Рішення

від 06.04.2018 по справі 910/1811/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 06.04.2018Справа №  910/1811/18 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу За позовомПриватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мед Бакір" простягнення заборгованості 17 606, 93 грн. Суддя Підченко Ю.О. Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ: У лютому 2018 року Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі – Організація, УЛАСП) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД БАКІР" (далі – Товариство, користувач) про стягнення суми основного боргу 7 000, 00 грн., втрат від інфляції в сумі 492, 22 грн., 3% річних в розмірі 114, 71 грн., штрафу у розмірі 5 000, 00грн., суми дострокової сплати винагороди (роялті) 5 000, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує своїх обов'язків за договором № КБР-01/01/17 від 01.01.2017 року. Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами. Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2018 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив. Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву у встановлений для цього строк, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України. Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - ВСТАНОВИВ: 01.01.2017 між Організацією  та Товариством було укладено договір № КБР-01/01/17 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі – Договір), відповідно до п. 3.1 якого, користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає користувачу на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів. Користувач, в свою чергу, зобов'язується виплатити винагороду (роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов цього договору. Користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною винагороди (роялті) має перераховуватись не пізніше ніж 5 днів до початку місяця, за який він здійснюється. Строк дії договору визначено в п 6.1 договору: він набрав чинності з моменту його підписання, тобто з 01.01.2017 року і мав діяти до 01.01.2018 року. При чому у п. 6.2 договору зазначено, що у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору, дія договору вважається подовженою на той самий строк, і на тих же самих підставах, і так кожного разу, коли протягом місяця до завершення строку дії договору не буде належного повідомлення про припинення. Позивач вказує на те, що жодна із сторін не повідомляла іншу сторону про припинення протягом місяця до завершення строку дії договору.     Згідно п. 1.2. додатку № 2 до договору загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності договором (тобто з 01.01.2017 року) складає 500 грн. Також позивач зазначає, що за весь час з моменту підписання договору і до дати підписання цієї позовної заяви відповідач мав право легально здійснювати комерційне використання музичних творів. Одночасно з цим Товариство не дотримувалось належним чином зустрічного обов'язку сплачувати винагороду позивачу. Відповідно на даний час відсутня оплата з січня 2017 року по лютий 2018 року включно. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем складає 7 000, 00 грн. відповідно до договору. Отже, Товариством порушено права позивача та умови Договору. При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, відповідач не сплачував винагороду за договором, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем на дату подання позовної заяви до суду складала 7 000, 00 грн. Отже, заявлена до стягнення сума основного боргу в розмірі 7 000, 00 грн., яка виникла за період з січня 2017 року по лютий 2018 року включно підлягає задоволенню. Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. В силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом. Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Крім того, Організація просить стягнути з Товариства дострокову винагороду в сумі 5  000, 00 грн. за період з березня 2018 року по грудень 2018 року включно відповідно до п. 3.6 договору. Відповідно до п. 3.6 договору, якщо користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більше ніж 4 місяці, УЛАСП набуває право на дострокове отримання винагороди (роялті) за строк в повному обсязі. Строк визначений в п.п. 6.1, 6.2 договору. Виходячи з викладеного та перевіривши розрахунок позивача суд задовольняє вищевказану вимогу. Також, позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 5000, 00 грн. Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою. За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України). Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до п. 3.6 договору, якщо користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4 місяці, то користувач повинен буде сплатити УЛАСП штраф, що складає 100 % від розміру простроченого платежу. Оскільки розмір штрафу, нарахованого позивачем, є арифметично вірним, відповідає положенням закону та договору, позовна вимога про стягнення з Товариства даної штрафної санкції в сумі 5000, 00 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі. Водночас, позивач на підставі частини 2 статті 625 ЦК України просив суд стягнути з відповідача 114, 71 грн. трьох процентів річних та 492, 22 грн. інфляційних втрат. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом. Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3 відсотків річних, суд дійшов висновку про їх правильність, а тому вимоги позивача про стягнення 492, 22 грн. – інфляційних втрат та 114, 71 грн. – 3 відсотків річних підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин. Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі. Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд    ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед Бакір" (01004, місто Київ, вулиця Басейна, будинок 9, ідентифікаційний код 40480534) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 23, офіс 1016, ідентифікаційний код 37396233) основного боргу 7 000, 00 грн., дострокової винагороди 5 000, 00 грн., штрафу 5 000, 00 грн., 3 процентів річних 114, 71 грн., інфляційних втрат 492, 22 грн., а також судового збору 1 762, 00 грн.. Видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Дата складання та підписання повного тексту рішення: 06.04.2018 року. Суддя                                                                                                     Ю.О. Підченко