Рішення

від 29.03.2018 по справі 921/484/17-г/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 березня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/484/17-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Саловська О.А.

розглянув справу

за позовом Анімаккорд ЛТД, резидент Республіки Кіпр, 3101, Лімасол, Гріва Дігені, 82, ОСОБА_1, 2 поверх, квартира/офіс 202, довірена особа компанії в Україні - ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (адреса для листування: вул. Велика Васильківська, 56, оф.11, м. Київ, 01001)

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Продлюкс плюс" (вул. Є. Коновальця, 4, м. Тернопіль, 46020)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Сателіт 2015" (вул. Промислова, 20, м. Тернопіль, 46019)

про захист порушених авторських прав/суміжних прав шляхом cтягнення компенсації в сумі 74460 грн.

За участю від:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_4

третьої особи - не з'явився

Суть справи.

Компанія Анімаккорд ЛТД, через довірену особу в Україні - ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Продлюкс плюс" про cтягнення компенсації в сумі 64 000 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. На підставі укладеного між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Маша и Медведь" та компанією Анімаккорд ЛТД договору №ММ-2 від 10.12.2014 із додатками, остання є власником виключних прав на персонажі аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь" і "Машины сказки", в тому числі на малюнки персонажа "Маша" та персонажа "Медведь", які в силу Закону України "Про авторське право і суміжні права" охороняються як твори відповідно до цього Закону. 17.07.2017, під час здійснення ТОВ "Продлюкс плюс" своєї господарської діяльності, ним здійснено продаж (розповсюдження) одного контрафактного продукту - шоколадного яйця з використанням зображень двох персонажів "Маша" та "Медведь" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь". Підтвердженням цього слугують, наявні в матеріалах справи, копія фіскального чеку на суму 10,40 грн. та компакт-диск із відеофіксацією. У зв'язку із виявленням факту протиправного використання об'єктів авторського права та/або суміжних прав, позивачем відповідно до ст.52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", заявлено до стягнення компенсацію в розмірі 20 мінімальних заробітних плат (з розрахунку 3200 грн., по 10 мінімальних заробітних плат за кожне порушення), що в загальній сумі становить 64000 грн.

Ухвалою від 18.08.2017 порушено провадження у даній справі, призначено її розгляд в судовому засіданні на 07.09.2017, який в подальшому відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва, зокрема до 27.10.2017.

В порядку норм попередньої редакції ГПК України, зокрема ч.3 ст. 69 ГПК України строк розгляду спору продовжено та ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Сателіт 2015", про що судом винесено відповідні ухвали від 17.10.2017.

У відзиві від 07.09.2017 (з врахуванням доповнень від 05.10.2017 до нього) відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви з огляду на наступне: розмір заявленої до стягнення компенсації є неадекватним та не відповідає встановленим ст. 3 ЦК України засадам справедливості, добросовісності та розумності; матеріали справи свідчать про факт придбання у відповідача одного яйця шоколадного, з використанням зображень персонажів мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", що є разовим (одним) порушенням авторського права позивача; вказаний товар не вироблено ТОВ "Продлюкс плюс", а лише придбано у ТОВ "Сателіт 2015"; з врахуванням вартості придбання (8,31 грн.) та вартості реалізації (10,40 грн. з ПДВ), відповідачем отримано дохід в розмірі 2,09 грн.; відповідачем раніше не порушувались авторські права позивача; вказаний товар ТОВ "Продлюкс плюс" було знято з реалізації і повернуто постачальнику (ТОВ "Сателіт 2015") згідно накладної від 18.07.2017 №2428; вчинене відповідачем порушення є малозначним, а розмір отриманого ним доходу в сумі 2,09 грн. неспіврозмірним з заявленою до стягнення компенсацією в сумі 64000 грн.; з врахуванням приписів п. 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ у визначенні розміру компенсації повинна братися до уваги розрахункова величина для визначення виплат в розмірі 1600 грн., а не 3200 грн.

