Рішення

від 10.04.2018 по справі 922/363/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2018 р.м. Харків Справа № 922/363/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат баранкових виробів» (20250, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Транспортна, 33, код ЄДРПОУ 39398625) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівальна компанія «Мега Прод» (61019, м. Харків, вул. Шепетівська, 13, код ЄДРПОУ 34756153) про стягнення коштів у сумі 29322,30 грн. за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат баранкових виробів» - звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівальна компанія «Мега Прод» .

Предмет позову: заборгованість за оплату товару згідно договору поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р. в сумі 24982,00 грн.; пеня в сумі 2744,60 грн.; 3% річних в сумі 298,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 1297,70 грн.

Підстави позову: порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань за договором поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р.

Стислий виклад позиції позивача: стверджує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р., у відповідача виникла заборгованість з оплати вартості поставленого йому в межах даного договору товару згідно ВН№2440 від 02.09.2017 р. на суму 70473,00 грн. Посилаючись на порушення відповідачем вказаних грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу за період з 20.09.2017 р. по 12.02.2018 р. згідно з ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати, а також пеню згідно з п. 7.2 договору поставки за аналогічний період.

Листом (вх.№9069 від 05.04.2018 р.) позивач просив суд розглянути позовну заяву в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача.

Стислий виклад заперечень відповідача: в судовому засіданні 12.03.2018 р. були присутні представники відповідача, однак правової позиції щодо позовних вимог не навів, правом на звернення до суду із відзивом на позовну заяву не скористався.

Процесуальні дії у справі: 21.02.2018 р. ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 12.03.2018 р.

Судове засідання від 12.03.2018 р. було відкладено до27.03.2018 р.

У зв'язку з хворобою головуючого у справі судді, в судовому засіданні 27.03.2018 р. було оголошено технічну перерву до 10.04.2018 р.

Розглянувши заяву позивача, викладену в листі (вх.№9069 від 05.04.2018 р.), про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, враховуючи диспозитивність права сторони на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про задоволення такої заяви позивача та продовження розгляду справи за відсутності в судовому засіданні представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

12 червня 2017 року між позивачем (як постачальником) та відповідачем (як покупцем) було укладено договір поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р.

Відповідно до п. 1.1 договору поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р., позивач зобов'язався передати у власність відповідачу кондитерську продукцію в асортименті, кількості, на умовах та в терміни, погоджених сторонами в специфікаціях, які є додатками до договору та його невід'ємними частинами, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати таку продукцію на умовах даного договору.

Згідно з п. 2.3 договору поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р., датою поставки продукції, переходу права власності на продукцію, а також ризиків випадкового знищення та пошкодження продукції, є момент передачі позивачем відповідачу відповідної партії продукції в місці поставки, що підтверджується підписом відповідача у відповідній видатковій накладній позивача.

На виконання умов договору поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р., позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 70473,00 грн., що підтверджується ВН№2440 від 02.09.2017 р. на суму 70473,00 грн. та товарно-транспортною накладною №2440 від 02.09.2017 р. на суму 70473,00 грн.

Вказані накладні підписані та скріплені печатками обох сторін.

В п. 6.4 договору поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р. (з урахуванням додаткової угоди №1 від 06.07.2017 р. та додаткової угоди №2 від 10.08.2017 р.) сторони домовились, що відповідач здійснює оплату за товар на умовах відстрочення платежу терміном на 17 календарних дні з дати поставки відповідної партії продукції, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача або внесення грошових коштів до каси позивача.

Позивач стверджує, що відповідач у визначені договором поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р. строки за отриманий товар розрахувався не належним чином, що призвело до виникнення загальної заборгованості за договором поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р. в сумі 24982,00 грн., а також зумовило нарахування штрафних санкцій та звернення до суду з позовом у даній справі.

Надаючи нормативно-правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р., надана позивачем до матеріалів справи видаткова накладна та товарно-транспортна накладна (т.с. 1 а.с. 22-23) - свідчать, що 12.06.2017 р. між сторонами виникли правовідносини з поставки товару на загальну суму 70473,00 грн.

Згідно положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Враховуючи, що в п.6.4 договору поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р. відповідач зобов'язався здійснювати оплату за товар у повному обсязі не пізніше 17 календарних дні з дати поставки відповідної партії продукції, суд констатує, що строк оплати товару згідно ВН№2440 від 02.09.2017 р. на суму 70473,00 грн. настав 19.09.2017 р.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач стверджує, що відповідач за отриманий товар розрахувався частково, загальна заборгованість за договором поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р. становить 24982,00 грн.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про оплату вартості отриманого за договором поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р. товару в більшій частині або в повному обсязі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань за договором поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р. на суму 24982,00 грн., а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7.2 договору поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р., за порушення термінів оплати продукції відповідач зобов'язався сплачувати позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р. з простроченням, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат на предмет відповідності вимогам договору поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р. та чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 253-255, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за період з 20.09.2017 р. по 12.02.2018 р. пені в сумі 2744,60 грн. та 3% річних в сумі 298,00 грн. - підлягають задоволенню в повному обсязі.

Втім, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних за допомогою калькулятора Ліга , враховуючи рекомендації Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові № 14 від 17 грудня 2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17 липня 2012 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат за період з 20.09.2017 р. по 12.02.2018 р. підлягають частковому задоволенню - в сумі 1168,88 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, керуючись вимогами ч. 9 ст. 129 ГПК України, та враховуючи, що спір у даній справі доведено до суду у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, витрати на сплату судового збору суд покладає на відповідача в повному обсязі в сумі 1762,00 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 253, 254, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 692, 712 ЦК України та керуючись ст.ст. 220, 232-233, 236-238, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівальна компанія «Мега Прод» (61019, м. Харків, вул. Шепетівська, 13, код ЄДРПОУ 34756153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат баранкових виробів» (20250, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Транспортна, 33, код ЄДРПОУ 39398625) заборгованість за оплату товару згідно договору поставки №ПФ28 від 12.06.2017 р. в сумі 24982,00 грн.; пеня в сумі 2744,60 грн.; 3% річних в сумі 298,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 1168,88 грн.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівальна компанія «Мега Прод» (61019, м. Харків, вул. Шепетівська, 13, код ЄДРПОУ 34756153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат баранкових виробів» (20250, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Транспортна, 33, код ЄДРПОУ 39398625) витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлені ст.ст. 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 10.04.2018 р.

Суддя ОСОБА_1