Постанова

від 03.04.2018 по справі 910/15699/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2018 р. Справа№ 910/15699/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Ткаченка Б.О.

Зеленіна В.О.

при секретарі Позюбан А.С.

за участю представників

від позивача: Денисенко О.В., дов. № 062/15/1/03-03 від 02.01.2018р.

від відповідача: Сич М.В., дов. б/н від 06.10.2017р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада парафії Святого Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2017р.

у справі № 910/15699/17 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація"

до Релігійної організації "Релігійна громада парафії Святого

Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-

Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва"

про стягнення 63 502, 07 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" з позовом до Релігійної організації "Релігійна громада парафії Святого Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва" про стягнення 63 502, 07 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва у безоплатне користування (позичку) № 10/6-П від 01.07.2013 р. в частині своєчасної оплати компенсації витрат за користування земельною ділянкою.

КП "Київжитлоспецексплуатація" просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 63 502,07 грн., яка складається з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 60 577,90 грн., інфляційних втрат у сумі 2 239,84 грн. та 3 % річних у сумі 684,33 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2017р. у справі № 910/15699/17 позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Релігійної організації "Релігійна громада парафії Святого Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва" про стягнення 63 502, 07 грн. задоволені частково. Стягнуто з Релігійної організації "Релігійна громада парафії Святого Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва" на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 60 577 грн. 90 коп., інфляційні втрати у сумі 1 589 грн. 09 коп., 3 % річних у сумі 513 грн. 84 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 579 грн. 31 коп. судового збору. У решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, Релігійна організація "Релігійна громада парафії Святого Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2017р. у справі № 910/15699/17. Прийняти нове рішення у частині суми стягнення з Релігійної організації "Релігійна громада парафії Святого Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва" заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у розмірі 5 119,36 грн.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2018р. апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада парафії Святого Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Ткаченко Б.О., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 р. у справі № 910/15699/17 апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада парафії Святого Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2017р. у справі № 910/15699/17 залишено без руху. Релігійній організації "Релігійна громада парафії Святого Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва" було надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліку шляхом доплати судового збору.

24.01.2017р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до апеляційної скарги оригіналу платіжного доручення № ПН6356 від 19.01.2018р. про сплату судового збору в повному розмірі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 р. у справі № 910/15699/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Релігійної організації "Релігійна громада парафії Святого Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва" на рішення Господарського суду м. Києва від 04.12.2017р. у справі № 910/15699/17, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

19.02.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив в якому останній просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 04.12.2017р. у справі № 910/15699/17 - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 р. у справі № 910/15699/17 апеляційну Релігійної організації "Релігійна громада парафії Святого Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва" прийнято до провадження у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зеленін В.О., Ткаченко Б.О. та призначено на 13.03.2018 року.

23.02.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

30.03.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшла заява в порядку ст. 169 ГПК України.

03.04.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав повністю та просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

01.07.2013 р. між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (позичкодавець) та Релігійною організацією "Релігійна громада парафії Святого Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва" (користувач) був укладений договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва у безоплатне користування (позичку) № 10/6-П (далі - договір позички). Відповідно до вказаного договору позичкодавець на підставі рішення Київської міської ради від № 1025/7261 від 29.12.2011 р. передає, а користувач приймає у позичку (безоплатне користування) нерухоме майно (нежитлові приміщення в будинках) за адресою: місто Київ, вулиця Костьольна, буд. 13 літера Б, загальною площею 101,10 кв.м. та № 13 літера Г, загальною площею 123,90 кв.м. (далі - об'єкт позички), для розміщення Римсько-Католицької релігійної громади парафії Святого Олександра у місті Києві (п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до пп. 2.1. п. 2 Договору, об'єктом позички є: нежитловий будинок за адресою: Костьольна:

- № 13 літ. Б, загальною площею 101,10 (сто один цілий одна тисяча) кв.м, в т. ч. 1 поверх - 101,10 (сто один цілий одна тисяча) кв.м.;

- № 13 літ. Г, загальною площею 123, 90 (сто двадцять три цілих дев'ять десятих) кв.м., в т. ч. 1 поверх - 123, 90 (сто двадцять три цілих дев'ять десятих) кв.м.

Відповідно до п. 2.4 Договору позички об'єкт позички належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП Київжитлоспецексплуатація .

Відповідно до п. 3.1 Договору позички користувач компенсує позичкодавцеві витрати позичкодавця за користування земельною ділянкою , на якій розташований об'єкт позички, які за квітень 2013 року складають:

- на нежилий будинок № 13 літ. Б на вул. Костьольній - 16 грн. 54 коп. на місяць;

- на нежилий будинок № 13 літ. Г на вул. Костьольній - 17 грн. 67 коп. на місяць;

витрати позичкодавця, які за квітень 2013 року складають:

- на нежилий будинок № 13 літ. Б на вул. Костьольній - 270 грн. 99 коп. на місяць;

- на нежилий будинок № 13 літ. Г на вул. Костьольній - 334 грн. 72 коп. на місяць.

