Постанова

від 27.03.2018 по справі 927/414/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 927/414/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняк В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Чайка М.А.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Веда-С",

представник позивача - Волько А.І. (договір про надання правової допомоги №27/02 від 12.02.2018),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія",

представник відповідача - не з'явився,

позивач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія",

відповідач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Веда-С",

представник відповідача за зустрічним позовом - Волько А.І. (договір про надання правової допомоги №27/02 від 12.02.2018),

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія"

на рішення господарського суду Чернігівської області

від 19.06.2017

у складі : суддя Федоренко Ю.В.

та на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 09.10.2017

у складі суддів: Зеленін В.О., (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Веда-С",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія",

про стягнення 42 500 грн.,

та за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Веда-С",

про стягнення 103 001, 37 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Веда-С" (далі - ТОВ "ВФ "Веда-С", позивач) звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія" (далі - ТОВ Біо Енергетична Компанія", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 42 500 грн. з підстав порушення відповідачем умов договору підряду №29 ПР від 03.07.2015 на розробку проектно-кошторисної документації (далі - Договір).

ТОВ "Біо Енергетична Компанія" до початку розгляду справи по суті подало зустрічну позовну заяву до ТОВ "ВФ "Веда-С" про стягнення 103 001, 37 грн., в тому числі: 42 500 грн. - авансовий платіж, 54 551,37 грн. - пеня, 5 950 грн. - пеня. Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "ВФ "Веда-С" в односторонньому порядку відмовилось від виконання договору, чим завдано збитки ТОВ "Біо Енергетична Компанія".

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.06.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 927/414/17, відмовлено у задоволенні первісного та зустрічного позову у повному обсязі.

Приймаючи судові рішення (в частині первісного позову), господарські суди виходили з відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ТОВ "ВФ "Веда-С" зобов'язань за договором. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди дійшли висновку, що договір сторонами не розірваний та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що виключає підстави для стягнення авансового платежу, а нарахування пені і штрафу суперечить положенням чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.06.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 927/414/17, ТОВ "Біо Енергетична Компанія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на невірне застосування судами ст.ст. 32-36, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

03.01.2018 на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), справа № 927/414/17 господарського суду Чернігівської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Автоматизованою системою суду для розгляду справи № 927/414/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняк В.Я. - головуючий, Пєсков В.Г., Катеринчук Л.Й. (протоколи автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. від 08.02.2018 прийнято справу № 927/414/17 господарського суду Чернігівської області до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 927/414/17 господарського суду Чернігівської області за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія" на рішення господарського суду Чернігівської області від 19.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія" відбудеться 27.03.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 13.03.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ВФ "Веда-С" просило частково задовольнити касаційну скаргу в частині скасування оскаржуваних судових актів та направлення справи на новий розгляд до місцевого господарського суду. В обґрунтування своєї позиції позивач за первісним позовом зазначив, що суду надавались для огляду оригінали виготовленої проектно-кошторисної документації та відмову відповідача від підписання акта надання послуг від 15.07.2016, проте після їх огляду суд повідомив про відсутність необхідності в їх долучені до матеріалів справи.

В судове засідання 27.03.2018 з'явився уповноважений представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) і надала пояснення у справі.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 03.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія" (Замовник за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Веда-С" (Виконавець за Договором) укладений договір підряду №-29 ПР на розробку проектно-кошторисної документації, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з розробки проектно-кошторисної документації (ПКД) реконструкції комплексу будівель та споруд під комплекс по виробництву гранул та брикетів ТОВ "Біо Енергетична Компанія" по вул. 8 Березня в с. Куликівка Куликівського району Чернігівської області, а замовник зобов'язується прийняти виконані виконавцем роботи та сплатити їх вартість. Приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами по частинам, після завершення виконавцем виконаних робіт кожної частини проекту, згідно графіка виконання робіт.

ТОВ "Біо Енергетична Компанія" виконано зобов'язання зі сплати авансу у розмірі 42500 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 36 від 14.07.2015 та банківською випискою про рух коштів на рахунку ТОВ "ВФ "Веда-С".

Також судами встановлено, що комісією у складі представників ТОВ "ВФ "Веда-С" складений акт від 20.08.2015 про передачу представнику ТОВ "Біо Енергетична Компанія" проектно-кошторисної документації за договором, який відмовився від його підписання без обґрунтування причини.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, замовник, який в порушення вимог ст. 882 ЦК України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов'язку оплатити роботи.

Вирішуючи спір у даній справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували виконання ТОВ "ВФ "Веда-С" своїх зобов'язань за договором. При цьому, наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі від 20.08.2015 суди відхили з огляду на те, що в ньому не вказано які роботи і в якій частині були виконані та те, що представник замовника - ОСОБА_7, відповідно до табелю обліку робочого часу за серпень 2015 ТОВ "Біо Енергетична Компанія" не працював.

Разом з цим, заперечуючи проти таких висновків судів, ТОВ "ВФ "Веда-С" у відзиві на касаційну скаргу наголошує, що ним надавались суду для огляду оригінали виготовленої проектно-кошторисної документації, лист-відмову відповідача від 15.07.2016 підписувати акт наданих послуг, акт звіряння та акт надання послуг № 2 від 27.02.2016, проте копії зазначених матеріалів не були залучені судами до матеріалів справи та, як наслідок, останнім не була надана належна оцінка.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32- 34, 43, 82, 84 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Не в повному обсязі встановлені судами обставини не дають можливості дійти однозначного висновку про наявність/відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, тобто, спір вирішено при недостатньому дослідженні фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, та ненаданні цим обставинам відповідної правової оцінки.

Так, аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії), від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Водночас суд касаційної інстанції згідно із ст. 300 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання(заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно, справа підлягає скасуванню у в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, оскільки встановлені при розгляді первісного позову фактичні обставини виконання умов спірного Договору, мають значення і для прийняття рішення про задоволення або відмову в задоволенні вимог за зустрічним позовом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія" та скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції повністю, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області в іншому складі суддів.

Під час нового розгляду, господарським судам належить врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

У зв'язку з скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 308, 310, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Енергетична Компанія" задовольнити частково.

2. Скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 19.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 927/414/17 повністю і передати справу на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков