Вирок

від 03.04.2018 по справі 760/20771/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №1- кп/760/837/18

Справа №760/20771/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 05.05.2017 за №32017000000000055, по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Глеваха Києво-Святошинського району Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого вироком Васильківського міського суду Київської області від 16.09.2013 за ч.2 ст.185 КК України на 5 років 8 місяців позбавлення волі (ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 21.03.2016 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 25 днів),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205-1 та ч.1 ст.205 КК України,

в с т а н о в и в:

як встановлено в судовому засіданні у квітні 2016 року ОСОБА_5 , знаходячись біля станції метро «Лук`янівська» у м. Києві, зустрів чоловіка, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, який представився ОСОБА_6 та запропонував ОСОБА_5 додатковий заробіток. У ході розмови ОСОБА_6 запропонував перереєструвати на його ім`я Товариство з обмеженою відповідальністю «Профбудкомплекс» код за ЄДРПОУ 40028021, далі ТОВ «Профбудкомплекс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.Д.В. Компані» код за ЄДРПОУ 37441275, далі ТОВ «Т.Д.В. Компані», на яких він буде формально рахуватися засновником, директором та головним бухгалтером, за що ОСОБА_5 отримає винагороду у розмірі 1000 грн., а реально здійснювати підприємницьку діяльність та керувати підприємствами він не буде.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 45 цього Кодексу визначено, що підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом.

При цьому порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб`єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із статтею 55 цього Кодексу суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством, до яких належать зокрема господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Статтею 81 Цивільного Кодексу України визначено, що юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

Статтею 87 цього Кодексу встановлено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

Статтею 83 Цивільного кодексу України визначено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств,

Статтею 4 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту.

Статтею 57 Господарського кодексу України визначено, що установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Статут суб`єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб`єкта господарювання, а також інші відомості, пов`язані з особливостями організаційної форми суб`єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб`єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб`єктами відповідно до закону.

Статтею 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Статтею 23 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства.

Статтею 89 Цивільного кодексу України та статтею 58 Господарського кодексу України встановлено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом та вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» державна реєстрація юридичних осіб це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» визначено, що відомості про юридичну особу, вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі відповідних заяв про державну реєстрацію або документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.

При цьому в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу:

найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності);

ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код);

організаційно-правова форма;

перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв`язку з державною реєстрацією;

інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об`єднань, торгово-промислових палат, об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про причину його відсутності;

місцезнаходження юридичної особи;

види діяльності;

назва органів управління юридичної особи;

відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи;

відомості про членів керівних органів: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, посада, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку - для громадського формування;

розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників);

вид установчого документа (установчий акт, статут, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо);

відомості про установчий документ, на підставі якого діє громадське формування, - у разі створення юридичної особи на підставі установчого документа іншого громадського формування;

інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти;

дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі.

Статтею 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема документів, що подаються заявником для державної реєстрації.

При цьому стаття 17 визначає, що для державної реєстрації створення юридичної особи подаються такі документи:

заява про державну реєстрацію створення юридичної особи;

примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи;

установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа.

Вказані документи відповідно до статті 14 цього Закону можуть подаватися у паперовій або електронній формі.

Разом з тим ОСОБА_5 усвідомлюючи, що порушує вищевказані норми чинного законодавства України погодився на пропозицію невстановленої слідством особи, таким чином вступивши з нею у попередню змову.

21.04.2016, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також той факт, що надані ОСОБА_6 йому на підпис документи містять завідомо неправдиві відомості щодо зміни керівника, складу засновників, місцезнаходження, придбання та перереєстрації суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ «Профбудкомплекс», яке в подальшому буде використовуватися для прикриття незаконної діяльності інших осіб, діючи умисно, з корисних мотивів за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи відведену йому у заздалегідь обумовленому злочинному плані роль, засвідчив їх своїм підписом, надавши їм статус офіційних документів, а саме: договір №1 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Профбудкомплекс» від 21.04.2016, договір №2 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Профбудкомплекс» від 21.04.2016, протокол №3 загальних зборів учасників ТОВ «Профбудкомплекс» від 21.04.2016, наказ №5 від 22.04.2016, реєстраційну картку на внесення змін до відомостей про юридичну особу, заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДРЮО від 23.04.2016, тим самим вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдиві відомості, після чого вказані офіційні документи передав невстановленій особі на ім`я ОСОБА_6 .

