Рішення

від 19.03.2018 по справі 804/1128/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року Справа № 804/1128/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

за участі секретаря судового засідання: Загородній О.В.,

представника відповідача: Горшкової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛАВСТРОЙ КОМПАНІ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0081601204 та №0081611204 від 12.12.2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛАВСТРОЙ КОМПАНІ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.12.2017 року № 0081601204 та № 0081611204, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "ГЛАВСТРОЙ КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 41207011) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем на додану вартість на суму 33333,00 гривень, визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8333,25 гривень та зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 194242,00 гривень.

У обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2017 року, за результатом якої складено акт від 17.11.2017 року № 25023/04-36-12-04/41207011 та зроблено висновок про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України. Так, на підставі акту перевірки від 17.11.2017 року № 25023/04-36-12-04/41207011 були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які, на думку позивача, є протиправними через їх невідповідність нормам чинного законодавства України, у зв'язку із чим товариство звернулося із цим позовом за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 28.02.2018 року.

28.02.2018 року розгляд справи було відкладено до 12.03.2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 року розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 12.03.2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.03.2018 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду клопотання про розгляду справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки данні камеральної перевірки свідчать про порушення позивачем норм п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України, а саме не включення до складу податкових зобов'язань за вересень 2017 року суму ПДВ за податковими накладними у розмірі 128360 грн., в результаті чого занижено податкові зобов'язання на 33333,00 гривень. За результатами перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.12.2017 року за № 0081601204 та за №0081611204. Вказані податкові повідомлення-рішення є законними, обґрунтованими, прийняті враховуючи наявність порушень у позивача, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що головним державним ревізором інспектором адміністративного податку на додану вартість території обслуговування ДПІ у Соборному районі м. Дніпра управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 розділу І ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 ст. 75 та ст. 76 глави 8 розділу ІІ ПК України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛАВСТРОЙ КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 41207011), та складено акт від 17.11.2017 року №25023/04-36-12-04/41207011 (а.с.8-11).

За результатами перевірки податкової декларації за вересень 2017 року встановлено, що позивачем складено та відправлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні та розрахунки коригування на постачання товарів/послуг контрагентам - покупцям на суму ПДВ 1330238,00 гривень.

У відповідності до п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПКУ сума податкових зобов'язань з ТОВ ГЛАВСТРОЙ КОМПАНІ у вересні 2017 року склала 133238,00 гривень, тобто на суму податкових зобов'язань за податковими накладними вересня 2017 року, зареєстрованими в ЄРПН.

Платником податку згідно податкової декларації з ПДВ за вересень 2017 року від 19.10.2017 року № 9217455255 віднесено до податкових зобов'язань суму ПДВ у розмірі 99905,00 гривень, тобто за податковими накладеними за вересень 2017 року платником до податкового зобов'язання не віднесено 33333,00 гривень.

Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображення у рядку 21 декларації, поданої за серпень 2017 року, що переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду - вересня 2017 року 341785,00 гривень.

У акті зазначено, що позивачем в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПКУ не включено до складу податкових зобов'язань вересня 2017 року суму ПДВ за податковими накладними у розмірі 128360,00 гривень, в результаті чого занижено податкові зобов'язання вересня 2017 року на 33333,00 гривень.

За вказане порушення передбачено застосування штрафної санкції згідно п. 123.1 ст.123 ПК України у розмірі 25 відсотків суми визначеного податковим органом податкового зобов'язання, а при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків.

Відтак, за результатами перевірки були виявлені порушення п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187 ПК України, а саме товариством занижено суму податкових зобов'язань за вересень 2017 року на суму ПДВ 33333,00 гривень, за податковими накладеними зареєстрованих в ЄРПН за вересень 2017 року.

Так, на підставі акту від 17.11.2017 року № 25023/04-36-12-04/41207011 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.12.2017 року, а саме:

- № 0081601204 (за формою Р ), яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 33333,00 гривень, визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8333,25 гривень;

- № 0081611204 (за формою В4 ), яким товариству зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 194242,00 гривень (а.с.12, 14).

Не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 12.12.2017 року за № 0081601204 та за № 0081611204 позивач звернувся до суду із цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Податкове зобов'язання відповідно п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за №137/28267, податкова накладна складається в електронній формі з дотриманням умови, щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Зазначений Порядок передбачає умови складання та послідовність заповнення податкової накладної.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі - Порядок №21), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПК України.

До податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий пункту 1 розділу III Порядку №21).

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший пункту 6 розділу III Порядку).

Отже, в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній.

Поряд з цим, статтею 1 розділу 1 Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-УІІ передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 201.10 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №753/30621 (далі - Наказ №567).

