Рішення

від 28.03.2018 по справі 917/1853/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2018 р. Справа № 917/1853/17

м. Полтава

за позовною заявою Приватного сільськогосподарського підприємства "Обрій", с. Рябківка, Чутівський район, Полтавська область, 38812

до Черняківської сільської ради, вул.Центральна, б.38, с. Черняківка, Чутівський район, Полтавська область, 38820

про визнання права власності

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. в протоколі

від відповідача: не з"явився

Розглядається позовна заява про визнання права власності на виробничий будинок вагова площею 112,9 кв.м., що розташований за адресою Полтавська область, Чутівський район, с. Кочубеївка, вул. Жовтнева, 3г; виробничий будинок будинок механізатора площею 184,2 кв.м., що розташований за адресою Полтавська область, Чутівський район, с. Кочубеївка, вул. Жовтнева, 3д; виробничий будинок гараж площею 961,3 кв.м., що розташований за адресою Полтавська область, Чутівський район, с. Кочубеївка, вул. Жовтнева, 3б; виробничий будинок критий тік площею 1263,1 кв.м., що розташований за адресою Полтавська область, Чутівський район, с. Кочубеївка, вул. Жовтнева, 3в.

Позивач в позові зазначає, що Приватним сільськогосподарським підприємством Обрій в 2007 році викуплено майнові паї членів СК Кочубей .

За результатами такого викупу Черняківською сільською радою 26.12.2007 року видано Свідоцтво про право власності на майновий пай (майновий сертифікат).

Вказаний майновий сертифікат подано до Черняківської сільської ради Чутівського району Полтавської області для виділення майна в натурі та його передачу позивачу.

За результатами розгляду заяви директора Приватного сільськогосподарського підприємства Обрій ОСОБА_2 та наданого майнового сертифікату від 26.12.2007 року комісією по паюванню та головою Черняківської сільської ради прийнято рішення про виділення майна в натуральній формі та про його передачу ПСП Обрій .

Комісією по паюванню, Черняківською сільською радою та директором ПСП Обрій ОСОБА_2, складено акт прийому-передачі від 26.12.2007 року.

Вказаним актом засвідчено, що комісією по паюванню, в т.ч. в натуральній формі, передано Приватному сільськогосподарському підприємству Обрій (ЄДРПОУ 30742409) у приватну власність наступне нерухоме майно;

- Вагова площею 112,9 кв.м, що розташована за адресою Полтавська область, Чутівський район, с. Кочубеївка;

- Будинок механізатора площею 184,2 кв.м., що розташований за адресою Полтавська область, Чутівський район, с. Кочубеївка;

- Гараж: площею 961,3 кв.м., що розташований за адресою Полтавська область, Чутівський район, с.Кочубеївка;

- Критий тік площею 1263,1 кв.м., що розташований за адресою Полтавська область, Чутівський район, с. Кочубеївка.

В позові зазначено, що вказаним актом прийому-передачі зобов'язано директора Приватного сільськогосподарського товариства Обрій ОСОБА_2 в 10-ти денний термін з моменту підписання цього акту здійснити перереєстрацію права власності на виділене нерухоме майно.

Вищезазначені нежитлові приміщення, починаючи з 2007 р., обліковуються за ПСП Обрій і відображається у його балансі, в підтвердження чого є бухгалтерські, фінансові документи. Разом з тим підприємство несе витрати по його утриманню. Тобто, ПСП Обрій в повному обсязі здійснює своє право щодо володіння та користування власністю.

ПСП Обрій не приховував факт знаходження вказаного майна у своєму володінні, відкрито та добросовісно використовував (та використовує) це майно у власній господарській діяльності.

На замовлення ПСП Обрій ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор виготовило технічний паспорт на вказані нежитлові приміщення.

З метою реєстрації права власності ПСП Обрій на вказане вище нерухоме майно, позивачем до Черняківської сільської ради Чутівського району Полтавської області подано заяву про оформлення права власності та копії свідоцтв про право власності на майновий пай КСП Обрій .

Черняківська сільська рада відмовила позивачу в реєстрації права власності на нерухоме майно, зазначивши, що питання державної реєстрації права власності на майно, виділене в натурі власнику майнового сертифіката реорганізованого КСП до 24 травня 2013 року було врегульовано Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України 14.03.2001 № 62, за яким (п.15) майновий сертифікат із позначкою про виділення майна в натурі індивідуально, акт прийому-передачі майна могли бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Проте, на даний час жоден чинний нормативно-правовий акт не визначає, що свідоцтво з позначкою про виділення майна в натурі й акт прийому-передачі майна є підставою для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

З метою визнання права власності на вказані об'єкти нерухомості, відповідач порадив ПСП Обрій звернутись до господарського суду за місцем розташування такого майна.

Не погоджуючись з позицією відповідача, позивач в позові зазначає, що відповідно до частини 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Аналогічну позицію містить ст. 328 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 15 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України 14.03.2001 № 62, визначено, що свідоцтво, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Позивач в позові зазначає, що на момент звернення до суду вказаний порядок втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 253 від 11.04.2013 р.

Проте, на момент придбання вказаного майна, зазначений порядок діяв та визначав, що наявні у ПСП Обрій документи на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: Чутівський район, с Кочубеївка є підставою для реєстрації права власності на нього.

В позові зазначено, що ПСП Обрій придбано вказане нерухоме майно на підставі та в межах, визначених законодавством.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

Виходячи з цієї норми матеріального права, задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності.

Отже, враховуючи наведене вище, позивач зазначає, що у нього виникло право власності на вказане нерухоме майно за набувальною давністю.

Крім того, позивач у відповіді на відзив додатково повідомив, що відповідно до протоколу загальних зборів СК Кочубей від 20.06.2001 року затверджено результати інвентаризації майнового фонду СК Кочубей станом на 01.06.2001 року. До вказаного майнового фонду належали об'єкти нерухомості: вагова, критий тік, гараж та будинок механізатора.

B подальшому, протоколом загальних зборів СК Кочубей № 1 від 20.05.2006 року вирішено передати в оренду майно ПСП Обрій .

21.05.2006 року членами СК Кочубей та ПСП Обрій укладено договір передачі майна колективом співвласників в оренду юридичній особі. Додатком до вказаного договору визначено перелік майна, що передано в оренду, в т.ч. об'єкти нерухомості: вагова, критий тік, гараж та будинок механізатора.

За умовами цього договору ПСП Обрій надано в оренду майно на суму 218 604 грн. строком на 10 років.

В подальшому, як зазначає позивач, в грудні 2007 року ПСП Обрій на підставі договорів купівлі продажу майнових паїв, викуплено у власників майнові паї на суму 134 325 грн.

За результатами такого викупу Черняківською сільською радою 26.12.2007 року видано Свідоцтво про право власності на майновий пай (майновий сертифікат) на суму 134325 грн., про що зазначалось в позовній заяві.

У відповіді на відзив позивач також зазначає, що Сільськогосподарський виробничий кооператив Кочубей (ЄДРПОУ 30748856) на даний час діяльність не здійснює. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій свідоцтво про державну реєстрацію СВК Кочубей недійсне.

З 3 березня 2012 року припинена процедура включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, і до цього часу не включених до ЄДРПОУ. З цієї дати вважаються недійсними Свідоцтва про державну реєстрацію, видані до 01.07.2004 р.

Вказана обставина свідчить, як зазначено у відповіді на відзив, що фактично СВК не працює (кинуте) вже понад 10 років.

Факт реального існування СК Кочубей , як зазначає позивач, може підтвердити копія листа Голови СК Кочубей ОСОБА_3 до Чутівської РДА про надання в оренду на один рік земельних ділянок площею 43 га.

Факт постійного та відкритого володіння ПСП Обрій вказаним майном, підтверджується Інвентаризаційним описом необоротних активів від 01.10.2008 року, інвентаризаційним описом необоротних активів від 01.10.2016 року та Інвентаризаційним описом необоротних активів від 01.10.2017 року, оборотно-сальдовою відомістю за 31.12.2017 року.

Вказані документи свідчать, як зазначає позивач, що ПСП Обрій постійно, безперервно, відкрито, починаючи з 2007 року по теперішній час користується та володіє об'єктами нерухомості, що знаходяться в с. Кочубеївка Чутівського району, на які просить визнати право власності.

В підтвердження вищезазначених фактів та в обґрунтування позовних вимог позивачем до відповіді на відзив додані додаткові докази, які за клопотанням позивача (вх. № 3239 від 28.03.18 р., а.с. 186) у відповідності до ч. 8 ст. 80 ГПК України прийняті судом та залучені до матеріалів справи, оскільки позивач обгрунтував неможливість їх подання разом з позовною заявою з причин, що не залежали від позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує і просить суд задовольнити даний позов.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Надіслав суду клопотання (вх. № 3182 від 27.03.18 р., а.с. 63) провести розгляд даної справи без участі його представника.

У відзиві на позовну заяву відповідач повідомляє та не заперечує, що ПСП Обрій з грудня 2007 року використовує нежитлові приміщення (вагова, будинок механізатора, гараж, критий тік), що розташовані по вул. Жовтнева в с. Кочубеївка Чутівського району Полтавської області.

Відповідач зазначає, що позивачем 26.12.2007 року отримано Свідоцтво про право власності на майновий пай після викупу майнових паїв.

На підставі цього свідоцтва позивачу виділено в натурі нежитлові будівлі (вагова, будинок механізатора, гараж, критий тік), що розташовані по вул. Жовтнева в с. Кочубеївка Чутівського району Полтавської області (акт прийому-передачі виділеного майна від 26.12.2007 року). Вказаним майном ПСП Обрій користувався відкрито, і всі в селі та в районі про це знають.

Проте, починаючи з 2007 року, ПСП Обрій не звертався до сільської ради для оформлення права власності у відповідності до Закону.

На даний час, внаслідок змін в законодавстві, реєстрація такого майна неможлива, оскільки Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 № 62, за п. 15 якого майновий сертифікат із позначкою про виділення майна в натурі та акт прийому-передачі майна могли бути підставою для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, втратив чинність.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши додані до справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що протоколом загальних зборів СК «Кочубей» від 20.06.2001 року (а.с.79) затверджено результати інвентаризації майна пайового фонду на 01.06.2001 року. Збори затвердили список осіб в кількості 154 чоловік, вартість майна яких складає 218 604, 00 грн. До вказаного майнового фонду належали об'єкти нерухомості: вагова, критий тік, гараж та будинок механізатора, на які просить визнати право власності позивач, що підтверджується переліком майна співвласників СК Кочубей станом на 20.06.2001 р. (копія переліку майна в мат. справи, а.с.80-81).

Протоколом загальних зборів пайовиків СК «Кочубей» № 1 від 20.05.2006 року (а.с. 82) вирішено передати вищезазначене майно в оренду ПСП «Обрій» .

20.05.2006 року між членами СК «Кочубей» (громадянами - співвласниками майна) та ПСП «Обрій» укладено договір передачі майна колективом співвласників в оренду юридичній особі - ПСП «Обрій» (а.с. 83-85).

За умовами цього договору ПСП «Обрій» надано в оренду майно на суму 218 604,00 грн. строком на 10 років.

Додатком до вказаного договору визначено перелік майна (а.с.86-87), яке передано в оренду. До вказаного майна належали об'єкти нерухомості: вагова, критий тік, гараж та будинок механізатора, на які просить визнати право власності позивач.

З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2007 року ПСП «Обрій» на підставі договорів купівлі продажу майнових паїв (а.с.89-166), викуплено у власників СК Кочубей (в т.ч. спадкоємців) майнові паї на суму 134 325 грн.

26.12.2007 року Черняківською сільською радою 26.12.2007 року видано Свідоцтво про право власності на майновий пай (майновий сертифікат) на суму 134325 грн.(а.с.167).

За результатами розгляду заяви директора Приватного сільськогосподарського підприємства «Обрій» ОСОБА_2 та наданого майнового сертифікату від 26.12.2007 року комісією по паюванню та головою Черняківської сільської ради прийнято рішення про виділення майна в натуральній формі та про його передачу ПСП «Обрій» , про що комісією по паюванню, Черняківською сільською радою та директором ПСП «Обрій» ОСОБА_2 складено акт прийому-передачі від 26.12.2007 року.(а.с.168).

Вказаним актом засвідчено, що комісією по паюванню виділено в натуральній формі та передано Приватному сільськогосподарському підприємству «Обрій» (ЄДРПОУ 30742409) у приватну власність наступне нерухоме майно:

- Вагова площею 112,9 кв.м., що розташоване за адресою Полтавська область, Чутівський район, с Кочубеївка;

- Будинок механізатора площею 184,2 кв.м., що розташоване за адресою Полтавська область, Чутівський район, с Кочубеївка;

- Гараж площею 961,3 кв.м., що розташоване за адресою Полтавська область, Чутівський район, с. Кочубеївка;

- Критий тік площею 1263,1 кв.м., що розташоване за адресою Полтавська | область, Чутівський район, с Кочубеївка.

Вказаним актом прийому-передачі зобов'язано директора Приватного сільськогосподарського товариства «Обрій» ОСОБА_2 в 10-ти денний термін з моменту підписання цього акту здійснити перереєстрацію права власності на виділене нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що ПСП Обрій не приховував факт знаходження майна в своєму володінні, відкрито та добросовісно використовував (та використовує) це майно у власній господарській діяльності. Вищезазначені нежитлові приміщення фактично передані позивачу громадянами - співвласниками майна СК «Кочубей» 20.05.2006 року згідно договору передачі майна колективом співвласників в оренду юридичній особі - ПСП «Обрій» .

Починаючи з 2007 року, після отримання позивачем майнового сертифікату від 26.12.2007 року, вищезазначені об'єкти обліковуються за ПСП Обрій і відображаються у його балансі, в підтвердження чого є бухгалтерські, фінансові документи (оборотно - сальдова відомість за 31.12.2017 р., а.с.173, інвентаризаційні описи необоротних активів: від 01.10.2008 р., а.с.174-176; від 01.10.2016 р., а.с.177-179; від 01.10.2017 р., а.с. 182-184, бухгалтерські відомості за грудень 2007 р., а.с.180-181).

Згідно із частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність права власності не встановлена судом.

У відповідності до позиції, викладеної в листі Верховного Суду України від 01.07.2013 року "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ", за нормами Цивільного кодексу України підставами виникнення (набуття) права власності є різні правопороджуючі юридичні факти, або правовідносини.

Право власності може набуватись різними способами, які поділяються на дві групи: первинні, тобто такі, які не залежать від прав попереднього власника на майно, та похідні, за яких право власності на майно переходить до власника від його попередника в порядку правонаступництва.

За Цивільним кодексом України (в подальшому ЦК) до первинного способу набуття права власності відноситься: набуття права власності на новостворену (виготовлену) річ (у т. ч. на об'єкт незавершеного будівництва), на яку раніше не було і не могло бути встановлене нічиє право власності (ст. 331 ЦК); набуття права власності на перероблену річ чи на зібрані плоди або привласнені (добуті) загальнодоступні дари природи, у т.ч. в результаті полювання на диких звірів, вилову риби (ч. 2 ст. 189, статті 332, 333 ЦК); визнання права власності за певних умов на самочинне будівництво (ст. 76 ЦК); набуття права власності на скарб, знахідку, бездоглядну домашню тварину або інше безхазяйне майно, у т. ч. на майно, від якого відмовився або на яке втратив право попередній власник (статті 335, 336, 337, 338, 340, 341, 343 ЦК); набуття права власності на майно добросовісним набувачем від не уповноваженого відчужувача у разі відмови власнику у задоволенні позову про його витребування (статті 330, 388, 389 ЦК); набуття права власності за набувальною давністю на окремі об'єкти (ст. 344 ЦК).

До похідних способів належить набуття цього права: на підставі правочинів (ст. 334 ЦК); в порядку спадкування після смерті громадянина (ст. 1216 ЦК); в порядку правонаступництва при реорганізації юридичної особи (ч. 2 ст. 104, статті 107, 109 ЦК); у випадку приватизації державного майна та майна, що перебуває у комунальній власності (ст. 345 ЦК).

Похідними способами набуття права власності, зазвичай, є різні договори: купівлі-продажу, міни, дарування, ренти, оренди з викупом, а також спадкування майна або правонаступництво щодо майна юридичних осіб або публічно-правових утворень.

Таким чином, підставою первинного способу набуття права власності є правопороджуючі юридичні факти, а для похідного - правовідносини, які виникли на підставі відповідних юридичних фактів. Цивільний кодекс України розглядає набувальну давність як первинний спосіб набуття права власності. Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.

Відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Отже, для набуття права власності на майно за набувальною давністю згідно з правилами ст. 344 ЦК необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Разом з тим факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викрадення, шахрайство).

Аналізуючи поняття добросовісності володіння як ознаки набувальної давності за ст. 344 ЦК, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений в тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на чуже майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Добросовісність заволодіння майном особою полягає в її переконанні, що заволодіння правомірне, тобто майно надійшло до неї законно, а саме, особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності чи володіння майном. При цьому факт обізнаності особи про те, що вона не є власником не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викрадення, шахрайство).

Відкритість володіння полягає в тому, що фактичний незаконний володілець майна, здійснюючи володіння повинен ставитись до речі як до своєї власної (експлуатувати, вживати необхідні заходи до утримання), не приховуючи цього факту від інших осіб. При цьому від давнішнього володільця не вимагається здійснення активних дій для демонстрації свого володіння іншим особам, а вимагається лише утримання від дій, спрямованих на його приховування.

З матеріалів справи вбачається, що код ЄДРПОУ СК Кочубей 30748856, (а.с. 88). На даний час підприємство діяльність не здійснює. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій за кодом 30748856 значиться підприємство СВК «Кочубей» (код ЄДРПОУ 30748856), свідоцтво про державну реєстрацію якого недійсне (а.с.76).

Згідно безкоштовного запиту з ЄДРПОУ від 28.03.2018 р. щодо СВК «Кочубей» (код ЄДРПОУ 30748856) дані про засновників (учасників) юридичної особи, дані про розмір статутного капіталу, види діяльності, відомості про органи управління юридичної особи відсутні (а.с.191-194).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек; Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 13.10.2017 року, сформовано державним реєстратором ОСОБА_4 (а.с.169-172), відсутні відомості щодо права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на нерухоме майно за адресами:

- Полтавська область, Чутівський район, с. Кочубеївка, вул. Жовтнева, 3г;

- Полтавська область, Чутівський район, с. Кочубеївка, вул. Жовтнева, 3д;

- Полтавська область, Чутівський район, с Кочубеївка, вул. Жовтнева, 36;

- Полтавська область, Чутівський район, с. Кочубеївка, вул. Жовтнева, 3в.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтвердитися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила ст. 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Оскільки ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 р., то набувальна давність може застосовуватись для набуття права власності на майно, володіння яким почалося не раніше 1 січня 2001 р. Така правова позиція міститься в ухвалі Верховного Суду України від 20 лютого 2008 р. у справі N 6-27245св07.

Позов у даній справі подано до господарського суду 27.12.2017 р., тобто з дотриманням вказаних положень чинного законодавства щодо періоду, в який може застосовуватись набувальна давність.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Враховуючи наведене, позов правомірно пред'явлено до селищної ради з огляду на те, що господарська діяльність СВК "Кочубей не здійснюється, свідоцтво про державну реєстрацію СВК "Кочубей недійсне, відсутні відомості про органи управління юридичної особи та інша інформація щодо СВК "Кочубей .

Отже, сукупність обставин справи свідчить про добросовісність заволодіння, відкритість, безперервність, тривалість та безтитульність володіння позивачем спірними об'єктами, а отже і про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності на зазначені об'єкти на підставі статті 344 Цивільного кодексу України за набувальною давністю.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги.

Рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно є підставою для реєстрації права власності (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 210, 232, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Приватним сільськогосподарським підприємством "Обрій" (с. Рябківка, Чутівський р-н, Полтавська область,38812, ідентифікаціний код 30742409) право власності на :

- Виробничий будинок вагова площею 112,9 кв.м., що розташований за адресою Полтавська область, Чутівський район, с. Кочубеївка, вул. Жовтнева, 3г;

- Виробничий будинок будинок механізатора площею 184,2 кв.м, що розташований за адресою Полтавська область , Чутівський район, с. Кочубеївка, вул. Жовтнева, 3д;

- Виробничий будинок гараж площею 961,3 кв.м., що розташований за адресою Полтавська область, Чутівський район, с. Кочубеївка, вул. Жовтнева, 3б;

- Виробничий будинок критий тік площею 1263,1 кв.м., що розташований за адресою Полтавська область, Чутівський район, с. Кочубеївка, вул. Жовтнева, 3в.

Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.

Повне рішення складено 06.04.2018 р.