадання мотивованої відмови від його підписання в зазначений вище строк, акт приймання-передачі наданих послуг вважається підписаним, а послуги зазначені в акті наданими без зауважень з боку відповідача.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами зі складського зберігання, тому права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 66 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 957 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Так відповідач, передав на зберігання, а позивач прийняв продукцію у кількості 2467 тон. 780 кг., що підтверджується складськими квитанціями, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

В подальшому позивачем надані відповідачу акти надання послуг на загальну суму 957.579,50 грн., які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

Спір між сторонами судового процесу виник в результаті допущення відповідачем порушення грошового зобов'язання за Договором. Відповідачем відшкодування витрат із зберігання зерна станом на момент вирішення даного спору по суті, не здійснено, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 957.579,50 грн. та звернення останнього до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді пені в розмірі 153.166,31 грн. та штрафу в сумі 46.632,91 грн., а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 29.134,91 грн. та інфляційних втрат в сумі 124.803,92 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту відшкодування відповідачем витрат із зберігання в сумі 957.579,50 грн., сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості за Договором у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 957.579,50 грн. витрат за зберігання матеріальних цінностей Договором є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у встановлений законом строк, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 153.166,31 грн., штрафу в сумі 46.632,91 грн., 3 % річних в сумі 29.134,91 грн. та інфляційних втрат в сумі 124.803,92 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Більш того, в матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія гарантійного листа відповідача, відповідно до якого останній визнає заборгованість за Договором перед позивачем, яка відповідає сумі, яка заявлена в даному позові.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ОМЕГА-АГРО" (01024, М.КИЇВ, ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ ШОВКОВИЧНА, БУДИНОК 32/34, КВАРТИРА 2, ідентифікаційний код: 39019527) на користь публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ УКРАЇНИ" (01033, М.КИЇВ, ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, БУДИНОК 1, ідентифікаційний код: 37243279) основну заборгованість в сумі 957.579 (дев'ятсот п'ятдесят сім тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 50 коп.; пеню в сумі 153.166 (сто п'ятдесят три тисячі сто шістдесят шість) грн. 31 коп.; штраф в сумі 46.632 (сорок шість тисяч шістсот тридцять дві) грн. 91 коп.; 3 % річних в сумі 29.134 (двадцять дев'ять тисяч сто тридцять чотири) грн. 91 коп.; інфляційні втрати в сумі 124.803 (сто двадцять чотири тисячі вісімсот три) грн. 92 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 19.669 (дев'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 76 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05 квітня 2018 року

Суддя С.В. Балац