Рішення

від 02.04.2018 по справі 922/384/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2018 р.Справа № 922/384/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків до Приватного підприємства "ЧЗ-ТЕМП", м. Харків про стягнення 147149,96 грн за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 01.01-14/6715-17 від 23.11.2017 року

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство "Харківводоканал", м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "ЧЗ-ТЕМП", м. Харків про стягнення з відповідача 81713,92 грн. заборгованості, 7313,96 грн. 3% річних та 58122,08 грн. суми, на яку збільшився борг, внаслідок інфляції за договором підряду № 2/12-ПД/14 від 02 грудня 2014 року.

Позов було заявлено з підстав неналежного, на думку позивача, виконання Приватним підприємством "ЧЗ-ТЕМП" своїх зобов'язань за умовами договору.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що Приватне підприємство "ЧЗ-ТЕМП" не здійснив оплату виконаних робіт по каналізуванню нежилих будівель за адресою: м. Харків, вул. Одеська, 49-А, внаслідок чого з 20 лютого 2015 року утворилась заборгованість в сумі 81713,92 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 лютого 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/384/18 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 22 березня 2018 року на 11 годин 30 хвилин.

Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засіданні.

Враховуючи пункт 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України 22 березня 2018 року суд почав розгляд справи по суті.

Ухвалою господарського суду Харківсбкої області від 22 березня 2018 року розгляд справи було відкладено на 02 квітня 2018 року на 11 годин.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвали суду від 23 лютого 2018 року року за його юридичною адресою: 61009, м. Харків, вул. Одеська, 49-А, про що свідчить долучений до матеріалів справи конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернувся до суду за закінченням встановленого строку зберігання, явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини своєї неявки не повідомив, обґрунтованого відзиву на позовну заяву у строк встановлений ухвалою суду від 23 лютого 2018 року не надав, заяви з запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження та будь-яких заяв та клопотань по справі не надіслав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані позивачем докази, суд встановив наступне.

02 грудня 2014 року між Комунальним підприємством "Харківводоканал" (позивачем, підрядником) та Приватним підприємством "ЧЗ-ТЕМП" (відповідачем, замовником) було укладено договір № 2/12-ПД/14.

Відповідно до пункту 1.1. договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов*язання своїми силами і засобами (відповідно до проетно-кошторисної документації) виконати слідуючи роботи: каналізування нежитлових будівель під кафе і автомийку за адресою: м. Харків, вул. Одеська, 49-а, а замовник зобов*язується прийняти результати робіт та оплатити їх на умовах цього договору.

Згідно пункту 3.1. договору вартість робіт за цим договором згідно протоколу узгодження договірної ціни (додаток №1) який є невід*ємною частиною цього договору, на підставі кошторисної документації складає 90960,85 грн.

Відповідно до пункту 3.2. договору сторони погоджуються, що договірна ціна за цим договором є динамічною і підлягає уточненню у разі: зміни об*єму робіт замовником; зміни ціни, тарифу на матеріали, обладнання та робіт підрядника.

Згідно пункту 4.1 договору, оплата робіт здійснюється замовником впродовж трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт. Оплата за договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Відповідно до пункту 5.1. договору термін виконання робіт впродовж 10 календарних днів з моменту підписання даного договору обома сторонами.

Згідно пункту 6.1. договору здавання-приймання виконаної роботи здійснюється сторонами за актом здавання-приймання виконаних робіт, який замовник зобов*язаний підписати впродовж трьох робочих днів.

Відповідно до пункту 6.2. договору роботи за договором будуть будуть вважатися виконаними підрядником і прийнятими замовником з моменту підписання обома сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно пункту 7.2 договору, порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

У відповідності до статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) господарських відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник), зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чилі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 627 Цивільного кодексу встановлено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно частини 1 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів, сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України). Згідно стаття 629 Цивільного кодексу договір є обов'язковим для виконанням сторонами.

З огляду на викладене, моментом настання обов'язку відповідача на оплату наданих за договором №2/12-ПД/14 послуг є момент підписання сторонами акту виконаних робіт, і саме після настання наведеного юридичного факту необхідно відліковувати три банківські дні, протягом яких відповідач зобов'яазний провести відповідну оплату.

Отже, виходячи з правової природи спірних правовідносин, позивачу необхідно було довести суду факт підписання сторонами акту виконаних робіт, а також наявність в ньому всіх необхідних реквізитів, відповідно до вимог діючого законодавства України та умов договору.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, належними, в розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд вважає, що позивачем не доведено факт належними, допустими та достовірними доказами факт підписання сторонами акту виконаних робіт, а відсутність у Акті дати його складання, робить його нікчемним в частині встановлення терміну виконання зобов'язень, щодо оплати коштів за надані послуги. Так, до матеріалів справи були додані копія Акту приймання виконаних робіт №182, який суд не бере до уваги з наступних підстав. Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації »Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55. Також згідно пункту 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). При цьому засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи. Проте, позивачем, в порушення зазначених вимог, подана неналежним чином завірена копія Акту приймання виконаних робіт №182, оскільки, як вбачається з матералів справи надана копія засвідчена Начальником відділу з правового забезпечення господарської діяльності ОСОБА_2, натомість матеріали справи не містять доказів, ані приналежності даної посадової особи до Комунального підприємства «Харківводоканал» , ані наявності повноважень такої особи на складення та завірення копій документів, що відносяться до господарської діяльності позивача. Не містять матеріали справи і ориганілу вказаного акту в судовому засіданні.

Таким чином, суд виходить з недоведеності факту підписання сторонами Акту виконаних робіт, а відтак оцінює позовні вимоги як безпідставні.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов*язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір в розмірі 2207,25 грн. залишається за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статтей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 06.04.2018 р.

Суддя ОСОБА_3