Представником позивача у додаткових поясненнях від 04.10.2017 №2-04-10/17 та від 10.10.2017 №10-10/17 повторно наводяться його доводи щодо підставності стягнення з відповідача компенсації саме в сумі 64000 грн., з посиланням на численну практику господарських судів з такої категорії справ за попередні роки.

В ході розгляду справи, позивачем долучено до матеріалів справи: компакт-диск з відеозаписом, поданий супровідним листом б/н, б/д (вх. №16344 від 30.08.2017); клопотання від 04.10.2017 №04-10/17 (вх. №18092 від 04.10.2017) про розгляд справи без участі представника позивача в судовому засіданні 05.10.2017; додаткові пояснення від 04.10.2017 №2-04-10/17 (вх. №18091 від 04.10.2017); додаткові пояснення від 10.10.2017 №10-10/17 (вх. №18377 від 10.10.2017); клопотання від 13.10.2017 №13-10/17 (вх. №18638 від 13.10.2017) про залучення до участі у справі третьої особи; клопотання від 18.10.2017 №18-10/17 (вх. №18749 від 18.10.2017) про продовження строку розгляду справи; супровідний лист б/н, б/д (вх. №22952 від 27.12.2017), з додатком - кольоровими зображеннями об'єктів "Маша" і "Медведь", які відповідають оригінальному аудіовізуальному твору "Маша і Медведь" та кольорові фото шоколадного яйця "Маша і Медведь", придбаного в магазині "Продлюкс"; супровідний лист від 16.01.2018 №16.01.2018 (вх. №3908 від 16.01.2018) з додатком - шоколадним яйцем, що містить зображення персонажів "Маша" і "Медведь"; додаткові пояснення від 06.02.2018 №06-02/18 (вх. №5177 від 06.02.2018), з викладеною у ній заявою про збільшення позовних вимог, з додатком; клопотання від 01.03.2018 №01-03/18 (вх. №6654 (е) від 01.03.2018) та від 29.03.2018 №29-03/18 (вх.№8451 (е) від 29.03.2018) про розгляд справи без участі представника позивача.

В свою чергу відповідачем, в ході розгляду справи, до матеріалів справи подано: відзив б/н від 07.09.2017 (вх. №16771 від 07.09.2017) на позовну заяву, з додатком; доповнення б/н від 05.10.2017 (вх. №18135 від 05.10.2017) до відзиву; супровідний лист б/н від 17.10.2017 (вх. №18726 від 17.10.2017), яким долучено докази надіслання позивачу відзиву на позовну заяву; супровідний лист б/н від 26.10.2017 (вх. №19298 від 26.10.2017), яким долучено докази надіслання позивачу доповнень до відзиву на позовну заяву; письмову інформацію б/н від 27.10.2017 (вх. 19359 від 27.10.2017), з запропонованими питаннями та установою для призначення експертизи; клопотання від 15.01.2018 №1 (вх. №3740 від 15.01.2018) про витребування оригіналу контрафактної продукції; клопотання б/н від 14.02.2018 (вх. №5664 від 14.02.2018) про приєднання доказів до матеріалів справи.

Решта наявних матеріалів справи виражені у адресованих суду заявах та клопотаннях про розгляд справи в режимі відеоконференції та про ознайомлення з матеріалами справи.

В ході розгляду справи, ухвалою суду від 27.10.2017 призначалась судова експертиза, проведення якої доручалось Тернопільському НДЕКЦ МВС України, а на її розгляд було поставлено питання:

1.Чи містяться зображення на шоколадному яйці, придбаному 17.07.2017 у магазині "Продлюкс" (вул. Лучаківського, 3-в, м. Тернопіль) ознаки об'єкту (ів) авторського (суміжного) права, які позивач отримав за договором №ММ-2 від 10.12.2014 про відчуження виключного права на аудіовізуальні твори (анімаційні серіали "Маша и Медведь" і "Машины сказки")?

2. Чи містять зображення на шоколадному яйці, придбаному 17.07.2017 у магазині "Продлюкс" (вул. Лучаківського, 3-в, м. Тернопіль) елементи одного чи двох самостійних об'єкту (ів) авторського (суміжного) права, які позивач отримав за договором №ММ-2 від 10.12.2014 про відчуження виключного права на аудіовізуальні твори (анімаційні серіали "Маша и Медведь" і "Машины сказки")?

До закінчення проведення експертизи провадження у справі було зупинено.

За наслідками призначеної судової експертизи та надіслання матеріалів справи №921/484/17-г/6 на адресу експертної установи, 07.12.2017 керівником вказаної експертної установи повернено матеріали даної справи на адресу суду. З приводу цього, експертом заявлені клопотання про необхідність надання об'єкту дослідження або його зображення в кольорі та порівняльного матеріалу (кольорових зображень) персонажів "Маша" і "Мєдведь", які відповідають оригінальному аудіовізуальному твору "Маша і Медведь" та необхідність оплати за проведення експертизи, яка ухвалою від 27.10.2017 покладена на відповідача.

Ухвалою суду від 07.12.2017 для вирішення клопотань експерта призначалось засідання на 14.12.2017, яке відкладалось на 04.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, ГПК України викладено в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ, чинній з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалами від 04.01.2018 судом поновлено провадження у справі №921/484/17-г/6 та здійснено перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, зі стадії підготовчого засідання, розгляд якого неодноразово відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва, зокрема до 15.02.2018.

Разом з цим, ухвалою від 15.01.2018 (в порядку ст.ст. 69, 182 ГПК України), судом здійснювався виклик старшого судового експерта Тернопільського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_5 для дачі пояснень у справі.

Внаслідок цього, в судовому засіданні 18.01.2018 експертом, серед іншого зазначено, що об'єктом авторських прав позивача є аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал, який включає в себе відповідних персонажів.

Через відсутність оплати вартості експертизи, з огляду на пояснення представників сторін та експерта ОСОБА_5, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності у проведенні експертного дослідження з вищезгаданих питань.

13.02.2018 на адресу суду, супровідним листом №19/120-980 від 09.02.2018 (вх. №5574), Тернопільським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України надіслано повідомлення №7-246/17 від 09.02.2018 судового експерта ОСОБА_5, з зазначенням про неможливість проведення судової експертизи у даній справі.

У додаткових поясненнях №06-02/18 від 06.02.2018 представник позивача зазначає, що ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" мінімальну заробітну плату з 01.01.2018 встановлено у розмірі 3723 грн. З врахуванням цього, позивач просить стягнути з відповідача 74460 грн. компенсації (20 мінімальних заробітних плат на дату винесення рішення), як за два порушення авторського/суміжного права. Також ним зазначено про зміну адреси позивача - Анімаккорд ЛТД (Гріва Дігені, 82, ОСОБА_1, 2й поверх, квартира/офіс 202,3101, Лімасол, Кіпр).

Представником відповідача, у клопотанні від 14.02.2018 зазначається, що положення Цивільного кодексу України та Закону України "Про авторське право і суміжні права" не ставлять розмір компенсації у пряму залежність від кількості використаних об'єктів або їх складових частин (не містять приписів стосовно залежності розміру компенсації від згаданих факторів), а лише встановлюють право на стягнення компенсації, виходячи з самого факту вчинення порушення авторського права. Повторно підкреслює про необхідність застосування прожиткового мінімуму (а не заробітної плати) як бази для визначення стягуваної суми компенсації.

Судом, ухвалою від 15.02.2018 прийнято до розгляду заяву представника Анімаккорд ЛТД ОСОБА_2 (викладену у додаткових поясненнях №06-02/18 від 06.02.2018) про збільшення розміру позовних вимог та зміну адреси позивача. Тією ж ухвалою підготовче засідання у справі відкладено на 01.03.2018.

З огляду на подану представником позивача заяву, предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги Анімаккорд ЛТД, заявлені до ТОВ "Продлюкс плюс", які полягають у стягненні з останнього 74460 грн. компенсації за порушення авторських/суміжних прав.