Після чого, 25.04.2016 вказані документи, що містять завідомо неправдиві відомості ОСОБА_5 , подав державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Києво-Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у Київській області, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 126, що призвело до державної реєстрації державним реєстратором зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «Профбудкомплекс» (код ЄДРПОУ 40028021), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис під №13391070002011698.

В вересні 2016 року, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи з корисних мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з метою досягнення злочинної мети, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також той факт, що надані ОСОБА_6 йому на підпис документи містять завідомо неправдиві відомості щодо зміни керівника, складу засновників, місцезнаходження, придбання та перереєстрації суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ «Т.Д.В. Компані», яке в подальшому буде використовуватися для прикриття незаконної діяльності інших осіб, діючи умисно, з корисних мотивів за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи відведену йому у заздалегідь обумовленому злочинному плані роль, засвідчив їх своїм підписом, надавши їм статус офіційних документів, а саме: протокол №02/2016 загальних зборів учасників ТОВ «Т.Д.В. Компані» від 14.09.2016, договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Т.Д.В. Компані» від 14.09.2016, заяву про державну реєстрацію змін про юридичну особу, статут ТОВ «Т.Д.В. Компані», тим самим вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдиві відомості, після чого вказані офіційні документи передав невстановленій особі на ім`я ОСОБА_6 .

Після чого, в вересні 2016 року вказані документи, що містять завідомо неправдиві відомості ОСОБА_5 , подав державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Солом`янського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 41, що призвело до державної реєстрації державним реєстратором зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «Т.Д.В. Компані» (код ЄДРПОУ 37441275), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис №10731020000019920

Таким чином ОСОБА_5 своїми діями, які виразились у внесенні за попередньою змовою групою осіб в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, вчинені за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 205-1 КК України (в редакції від 10.10.2013).

Крім того ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний намір спрямований на фіктивне підприємництво, здійснив придбання суб`єктів підприємницької діяльності для подальшого використання невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності при наступних обставинах.

Так, стаття 42 Конституції України визначає, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 45 цього Кодексу визначено, що підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом.

При цьому порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб`єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із статтею 55 цього Кодексу суб`єктами господарювання є учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством, до яких належать зокрема господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України.

Статтею 83 Цивільного кодексу України визначено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про господарські товариства» господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України.

Статтею 2 цього Закону визначено, що засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни.

Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.

Статтею 4 цього Закону визначено, що товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту.

Статтею 57 Господарського кодексу України визначено, що установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Статут суб`єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб`єкта господарювання, а також інші відомості, пов`язані з особливостями організаційної форми суб`єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб`єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб`єктами відповідно до закону.

Статтею 89 Цивільного кодексу України та статтею 58 Господарського кодексу України встановлено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом та вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Частиною 3 статті 5 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Стаття 7 цього Кодексу встановлює, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Статтею 23 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства.

Статтею 18 цього Закону встановлено, що товариство веде бухгалтерський облік, складає і подає статистичну інформацію та адміністративні дані у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 15 Податкового кодексу України визначає, що платниками податків є юридичні особи, які провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 16 цього Кодексу визначено обов`язки платника податків, а саме:

стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;

вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця;

забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 48.5 цього Кодексу податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Стаття 48.7 цього Кодексу визначає, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Статтею 55-1 Господарського кодексу України визначено, що ознаками фіктивності є реєстрація (перереєстрація) та провадження фінансово-господарської діяльності без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників, а також реєстрація (перереєстрація) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

21.04.2016, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 діючи в порушення вищевказаних норм законодавства, з метою досягнення злочинної мети, яка полягала у придбанні на його ім`я ТОВ «Профбудкомплекс» для подальшого його використання невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності, у присутності Руслана підписав договір №1 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Профбудкомплекс» від 21.04.2016, договір №2 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Профбудкомплекс» від 21.04.2016 та протокол № 3 загальних зборів учасників ТОВ «Профбудкомплекс» від 21.04.2016, чим засвідчив факт придбання даного товариства.

На прохання особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_5 надав фотокопії сторінок свого паспорту громадянина України та ідентифікаційного податкового номеру, завірені його підписом, необхідні для подальшого оформлення відповідних документів щодо зміни складу засновників товариства та придбання корпоративних прав на частку у статутному капіталі.

В вересні 2016 року, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи з корисних мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з метою досягнення злочинної мети, яка полягала у придбанні суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «Т.Д.В. Компані» для подальшого його використання невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності, у присутності ОСОБА_6 підписав протокол №02/2016 загальних зборів учасників ТОВ «Т.Д.В. Компані» від 14.09.2016, договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Т.Д.В. Компані» від 14.09.2016, та статут ТОВ «Т.Д.В. Компані».

Також ОСОБА_5 передав особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, фотокопії сторінок свого паспорту громадянина України та ідентифікаційного податкового номеру, завірені його підписом, необхідні для подальшого оформлення відповідних документів, в яких ОСОБА_5 був зазначений як учасник товариства

У подальшому, невстановлені слідством особи, які діяли за попередньою змовою з ОСОБА_5 в період з 21.04.2016 по 30.12.2016, при невстановлених у ході досудового розслідування обставинах, з використанням банківської системи «Клієнт Банк» сприяли перерахуванню грошових коштів, які надходили від підприємств реального сектору економіки на банківські рахунки ТОВ «Профбудкомплекс» та ТОВ «Т.Д.В. Компані», з метою подальшого переведення у готівку та ухилення від сплати податків, оскільки вказані операції не відображалися в документах податкової звітності.

Таким чином ОСОБА_5 своїми діями, які виразились у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 205 КК України.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в групі осіб за попередньою змовою, перебуваючи на території м. Києва, у період 2016 року створив шляхом реєстрації суб`єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) ТОВ «Профбудкомплекс» (код за ЄДРПОУ 40028021) та ТОВ «Т.Д.В. Компані» (код за ЄДРПОУ 37441275), реквізити та рахунки якого використовувались для прикриття незаконної діяльності, що полягає у безпідставному переведенні безготівкових коштів у готівку, тим самим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.205 України.

27.09.2017 між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з вказаною угодою ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205-1 та ч.1 ст.205 КК України.

Також вказаною угодою сторони погодили покарання:

- за ч.1 ст.205 КК України у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 (вісім тисячі п`ятсот) гривень.

- за ч. 2 ст. 205-1 КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш сурового покарання більш суровим остаточно призначити у виді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.72 КК України виходячи з такого співвідношення, що 1 день позбавлення воли дорівнює 2 дням обмеження волі, вважати ОСОБА_5 засудженим до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуте покарання за вироком Васильківського міського суду Київської області від 16.09.2013 та остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 (один) рік.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходив з наступного.

Згідно з ч.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України, відносяться до невеликої тяжкості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком визнає права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінальному кодексу України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 373,374,475 КПК України, суд

з а с у д и в:

затвердити угоду від 27.09.2017 між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 про визнання винуватості.

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.205; ч.2 ст.205-1 КК України та призначити покарання:

- за ч.1 ст.205 КК України у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 (вісім тисячі п`ятсот) гривень.

- за ч. 2 ст. 205-1 КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш сурового покарання більш суровим остаточно призначити у виді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.72 КК України виходячи з такого співвідношення, що 1 день позбавлення воли дорівнює 2 дням обмеження волі, вважати ОСОБА_5 засудженим до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуте покарання за вироком Васильківського міського суду Київської області від 16.09.2013 та остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 (один) рік.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченими про визнання винуватості може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва з підстав, передбачених ст.394 КПК України:

Обвинуваченими виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4,6,7 ст.474 КПК України, у тому числі не роз`яснення їм наслідків укладення угоди.

Прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана через Солом`янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва.

Суддя: