Рішення

від 06.04.2018 по справі 810/42/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2018 року № 810/42/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Три трійки про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Три трійки про стягнення податкового боргу у розмірі 35369,28 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.18 відкрито спрощене провадження у справі №810/42/18. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.01.2018 судом було вирішено здійснювати розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та призначене судове засідання у справі.

У судове засідання, призначене на 19.03.2018, представники сторін не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у розмірі 35369,28 грн. внаслідок невиконання податкових обов'язків зі сплати податку на прибуток приватних підприємств. Позивач зазначає, що заборгованість підтверджується даними податкових декларацій, які були подані відповідачем самостійно.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2016 рік №9270392107 від 27.02.2017, у якій відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 48278,00 грн.

Визначені у вказаній податковій декларації податкові зобов'язання у загальному розмірі 48278,00 грн. відповідачем були сплачені частково на суму 12908,72 грн., у тому числі 8908,72 грн. за рахунок наявної у відповідача переплати та 4000,00 грн. унаслідок здійснення платежу відповідно до платіжного доручення №959 від 22.03.2017.

Решту визначеного у вказаній податковій декларації податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств відповідач у порядок та строки, визначені Податковим кодексом України, не сплатив.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 35369,28 грн. (48278-12908,72).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст.56 ПК України).

Відповідно до пунктів 36.1 - 36.3 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

У силу положень пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема даних інтегрованої картки відповідача, самостійно визначені у податковій декларації податкові зобов'язання відповідач у строки, встановлені податковим законодавством, у повному обсязі не сплатив.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми Ю від 13.03.2017 №1963-17 на суму 40769,28 грн.

Вказану податкову вимогу вручено відповідачу 25.03.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором № 0740019993039

Доказів оскарження податкової вимоги форми Ю від 13.03.2017 №1963-17 або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач не надав.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 35369,28 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Три трійки (07434, Київська область, с. Шевченкове, вул. Вокзальна, 8, ідентифікаційний код 20584546) у банках, що обслуговують такого платника, грошові кошти у розмірі 35369 (тридцять п'ять тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 28 коп. у рахунок погашення податкового боргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення рішення суду 06.04.2018.

Суддя Панченко Н.Д.