Постанова

від 05.04.2018 по справі 805/2131/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року справа №805/2131/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,

секретар судового засідання - Токарева А.Г.

за участю: представника позивача - Золотарьвої О.М., довіреність від 20.03.2018 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 2521,

представника відповідача - Сенникова А.А., довіреність від 13.12.2017 року,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у справі № 805/2131/17-а (суддя 1 інстанції Христофоров А.Б. у приміщенні суду вул. Добровольського, 1, м. Слов'янськ, повний текст складено 22 грудня 2017 року) за позовом Приватного акціонерного товариства Українська керамічна група до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 березня 2017 року № 0000111401, -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2016 року Приватне акціонерне товариство Українська керамічна група (далі - позивач, товариство, підприємство, платник податків) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 березня 2017 року № 0000111401 (том 1 а.с.4-7).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року адміністративний позов задоволений. Скасоване податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 09 березня 2017 року № 0000111401 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 878 213,00 грн (у т. ч. за податковими зобов'язаннями у сумі 786 964,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 91 249,00 грн) (том 6 а.с.70-78).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, пославшись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що підприємство не використовувало приміщення у господарській діяльності, оскільки розмір місячної орендної плати складає 0 грн. Посилається на завищення підприємством витрат, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на суму 1332400 грн. Зазначає про завищення підприємством витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на загальну суму 599 927 грн. Зауважує про безпідставність висновків суду про відсутність заниження об'єкту оподаткування декларації з податку на прибуток за 2015 рік на суму 1902 грн. та на суму 1305364 грн. (том 6 а.с.80-84).

В судове засіданні представник відповідача прибув, підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, проти чого заперечував представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Суд, заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Позивач, Приватне акціонерне товариство Українська керамічна група , зареєстроване у якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 22042269, податкова адреса платника податків: 84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, будинок 5, перебуває на обліку у податковому органі з 05 листопада 1993 року, є платником податку на прибуток підприємств (том 1 а.с.8).

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Державну фіскальну службу і у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України.

Судами встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи та не оспорюється сторонами, що Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01 липня 2013 року по 30 червня 2016 року, дотримання податкового законодавства по податку на прибуток з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 березня 2016 року, за результатами якої складено акт від 10 лютого 2017 року № 189/14-01-22042269 (далі - акт перевірки).

Актом перевірки встановлені порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134, підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 144.1 пункту 144.3 статті 144 абзацу другого пункту 18 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 786 964,00 грн., в т.ч. по періодам: за 2014 рік - 364 996,00 грн., 2015 рік - 421968,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення від 09 березня 2017 року № 0000111401 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 878 213,00 грн (у т. ч. за податковими зобов'язаннями у сумі 786 964,00 грн., за штрафними санкціями у сумі 91 249,00 грн).

Позивачем використано право но позасудове врегулювання спору шляхом оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку та Рішенням Державної Фіскальної Служби України від 19 травня 2017 року № 10671/6/99-99-11-01-01-25 скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін.

Спірним питанням у даній справі є правомірність прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, що регулюється Податковим кодексом України та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування з податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу

Так, позивачем до податкового органу було подано податкову звітність з податку на прибуток за 2013-2014 роки з зазначенням витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування на загальну суму 11 325 168,00 грн.

Податковим органом в акті перевірки встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 2014 рік на загальну суму - 2 027 753 грн., за 2015 рік у сумі 1902,00 грн.

Перевіркою встановлено, що позивач в порушення вимог пунктів 144.1, 144.3 статті 144 Податкового України, протягом 2014 нараховував амортизаційні відрахування на невиробничі основні засоби, які у період з 01 квітня 2014 року по 30 червня 2016 року не використовувалися в господарській діяльності платника податку. В результаті підприємством завищено суму амортизаційних відрахувань, включену до складу адміністративних витрат у розмірі 95 426,00 грн., в т.ч. у 2014 році 95 426,00 грн.

Встановлено, що підприємству належить нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Донецьк, проспект Київський, 62.

01 січня 2013 року між Приватним акціонерним товариством Українська керамічна група (Орендодавець) та Приватним акціонерним товариством Керама експерт (Орендар) укладено договір оренди № 01/01/2013, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство Українська керамічна група (Орендодавець) передає Приватному акціонерному товариству Керама експерт (Орендар) у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке розташовано в будинку за адресою: м. Донецьк, проспект Київський, буд.62. Площа об'єкта оренди складає 794 кв.м. Об'єкт оренди надається для організації роздрібної та оптової торгівлі керамічною плиткою та супутніми товарами. Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату з урахуванням її індексації, яка становить 24000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 000,00 грн. за один календарний місяць.

Додатковою угодою від 13 січня 2014 року до Договору оренди від 01 січня 2013 року № 01/01/2013 доповнено Договір оренди пунктом 4.1.1. в наступній редакції: Орендна плата, визначена п.4.1 цього Договору в період з 01.01.2014 року до 30.04.2014 року включно сплачується Орендарем в сумі 20 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 3 400,00 грн., щомісяця .

Додатковою угодою від 25 березня 2014 року № 2 до вказаного договору змінено порядок за договором оренди, а саме: протягом часу з 01 квітня 2014 року по 31 травня 2014 розмір місячної орендної плати складає 00,00 грн.

Додатковою угодою від 27 травня 2014 року № 3 до вказаного договору змінено порядок оплати за договором оренди, а саме: протягом часу з 01 червня 2014 року по 31 грудня 2014 року розмір місячної орендної плати складає 00,00 грн.

З первинних документів та облікових регістрів вбачається, що відповідно до картки рахунку нараховано амортизації за 2014 рік на загальну суму 127 234,44 грн., виходячи з щомісячної норми амортизаційних відрахувань - 10 602,87 грн., в т.ч. за період з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2014 року нараховано амортизації по вказаному об'єкту на загальну суму 95 425,83 грн. Нарахована сума амортизації віднесена на рахунок 92 Адміністративні витрати .

За даними акту підприємства про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу та їх консервацію від 30 грудня 2014 року, комісією прийнято рішення про його консервацію на невизначений термін до закінчення проведення антитерористичної операції.

В матеріалах справи містяться картки рахунків та акти надання послуг протягом 2014 року по Договору оренди від 01 січня 2013 року № 01/01/2013 відповідно до яких вбачається, що протягом року були нараховані платежі з орендної плати та здійснювалось відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою електроенергії, водопостачання, теплоенергії, послуг зв'язку, охорони та обслуговування, на загальну суму 115 314,20 грн., в т.ч. податок на додану вартість у сумі 19 219,02 грн.

За картковим рахунком підприємства підтверджується надходження на адресу підприємства по договору оренди від 01 січня 2013 року № 01/01/2013 платежів нарахованих за 2014 рік на загальну суму 71 196,06 грн., в т. ч. податок на додану вартість складає 11 865,99 грн.

За приписами пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності; витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів; витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року; витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі; капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього Кодексу; сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу; вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів; вартість основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов'язань за гарантією Кабінетом Міністрів України; вартість безоплатно отриманих для експлуатації підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств; вартість основних засобів, визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності".

Пунктом 144.3 статті 144 Податкового кодексу України визначено, що не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування: зокрема, витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів. Термін "невиробничі основні засоби" означає необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.

За вимогами пункту 146.15 статті 146 Податкового кодексу України нарахування амортизації окремого об'єкта припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем виведення з експлуатації такого об'єкта основних засобів або передачі його до складу невиробничих необоротних матеріальних активів за рішенням платника податку або суду.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є: а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору; в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

За змістом підпункту 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Відповідно до підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються: інші операційні витрати, що включають, зокрема, амортизацію наданих в оперативну оренду необоротних активів.

У період з 2013 по 2014 роки відбувалось нарахування платежів по Договору оренди від 01 січня 2013 року № 01/01/2013, як орендної плати так і відшкодування експлуатаційних та інших витрат на протязі січня - грудня 2014 року в т.ч. постачання послуг (орендної плати) на безоплатній основі, тобто у періоді з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2014 року документально підтверджується використання нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Донецьк, пр-т Київський, 62 - у господарській діяльності товариства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у даному випадку підприємством не порушувались вимоги пунктів 144.1, п.144.3 статті 144 Податкового кодексу України та є недоведеними висновки податкового органу щодо завищення витрат при визначенні об'єкту оподаткування у сумі 95 426,00 грн., що призвели до заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 17 177 грн.

Стосовно встановленого податковим органом порушення щодо завищення підприємством витрат у 2014 рік на суму 1 932 327,00 грн. суд зазначає наступне.

Податковою звітністю, первинними документами та обліковими регістрами, наявними в матеріалах справи, підтверджується, що підприємство за 2014 рік задекларовано суму витрат у розмірі 1 332 400,00 грн.

За договором возвратної фінансової допомоги від 31 березня 2014 року № 003/14 Товариство з обмеженою відповідальністю Керамічні маси Донбасу (Позикодавець) надає Приватному акціонерному товариству Українська керамічна група (Позичальник) возвратну фінансову допомогу, а останній зобов'язується повернути таку допомогу у визначений договором строк без сплати відсотків чи будь яких додаткових коштів. Мета надання возвратної фінансової допомоги Позичальнику - для здійснення господарської діяльності згідно установчих документів. Загальна сума допомоги за цим Договором становить 1 200 000,00 грн. В межах цієї суми Позичальник може отримувати позику частками на строк в межах строку дії цього Договору. Строк дії цього договору - 24 місяця. Цей строк може бути продовжений за згодою сторін. Позика повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок позикодавця.

Наявними матеріалами справи підтверджується та не спростовується апелянтом, що фінансова допомога відбулась 02 липня 2014 року у сумі 1 200 000,00 грн. та повернута 20 жовтня 2014 року у сумі 200 000,00 грн. 26 грудня 2014 року у сумі 1 000 000,00 грн.

За договором возвратної фінансової допомоги від 01 квітня 2013 року № 01/04/13 Приватне акціонерне товариство Українська керамічна група (Позикодавець) надає Приватному акціонерному товариству Керама Експерт (Позичальник) возвратну фінансову допомогу, а останній зобов'язується повернути таку допомогу у визначений договором строк без сплати відсотків чи будь яких додаткових коштів. Мета надання возвратної фінансової допомоги Позичальнику - для здійснення господарської діяльності згідно установчих документів. Загальна сума допомоги за цим Договором становить 1000000,00 грн. В межах цієї суми Позичальник може отримувати позику частками на строк в межах строку дії цього Договору. Строк дії цього договору - 24 місяця. Цей строк може бути продовжений за згодою сторін. Позика повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок позикодавця

Судами першої та апеляційної інстанціями встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що фінансова допомога відбулась 26 лютого 2014 року, 16 травня 2014 року, 16 травня 2014 року на загальну суму 100 000,00грн. та повернута 03 березня 2014 року, 24 грудня 2014 року, 26 грудня 2014 року, 30 грудня 2014 року на загальну суму 100 000,00 грн.

За договором позики від 04 липня 2013 року № 04/07/2013 Приватне акціонерне підприємство Українська керамічна група (Позикодавець) передає громадянину (Позичальник) у власність грошові кошти в сумі 450 000,00 грн., строком на одинадцять місяців на умовах договору, а Позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк.

За матеріалами справи видача позики відбулась 04 липня 2013 року в сумі 450000,00 грн. повернення позики відбулось 22 липня 2013 року, 29 липня 2013 року, 26 грудня 2013 року в загальній сумі 417 600,00грн., станом на 01 січня 2014 року рахується дебіторська заборгованість перед підприємством в сумі 32 400,00грн. У грудні 2014 року, а саме: 19 грудня 2014 року, 30 грудня 2014 року, повернуто позику у сумі 32400,00грн.

Підпунктом 135.5.5. пункту 135.5. статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що Інші доходи включають: суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Операції з отримання/надання фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не приводять до зміни їх витрат або доходів.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 11 Зобов'язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248 (далі - Положення №11) з метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на: довгострокові; поточні; непередбачені зобов'язання; доходи майбутніх періодів.

За змістом пункту 4 Положення № 11, поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.

Відповідно до пункту 5 Положення № 11 зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Отже, з системного аналізу наведених норм вбачається, що суми, які Позичальник у відповідності із договором повинен повернути в визначений строк є зобов'язаннями та в залежності від строку повернення фінансової допомоги Позичальник показує свої зобов'язання в складі поточних або в складі довгострокових зобов'язань.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що операції з отримання та повернення товариством поворотної фінансової допомоги за Договором від 31 березня 2014 року № 003/14 проведені на протязі 2014 року та заборгованість відсутня.

Суд першої інстанції встановив, що підприємство за Договором від 01 квітня 2013 року № 01/04/13 та від 04 липня 2013 року № 04/07/2013 надавав допомогу, а не отримував її.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у товариства відсутні підстави відображення у податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік суму фактично повернутої поворотної фінансової допомоги у розмірі 1 332 400 ,00грн., як на тому наполягав скаржник у апеляційній скарзі.

Отже, безпідставне відображення доходів у сумі 1 332 400 грн. з одночасним відображенням витрат у сумі 1 332 400 грн. не призвело до заниження суми об'єкта оподаткування з податку на прибуток товариством за 2014 рік.

Зазначене свідчить про не підтвердження наявними матеріалами справи факту заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 239 832,00 грн.

З наявних матеріалів справи вбачається, що платник податків у податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік задекларував суму витрат у розмірі 1 123 073,00 грн.