Ухвалою суду від 01.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/484/17-г/6 до розгляду по суті на 29.03.2018.

Повноважний представник позивача в судове засідання 29.03.2018 не прибув. Разом з цим, ним подано клопотання від 29.03.2018 №29-03/18, в якому підтримує позовні вимоги та просить вказане судове засідання проводити без його участі.

Представником відповідача в судовому засіданні 29.03.2018 підкреслено, що ТОВ "Продлюкс плюс" не заперечує факту продажу контрафактної продукції 17.07.2017 року в своєму магазині, однак ним заперечується заявлена до стягнення сума компенсації за порушення прав позивача.

Повноважний представник третьої особи у судове засідання 29.03.2018 не прибув, письмових пояснень по справі не подав, хоча про час та місце проведення судових засідань повідомлявся у встановленому порядку. Про обізнаність третьої особи щодо розгляду судом даної справи свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення від 05.01.2018, 15.01.2018, 29.01.2018, 16.02.2018 зі штрихкодовим ідентифікатором №4602507404868, №4602507424540, №4602507466855, №4602507493658, з яких вбачається про вручення ТОВ "Сателіт 2015" ухвал суду від 04.01.2018, 15.01.2018, 25.01.2018 та 15.02.2018.

Як вбачається з витягу із сайту "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, рекомендоване повідомлення зі штрихкодовим ідентифікатором № 4602507515880, яким надсилались на адресу третьої особи ухвала від 01.03.2018, не вручена останньому.

Окрім того, ТОВ "Сателіт 2015" могло дізнатись про рух справи та призначені в ній засідання з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень" http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал, згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

На підставі клопотань представника позивача ОСОБА_2 судові засідання від 07.09.2017, 17.10.2017, 26.10.2017, 04.01.2018, 15.01.2018, 18.01.2018, 25.01.2018 проводились в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення останньої ухвалами суду від 30.08.2017, 10.10.2017, 17.10.2017 доручалось Печерському районному суду міста Києва, а ухвалами суду від 28.12.2017, 04.01.2018, 15.01.2018, 18.01.2018 - Київському апеляційному господарському суду.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Документообіг господарського суду» та спеціалізованої програми фіксування відеоконференцій "TrueConf".

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер LH 3114 UJ 11060891 D 1.

Для робочого оригіналу фіксування відеоконференції надано диск DVD-R, серійний номер PAP 677 VA 121147952.

Запис інших судових засідань по розгляду даної справи проводився в порядку ст.ст. 8, 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасника судового процесу, суд встановив наступне:

Між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Маша и Медведь" (правовласником) та Анімаккорд Лтд (набувачем) 10.12.2014 укладено договір №ММ-2 про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (анімаційні серіали "Маша и Медведь" і "Машины сказки") (договір), відповідно до якого правовласник у порядку, передбаченому цим договором, передав та відчужив набувачу виключне право у повному обсязі на аудіовізуальні твори (всі серії), а набувач зобов'язався сплатити правовласнику в обумовлені договором та додатками до договору терміни винагороду в якості відшкодування за відчуження виключного права (п.п.1.1, 2.1 договору).

При цьому, п.1 розділу А договору аудіовізуальні твори - це кольорові анімаційні серіали "Маша и Медведь" і "Машины сказки" російською мовою, включаючи, але не обмежуючись вихідними матеріалами, елементи та об'єкти, що охороняються та є складовою частиною серій, в тому числі, графічні зображення, персонажі, музика та фонограми, незалежно від того, чи перераховані вказані елементи та об'єкти безпосередньо у додатках до цього договору.

Згідно із п.1.4 договору виключне право на Аудіовізуальні твори передається та відчужується правовласником набувачеві у повному обсязі для використання його будь - яким способом та у будь - якій формі згідно умов цього договору.

Виключне право на аудіовізуальні твори переходить від правовласника до набувача з дати підписання ОСОБА_6 передачі прав (п.1.5 договору).

Згідно п.1.7.1 договору до набувача переходять права правовласника, який є ліцензіаром по всіх діючих ліцензійних договорах (зазначених у відповідному додатку до договору - додаток №2 до договору), укладених правовласником відносно аудіовізуальних творів, право на які підлягає передачі по цьому договору. Правовласник зобов'язується у найкоротший термін повідомити всі компанії-ліцензіати в письмовій формі про передачу своїх прав по діючим ліцензійним договорам.

Пунктом 4.1 договору визначено, що одночасно з відчуженням права на аудіовізуальні твори правовласник передає набувачу в повному обсязі виключне право на всі юридично значимі охоронювані елементи і об'єкти аудіовізуальних творів, включаючи, але не обмежуючись: вихідні матеріали серій, інструкцію по стилю, робочі матеріали, назву анімаційних серіалів "Маша и Медведь" і "Машины сказки", графічне зображення, персонажі, музика та фонограми, незалежно від того чи перераховані зазначені елементи та об'єкти безпосередньо в додатках до договору.

Водночас, пунктом 4.2 договору встановлено, що разом з підписанням ОСОБА_6 приймання прав представнику набувача передається один екземпляр кожної з серій аудіовізуального твору у вигляді файлу на матеріальному носії (CD/DVD), усі робочі та вихідні матеріали, Керівництво по стилю та малюнки персонажів передаються на жорсткому диску та/або паперових носіях, а також усі перераховані матеріали надаються Набувачеві у вигляді електронних файлів через ФТП сервер. Факт отримання вказаних матеріалів та виключного права на аудіовізуальні твори набувачем підтверджується ОСОБА_6 прийому-передачі або ОСОБА_6 приймання прав, відповідно.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом всього терміну дії виключного права на аудіовізуальні твори, включаючи будь-які пролонгації строку дії виключного права за застосованим правом (п.7.1). Факт передачі прав підтверджується відповідним актом №1 від 10.12.2014 до договору про відчуження виключного права на аудіовізуальні твори (серіал "Маша и Медведь" і "Машины сказки") № ММ-2 від 10.12.2014.

Додатком №1 до договору №ММ-2 від 10.12.2014 сторони погодили, зокрема, основні ідентифікуючі характеристики аудіовізуальних творів "Маша и Медведь" і "Машины сказки" та права, які підлягають відчуженню згідно договору.

Також, між ТОВ "Маша і Ведмідь" та Компанією "Анімаккорд Лтд" укладено додатки №№2, 3 від 01.01.2015 та додаткову угоду №1 від 30.04.2015р. до договору, що невід'ємною частиною договору від 10.12.2014 року.

Факт передачі прав підтверджується підписаними між ТОВ "Маша и Медведь" та Компанією "Анімаккорд Лтд" ОСОБА_6 передачі прав №1 від 01.01.2015, №2 від 05.10.2013, №3 від 30.04.2015, №4 від 01.07.2015, відповідно до яких правовласник передав набувачу виключне право в повному обсязі на серії аудіовізуального твору "Маша и Медведь" з 14 по 26, з 30 по 47, 50 та 51, а також на серії: 1. "Перша зустріч"; 2. "ОСОБА_5, два, три! Ялинка гори!"; 3. "До весни не будити!"; 4. "Ловись рибко!"; 5. "Весна прийшла!"; 6. "Сліди небачених тварин!"; 7. "З вовками жити..."; 8. "Подзвони мені, подзвони!"; 9. "День варення"; 10. "Свято на льоду"; 11. "Перший раз у перший клас"; 12. "Кордон на замку"; 13. "Хто не заховався, я не винен".

Ця обставина визнається і відповідачем у справі.

Як зазначає позивач, 17.07.2017 у магазині ТОВ "Продлюкс плюс", що знаходиться по вул. Лучаківського, 3-В, м. Тернопіль, було виявлено реалізацію контрафактної продукції, а саме: яйця шоколадного з використанням зображень двох персонажів "Маша" та "Медведь" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь".

Факт розповсюдження даного товару підтверджується фіскальним чеком від 17.07.2017, виданим ТОВ "Продлюкс плюс" по вул. Лучаківського, 3-В, м. Тернопіль.

З долученого представником позивача до матеріалів справи та переглянутого судом, в засіданні 26.10.2017, компакт-диску, представниками позивача було здійснено відеофіксацію факту продажу 17.07.2017 даної продукції у магазині "Продлюкс плюс".

Факт реалізації названого товару (після його пред'явлення в якості речового доказу) не заперечується і відповідачем.

Таким чином, зафіксоване розповсюдження ТОВ "Продлюкс плюс", без відповідного дозволу, товару із зображення персонажів "Маша" і "Медведь", на які за твердженням позивача поширюються його авторські/суміжні права, стало підставою для звернення останнього з позовом до суду з вимогою про відновлення його порушеного права.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи учасників процесу, оцінивши докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову з огляду на таке.

Авторські права захищаються законодавством України та міжнародним законодавством, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України.

Відповідно до ст.1 Всесвітньої конвенції про авторське право 1952 року, (Україна приєдналася 23.12.1993 відповідно до постанови Верховної Ради України № 3794-XII від 23.12.1993) кожна Договірна Держава зобов'язується вжити всіх заходів, необхідних для забезпечення достатньої і ефективної охорони прав авторів і всіх інших власників авторських прав на літературні, наукові і художні твори, зокрема, твори живопису, графіки.

Випущені у світ твори громадян будь-якої Договірної Держави, рівно як і твори, вперше випущені у світ на території такої Держави, користуються в кожній іншій Договірній Державі охороною, яку така Держава надає творам своїх громадян, які вперше випущені у світ на її власній території. Не випущені у світ твори громадян кожної Договірної Держави користуються в кожній іншій Договірній Державі охороною, яку ця Держава надає творам своїх громадян, що не випущені в світ (ст.2 Всесвітньої конвенції).

Під "випуском у світ" у розумінні цієї Конвенції слід розуміти відтворення в якій-небудь матеріальній формі і надання невизначеному колу осіб примірників твору для читання або ознайомлення шляхом здорового сприйняття (ст.6 Всесвітньої конвенції про авторське право 1952 року).

У відповідності до ст.1 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів 1886, до якої Україна приєдналася Законом України "Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів" (Паризького акта від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року), країни, до яких застосовується ця Конвенція, утворюють Союз для охорони прав авторів на їх літературні і художні твори.

Згідно п.1 ст.2 Бернської конвенції, термін "Літературні і художні твори" охоплює всі твори в галузі літератури, науки і мистецтва, яким би способом і в якій би формі вони не були виражені, як-то: книги, брошури та інші письмові твори, лекції, звертання, проповіді та інші подібного роду твори; драматичні і музично-драматичні твори: хореографічні твори і пантоміми, музичні твори з текстом або без тексту; кінематографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним кінематографії; малюнки тощо. Твори, зазначені у цій статті користуються охороною у всіх країнах Союзу ця охорона здійснюється на користь автора і його правонаступників (п.6 ст.2 Бернської конвенції).

У відповідності до статті 5 вказаної Конвенції щодо творів, з яких авторам надається охорона на підставі цієї Конвенції, автори користуються в країнах Союзу, крім країни походження твору, правами, які надаються нині або будуть надані в подальшому відповідними законами цих країн своїм громадянам, а також правами, особливо наданими цією Конвенцією.

Об'єктом правової охорони Бернська конвенція проголошує будь-які твори літератури, науки і мистецтва незалежно від форми і способу їх вираження. Перелік творів, що мають охоронятися національним законодавством і яким надається охорона даною Конвенцією, невичерпний. Це можуть бути твори будь-якого наукового чи художнього рівня, жанру, призначення тощо.

Користування цими правами і здійснення їх, не пов'язані з виконанням будь-яких формальностей; таке користування і здійснення не залежать від існування охорони в країні походження твору.

Цивільним законодавством України передбачено, зокрема, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (ст.440 ЦК України).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів; здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер.

За приписами частини першої статті 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково.

Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Згідно п.29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач, зокрема, повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем;

2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами.

Судом встановлено, що:

- майнові авторські права на аудіовізуальні твори - мультсеріали "Маша и Медведь" і "Машины сказки", компанія "Анімаккорд ЛТД" набула на підставі договору №ММ-2 від 10.12.2014 про відчуження виключного права на аудіовізуальні твори (анімаційні серіали "Маша и Медведь" і "Машины сказки"), укладеного між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Маша и Медведь" та компанією "Анімаккорд ЛТД";

- додатком №1 до Договору №ММ-2 від 10.12.2014 сторони погодили, зокрема, основні ідентифікуючі характеристики аудіовізуальних творів "Маша і Медведь" і "Машины сказки" та права, які підлягають відчуженню згідно договору;

- 10.12.2014 сторони договору склали та підписали ОСОБА_6 передачі прав №1, відповідно до якого правовласник згідно даного акту та на дату підписання цього акту, передав набувачу виключне право у повному обсязі на аудіовізуальні твори (серії з 14 по 26, з 30 по 47 аудіовізуального твору "Маша і Медведь", серії з 1 по 26 аудіовізуального твору " "Машины сказки"), а набувач прийняв це виключне право у повному обсязі.

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, позивач, на підставі договорів та додатків до них, набув виключні майнові авторські права на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша и Медведь" та його складові частини.

Таке право за позивачем визнає і відповідач у справі.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими. Згідно із ст. 8 Закону, об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, в тому числі аудіовізуальні твори. За змістом ст.9 Закону частина твору, яка може використовуватись самостійно, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав , у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

Контрафактна продукція - продукція або примірник, які випускаються, відтворюються, публікуються, розповсюджуються, реалізуються, тощо з порушенням майнових прав інтелектуальної власності (Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Національного стандарту №4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності" (Національний стандарт № 4, пункт 3) від 3 жовтня 2007 року № 1185 місто Київ).

Відповідно до ст.15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право), зокрема, належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Згідно ч.1ст.424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

З поданих позивачем до суду доказів, вбачається, що яйце шоколадне містить складові частини об'єкта інтелектуальної власності, зокрема зображення персонажів "Маша" і "Медведь" аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь".

Реалізація відповідачем яйця шоколадного з використанням зображень персонажів "Маша" та "Медведь" підтверджується наявними матеріалами справи - копією фіскального чеку від 17.07.2017. Обставина щодо реалізації вказаного товару, без відповідного дозволу на це правовласника, в магазині ТОВ "Продлюкс Плюс" не заперечується і самим відповідачем у справі.

Таким чином факт відсутності у відповідача правової підстави на використання та поширення об'єктів інтелектуальної власності, зокрема малюнків "Маша" і "Медведь" саме в магазині ТОВ "Продлюкс Плюс", від "Анімаккорд ЛТД", як суб'єкта, що має виключне право на дозвіл чи заборону використання таких творів іншими особами відповідно до ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", вважається судом встановленим.

А відтак, судом встановлено і факт порушення прав позивача.

Відповідно до ст.443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідач не надав суду доказів наявності у нього права на використання частин аудіовізуального твору (серіалу "Маша и Медведь") - персонажів "Маша", "Медведь".

Оскільки реалізований товар містив зображення персонажів з аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", то відповідно, порушено право позивача на дозвіл щодо використання вказаного об'єкту.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом України, законом чи договором (ст.431 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Статтею 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У пункті 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" зазначається про те, що при вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК України, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені в судовому рішенні. Розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50000 мінімальних заробітних плат (пункт "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний визначити розмір компенсації, ураховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача (ч.2 ст.52 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

З наведеного у заяві про збільшення позовних вимог розрахунку вбачається, що позивач просить за реалізацію відповідачем контрафактної продукції встановити компенсацію у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, виходячи із розміру однієї мінімальної заробітної плати встановленої станом на 01.01.2018 (встановленої законом станом на час винесення рішення - 3723 грн.), що складає 74460грн. А при розрахунку вказаної суми позивачем взято до уваги факт зображення двох персонажів "Маша" та "Медведь" в межах однієї продукції (контрафактного товару) - яйця шоколадного.

На думку позивача зображення двох персонажів серіалу "Маша и Медведь" на одному товарі складає два самостійних правопорушення.

Однак, положення Цивільного кодексу України та Закону України "Про авторське право і суміжні права" не ставлять розмір компенсації у пряму залежність від кількості використаних їх складових частин об'єкта інтелектуальної власності (не містять приписів стосовно залежності розміру компенсації від згаданих факторів), а лише встановлюють право стягнення компенсації, виходячи з самого факту вчинення порушення авторського права. Таку ж правову позицію висвітлено зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 13.10.2015 у справі №910/21081/14, від 15.03.2016 у справі №910/13104/14, від 09.08.2016 у справі №910/31626/15.

Наявним в матеріалах справи фіскальним чеком від 17.07.2017 зафіксовано продаж у магазині ТОВ "Продлюкс плюс" одного товару - шоколадного яйця, із зображенням хоча двох персонажів, але одного об'єкта інтелектуальної власності - мультиплікаційного твору "Маша и Медведь".

Таким чином, це свідчить про доведення позивачем одного порушення відповідачем прав позивача, яке підлягає захисту на підставі Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідно до змісту п. 3 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.13, ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлені фактичні обставини справи свідчать про вчинення відповідачем одного порушення прав позивача на твір - мультсеріал "Маша и Медведь".

Відповідно до п. 51.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", у визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення. Така ж правова позиція викладена Вищим господарським судом України у постанові від 29.03.2016 у справі №916/3350/15.

Так, у відповідності до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246-VIII, з 1 січня 2018 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 3723грн. на місяць.

Попри це, відповідно до п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрав чинності з 01.01.2017) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень. Про необхідність застосування саме цієї величини, а не розміру мінімальних заробітних плат при розгляді справи про стягнення компенсації, передбаченої п."г" ч.2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" йшлося і в листі Вищого господарського суду України №07.01-11/1085/17 від 06.07.2017.

Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII, крім іншого, в якості розрахункової величини при визначенні відповідальності правопорушників встановлено "прожитковий мінімум для працездатних осіб" замість "мінімальної заробітної плати".

На момент прийняття цього Закону та оформлення листа Вищим господарським судом України №07.01-11/1085/17 від 06.07.2017 сума 1600 грн. складала прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік".

Про необхідність застосування до подібних правовідносин норм Закону України від "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII в частині визначення розміру компенсації та застосування при цьому (як бази нарахування) суми, яка складала прожитковий мінімум для працездатних осіб на момент прийняття рішення йдеться у постанові Верховного Суду від 13.02.2018, винесеній у справі №921/113/17-г/17 за позовом компанії Анімаккорд ЛТД до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про стягнення 32000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246- VIII, з 1 січня 2018 року та на момент прийняття судового рішення розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762 грн.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача компенсації підлягає частковому задоволенню у розмірі 17620 грн. за розрахунком: один об'єкт інтелектуальної власності (твір) * 17620 грн. (10*1762 грн. = мінімально кратна кількість прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

В задоволенні позову про стягнення решти суми слід відмовити.

В порядку ст.ст. 123,129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 13, 20,50, 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

1. Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Продлюкс плюс" (вул. Є. Коновальця, 4, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 38303253) на користь Анімаккорд ЛТД (резидент Республіки Кіпр, 3101, Лімасол, Гріва Дігені, 82, ОСОБА_1, 2 поверх, квартира/офіс 202, реєстраційний номер НЕ 244451) 17620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) грн. компенсації за порушення авторських/суміжних прав, 378 (триста сімдесят вісім) грн. 62 коп. - сплаченого судового збору.

Видати наказ.

2.В решті позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10 квітня 2018 року.

Суддя І.П. Шумський