Розмір компенсації витрат позичкодавця за користування земельною ділянкою є суттєвою умовою Договору позички і може бути зміненим на вимогу однією із сторін у разі зміни відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (п. 3.2 Договору).

За умовами п. 9.1 Договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01.07.2013р. по 29.06.2016р.

Усі зміни та доповнення до цього договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами (п. 9.2 Договору).

Судом встановлено, що позивач на виконання умов зазначеного договору передав відповідачу у користування нежилі приміщення у будинку по вул. Костьольній № 13 Б, площею 101,1 кв.м. та у будинку № 13 Г, площею 123,9 кв.м., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі нерухомого майна від 01.07.2013 р. Відповідно у користувача виник обов'язок сплачувати платежі з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об'єкт позички.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.01.2017 р. по 31.08.2017 р. відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати зазначеної компенсації, відповідно до договору не виконав. Вказане підтверджується матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Відповідно до ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Також згідно з пунктом 6.5 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затверджене рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 (далі - Положення) користувач сплачує компенсацію витрат підприємств за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди.

Отже, вказаними нормами передбачено здійснення оплати користувачем компенсації витрат підприємств за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди (позички), якщо про інше не домовляться сторони.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність вимог позивача щодо сплати відповідачем передбачених умовами укладеного між сторонами договору витрат позичкодавця за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт позички та витрат позичкодавця.

Заперечення відповідача щодо відсутності у нього обов'язку сплати земельного податку, як релігійною організацією судом відхиляються з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів передачі в установленому порядку земельної ділянки, на якій розташований об'єкт позички, у користування відповідачу як релігійній організації, у зв'язку з чим за позивачем зберігається обов'язок сплати земельного податку за спірну ділянку. Крім того, положення укладеного між сторонами договору передбачають сплату відповідачем витрати позичкодавця за користування земельною ділянкою та витрати позичкодавця у розмірі, погодженими сторонами, при цьому умови договору не містять посилань на сплату відповідачем саме земельного податку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Разом з тим, враховуючи, що сторонами, відповідно до розрахунку компенсації за користування земельною ділянкою було погоджено розмір компенсації та за відсутності укладених між сторонами інших додаткових угод чи розрахунків за спірним договором позички, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення вказаної компенсації за користування земельною ділянкою та додатковим нарахуванням ПДВ відповідно до умов договору.

За таких обставин, колегія здійснивши власний перерахунок заявленої позивачем суми заборгованості за користування земельною ділянкою з урахуванням часткових оплат здійснених відповідачем за період з 01.01.2017 по 31.08.2017, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 5 119,36 грн. разом з ПДВ.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 1 589,09 грн. та 3 % річних у сумі 516,84 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи перерахунок заявлених до стягнення суми заборгованості у розмірі 5 119,36 грн., за визначені періоди, колегія суддів приходить до висновку щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 90,47 грн. та інфляційні втрати у сумі 409,55 грн.

Вимоги позивача про стягнення понесених ним витрат за користування земельної ділянки згідно позовних вимог не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зміни до укладеного між сторонами договору (п. 3.1) щодо компенсації витрат в письмовій формі не вносилися, тоді як такий порядок передбачений п. 9.2 договору.

Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 12.12.2017р. у справі № 910/15698/17, яке набрало законної сили, за позовом Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація" до Релігійної організації "Релігійна громада парафії Святого Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва" про стягнення 20 322,75 грн. позов задоволено частково та відповідачем не оскаржувалось.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Релігійної організації "Релігійна громада парафії Святого Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2017р. у справі № 910/15699/17 підлягає зміні щодо стягнення заборгованості у розмірі 5 119,36 грн., 3% річних у розмірі 90,47 грн. та інфляційні втрати у сумі 409,55 грн.

Керуючись ст. ст. 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада парафії Святого Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017р. у справі № 910/15699/17 змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Релігійної організації "Релігійна громада парафії Святого Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва" про стягнення 63 502, 07 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Релігійної організації "Релігійна громада парафії Святого Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва" (01001, м. Київ, вул. Костьольна, 17, ідентифікаційний код 21671158) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, ідентифікаційний код 03366500) заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 5 119,36 грн., інфляційні втрати у сумі 409,55 грн., 3 % річних у сумі 90,47 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 141,06 судового збору.

У решті позовних вимог - відмовити.

3. Стягнути Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, ідентифікаційний код 03366500) на користь Релігійної організації "Релігійна громада парафії Святого Олександра Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької церкви у Шевченківському районі м. Києва" (01001, м. Київ, вул. Костьольна, 17, ідентифікаційний код 21671158) 209,65 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

5. Матеріали справи № 910/15699/17 повернути до Господарського суду м. Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текс постанови складений 06.04.2018р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Б.О. Ткаченко

В.О. Зеленін