Рішення

від 03.04.2018 по справі 918/119/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 квітня 2018 р. Справа № 918/119/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши матеріали позовної заяви від 01.03.2018 р. №467

за позовом Фермерське господарство "Марічка"

до відповідача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Рівненській області

про стягнення 99 956,90 грн. завданих у вигляді упущеної вигоди збитків

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2

Від позивача: ОСОБА_3

Від відповідача: ОСОБА_4

27.03.2018 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва до 03.04.2018 р.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Марічка" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Рівненській області про стягнення 99 956,90 грн. завданих збитків у вигляді упущеної вигоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 липня 2015 року між ОСОБА_5 управлінням Держгеокадастру у Рівненській області та Фермерським господарством Марічка було укладено договір оренди землі, за яким ГУ Держгеокадастру у Рівненській області передало, а фермерське господарство Марічка отримало у строкове платне користування, на термін дії спеціального дозволу на користування надрами № 5307 виданого Орендарю 13.01.2011 року строком на 15 років, земельну ділянку площею 2,4014 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами, яка знаходиться за межами населеного пункту Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області. Вказана земельна ділянка передана у користування на підставі наказу ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Рівненській області від 16.07.2015 року № 17-1026/16-15-СГ.

Оскільки зазначена земельна ділянка, на момент укладення договору перебувала у користуванні ФГ Марічка на підставі попереднього договору оренди землі від 13 грудня 2006 року, укладеному між Костопільського районною державною адміністрацією та Фермерським господарством Марічка , то після її відпрацювання фермерське господарство Марічка 13 квітня 2016 року звернулось до Рівненської ОДА з відповідним листом № 304, у якому просило розірвати договір оренди земельної ділянки від 17.07.2015 року, кадастровий номер 5623483900:04:032:0016 у зв'язку з відпрацюванням площі та проведенням рекультивації земельної ділянки.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із пропозиціює щодо розірвання Договору оренди землі від 17.07.2015 р., проте такі звернення залишалися без реагування. Тому ФГ "Марічка" звернулося до суду із позовом про розірвання вказаного договору оренди землі. За результатами розгляду спору у суді першої та апеляційної інстанції було винесено відповідне рішення. Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 р. розірвано Договір оренди землі площею 2,4014 га від 17.07.2015 р., укладений між ОСОБА_5 управлінням Держгеокадастру у Рівненській області та ФГ "Марічка", земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту Малолюбашівської сільської ради Костопільського району Рівненської області, кадастровий номер 5623483900:04:032:0016. Разом з тим, за час дії згаданого Договору позивач сплачував орендну плату за землю. Так, з 10 травня 2016 року по 12 вересня 2017 року ним сплачено 99 956,90 грн. в якості орендних платежів. ФГ "Марічка" вважає вказану суму збитками, які господарство понесло, оскільки цих коштів , на думку позивача, господарство не мало б сплачувати у разі розірвання Договору у загальному порядку. Звертає увагу, що вказана сума є упущеною вигодою, адже ці кошти господарство могло б використати у своїх цілях за звичайних обставин, якби право господарства не було порушене неправомірною відмовою відповідача розірвати договір оренди землі у позасудовому порядку.

Ухвалою від 03.03.2018 р. відкрито провадження у справі та призначено до слухання у засіданні на 27.03.2018 р.

Відповідач 21.03.2018 р. надав суду відзив на позов в якому проти вимог позивача заперечив пославшись на те, що після зміни цільового призначення спірної земельної ділянки державної власності та передачі її в оренду позивачу, її розпорядником стала Рівненська облдержадміністрація. Звертає увагу суду, що позивач із клопотанням про припинення дії договору оренди землі звертався саме до Рівненської облдержадміністрації, а не ОСОБА_5 управління, тобто прямого переписування між позивачем і відповідачем взагалі не було, а тому ОСОБА_1 управління не приймало жодного рішення щодо спірного договору оренди землі. Відповідач вважає, що ОСОБА_1 управління не вчиняло і не могло вчиняти жодних неправомірних дій чи рішень, які могли б завдати шкоди майновим чи не майновим правам позивача, оскільки вирішення питання про припинення дії договору оренди землі, яка відноситься до земель промисловості не належить до його компетенції.

Також відповідач пояснює, що за дорученням Рівненської обласної державної адміністрації було розглянуто клопотання фермерського господарства Марічка №304 від 13.04.2016 щодо розірвання договору оренди земельної ділянки площею 2,4014 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами на території Малолюбашанської сільської ради Костопілського району. За результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 управлінням були внесені пропозиції облдержадміністрації листом від 04.05.2016 року №13-17-0.5-4682/2-16. В свою чергу Рівненською облдержадміністрацією на дане клопотання було надано відповідь позивачу від 10.05.2016 № вих.-2872/0/01-31/16 (копія - додається). Згідно даних відповідей, було вказано, що необхідною умовою припинення права оренди (розірвання договору оренди) земельної ділянки площею 2,4014 га, є виникнення такого права, після його державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Повторне клопотання позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки за № 325 площею 2,4014 га на розгляд до ОСОБА_5 управлінням, від облдержадміністрації, надійшло 06.10.2016 року. ОСОБА_5 управлінням, за дорученням Рівненської ОДА було розглянуто вказане клопотання та підготовлено їй пропозиції у вигляді листа від 24.10.2016 за № 13-17-0.5-12911/2-16, у якому було вказано, що у разі здійснення реєстрації права на земельну ділянку та проведення її рекультивації, земельна ділянка може бути повернута згідно умов її надання. ОСОБА_1 управління у своїх листах до облдержадміністрації вказувало, що ФГ Марічка повинне провести інвентаризацію земельної ділянки площею 2,4014 га, що перебуває у його користуванні.

Крім цього, відповідач наголошує, що ні доводи позивача, ні подані ним матеріали не є належними та достовірними доказами, які можуть підтвердити факт, що саме діями ОСОБА_5 управління йому було завдано матеріальної шкоди.

За наведеного відповідач просить у позові відмовити.

27.03.2018 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва до 03.04.2018 р.

02 квітня 2018 року позивач подав через канцелярію суду відповідь на відзив, у якій пояснює, що у листопаді 2015 року відповідач почав реагувати на те, щоб вирішити питання щодо уточнення категорії земель, які передані у користування ФГ Марічка і право користування на які позивач не міг зареєструвати через ці неточності. Вважає, що через зволікання відповідача до травня 2016 року позивач не міг провести державну реєстрацію договору оренди землі від 17 липня 2015 року. ФГ Марічка за умовами договору не повинно було проводити інвентаризацію земельної ділянки.

У судовому засіданні 03 квітня 2018 року представники позивача надали пояснення, які співпадають з позицією, що викладена у позовній заяві та відповіді на відзив. Просять позов задоволити повністю.

У свою чергу представник відповідача підтримав доводи, висвітлені у відзиві. Просить у позові відмовити.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. При цьому господарський суд керувався наступним.

Наказом ОСОБА_5 управління Держземагентства у Рівненській області від 17.07.2014 №17-362/16-14-СГ на підставі звернення позивача та відповідно до ст. 56 Закону України "Про землеустрій" надано згоду на поділ земельної ділянки площею 19,0000 га, яка розташована на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району та перебуває в користуванні Фермерського господарства "Марічка" за договором оренди № 040659100007 від 13.12.2006 (арк.с. 53). В результаті поділу земельної ділянки утворилися дві земельні ділянки площами 10,0000 га та 9,0000 га.

На підставі наказу ОСОБА_5 управління № 17-319/16-15-СГ від 31.03.2015 за зверненням позивача проведено поділ земельної ділянки площею 9,0000 га. В результаті якого утворилися земельні ділянки площами 2,4014 га, 2,6400 га, 2,6406 га, 1,3180 га. (арк.с. 54).

Цільове призначення земельної ділянки площею 9,0000 га змінено наказом ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Рівненській області №17-1026/16-15-СГ від 16.07.2015, згідно якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 9,0000 гектара в оренду фермерському господарству "Марічка" на строк дії спеціального дозволу на користування надрами, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, з урахуванням поетапного освоєння, та передано в оренду ФГ Марічка земельну ділянку площею 2,4014 га за відповідним цільовим призначенням (арк.с. 55).

У подальшому між ОСОБА_5 управлінням Держгеокадастру у Рівненській області та ФГ Марічка 17 липня 2015 року укладено договір оренди землі площею 2,4014 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами (арк.с. 10-12).

13.04.2016 р. ФГ "Марічка" звернулося до Рівненської обласної державної адміністрації із листом №304, у якому висловив прохання про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 2,4014 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами на території Малолюбашанської сільської ради Костопілського району (арк.с. 13).

ОСОБА_5 управлінням Держгеокадастру у Рівненській області, за дорученням Рівненської обласної державної адміністрації, було розглянуто клопотання фермерського господарства Марічка №304 від 13.04.2016 р. (арк.с. 56-57) та внесені пропозиції облдержадміністрації листом від 04.05.2016 року №13-17-0.5-4682/2-16.

У свою чергу Рівненською облдержадміністрацією на дане клопотання було надано відповідь позивачу від 10.05.2016 №2872/0/01-31/16 (арк.с. 58-59) та роз'яснено, що необхідною умовою припинення права оренди (розірвання договору оренди) земельної ділянки площею 2,4014 га, є виникнення такого права після його державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація договору оренди землі проведена 16.05.2016 року за рішенням державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_6, індексний номер рішення №29638322, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18.05.2016 року № 59290573 (арк.с. 15).

Пізніше фермерське господарство "Марічка" повторно звернулось до Рівненської ОДА з листом № 315 від 18.05.2016 року, у якому просило повторно розглянути звернення щодо розірвання договору оренди землі від 17.07.2015 року (арк.с. 14).

У зв'язку з відсутністю відповіді на своє звернення ФГ "Марічка" знову звернулось до Рівненської ОДА з листом №325 від 06.10.2016 року, у якому просило повідомити про результати розгляду клопотання про розірвання договору оренди землі від 17.07.2015 року кадастровий номер 5623483900:04:032:0016 площею 2,4014 га (арк.с. 16). Також фермерське господарство вказувало у своєму листі, що земельну ділянку вже не використовує, її рекультивація була проведена, а орендну плату змушене сплачувати як за землі промисловості, і станом на 06.10.2016 року підприємству завдано збитків в сумі 43115,22 грн.

Як наслідок за дорученням Рівненської ОДА відповідачем було розглянуто вказане клопотання та підготовлено пропозиції у вигляді листа від 24.10.2016 р. №13-17-0.5-12911/2-16 , у якому було вказано, що у разі здійснення реєстрації права на земельну ділянку та проведення її рекультивації, земельна ділянка може бути повернута згідно умов її надання (арк.с. 60).

ОСОБА_1 управління у своїх листах до облдержадміністрації вказувало, що ФГ "Марічка" повинне провести інвентаризацію земельної ділянки площею 2,4014 га, яка перебуває у його користуванні, з метою визначення складу угідь земельної ділянки та повернення її орендодавцеві на підставі матеріалів інвентаризації у стані не гіршому, ніж він її отримав в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу.

У подальшому позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідачів ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Рівненській області та Рівненської ОДА про припинення договор оренди землі шляхом його розірвання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04 липня 2017 року у справі № 918/103/17 за позовом Фермерського господарства Марічка до ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Рівненській області, Рівненської обласної державної адміністрації про припинення договору оренди землі шляхом розірвання у задоволенні позову Фермерського господарства Марічка відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2017 року апеляційну скаргу Фермерського господарства Марічка задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017р. у справі №918/103/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Розірвано укладений 17 липня 2015 р. між ОСОБА_5 управлінням Держгеокадастру у Рівненській області та Фермерським господарством Марічка договір оренди землі площею 2,4014 га, яка знаходиться за межами населеного пункту Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, кадастровий номер земельної ділянки 5623483900:04:032:0016.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 року по справі № 918/103/17 встановлено наступне: "Листом №344 від 16.03.2017 року позивач просив Рівненську ОДА надати дозвіл на проведення інвентаризації земельних ділянок.

Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 03.04.2017р. №202 "Про надання дозволу на проведення інвентаризації земель" позивачу надано дозвіл на проведення інвентаризації орендованої земельної ділянки.

Матеріали справи містять технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки (кадастровий номер: 5623483900:04:032:0016).

За матеріалами проведеної інвентаризації площа земельної ділянки (кадастровий номер: 5623483900:04:032:0016), яка перебуває в оренді ФГ "Марічка" за межами населених пунктів на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, становить 2,4014 га у складі угідь: сіножаті - 2,4014га.

Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель, що перебувають в оренді ФГ "Марічка" за межами населених пунктів на території Малолюбашанської сільської ради Костопільської району Рівненської області погоджено відділом у Костопільському районі ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Рівненській області. "

Таким чином позивач звернувся до Господарського суду Рівненської області із даним позовом у справі №918/119/18, у якому просить стягнути з ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Рівненській області - 99956,90 грн. завданих збитків у вигляді упущеної вигоди. Позивач вважає, що за період з 10 травня 2016 року по 12 вересня 2017 року Фермерське господарство Марічка сплачувало орендну плату за орендовану земельну ділянку у зв'язку з тим, що відповідач зволікав із розглядом звернень господарства щодо розірвання договору оренди. Господарством сплачено орендної плати в загальній сумі 99956,90 грн., які вважає збитками позивача, оскільки цих коштів господарство не мало б сплачувати у разі розірвання договору у загальному порядку. Враховуючи, що вказану суму коштів господарство сплатило за рахунок своїх доходів, то з огляду на ст. 22 ЦК України, вказана сума є упущеною вигодою, адже ці доходи господарство могло б реально одержати і використати у своїх цілях за звичайних обставин, якби право господарства не було порушене неправомірною відмовою ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Рівненській області розірвати договір оренди.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ст.16 ЦК України одним із способів захисту прав є стягнення збитків (матеріальної шкоди).

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

За змістом статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності є правопорушення, що включає як складові елементи: 1) шкоду (збитки), 2) протиправну поведінку особи, яка заподіяла шкоду, 3) причинний зв'язок між ними та 4) вину особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, виключає можливість притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Загальним поняттям позадоговірного зобов'язання з відшкодування шкоди охоплюються різноманітні конкретні види правопорушень, що мають ряд особливостей. Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, що регулюють питання охорони певного виду прав.

Крім того, звернення з вимогою про відшкодування збитків, як упущеної вигоди, покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування майнової шкоди (збитків) позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені ним доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Так, позивач наголошує, що у нього виникли додаткові зобов'язання у вигляді сплати орендних платежів за землю у результаті протиправної поведінки відповідача, яка полягала у зволіканні із розглядом звернень господарства щодо розірвання договору оренди. Господарством сплачено орендної плати в загальній сумі 99 956,90 грн., які вважає збитками позивача, оскільки цих коштів господарство не мало б сплачувати у разі розірвання договору у загальному порядку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався із листами, у яких висловлював прохання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки площею 2,4014 га. Останні були адресовані до Рівненської обласної державної адміністрації, а не до ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Рівненській області. При цьому, Рівненська ОДА доручала розгляд згаданих звернень позивача ОСОБА_5 управлінню Держгеокадастру у Рівненській області.

За результатами розгляду звернень у 2016 році ОСОБА_1 управління неодноразово у своїх листах до облдержадміністрації вказувало, що ФГ "Марічка" необхідно провести інвентаризацію земельної ділянки площею 2,4014 га.

Вбачається, що ФГ "Марічка" у березні 2017 року звернулося до Рівненської ОДА із проханням надати дозвіл на проведення інвентаризації земельних ділянок. Та як наслідок позивачу надано дозвіл на проведення інвентаризації орендованої землі, та виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки (кадастровий номер: 5623483900:04:032:0016).

Отже, проаналізувавши обставини справи та наявні у ній письмові докази, суд приходить до висновку, що у даному випадку ФГ "Марічка" вказуючи на вину відповідача у затягуванні процедури розірвання орендних правовідносин - сам позивач не довів належними та допустимими доказами відсутність своєї вини, зокрема, у зволіканні вчинення дій щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 2,4014 га. Вбачається, що позивач звернувся до Рівненської ОДА із проханням надати дозвіл на проведення інвентаризації землі у 2017 році. Хоча відповідач та Рівненська ОДА вказували позивачу про необхідність інвентаризації земель ще у 2016 році.

Окрім цього, усі учасники даного спору підтверджують той факт, що ФГ "Марічка" з приводу припинення орендних правовідносин вело переписку із Рівненською облдержадміністрацією, яка у свою чергу доручала розгляд звернень позивача ОСОБА_5 управлінню Держгеокадастру у Рівненській області. При цьому, ФГ "Марічка" просить стягнути збитки саме з відповідача.

Отже, наразі позивачем не доведено перед судом всі елементи складу цивільного правопорушення в діях відповідача, як то: факт порушення вимог земельного законодавства лише зі сторони відповідача, що виявилося у зволіканні щодо розірваня договору оренди, між тим ФГ "Марічка" не обгрунтував повну відсутність своєї вини у ситуації, що склалася, та не довів належними та допустимими доказами відсутності вини ще одного учасника спірних правовідносин - Рівненської ОДА як органу, до якого позивач безпосередньо звертався; не обгрунтовано прямого причинного зв'язку між збитками у виді упущеної вигоди і протиправною поведінкою ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Рівненській області, оскільки першочергово звернення ФГ "Марічка" розглядала Рівненська ОДА, яка у подальшому зверталася з відповідним дорученням до відповідача; крім того, доказами наявними у справі підтверджено, що має місце затягування вчинення дій також зі сторони ФГ "Марічка" щодо проведення інвентаризації землі, при цьому не доведено, що це сталося з незалежних від позивача причин, або у зв'язку з протиправною поведінкою третіх осіб, або по причині непереборної сили тощо.

Відповідно до вимог ст.ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, були створені належні умови та здійснені всі необхідні дії для надання сторонами доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що позивачем при зверненні до суду з вимогами про стягнення з відповідача 99 956,90 грн. завданих збитків у вигляді упущеної вигоди не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує можливість відшкодування майнової шкоди (збитків). Доводи позивача, що висвітлені у позові та відповіді на відзив, не знайшли свого підтвердження при дослідженні доказів та встановленні обставин справи.

З огляду на наведене, беручи до уваги ті обставини, що позивач не довів, що тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, по якій ФГ "Марічка" зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди, виходячи з положень законодавства України, матеріалів та обставин справи, підстави для стягнення з відповідача 99 956,90 грн. збитків - відсутні. Відтак, у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "06" квітня 2018 року

Суддя Бережнюк В.В.