Рішення

від 02.04.2018 по справі 916/2922/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2922/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши справу №916/2922/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком"

до відповідача ОСОБА_1 (фермерського) господарства "Журавушка"

про стягнення 626364,32 грн., -

за участю представників :

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 28.12.2017р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 05.01.2018р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроком" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (фермерського) господарства "Журавушка" 626 364,32 грн., з яких: 477 438,50 грн. - основний борг, 119 359,63 грн. - штраф, 15 696,61 грн. - 30% річних, 13 869,59 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №Пд200317/02 на умовах товарного кредиту від 20.03.2017р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

22.12.2017р. господарським судом постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

22.12.2017р. за вх.№27463/17 позивач надав до суду письмові обґрунтування позовних вимог, згідно з якими позивач вважає за можливе одночасне застосування пені та штрафу, з посиланням при цьому на те, що сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов, а тому правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 11.10.2017р. у справі №6-1374цс17 до юридичних осіб не може бути застосована.

11.01.2018р. за вх.№535/18 господарський суд одержав відзив на позов, згідно з яким відповідач визнав позовні вимоги в частині основного боргу, в іншій частині позовні вимоги не визнаються відповідачем, з посиланням при цьому на те, що сума основного боргу заявлена з урахуванням курсу гривні до долару США, тому не підлягають стягненню 30% річних та не підлягає застосуванню ставка НБУ до іноземної валюти. Окрім того, відповідач вважає, що одночасне стягнення пені та штрафу порушує ст.61 Конституції України та ст.549 ЦК України.

Також 11.01.2018р. за вх.№2-153/18 господарським судом одержано клопотання в порядку ст.173 ГПК України, в якому відповідач просить суд об'єднати справу №916/2922/17 зі справою №916/2921/17 в одне провадження, привласнивши об'єднаній справі №916/2921/17.

Позивач із клопотанням відповідача про об'єднання справ не погодився та 22.01.2018р. за вх.№1271/18 надав до суду заперечення на клопотання про об'єднання справ22.01.2018р. за вх.№1271/18.

05.02.2018р. господарським судом у протокольній формі постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про об'єднання справ, оскільки вказані справи не пов'язані між собою підставою виникнення.

05.02.2018р. за вх.№2-725/18 господарським судом одержано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача 682 624,25 грн., з яких: 477 438,50 грн. - основний борг, 119359,63 грн. - штраф, 44 342,92 грн. - 30% річних, 41 483,20 грн. - пеня.

У відповіді на відзив від 19.02.2018р. за вх.№3791/18 позивач посилається на те, що сторонами у договорі погоджено перегляд розміру вартості товару у зв'язку із збільшенням курсу долару США; що розмір річних відповідно до ст.625 ЦК України сторонами визначено у договорі та становить 30%; що правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 11.10.2017р. у справі №6-1374цс17, підлягає застосуванню лише до відповідальності фізичних осіб.

19.02.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження до 22.03.3018р., про відкладення підготовчого засідання на 19.03.2018р. та встановлення відповідачу строку для подання заперечень на відповідь на відзив.

Проте, як у встановлений судом строк, так і в подальшому відповідач не подав до суду заперечень на відповідь на відзив.

19.03.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.04.2018р.

У судовому засіданні 02.04.2018р., яке відбулося за участю представників сторін, господарським судом на підставі ст.240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено:

20.03.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгроком" (Продавець, позивач) та ОСОБА_1 (фермерським) господарством "Журавушка" (Покупець, відповідач) укладений договір поставки №Пд200317/02 на умовах товарного кредиту, згідно з яким Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність Покупця (поставити) товар (насіння, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення, засоби захисту рослин), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п.1.2 договору найменування товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки (місце передачі Покупцю) визначені у Специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Ціна за одиницю виміру товару та його загальна ціна, яку має сплатити Покупець, визначається Специфікаціями (додатками) до цього договору, з урахуванням вимог щодо цього, викладених в тексті самого договору (розділ 2). Продавець має право достроково виконати свої зобов'язання щодо поставки товару.

Згідно з п.1.4 договору факт поставки та передачі товару від Продавця фіксується шляхом складання та підписання накладних (або актів приймання-передавання) повноважними представниками сторін. З моменту прийому-передачі товару до Покупця переходить право власності на товар та ризики його випадкового знищення або пошкодження.

Відповідно до п.2.1 договору ціна товару (в т.ч. ціна за одиницю товару), умови та витрати на доставку вказується сторонами в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору. Сплата ціни товару Покупцем здійснюється у гривнях України. Сторони можуть визначити в Специфікації грошовий еквівалент ціни товару в іноземній валюті - у доларах США(Євро), по курсу продажу долару США (Євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними веб-сайту www.udinform.com, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній за даними веб-сайту http://minfin.com.ua) на банківський день, що передує даті підписання Специфікації, збільшеному на кількість процентів, що вказана у Специфікації (якщо збільшення передбачено Специфікацією).

Згідно з п.2.2 договору Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на банківський рахунок Продавця, вказаний в рахунку-фактурі. Оплата згідно рахунку-фактури дійсна в межах терміну, визначеного в ньому.

Відповідно до 2.3 договору у випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті розрахунку за товар (його частину), вартості долару США (Євро) в національній валюті в порівнянні з вартістю долару США (Євро) в національній валюті на банківський день, що передує даті укладання відповідної Специфікації, то неоплачена ціна товару, яку має сплатити Покупець , змінюється, та Покупець зобов'язаний здійснити її перерахунок самостійно за наступною формулою: С = В х (К2/К1) грн., де:

- С - кінцева ціна неоплаченого товару, що підлягає оплаті (його частини) в національній валюті України, після зміни ціни такого товару по вищевказаній формулі;

- В - ціна неоплаченого товару в національній валюті України, яка підлягає зміні у зв'язку зі зміною вартості долара США (Євро) по відношенню до гривні,

- К2 - вартість 1 долара США (Євро) в національній валюті України за курсом продажу долару США (Євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними веб-сайту www.udinform.com, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній за даними веб-сайту http://minfin.com.ua) на банківський день, що передує даті розрахунку за товар (його частину), збільшеним на кількість процентів, що вказана у Специфікації (якщо збільшення передбачено Специфікацією);

- К1- вартість 1 долара США (Євро) в національній валюті України за курсом продажу долару США (Євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними веб-сайту www.udinform.com.ua, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній за даними веб-сайту http://minfin.com.ua) на банківський день, що передує даті підписання відповідної Специфікації, збільшеним на кількість процентів, що вказана у Специфікації (якщо збільшення передбачено Специфікацією).

Згідно з п.2.4 договору у випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України до моменту повної оплати товару вартості долару США (Євро) в національній валюті в порівнянні з вартістю долару США (Євро) в національній валюті на банківський день, що передує даті укладання відповідної Специфікації, ціна неоплаченого товару, може змінюватися пропорційно зміні вартості долара США (Євро) на вимогу Продавця в односторонньому порядку за наступною формулою С = В х (К2/К1) грн., де:

- С - кінцева ціна неоплаченого товару в національній валюті, що підлягає оплаті (його частини) в національній валюті України, що підлягає сплаті за даним договором після зміни ціни неоплаченого товару по вищевказаній формулі;

- В - ціна неоплаченого товару в національній валюті України, яка підлягає зміні у зв'язку зі зміною вартості долара США (Євро) по відношенню до гривні,

- К2 - вартість 1 долара США (Євро) в національній валюті України за курсом продажу долару США (Євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними веб-сайту www.udinform.com, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній за даними веб-сайту http://minfin.com.ua) на банківський день, що передує даті пред'явлення Продавцем вимоги або виставлення рахунку на оплату, збільшеним на кількість процентів, що вказана у Специфікації (якщо збільшення передбачено Специфікацією);

- К1- вартість 1 долара США (Євро) в національній валюті України за курсом продажу долару США (Євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними веб-сайту www.udinform.com.ua, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній за даними веб-сайту http://minfin.com.ua) на банківський день, що передує даті підписання відповідної Специфікації, збільшеним на кількість процентів, що вказана у Специфікації (якщо збільшення передбачено Специфікацією).

Відповідно до п.2.5 договору оплата товару проводиться в терміни, які вказані в Специфікаціях до даного договору, з урахуванням п.2.7 даного договору. У випадку, якщо сторони передбачають в Специфікаціях поетапну оплату ціни товару, або поставка товару здійснюється у відповідності до кількох Специфікацій і при цьому Покупець порушує строк сплати передбаченого чергового платежу по Специфікації або порушує строк сплати за одною із підписаних Специфікацій, Продавець надсилає Покупцю вимогу про дострокову сплату всієї ціни поставленого товару не залежно від настання чергового етапу оплати, що передбачений Специфікацією або настання строку оплати по іншим Специфікаціям. В такому разі Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну поставленого товару впродовж десяти днів з моменту направлення йому Продавцем повідомлення про дострокову сплату ціни поставленого товару.

Згідно з п.3.3 договору Покупець зобов'язаний сплатити вартість Товару в установлені терміни та у визначеному порядку.

Відповідно до п.5.1 договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з п.5.2 договору сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів Покупець сплачує на користь Продавця штраф у розмірі 25% від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сума простроченого платежу визначається ціною товару (її частиною), яку Покупець сплатив із запізненням. Якщо на момент подання Продавцем вимоги або позову до суду щодо сплати Покупцем пені, ціна товару (її частина) не сплачена Покупцем, сума несплаченої ціни товару (її частини),для розрахунку пені, визначається відповідно до п.5.4 договору.

Відповідно до п.5.3 договору керуючись положеннями ч.2 ст.625 ЦЦ України, сторони дійшли згоди, що у випадку прострочення Покупцем платежу, сплата якого передбачена відповідно до умов цього договору, Покупець на вимогу Продавця сплачує останньому 30 відсотків річних від простроченої суми. Прострочена сума визначається ціною товару (її частиною), яку Покупець сплатив із запізненням. Якщо на момент подання Продавцем вимоги або позову до суду щодо сплати Покупцем 30 відсотків річних від простроченої суми, ціна товару (її частина) не сплачена Покупцем, сума несплаченої ціни товару (її частини), для розрахунку відсотків річних, визначається відповідно до п.5.4 договору.

Згідно з п.5.4 договору у випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України станом на банківський ден, що передує даті написання позовної заяви, вартості долару США (Євро) в національній валюті в порівнянні з вартістю долару США (Євро) в національній валюті на банківський день, що передує даті укладання відповідної Специфікації, ціна неоплаченого товару (заборгованість відповідача), може змінюватися Продавцем пропорційно зміні вартості долару США (Євро) в односторонньому порядку за наступною формулою: С = В х (К2/К1) грн., де:

- С - кінцева ціна неоплаченого товару в національній валюті, що підлягає сплаті після зміни ціни неоплаченого товару по вищевказаній формулі;

- В - ціна неоплаченого товару в національній валюті України, яка підлягає зміні у зв'язку зі зміною вартості долара США (Євро) по відношенню до гривні,

- К2 - вартість 1 долара США (Євро) в національній валюті України за курсом продажу долару США (Євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними веб-сайту www.udinform.com, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній за даними веб-сайту http://minfin.com.ua) на банківський день, що передує даті написання позовної заяви, збільшеним на кількість процентів, що вказана в Специфікації (якщо збільшення передбачено Специфікацією);

- К1- вартість 1 долара США (Євро) в національній валюті України за курсом продажу долару США (Євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними веб-сайту www.udinform.com.ua, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній за даними веб-сайту http://minfin.com.ua) на банківський день, що передує даті підписання відповідної Специфікації, збільшеним на кількість процентів, що вказана у Специфікації (якщо збільшення передбачено Специфікацією).

Відповідно до п.7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов договору поставки №Пд200317/02 на умовах товарного кредиту від 20.03.2017р. сторонами підписано Специфікації, які визначають ціну товару, умови його оплати та доставки (Додатки до договору №1 від 31.03.2017р., №2 від 31.03.2017р., №3 від 31.03.2017р.).

У Специфікаціях передбачений кінцевий термін оплати товару - 15.10.2017р.

Також господарським судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними:

- №Пд000119 від 18.04.2017р. на суму 723000 грн. (Додаток №1 від 31.03.2017р.);

- №Пд000135 від 10.04.2017р. на суму 57500 грн. (Додаток №2 від 31.03.2017р.);

- №Пд000136 від 10.04.2017р. на суму 89232 грн. (Додаток №2 від 31.03.2017р.);

- №Пд000115 від 10.04.2017р. на суму 85145 грн. (Додаток №3 від 31.03.2017р.).

31.08.2017р. сторонами підписано Протокол про взаємозалік коштів, згідно з яким станом на 31.08.2017р. у відповідача перед позивачем існує заборгованість відповідно договору №Пд200317/02 від 20.03.2017р. та №Пд050517/02 від 05.05.2017р., а також у позивача перед відповідачем існує заборгованість відповідно договору №Пд200317/02 від 20.03.2017р. Керуючись ст.601 ЦК України сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов'язаннями, визначеними в п.1 та п.2 цього протоколу, і таким чином з моменту підписання цього протоколу вважатимуть, зокрема, по Додатку (Специфікації) №1 від 31.03.2017р. у сумі 361500 грн., Додатку (Специфікації) №2 від 31.03.2017р. у сумі 73366 грн., Додатку (Специфікації) №3 від 31.03.2017р. у сумі 42572,50 грн., - зобов'язання позивача є такими, що припинено. Строк виконання зобов'язань, зазначених в п.1 та п.2 настав.

У вимозі від 08.11.2017р. №08-11/17-11 позивач просив відповідача оплатити існуючу заборгованість за договором поставки та сплатити штраф, 30% річних та пеню від простроченої суми. Вказану вимогу відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №Пд200317/02 на умовах товарного кредиту від 20.03.2017р. щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір поставки на умовах товарного кредиту, за умовами якого позивач зобов'язався поставити товар за ціною та умовах, визначених у специфікації до договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його в строк, визначений договором та специфікаціями.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідачем не належним чином виконувались зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару за договором.

Відповідно до ч.1 ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Сторонами у справі було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог, про що складений та підписаний протокол про взаємозалік коштів від 31.08.2017р.

Внаслідок проведеного між сторонами взаємозаліку сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений за договором №Пд2000317/02 від 20.03.2017р. товар становить 477438,50 грн.

При цьому, обставини щодо наявність цієї заборгованості визнаються відповідачем у відзиві на позов та в силу вимог ч.1 ст.75 ГПК України не потребують доказуванню.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованими і правомірними та задовольняються господарським судом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами п. 5.3. укладеного між сторонами договору встановлено збільшення розміру процентів річних, визначених ст.625 ЦК України, до 30%.

Розрахунок 30% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір нарахованих відповідачу 30% річних за період з 16.10.2017р. по 05.02.2018р. становить 44342,92 грн., перевірений господарським судом та встановлено невідповідність цього розрахунку вимогам ч.5 ст.254 ЦК України, згідно з якою якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Господарський судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, здійснено розрахунок 30% річних та встановлено, що за період з 17.10.2017р. по 05.02.2018р. розмір 30% річних становить 43950,50 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п. 5.2. договору сторонами передбачено сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення та штрафу у розмірі 25% від суми несплаченого платежу.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір нарахованої відповідачу пені за період з 16.10.2017р. по 05.02.2018р. становить 41483,20 грн., перевірений господарським судом та встановлено невідповідність цього розрахунку вимогам ч.5 ст.254 ЦК України, згідно з якою якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Господарський судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, здійснено розрахунок пені та встановлено, що за період з 17.10.2017р. по 05.02.2018р. розмір пені становить 41112,03 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Розрахунок штрафу, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір штрафу становить 119359,63 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Посилання відповідача на те, одночасне стягнення з відповідача пені та штрафу є порушенням ст.61 Конституції України та ст.549 ЦК України не приймаються до уваги господарським судом, виходячи з того, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 09.02.2018р. у справі №911/2813/17, який врахований господарським судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України.

Посилання відповідача на те, що сума основного боргу заявлена з урахуванням курсу гривні до долару США, тому не підлягають стягненню 30% річних, а також не підлягає застосуванню ставка НБУ до іноземної валюти, - господарським судом не приймаються до уваги, оскільки 30% річних та пеня нараховані позивачем відповідачу на заборгованість, яка виникла у відповідача внаслідок несвоєчасної оплати товару, вартість якого вставлена та поставлена відповідачу у гривнях, про що як умови укладеного між сторонами договору поставки та специфікації на товар, що поставляються, так і видаткові накладні.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ „Украгроком" в частині стягнення з відповідача 30% річних та пені задовольняються господарським судом частково, а в частині стягнення з відповідача штрафу - повністю.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (фермерського) господарства "Журавушка" (66740, Одеська обл., Захарівський р-н, смт. Затишшя, вул. Садова, 9, код ЄДРПОУ 19045637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, код ЄДРПОУ 30530159, п/р №26006001349982 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528) заборгованість у розмірі 477438 (чотириста сімдесят сім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 50 коп., штраф у розмірі 119359 (сто дев'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 63 коп., 30% річних у розмірі 43950 (сорок три тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 50 коп., пеню у розмірі 41112 (сорок одна тисяча сто дванадцять) грн. 03 коп. та судовий збір у розмірі 10227 (десять тисяч двісті двадцять сім) грн. 91 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 10 квітня 2018 р.

Суддя Г.Є. Смелянець