За змістом пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до Бухгалтерської довідки відображення витрат у податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік, згідно якої сума витрачених коштів, що складається з витрат, які не були враховані при складанні декларації з податку на прибуток за 2012 рік на загальну суму 600 012,77грн. (включено в декларацію 599927,47грн.).

Так, згідно матеріалів справи до складу витрат входять: сума витрачених коштів яка входить до складу адміністративних витрат за 4 квартал 2012 року у загальній сумі 554 665,40 грн, до якої належать витрати які підтверджуються наступним: собівартість реалізації виробничих запасів за 2012 рік у загальній сумі 45 347,37 грн; оборотно-сальдова відомість по рахунку Адміністративні витрати за 4 квартал 2012 р., за якою за Дебетом рахунку наведені витрати по Дт рахунку на загальну суму 554 665,40 грн., що відповідає даним наведеним у бухгалтерської довідці, яка скаладається:оренда - 14 777,89 грн.; ПММ - 45 384,20 грн.; заробітна плата - 248 628,55 грн.; послуги зв'язку - 14 835,89 грн.; відрядження - 37 777,84 грн.; комунальні послуги - 1 065,80 грн.; консультаційні послуги - 1 620,00 грн.; податки - 10 432,19 грн.; нарахування на заробітну плату - 89 468,52 грн.; послуги охорони - 1 650,00 грн.; послуги банку - 30 045,12 грн.; послуги програмного забезпечення - 7 756,67 грн.; інші послуги - 3 156,09 грн.; ремонт авто (10%) - 16 254,77 грн.; послуги страхування - 25 410,80 грн.; технічне обслуговування автомобілів - 4 800,00 грн.; господарчі потреби - 2 975,30 грн.; електроенергія, вода, опалення - 27 130,16 грн.; амортизація (-)28 504,39 грн.

До усіх вищезазначених витрат у розділі III Податкового кодексу України не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат.

З огляду на зазначене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків податкового органу у частині порушення позивачем п.138.2 ст.138, п.п 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за 2014 рік на загальну суму 599 927 грн. та заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 107 987 грн.

Стосовно завищення позивачем витрат за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2016 року на загальну суму 1902,00 грн., в т.ч. по періодам: за 2015 рік 1902,00 грн. суд зазначає наступне.

За вимогами пунктів 44.1., 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до наявної в матеріалах фінансової звітності, первинних документів та облікових регістрів вбачається, що відповідно до фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва, товариства за 2015 рік, у якому по рядку Інші операційні витрати наведено показник в сумі 23 639,70 грн., по рядку Фінансовий результат до оподаткування наведено показник у сумі 4 985,20 грн., який відображено у рядку 02 податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік.

За договором від 12 грудня 2014 року №10/12П укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Екотермоінжиніринг (Виконавець) та Приватним акціонерним товариством Українська керамічна група (Замовник), вбачається, що Виконавець виконує для Замовник проектні роботи по системам вентиляції і кондиціонування офісного приміщення за адресою м. Київ, просп. Перемоги, 42В на загальну суму 19 020,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3170,00 грн. Замовник здійснює передоплату в розмірі 60% загальної вартості робіт, в строк що не перевищує 3 робочих днів з моменту підписання Договору.

Виконання умов договору підтверджується актом здачі-приймання робіт, платіжним дорученням від 18 грудня 2014 року № 419 платником податків перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю Екотермоінжиніринг оплату в сумі 11 412,00 грн., в т.ч. ПДВ 1902,00 грн. та виписаною податковою накладною від 19 грудня 2014 року № 1 на загальну суму 11 412,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 902,00 грн. з номенклатурою поставки: проектні роботи по системам вентиляції та кондиціонування офісного приміщення за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 42П.

Наявними матеріалами справи підтверджується про віднесення платником податків у квітні 2015 року до податкового кредиту усієї суми ПДВ, у тому числі на суму попередньої оплати у розмірі 1902,00 грн., яка зазначена у податковій накладній від 19 грудня 2014 року №1.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв 'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Відповідно до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних товариством за грудень 2014 року податкова накладна від 19 грудня 2014 року № 1 Товариством з обмеженою відповідальністю Екотермоінжиніринг не наведена. Дані щодо реєстрації вказаної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних у межах 180 календарних днів з дати її складання у наданих на дослідження матеріалах відсутні, тому перенесення зазначеної суми до липня 2015 року зі складу податкового кредиту суми 1902,00 грн. відповідає вищенаведеним положенням Податкового кодексу України.

Таким чином, позивачем правомірно у 2015 році включено до складу витрат поточного звітного періоду суму витрат 1902,00 грн. за попередній період 2014 року, що підтверджує необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження підприємством об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2015 рік у сумі 1902,00 грн. та заниження податку на прибуток у сумі 342 грн.

