Рішення

від 29.03.2018 по справі 911/14/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2018 р. Справа № 911/14/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

(адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, код 19028107)

до приватного підприємства «ОСОБА_1С.А.»

(адреса: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Святошинська, буд. 40 І, офіс 4, код 36285721)

про стягнення 291396,52 гривень

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2;

відповідача - не з'явились .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 27.12.2017 №16-03-6042 до приватного підприємства «ОСОБА_1С.А.» про стягнення 291396,52 гривень заборгованості за договором оренди №1443 нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.06.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.01.2018 позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 27.12.2017 №16-03-6042 залишено без руху.

22.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляд та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.02.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2018 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 15.03.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2018 постановлено закрити підготовче провадження, призначено справу до розгляд по суті на 29.03.2018.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 26.01.2018, 22.02.2018 та 15.03.2018 направлялись відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством "Спецавтокомплект-Ж.С.А." (орендар, відповідач) укладено договір оренди №1443 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (договір), відповідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, площею 1148,60 кв.м., в тому числі: нежитлові приміщення (корпус літ.А) площею 636,1 кв.м; нежитлова будівля майстрерня літ.Б) площею 465,9 кв.м; нежитлова будівля (трансформаторна літ.В) площею 32,1 кв.м; нежитлова будівля (сторожка літ.Г) площею 14,5 кв.м (далі - майно), розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрівське, вул. Київська, 25, що перебуває на балансі Українського державного науково-дослідного і проектно - вишукувального інституту "УкрНДІводоканалпроект", (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30 листопада 2012 року і становить за незалежною оцінкою 1367906,00 грн. (п.1.1), майно передається в оренду з метою розміщення майстерень, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт автомобілів (п.1.2), орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передавання майна (п.2.1), орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - березень 2013 р. 22866,83 грн. (п.3.1), нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.3.2), орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3), орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п.3.6), орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п.3.7), у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21 % від суми заборгованості (п.3.8), орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.3), цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 01 червня 2013 до 31 травня 2014 року включно (п.10.1).

В подальшому, додатковим договором №2 строк дії договору продовжено сторонами до 31.05.2017.

01.06.2013 на виконання умов договору, орендодавцем було передано, а орендарем прийнято у користування орендоване майно.

З акту огляду орендованих приміщень від 07.06.2017, складеного комісією у складі: голова комісії - заступник директора з експлуатації та розвитку ОСОБА_3, члени комісії - заступник головного бухгалтера ОСОБА_4, сторож ОСОБА_5, старший водій ОСОБА_6, яка створена на підставі наказу директора інституту від 06.06.2017 №28-а, вбачається, що орендовані приміщення орендарем не використовуються, є вільними та знаходяться у задовільному стані. Претензії балансоутримувача та орендаря щодо стану орендованих приміщень відсутні.

Враховуючи, що термін дії договору закінчився 31.05.2017, та на підставі акту огляду орендованих приміщень від 06.06.2017, складеного балансоутримувачем, договір оренди державного майна від 01.06.2013 №1443 вважається припиненим з 07.06.2017.

Проте, відповідач свої зобов'язання по орендній платі за договором виконав неналежним чином та не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем по орендній платі у розмірі 242570,15 гривень за період з 15.11.2016 по 15.07.2017.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 29 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що за невиконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов'язаний вносить орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача по орендній платі за договором за період з 15.11.2016 по 15.07.2017 становить 242570,15 гривень.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивачем з указаним позовом до суду надано не було.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу у розмірі 242570,15 гривень є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Надані позивачем докази не спростовані та відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

Крім цього, за прострочення виконання зобов'язань за укладеним між сторонами договором позивач просив суд стягнути з відповідача 11486,25 гривень пені та 37340,12 гривень штрафу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

У відповідності до ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.7 договору оренди сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, а п. 3.8 цього ж договору визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21 % від суми заборгованості.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за період з 15.11.2016 по 15.07.2017, то вимоги про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який перевірено судом та не оспорено відповідачем.

Крім цього, оскільки заборгованість за орендною платою становить загалом більше ніж три місяці, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача штрафу обґрунтованими, у зв'язку з чим стягненню підлягає штраф у розмірі 37340,12 гривень за розрахунком позивача, який перевірено судом та не оспорено відповідачем.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «ОСОБА_1С.А.» (адреса: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Святошинська, буд. 40 І, офіс 4, код 36285721) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, код 19028107) в дохід Державного бюджету України - 242570,15 гривень основного боргу, 11486,25 гривень пені, 37340,12 гривень штрафу та 4370,95 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 29.03.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 10.04.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.Д. Лилак