У відповідності до пункту 2 Наказу №567 постійний автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією ДФС України (далі - Комісія), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Наказом №567 визначено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Письмові пояснення та/або копії документів у відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Такі письмові пояснення та або копії документів розглядаються Комісією, за результатами якої приймається рішення:

- про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової

накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16.07.1999 року питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно ч.3 ст. 8 Закону України №996-ХІV відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно п.1 ст.47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено те, що 14.09.2017 року позивачем була складена та направлена для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладених податкова накладена № 1 по взаємовідносинам з ТОВ БК ВН-Граніт на загальну суму ПДВ 199998,96 гривень. Проте, відповідачем було зупинено реєстрацію податкової накладної у відповідності до п.201.16 ст. 201 ПК України, вказана податкова накладена у ЄРПН не зареєстрована (а.с. 18, 49, 53).

19.10.2017 року позивачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період вересень 2017 року, однак, у податковій декларації товариством не була включена сума ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ БК ВН-Граніт у розмірі 33333,00 гривень, оскільки реєстрація податкової накладної № 1 по взаємовідносинам з ТОВ БК ВН-Граніт на загальну суму ПДВ 199998,96 гривень була зупинена.

Відтак, 19.10.2017 року товариством була подана податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий період) вересень 2017 року, з урахуванням того, що податкова накладена по взаємовідносинам з ТОВ БК ВН-Граніт у вересні 2017 року не була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладених, у зв'язку із чим не була включена сума ПДВ по взаємовідносинам з цим контрагентом.

Проте, слід зазначити, що відповідно до п. 201.16 реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до п/п. 201.16.1. ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Згідно з положеннями п.п. 201.16.2. ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п/п. 201.16.3. ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до постанови КМ України від 29.03.2017 р. № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

З аналізу п.201.16.4 пункту 201.16, п.201.10 ст.201 ПК України вбачається, що розрахунок коригування до податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, може бути зареєстрований лише після реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН та за умови, що з дати складання такого розрахунку коригування не минуло 365 днів.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, слід зазначити про те, що позивач по податковій накладній, по якій реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, у відповідності до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ має право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній, подати до контролюючого органу за основним місцем обліку письмові пояснення та/або копії документів, на розгляд Комісії та прийняття рішення щодо реєстрації/відмови в реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Відтак, оскільки реєстрація податкової накладної №1 від 14.09.2017 року комісією ДФС була зупинена, у позивача була відсутня об'єктивна можливість відображення та включення до податкової декларації за звітній (податковий) період вересень 2017 року суми ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ БК ВН-Граніт у розмірі 33333,00 гривень.

Крім того, слід зазначити, що рішення відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 1 не містять конкретної інформації щодо підстав та обґрунтувань для прийняття такого рішення, тобто рішення не містять чіткого визначення підстав, що стали причиною відмови в реєстрації податкової накладної ТОВ "ГЛАВСТРОЙ КОМПАНІ".

З урахуванням зазначено, відповідачем було неналежно збільшено товариству суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 33333,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене, висновки податкового органу щодо заниження суми податку на додану вартість за вересень 2017 року на суму 33333,00 гривень є безпідставними, а відтак і нарахування штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на ст. 123 Податкового кодексу України, у розмірі 8333,25 гривень, з урахуванням зазначеного є також безпідставними.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛАВСТРОЙ КОМПАНІ" в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2017 року №0081601204 (за формою Р ), яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 33333,00 гривень та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8333,25 гривень, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2017 року № 0081611204 (за формою В4 ), яким товариству зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 194242,00 гривень, слід зазначити таке.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 (абз. 1-3) статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, діюче законодавство надає платнику податків право на включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом року з дати складання податкової накладної.

Відтак, позивачем не було допущено заниження суму податкових зобов'язань, а навпаки вчинені дії, спрямовані на повноту відображення в податковій декларації сум ПДВ в результаті здійсненої господарської операції з ТОВ БК ВН-Граніт .

Контролюючим органом було неправомірно зменшено товариству суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 194242,00 гривень, тому рішення контролюючого органу є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2017 року №0081611204 (за формою В4 ), яким товариству зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 194242,00 гривень, підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛАВСТРОЙ КОМПАНІ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0081601204 та за № 0081611204 від 12.12.2017 року, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також суд вважає за необхідне, відповідно до вимог статті 139 КАС України, стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛАВСТРОЙ КОМПАНІ" понесені судові витрати у розмірі 3538,64 гривень.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛАВСТРОЙ КОМПАНІ" (49005, м. Дніпро, провулок Біологічний, 2а, код ОКПП 41207011) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0081601204 та № 0081611204 від 12.12.2017 року - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.12.2017 року № 0081601204 та № 0081611204, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ГЛАВСТРОЙ КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 41207011) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем на додану вартість на суму 33333,00 гривень, визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8333,25 гривень та зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 194242,00 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛАВСТРОЙ КОМПАНІ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 3538,64 (три тисячі п'ятсот тридцять вісім грн. 64 коп.) гривень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 20.03.2018 року.

Суддя В.В Ільков