Ухвала

від 02.04.2018 по справі 188/16/15-а(6-а/188/1/2017)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

У Х В А Л А

02 квітня 2018 рокусправа № 188/16/15-а (6-а/188/1/2017)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації

у справі № 188/16/15-а (6-а/188/1/2018) за заявою Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації

про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

У листопаді 2017 року Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації звернулося до суду першої інстанції із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області 19.05.2016 року у справі № 188/16/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2018 року відмовлено Управлінню соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:

- вказати дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;

- уточнити дату ухвалення рішення, що оскаржується, та вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;

- вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження;

- надати докази сплати судового збору в сумі 1762 грн.

До апеляційного суду повернулося поштове повідомлення про отримання скаржником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 15 березня 2018 року.

27.03.2018 року до суду надійшло клопотання скаржника, до якого скаржник долучив апеляційну скаргу (в новій редакції) на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25.01.2018 року по справі № 188/16/15-а.

В клопотанні скаржник просить суд:

- визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження Управлінням соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації;

- поновити Управлінню соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації строк для подання апеляційної скарги на рішення Петропавлівського районного суду від 25.01.2018 року про залишення без задоволення заяви Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню;

- відстрочити Управлінню соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації термін для сплати судового збору до 01.06.2018 року.

В обґрунтування клопотання скаржник посилається на те, що 18 січня 2018 року судом від 25.01.2018 року винесено рішення про залишення без задоволення заяви Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. У судовому засіданні оголошено лише резолютивну частину рішення. Повний текст рішення видано 25 січня 2018 року, який отримано представником Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації 25 січня 2018 року.

Зазначає, що суд 18 січня 2018 року виніс рішення керуючись, зокрема статтями 241-246 КАС України, де наведено зміст, який мають містити саме судові рішення, а не судові ухвали, зміст яких визначено статтею 248 та на яку суд не посилався взагалі. В резолютивній частині документу зазначено "...суд - ВИРІШИВ", тоді як в ухвалах суд прописує "УХВАЛИВ". Судом у резолютивній частині рішення зазначено, що апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, строк оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З огляду на зазначене, документ, що виданий судом 25.01.2018 р., має всі ознаки саме судового рішення, а не ухвали суду.

Виходячи з дати винесення судом рішення, строк на апеляційне оскарження спливає 24.01.2018 року - 30-й день. Оскільки це субота, яка є вихідним днем, то закінчується строк для подання оскарження наступного за вихідним робочого дня - 26.01.2018 року.

У зв'язку з рядом помилок, допущених судом першої інстанції при оформленні судового рішення від 25.01.2018 року, скаржником було пропущено строк на його апеляційне оскарження, оскільки було незрозуміло, який саме вид судового рішення виніс суд. Тому при визначенні строків подання апеляційної скарги скаржник керувався терміном, зазначеним у резолютивній частині оскаржуваного рішення.

Зазначає, що скаржник є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до кошторисних призначень на відповідний календарний рік. На 2018 рік для скаржника кошторисні призначення для сплати судового збору не доведені взагалі, тому на виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року скаржником порушено клопотання перед розпорядником коштів вищого рівня - Петропавлівською районною державною адміністрацією про доведення відповідних кошторисних призначень та фінансування для сплати судового збору.

Розглянувши зазначені клопотання, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.

Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Ухвалу суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Таким чином, за результатом розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, судом може бути прийнята лише ухвала суду, яка може бути оскаржена у 15-денний строку відповідно до ст. 295 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, вступну та резолютивну частини ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, проголошено за участю представника скаржника 18.01.2018 року. Повний текст ухвали виготовлено 25.01.2018 р.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що копію оскарженого судового рішення було отримано представником скаржника 25.01.2018 року.

Апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 16.02.2018 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 295 КАС України.

Отже, доводи скаржника, що судом за результатом розгляду його заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, було прийнято саме рішення, а не ухвалу, спростовується матеріалами справи та положеннями ст. 374 КАС України.

Помилкове зазначення судом першої інстанції 30-денного строку апеляційного оскарження, на думку колегії суддів, не перешкоджало скаржнику оскаржити ухвалу суду у встановлений ст. 295 КАС України 15-денний строк, оскільки 18.01.2018 року судом було прийнято саме ухвалу.

Таки чином, скаржник не навів суду поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та не уточнив вимоги апеляційної скарги з урахуванням встановлених в ухвалі суду від 12 березня 2018 року недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

На думку суду, неналежне фінансування суб'єкта владних повноважень не є тотожним майновому стану сторони у справі, тому не є передбаченою законодавством України підставою для відстрочення сплати судового збору.

Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень.

Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.

Таким чином, зазначені скаржником обставини не можуть бути підставою для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Отже, станом на 02.04.2018 року скаржник недоліки апеляційної скарги в повному обсязі не усунув.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Приймаючи до уваги, що скаржник у наданий строк недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційну скаргу слід йому повернути.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суд, -

ухвалив:

Відмовити Управлінню соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації у справі № 188/16/15-а (6-а/188/1/2018) за заявою Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, - повернути скаржнику.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги відповідно до статей 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов