Постанова

від 27.03.2018 по справі 904/5844/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/5844/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.

за участі секретаря судового засідання Чайки М.А.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "БТ-Груп",

ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кедр Еспрессо Хаус",

представники кредиторів - не з'явилися, повідомлені належним чином;

арбітражний керуючий, ліквідатор - Колошин В.П.,

представник ліквідатора - Колошина О.В. (адвокат, довіреність від 12.09.2016),

розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Колошина В.П.

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області (суддя І.В.Владимиренко)

від 29.08.2017

та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 04.10.2017

у складі суддів: Білецької Л.М., (головуючий), Парусніков Ю.Б., Саланжій Т.Ю.,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр Еспрессо Хаус",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БТ-Груп",

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2014 порушено провадження у справі № 904/5844/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БТ-Груп" (далі - ТОВ "БТ-Груп").

Ухвалою господарського суду від 12.11.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з вимогами наступних кредиторів:

Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕДР ЄСПРЕССО ХАУС", у розмірі 1 078 018,56 грн. з яких: 6090,00,00 (першої черги задоволення), 981 415,378 грн. (четвертої черги задоволення), 90 513,19 грн. (шостої черги задоволення);

ОСОБА_10 у розмірі 394 061,19 грн. з яких: 1 218,00 (першої черги задоволення), 392 843,19 грн. (четвертої черги задоволення);

ОСОБА_11 у розмірі 404 437,00 грн. з яких: 1 218,00 (першої черги задоволення), 403 219,00 грн. (четвертої черги задоволення).

Кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд-Інвест" в сумі 844 380,57 грн. відхилено.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2014 у цій справі ТОВ "БТ-Груп" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, вирішено інші процедурні питання.

Ліквідатор ТОВ "БТ-Груп" арбітражний керуючий Колошин В.П. 02.06.2017 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою № 01-29/203 про витребування доказів та майна з чужого незаконного володіння на підставі ст.388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що майно боржника (згідно переліку) було відчужено ТОВ "Дюна" за договорами купівлі-продажу, які були визнані недійсними.

Під час проведення ліквідаційної процедури стало відомо про перебування вказаного майна боржника у третьої особи - ТОВ "ДЖИ ЕФ СІ", на користь якого ТОВ "Дюна" здійснило відчуження зазначеного майна боржника.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 у даній справі (суддя І.В. Владимиренко), зокрема, у задоволенні заяви ліквідатора № 01-29/203 від 02.06.2017 про витребування доказів та майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що викладені доводи в заяві ліквідатора про витребування доказів та майна з чужого незаконного володіння не підтверджені жодними належними та допустимими доказами в розумінні вимог Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суд від 04.10.2017 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 у справі №904/5844/14 залишено без змін.

Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ліквідатором порушено принцип диспозитивності в частині покладення на нього обов'язку довести ті обставини, на які він посилається як на обґрунтування своїх доводів і заперечень. Факти знаходження майна, про витребування якого заявлено вимогу, у ТОВ "Дюна" і ТОВ "ДЖИ ЕФ СІ", підлягають обов'язковому доказуванню, чого ліквідатором зроблено не було.

При цьому вказав, що обставини продажу майна боржника ТОВ "Дюна" встановлені ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2015 у справі №904/5844/14. Обставини подальшого відчуження документально не підтверджені, а тому не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 у справі № 904/5844/14 ліквідатор ТОВ "БТ-Груп" арбітражний керуючий Колошин В.П. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування оскаржуваних судових рішень та вимогою передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції в частині розгляду заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 4-2, 4-7, 22, 43, 82, 84, 105 ГПК України. При цьому зауважує на неповному дослідженні та з'ясуванні всіх обставин справи.

Підпунктом 4 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

05.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа № 904/5844/17 господарського суду Дніпропетровської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Автоматизованою системою суду для розгляду справи № 904/5844/14 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: суддя Погребняк В.Я. - головуючий, суддя Катеринчук Л.Й., суддя Пєсков В.Г. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2018 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. прийнято справу № 904/5844/14 господарського суду Дніпропетровської області до провадження; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Колошина В.П. на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 у справі №904/5844/18; призначено розгляд на 27.02.2018 з повідомленням учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 13.03.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

12.03.2018 до Верховного Суду від ТОВ "ДЖИ ЕФ СІ" надійшов відзив, із запереченнями на касаційну скаргу арбітражного керуючого Колошина В.П. та проханням залишити оскаржені судові рішення без змін з огляду безпідставності та необґрунтованості доводів скаржника.

В судове засідання 27.03.2018 з'явився уповноважений представник арбітражного керуючого ліквідатора Колошина В.П. і надала пояснення у справі.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника ліквідатора, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини 2 ст. 4-1 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 02.09.2014 порушено дану справу про банкрутство боржника - ТОВ "БТ-Груп". Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній з 19.01.2013).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2014 ТОВ "БТ-Груп" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора боржника.

Відповідно до положень ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку та здійснює з дня свого призначення, зокрема, подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Предметом судового розгляду є вимога ліквідатора ТОВ "БТ-Груп" Колошина В.П. про витребування у ТОВ "Дюна" і ТОВ "ДЖИ ЕФ СІ" з чужого незаконного володіння належного боржнику майна (згідно з переліком), яке було незаконно, на думку заявника, відчужено попереднім керівником боржника.

Відповідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Отже, у разі якщо відчуження майна мало місце два і більше разів після укладення правочину, який в подальшому визнано недійсним, таке майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, як від добросовісного набувача шляхом подання віндикаційного позову на підставі ч. 1 ст.388 ЦК України.

Судами попередніх інстанцій досліджувалися обставини перебування майна боржника (згідно переліку) у ТОВ "Дюна" і ТОВ "ДЖИ ЕФ СІ" з огляду на заявлену ліквідатором ТОВ "БТ-Груп" вимогу про витребування з чужого незаконного володіння належного боржнику майна, відчуженого за недійсними договорами купівлі-продажу.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2017 визнано недійсними договори купівлі - продажу:

№ 2 від 07.07.2014,

№ 3 від 09.07.2014,

№ 4 від 11.07.2014,

№ 5 від 15.07.2014,

№ 6 від 17.07.2014,

укладені між ТОВ "БТ-Груп" та ТОВ "Дюна", за якими ТОВ "Дюна" відчужено обладнання у загальній кількості 463 одиниці на загальну суму 426 294, 61 грн.

Зобов'язано ТОВ "Дюна" повернути ліквідатору ТОВ "БТ-Груп" - арбітражному керуючому Палкіну А.Ю. обладнання у загальній кількості 463 одиниці на загальну суму 426 294,61 грн. відповідно до переліку, визначеного у договорах, актах приймання - передачі, видаткових накладних до вказаних договорів.

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

Ліквідатор ТОВ "БТ-Груп" звернувся до суду із заявою № 02-09/272 від 20.05.2016 про зміну способу виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2015 у справі про банкрутство за № 904/5844/14.

Заява обґрунтована неможливістю вилучення визначеного ухвалою суду майна, у зв'язку з чим просив стягнути з ТОВ "Дюна" на користь ТОВ "БТ-Груп" вартість цього майна, виходячи з відомостей, що містяться в первинних документах (договорах, видаткових накладних, актах приймання-передачі), яка становить 426 294,61 грн.

Ухвалою суду від 14.06.2016 змінено спосіб виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2015 у справі №904/5844/14. Стягнуто з ТОВ "Дюна" на користь ТОВ "БТ-Груп" вартість майна у сумі 426 294,61 грн.

На даний час триває виконавче провадження за вказаним судовим рішенням.

Дослідивши обставини справи на предмет заявлених вимог суди попередніх інстанцій встановили, що факт відсутності у ТОВ "Дюна" визначеного переліком майна боржника підтверджується:

постановою про закінчення виконавчого провадження щодо виконання наказу про стягнення з ТОВ "Дюна" спірного майна, зв'язку з невиконанням цього наказу;

ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016 у справі №904/5844/14, якою змінено спосіб виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2015 у справі №904/5844/147 і стягнуто з ТОВ "Дюна" на користь боржника грошові кошти у розмірі вартості майна.

За приписами ст. 101 ГПК України (в редакції Кодексу №1798-ХІІ від 06.11.1991), у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З метою встановлення факту перебування спірного майна у ТОВ "Дюна" і ТОВ "ДЖИ ЕФ СІ" апеляційний господарський суд ухвалою від 27.09.2017 задовольнив клопотання ліквідатора про витребування належним чином завірених копій документів, які підтверджують володіння, розпорядження та використання визначеного переліком майна, банківські виписки за період 01.11.2014 року по кінець 2015 року, завірений витяг з касової книги за період 01.11.2014 року по кінець 2015 року, завірені копії інвентаризаційних відомостей основних засобів та ТМЦ, складених за період за од 01.11.2014 року по кінець 2015 року та оборотні сальдові відомості щодо обліку основних засобів та ТМЦ на підприємстві,

На виконання вимог суду апеляційної інстанції ТОВ "ДЖИ ЕФ СІ" надані всі витребувані документи.

Проаналізувавши заявлену ліквідатором вимогу та відомості, які містяться в наданих ТОВ "ДЖИ ЕФ СІ" первинних документах (оборотно-сальдові відомості, картка рахунку 311, інвентаризаційний опис основних засобів, розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наданими первинними документами не підтверджений факт перебування спірного майна у ТОВ "ДЖИ ЕФ СІ".

Наведений ліквідатором в поданій заяві перелік товарно-матеріальних цінностей містить речі без визначення їх індивідуальних ознак, а тільки назву речі, що не є її родовою ознакою. Документи, надані ТОВ "ДЖИ ЕФ СІ", мають індивідуальні ознаки, і свідчать про відсутність таких співпадань.

Прийнявши до уваги наведені обставини та надавши оцінку доказам, які ці обставини підтверджують, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що докази наявності у ТОВ "ДЖИ ЕФ СІ" спірного майна відсутні в матеріалах справи. Факт документального відчуження майна боржника ТОВ "Дюна" на користь ТОВ "ДЖИ ЕФ СІ" доказово не підтверджений.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доведення обставин справи належним та допустимими доказами покладається на сторони відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017).

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини відсутності доказів, які конкретизують обставини правомірності/неправомірності вибуття спірного майна боржника, способу вибуття, критеріїв ідентифікації майна, які в обсязі предмета доказування у даній справі належним чином заявником не доведені, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з правильністю висновків про відсутність підстав для задоволенні заяви ліквідатора про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Поряд з цим, Верховний Суд вважає необхідним зауважити на тому, що наявність судового рішення (ухвала від 14.06.2016) про зміну способу виконання ухвали та стягнення з ТОВ "Дюна" на користь боржника замість повернення майна, що відсутнє, його вартості у грошовому еквіваленті, свідчить про реалізацію ліквідатором банкрута свого права на захист шляхом вибору саме такого способу - подання заяви про визнання недійсним правочину із застосуванням реституції.

Подальше звернення із заявою про витребування цього ж майна за наявності судового рішення про стягнення його вартості у грошовому еквіваленті, за яким триває виконавче провадження, не узгоджується з жодною законодавчою нормою, що свідчить про безпідставність заявленої вимоги.

В силу приписів ч. 2 ст. 300 ГПК України (у редакції від 15.12.2017), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

Щодо посилання на порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, то Верховний Суд зазначає, що Касаційний господарський суд обмежений розглядом питань щодо коректного застосування права і не виконує функції встановлення фактів, замість вже встановлених судами попередніх інстанцій і хоча особа, що подає касаційну скаргу має право висувати на розгляд суду спостереження, які вона вважає значущими, стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не гарантує результату касаційного розгляду справи на користь сторони.

За приписами ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги арбітражного керуючого Колошина В.П. та залишення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 у справі №904/5844/14 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого, ліквідатора Колошина Віктора Петровича, що діє від імені і в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "БТ-Груп" - залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 у справі №904/5844/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков