Рішення

від 02.04.2018 по справі 916/3103/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3103/17 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.

за участі секретаря судового засідання Нагібіної І.В.

розглянувши справу № 916/3103/17

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Абсол Трейд» (65012, м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 17)

до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д)

про визнання недійсними пунктів договору

За участю представників сторін:

від позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_1, згідно договору від 03.01.18 р., ордеру № 385375 від 19.02.15 р.

від відповідача за зустрічним позовом: не з'явився

Суть спору: про визнання недійсними наступні пункти кредитного договору № 4А16109Г від 04.11.16 р., укладеного між ПАТ КЮ „Приватбанк» та ТОВ „Абсол Трейд» : „- Абзац другий п.А.3. кредитного договору № 4А16109Г від 04.11.16 р., яким встановлено, що згідно ст.ст. 212, 651 ЦК України при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором і погашені всієї заборгованості за даним договором на протязі 90 днів з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням строку/терміну повернення кредиту. При не поверненні заборгованості за цим договором у строк/термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня терміну/строку, зазначеному у повідомленні вважається простроченою;

пункт 2.3.2. кредитного договору № 4А16109Г від 04.11.16 р., в якому зазначено, що Банк на свій розсуд має право:

а) змінити умови договору - вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст.212,611,651 ЦК України, по зобов'язаннях, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену в повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором; або:

б) розірвати договір у судовому порядку, при цьому в останній день дії договору Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором; або:

в) згідно зі ст.651 ЦК України, ст.188 ГК України здійснити однобічне розірвання договору з відправлення Позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомлені дату договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором. Однобічна відмова від договору не звільняє Позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань; або:

г) достроково за договором та/або іншими кредитними договорами, укладеними з Позичальником, стягнути борг Позичальника та/або достроково погасити борг Позичальника за рахунок реалізації предмета застави;

- пункт 6.2. кредитного договору № 4А16109Г від 04.11.16 р., у якому зазначено, що договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї із сторін у встановленому законом і цим договором порядку.»

Стислий виклад позиції позивача за зустрічним позовом та заперечень відповідача, вирішення поданих учасниками справи клопотань, заяв:

1.Ухвалою від 21.12.17 р. суд прийняв до розгляду справу № 916/3103/17 за правилами Господарсько процесуального кодексу України в реакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.17 р. в порядку загального позовного провадження.

2.Ухвалою про залишення зустрічного позову без руху від 27.12.17 р. було залишено без руху зустрічну позовну заяву від 27.12.17 р. за вх.№ 3492/17 ТОВ „Абсол Трейд» до ПАТ КБ „Приватбанк» про визнання частково недійсним кредитного договору, визнання ПАТ КБ „Приватбанк» таким, що порушив умови кредитного договору. За умови виправлення заявником недоліків зустрічної позовної заяви, ухвалою від 18.01.18 р. судом прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ПАТ КБ „Приватбанк» зустріну позовну заяву ТОВ „Абсол Трейд» .

3.Ухвалою від 18.01.18 р. в порядку ч.11 ст.176 ГПК України суд залишив без руху первісний позов ПАТ КБ „Приватбанк» до ТОВ „Абсол Трейд» про стягнення 5 172 203 103,93 грн. З підстав не виправлення ПАТ КБ „Приватбанк» недоліків позовної заяви, суд, ухвалою від 01.02.18 р. залишив без розгляду первісний позов ПАТ КБ „Приватбанк» до ТОВ „Абсол Трейд» про стягнення 5 172 203 103,93 грн. та з цього приводу повернув ТОВ „Абсол Трейд» заяву від 09.01.18 р. за вх.№ 2-130 про залучення до участі у справі третіх осіб, клопотання від 09.01.18 р. за вх.№ 2-128 про витребування доказів.

4.Ухвалою від 14.03.18 р. судом відмовлено ТОВ „Абсол Трейд» у задоволені заяви від 05.03.18 р. за вх.№ 2-1421/18 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ „Техністрейд» , ТОВ „Анабіс» , ТОВ „Версалія»

5.Ухвалою від 21.03.18 р. відмовлено у задоволені заяви ТОВ „Абсол Трейд» від 05.03.18р. за вх.№ 2-1431/18 про витребування доказів. Також, ухвалою від 21.03.18 р. судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

6. Позивачами подано до суду додатком до заяви про усунення недоліків від 11.01.18 р. за № 560/18 зустрічну позовну заяву (уточнену) про визнання недійсними умови договору, відповідно до якої викладено остаточний зміст заявлених позовних вимог зазначений судом вище. Так, позивач за зустрічним позовом в доведення заявлених позовних вимог відзначає, що кредитний договір № 4А16109Г від 04.11.16 р. було укладено уповноваженими представниками сторін з використанням електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ „Приватбанк» з ціллю фінансування поточної діяльності ТОВ „Абсол Трейд» в обмін на зобов'язання останнього щодо повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, у визначені цим договором терміни. Пунктом А.3. договору встановлено термін повернення кредиту - 22.10.2024 р. та в його абз.2 передбачено можливість Банку на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. Проаналізувавши положення ст.ст. 3, 6, 13, 212, 215, 203, 509, 627, 638 ЦК України, ст.67, 193, 188, 207 ГК України позивач за зустрічним позовом відзначає, що оспорюваними умовами договору фактично відповідачу надано право на визначення іншого терміну повернення кредитних коштів та право на розірвання договору в односторонньому порядку, що є порушенням принципу розумності та справедливості. Такі умови договору щодо зміни на власний розсуд умов договору не відповідають та суперечать вимогам цивільного законодавства України, зокрема законодавчо встановленим загальнообов'язковим принципам свободи договору, добросовісності, розумності та справедливості, які гарантовані ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України.

7. Вимоги банку щодо повернення майже 6 млрд. грн. у короткий строк неможливо виконати, виходячи з того, що договором термін повернення кредиту був визначений до 22.10.2024 р. Такі дії відповідача свідчать про зловживання банком своїм правом на односторонню зміну умов договору та спрямовані на завдання позивачу шкоди, що спричинить повне припинення діяльності позичальника та можливо призведе його до банкрутства. Включення такого права в умови договору є несправедливими відповідно позичальника, оскільки право розірвати договорі в односторонньому порядку має лише кредитодавець, тоді як позивач такого права не має, чим ущемляються права позивача на власне волевиявлення, оскільки встановивши новий термін повернення кредиту, банк недобросовісно зловживає своїм правом на односторонню зміну умов договору, позбавляє позивача права висловити свою позицію щодо таких змін, чим ставить позивача у невигідне відносно банку становище, що суперечить положенням ЦК України, звичаям ділового обороту, вимогам розумності та справедливості.

8. Підпунктами а), б), в), г) п. 2.3.2 кредитного договору визначено, що у разі настання будь-якої із перелічених подій банк має право на свій розсуд змінити умови договору, розірвати договір у судовому порядку, здійснити однобічне розірвання договору та достроково стягнути з позичальника борг, тобто передбачено відкладальну обставину, у разі настання якої банк отримує право самостійно, на власний розсуд, змінювати умови договору в сторону погіршення становища Позичальника, що з огляду на поданий банком позов про стягнення кредиторської заборгованості є зловживанням цим правом.

9. Водночас, позивач відмічає, що підставою для укладення кредитного договору була наявність домовленості з банком по укладенню низки договорів поруки щодо майнової відповідальності ТОВ „Абсол Трейд» перед банком за виконання боржниками останнього ТОВ „Техністрейд» , ТОВ „Анабіс» , ТОВ „Версалія» зобов'язань за кредитними договорами на загальну суму 4 545 027 751 грн. Звідси, в обгрнтування своєї правової позиції позивач посилається на ст.229 ЦК України якою визначено, що якщо особа, яка вчинила правочин помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Позивач стверджує, що при наданні кредиту ТОВ „Абсол Трейд» , який повинен був бути використаним для погашення боргів підприємств за договорами поруки, банк дозволив товариству отримати право вимоги до вказаних підприємств-боржників, кредитні борги яких вже були прострочені та знецінені. Поняття помилки роз'яснено у постанові Пленуму ВГСУ від 29.05.13 р. № 11.

10. Відповідач за зустрічним позовом, ПАТ КБ „Приватбанк» надіслав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду від 19.02.18 р. за вх.№ 2-1109/18 в задоволенні якої ухвалою від 21.03.18 р. судом було відмовлено. Відзив на позов та докази в підтвердження своєї правової позиції ПАТ КБ „Приватбанк» суду не надав, представник відповідача в судові засідання не з'являвся незалежно від того, що судом відповідні судові ухвали направлялись відповідачу за адресою зазначеною банком в первісному позові та ухвали отримувались останнім, у зв'язку з чим суд вирішує даний спір за наявними матеріалами справи згідно ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

11. Клопотання сторін про ознайомлення з матеріалами справи, позивача про перехід у справі на стадію підготовчого провадження, призначення підготовчого засідання судом задовольнялись.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та досліджені докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

12. 04.11.16 р. із застосуванням електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ „Приватбанк» у порядку, визначеному ЗУ „Про електронні документи та електронний документообіг» та ЗУ „Про електронний цифровий підпис» між ПАТ КБ „Приватбанк» (Бнк) та ТОВ „Абсол Трейд» (Позичальник) був укладений кредитний договір № 4А16109Г з лімітом 4 600 000 000грн. на фінансування поточної діяльності позичальника, зі сплатою відсотків за фіксованою ставкою в розмірі 10,5% річних та з терміном повернення кредиту 22.10.2024р.(п.п. А.2., А.3., А.6. кредитного договору).

13.Абзацем 2 п. А.3. кредитного договору передбачено, що згідно ст.ст.212, 651 ЦКУ при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором і непогашенні всієї заборгованості за даним договором на протязі 30 днів з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань має право змінти умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням строку/терміну повернення кредиту. При не поверненні заборгованості за цим договором у строк/термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня терміну/строку, зазначеному у повідомленні вважається простроченою.

14.Банк за наявності вільних коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у формі згідно п.А.1. з лімітом і на цілі, зазначені у п.А.2., не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2. в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, у визначені цим договором терміни (п.1.1. кредитного договору).

15.Підпунктами а), б), в), г) частини 19 пункту 2.3.2. кредитного договору № 4А16109Г від 04.11.16 р. передбачено, що Банк на свій розсуд має право:

а) змінити умови договору - вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст.212,611,651 ЦК України, по зобов'язаннях, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену в повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором; або:

б) розірвати договір у судовому порядку, при цьому в останній день дії договору Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором; або:

в) згідно зі ст.651 ЦК України, ст.188 ГК України здійснити однобічне розірвання договору з відправлення Позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомлені дату договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором. Однобічна відмова від договору не звільняє Позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань; або: г) достроково за договором та/або іншими кредитними договорами, укладеними з Позичальником, стягнути борг Позичальника та/або достроково погасити борг Позичальника за рахунок реалізації предмета застави.

16. Пунктом 6.2. кредитного договору № 4А16109Г від 04.11.16 р. визначено, що договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї із сторін у встановленому законом і цим договором порядку.

17.Видача кредиту ПАТ КБ „Приватбанк» підтверджується поданим до первісного позову розрахунком заборгованості за договором №4А16109Г станом на 05.10.17 р., що не заперечується ТОВ „Абсол Трейд» та останнім підтверджується поданими до справи копіями платіжних документів щодо отримання кредиту, сплати процентів за ним, а саме платіжним дорученням № 747 від 08.11.16 р. на суму 4 545 027 751 грн. із призначенням платежу видача кредиту згідно кредитного договору №4А16109Г від 04.11.16 р., платіжними дорученнями № 273 від 28.02.17 р. на суму 2 845 800 грн., № 340 від 28.04.17 р. на суму 1 299 778,46 грн., № 424 від 28.07.17 р. на суму 475 000 грн., № 423 від 28.07.17 р. на суму 185 000 грн., № 119666794 від 20.08.17 р. на суму 90 000 грн., № 119666795 від 30.08.17 р. на суму 425 000грн., № 210 від 31.01.17 р. на суму 35 388 820 грн., № 208 від 31.01.17 р. на суму 9 610 561,34 грн., № 377 від 31.05.17 р. на суму 320 000 грн., № 402 від 30.06.17 р. на суму 331000 грн., № 119666857 від 31.10.17 р. на суму 262 800 грн., № 119666889 від 30.11.17 р. на суму 395 800 грн., № 119666828 від 02.10.17 р. на суму 460 000 грн., № 119666888 від 30.11.17 р. на суму 104 200 грн., № 119666827 від 02.10.17 р. на суму 100 000 грн., № 119666855 від 31.10.17 р. на суму 107 200 грн. із призначенням платежу погашення процентів згідно кредитного договору №4А16109Г від 04.11.16 р.

18.Як відмічає ТОВ „Абсол Трейд» укладення кредитного договору №4А16109Г від 04.11.16 р. та набуття кредитних коштів було обумовлено тільки погашенням кредитних зобов'язань боржників банку, а саме ТОВ „Техністрейд» , ТОВ „Анабіс» , ТОВ „Версалія» , що мало наслідком за домовленістю ПАТ КБ „Приватбанк» та ТОВ „Абсол Трейд» укладення договорів поруки №№ 4Т13490Д/П, 4А13476Д/П, 4В13493Д/П від 04.11.16 р., суттєвими положеннями яких є перехід до ТОВ „Абсол Трейд» саме всіх прав кредитора та прав за договорами застави (іпотеки). Однак, банком не було передано товариству документи, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором, а натомість прийнято оплачені ТОВ „Абсол Трейд» грошові кошти по погашенню кредиторської заборгованості ТОВ „Техністрейд» , ТОВ „Анабіс» , ТОВ „Версалія» , які є тією сумою грошових коштів, що отримана за кредитним договором №4А16109Г від 04.11.16 р. У зв'язку з цим, позивач за зустрічним позовом зазначає, що невиконання банком своїх зобов'язань за договорами поруки, укладеними із ТОВ „Абсол Трейд» щодо передачі прав вимоги до боржників не дало змоги використовувати ці права у якості можливого забезпечення в тому числі і зобов'язань самого ТОВ „Абсол Трейд» за кредитним договором, що призвело до спричинення з боку банку суттєвої шкоди товариству.

19.Зміст наданих позивачем до матеріалів справи договорів поруки від 04.11.16 р., укладених між ПАТ КБ „Приватбанк» та ТОВ »Абсол Трейд» у відношенні кредиторської заборгованості ТОВ „Техністрейд» , ТОВ „Анабіс» , ТОВ „Версалія» , як і кредитний договір від 04.11.16 р. не містять посилання один на одного та відповідно взаємозобов'язання щодо їх виконання, є окремими правочинами за окремими правовідносинам.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргумента, наведеного учасником справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд, вбачає необґрунтованою та неприйнятною позицію позивача щодо визнання недійсними пунктів кредитного договору з огляду на наступне законодавство та усталену судову практику:

20. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1 ст.1054, ч.1 ст.1055, ч.1 ст.1056-1 ЦК України).

21. Положення ст.3 ЦК України встановлюють, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

22. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати договір, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч. 1, 2, 3 ст.6 ЦК України).

23. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві стони договору. Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (п.1 ст.638, п.п. 1, 3 ст. 626, п.1 ст. 627, п.1 ст.628, п.п. 1, 2 ст.651 ЦК України).

24. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

25. Положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

26. Як роз'яснено в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6.11.2009р. №9 угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

27. Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз.3 п.1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.99р.).

28. Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (п.1 ст. 229 ЦК України).

29. Отже, відповідно до положень наведених норм законодавства, зокрема ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто, названими нормами права визначений один із загальних принципів договірних правовідносин - принцип свободи договору. При цьому не має значення, які це умови - істотні, або ті, які сторони узгодили виключно власною згодою. Якщо умова виконання закріплена у договорі, вона є обов'язковою для сторін та є критерієм належності виконання. З підписанням, кредитного договору № 4А16109Г від 04.11.16 р. сторони, зокрема узгодили його умови щодо встановлення порушення будь-якого зобов'язання передбаченого договором, зокрема сплати кредиту, відсотків, встановлення інших термінів повернення кредиту, вимагання дострокового повернення кредиту, умови достроково розірвання, і дані умови врегульовані сторонами на власний розсуд, що не заперечувалось позивачем на момент укладення договору, та стали предметом оспорення з направленням відповідачем позовної заяви про стягнення кредиторської заборгованості, процентів, штрафу. Спірні умови договору відповідно до положень законодавства прямо не заборонені, а отже і були обумовлені в договорі та прийняті сторонами до виконання, про що свідчить отримання ТОВ „Абсол Трейд» кредиту, часткової сплати процентів за його користування.

30. Посилання позивача стосовно неможливості виконання зобов'язань за кредитним договором з підстав прострочення виконання банком своїх зобов'язань за договорами поруки від 04.11.16 р., на думку суду, є недоречними, оскільки ні кредитний договір від 04.11.16 р. ні договори поруки від 04.11.16 р., укладені між банком та ТОВ „Абсол Трейд» , як то вбачається із змісту даних правочинів, не пов'язані взаємними зобов'язаннями, а тому не можуть бути підставою для визнання недійсними умов кредитного договору.

31. Не доведено позивачем належними, допустимими та достатніми доказами і твердження щодо спричинення банком товариству фінансових збитків та допущення останнім помилки щодо обставин, які мають істотне значення для укладення кредитного договору, так як лише посилання відповідача на існування окремої фінансової звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності та звіти незалежних аудиторів від 31.12.15 р., від 31.12.16р., із яких вбачається прострочення та знецінення кредитних боргів по підприємствам-боржникам в тому числу у відношенні до боргів яких були укладені договори поруки не свідчить про наявність таких збитків та допущення сторонами помилки при укладені кредитного договору.

32. За таких обставин, суд не вбачає доведеними зазначені ТОВ „Абсол Трейд» підстави визнання недійсними пунктів кредитного договору як таких, що не відповідають вимогам законодавства, оскільки норми права не містять прямої заборони до визначення таких умов правочину, а проаналізовані судом положення ЦК України надають можливість сторонам договору врегульовувати взаємовідносини на власний розсуд. У зв'язку з чим, суд, відмовляє позивачу в задоволенні заявлених позивачем позовних вимог щодо визнання недійсними пунктів кредитного договору.

33. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (п.п. 1, 2 ст.73, п.п. 1, 3 ст.74 ГПК України).

34. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч. 1, 2 ст.79 ГПК України).

35. Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.ч. 1, 3 ст. 236, ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України).

36. Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

37. Враховуючи вищевикладене, в процесі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволені заявлених ТОВ „Абсол Трейд» позовних вимоги про визнання недійсними пунктів кредитного договору за умови їх необґрунтованості та недоведеності.

38. Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

39. Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати, а саме судовий збір у сумі 3200 грн., сплачений позивачами при подані позову, за умови відмови судом в задоволенні позову не підлягають йому відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.129, ст.233, 236, 237, 238, 241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Відмовити ТОВ „Абсол Трейд» у задоволені зустрічного позову повністю.

2.Судовий збір не підлягає відшкодуванню ТОВ „Абсол Трейд» за рахунок відповідача.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06 квітня 2018 р.

Суддя І.А. Малярчук