Стосовно встановлення податковим органом заниження позивачем за 2015 рік різниці, на які збільшується фінансовий результат на загальну суму 1 305 364,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

За приписами пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

В наявних в матеріалах справи податкової звітності, первинних документів та облікових регістрів вбачається, що у податковій декларації з податку на прибуток за 2015 рік, суми залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта не відображено.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 25 травня 2015 року між Приватним акціонерним товариством Українська керамічна група (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛТС Лімітед (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого здійснено продаж 45/100 часток нежитлового вбудованого приміщення 8-го та 9-го поверхів блок-вставки №2 МЖК загальною площею 577,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вулиця Свободи, буд. 5, за ціною 505 000,00 грн. у тому числі з урахуванням ПДВ у розмірі 84 166,67 грн. балансова вартість нерухомого майна згідно довідки, виданої 14 травня 2015 року підприємством становить 1 325 344,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Виконання умов договору підтверджується рахунком на оплату від 29 травня 2015 року №25 на суму 505 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 84 166,67 грн., актом прийому-передачі майна від 25 травня 2015 року.

Отже, платник податків за 2015 рік повинен був зазначити суму доходу 1 305 364,28 грн.

Таким чином, висновки податкового органу в частині заниження об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2015 рік у сумі 1 305 364,28 грн. та заниження податку на прибуток у сумі 234 966 грн. є безпідставними.

Стосовно встановлення податковим органом завищення позивачем за 2015 рік різниці, на яку зменшується фінансовий результат на загальну суму 1 037 000,00 грн.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Пунктом 44.2. статті 44 Податкового кодексу України, передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За приписами пункту 18 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, за операціями, по яких дохід для цілей оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначався за датою надходження коштів на банківський рахунок або в касу платника податку, і станом на 1 січня 2015 року у платника податку була наявна дебіторська заборгованість за такими операціями, при розрахунку об'єкта оподаткування сума коштів, що надійшла на банківський рахунок або в касу платника податку після 1 січня 2015 року, збільшує фінансовий результат до оподаткування.

За операціями, по яких витрати для цілей оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначалися за датою перерахування коштів на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку, і станом на 1 січня у платника податку була наявна кредиторська заборгованість за такими операціями, при розрахунку об 'єкта оподаткування сума коштів, що була перерахована на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку після 1 січня 2015 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування.

Відповідно до наявних в матеріалах справи податкової звітності, первинних документів та облікових регістрів вбачається, що відповідно до податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік, показник суми коштів, що була перерахована на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку після 01 січня 2015 року задекларовано у сумі 1 037 000 грн..

Первинними документами, які містяться в матеріалах справи підтверджується, що підприємством завищено різниці, на які зменшується фінансовий результат до оподаткування за 2015 рік на суму 1 037 000 грн.

Однак, у податковій декларації з податку на прибуток за 2015 рік, показник суми коштів, що надійшла на банківський рахунок або в касу платника податку після 01 січня 2015 року задекларовано також у сумі 1 037 000 грн. на підставі тих же первинних документів та облікових регістрів.

В результаті підприємством завищено різниці, на які збільшується фінансовий результат до оподаткування за 2015 рік у податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік також на суму 1 037 000,00 грн., про що не зазначено відповідачем в акті перевірки, як це передбачено п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України.

Таким чином, безпідставне одночасне відображення показника у сумі 1 037 000 грн. у доходах та витратах у податковій декларації з податку на прибуток, не призвело до заниження податку на прибуток платником податку за 2015 рік.

За змістом висновку судово-економічної експертизи від 27 листопада 2017 року №178/26 вбачається, що в обсязі наданих документів висновки акту перевірки Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області № 189/14-01/22042269 від 10.02.2017 року щодо порушення Приватним акціонерним товариством Українська керамічна група п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.135.5.5, п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 139.1 ст.139, п.144.1, 144.3 ст.144, абзацу другого пункту 18 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податку на прибуток за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року в сумі 786 964,00 грн., що стало підставою для прийняття ГУ ДФС в Донецькій області податкового повідомлення-рішення № 0000111401 від 09.03.2017 року документально не підтверджуються.

Отже, суд погоджується з судом першої інстанції щодо прийняття висновку судово - економічної експертизи, стосовно того, що відповідачем не підтверджено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, тому що цей доказ узгоджується з іншими доказами у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

З врахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалене рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін рішення суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у справі № 805/2131/17-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у справі № 805/2131/17-а за позовом Приватного акціонерного товариства Українська керамічна група до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 березня 2017 року № 0000111401 - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 06 квітня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г. М. Міронова