Постанова

від 26.03.2018 по справі 522/5015/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

26.03.2018

Справа № 522/5015/18

Провадження 1-кс/522/5752/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області, про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно клопотання СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 32018160000000033 від 21.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» (код ЄДР 24544710) протягом 2016-2017 років, умисно, за рахунок заниження фактичної вартості основних засобів, сформованих у тому числі за рахунок іноземних кредитних коштів, під час їх реалізації на адресу ТОВ «Дар Торг» (код ЄДР 39739195), а також у результаті здійснення ризикових фінансово-господарських операцій з ТОВ «Варна Груп» (код ЄДР 39714804) ухились від сплати податків на загальну суму 4218 тис.грн.

Так, 08.06.17, 19.06.17 та 12.07.17 ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» на адресу ТОВ «Дар Торг» (код ЄДРПОУ 39739195) було виписано податкові накладні на загальну суму 435668,32 тис. грн., в тому числі ПДВ. Згідно зареєстрованих податкових накладних, ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» було передано в адресу ТОВ «Дар Торг» основні засоби виробництва та сплачено податок на додану вартість в сумі 72611,4 тис. грн.

Однак, згідно даних АСІ «Податковий блок», сума внеску у статутний фонд ТОВ «Дар Торг» від ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» становить 444348,7 тис. грн.

В подальшому, засновника ТОВ «Дар Торг» було змінено з ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» на підприємства нерезиденти, зареєстровані в республіці Кіпр. Згідно даних АІС «Податковий блок» та даних Єдиного державного реєстру організацій, вартість основних засобів, що була передана ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» в адресу ТОВ «Дар Торг», а згодом в адресу підприємств нерезидентів Westeller Holdings LTD та Plucketeer Limited становить 444348,7 тис. грн.

Тобто, посадовими особами ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» в зареєстрованих податкових накладних в адресу ТОВ «Дар Торг» зазначено вартість основних засобів 435668,32 тис. грн., а фактично передано вартістю 444347,7 тис. грн. (статутний фонд ТОВ «Дар Торг» до передачі складав 1 тис. грн.). В результаті таких дій посадовими особами ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» до Державного бюджету України не було сплачено податків на суму 2748,46 тис. грн. (податок на додану вартість 1446,56 тис. грн., податок на прибуток 1301,9 тис. грн.).

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що в період березень червень 2016 року ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» було здійснено «закупівлю» палива дизельного у ТОВ «Варна Груп» на суму 4642,2 тис. грн., в тому числі ПДВ 773,7 тис. грн.

В свою чергу, ТОВ «Варна Груп» за весь період діяльності закупівлю палива дизельного, «реалізованого» в адресу ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» не здійснювало, а здійснювало закупівлю цигарок, шоколадок, побутової техніки, різноманітних послуг, витратних автомобільних матеріалів тощо.

ТОВ «Варна Груп» здійснювало діяльність в 2015 2016 році, в жовтні 2016 року підприємство було покинуто, податкова звітність не подавалась, керівника змінено на підставну особу, яка є посадовою особою на 6 СГД.

Тобто, посадовими ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» з метою безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат підприємства було проведено безтоварні господарські операції з «закупівлі» палива дизельного у контрагента, що має ознаки фіктивності на загальну суму 4642,2 тис. грн. В результаті подібних дій Державному бюджету було нанесено економічних збитків у вигляді несплати податків на суму 1470,03 тис. грн. (податок на додану вартість 773,7 тис. грн., податок на прибуток 696,33 тис. грн.).

Також встановлено, що ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» було отримано кредитні кошти у нерезидента «CrilLon Investment Limited» на поповнення обігових коштів відповідно договору позики №CRI/ISFP/01/2009 від 10.12.2009 та Додаткової угоди №2 від 05.12.2012 на загальну суму договору 100000000 дол. США строком погашення до 31.12.2017р. Відсотки за користування позикою складають 11% річних і виплачуються до повного повернення позики.

Станом на 01.01.2018 року кредитні кошти не повернуті та наявна заборгованість ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» за основною сумою боргу становить 70316,4 тис. дол. США та по відсоткам 45873,8 тис. дол. США.

Враховуючи вищевикладене, в результаті дій посадових осіб ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» до бюджету не надійшло всього податків на суму 4218,49 тис. грн., що є коштами в особливо великих розмірах.

Відповідно інформаційної довідки № 118045589 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на рухоме майно, ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» являється власником наступного майна:

- будівлі механічних майстерень з вбудованою захисною спорудою цивільного захисту літ."2Я", реєстраційний номер майна: 37757161. Адреса нерухомого майна: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вулиця Центральна, №1- К. Загальна площа (кв.м): 1957.8. Номер запису: 1056 в книзі: ГН-11 стр.50;

- будівлі та споруди, реєстраційний номер майна 38014271. Адреса нерухомого майна: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вулиця Центральна, №1. Номер запису: 850 в книзі: ГН-9 стр.156.

Разом з тим, встановлено, що ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» являється орендарем наступних земельних ділянок:

- земельна ділянка, реєстраційний номер 977867551108. Кадастровий номер: 5110800000:03:001:0147. Опис об`єкта: площа (га): 0.4168, дата державної реєстрації земельної ділянки: 04.08.2011, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: відділ Держгеокадастру у м. Іллічівську Одеської області. Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Адреса: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вулиця Єсеніна, земельна ділянка 34;

- земельна ділянка, реєстраційний номер 923933551237. Кадастровий номер: 5123755800:01:003:3926. Опис об`єкта: площа (га): 0.369, дата державної реєстрації земельної ділянки: 07.12.2015, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: відділ Держгеокадастру в Овідіопольському районі Одеської області. Цільове призначення: для експлуатації та обслуговування під`їзних залізничних шляхів. Адреса: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вулиця Рибпортівська;

- земель на ділянка, реєстраційний номер 668739251108. Кадастровий номер: 5110800000:06:002:0007. Опис об`єкта: площа (га): 0.71, дата державної реєстрації земельної ділянки: 08.06.2015, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: відділ Держземагентства у м. Іллічівську. Цільове призначення: для будівництва автомобільної дороги. Адреса: Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка.

На теперішній час є достатні підстави вважати, що не застосування арешту майна зумовить труднощі чи неможливість виконання та забезпечення можливої конфіскації майна та не дасть можливості забезпечити відшкодування збитків, завданих державі, в зв`язку з чим слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт вищезазначеного майна.

26.03.2018 р. до суду надійшла заява слідчого в якій зазначено, що він клопотання підтримує та просить провести розгляд за його відсутності.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності слідчого.

У відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання проведено за відсутності учасників судового провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів, оскільки всі особи, які беруть участь у судовому провадженні до суду не з`явилися.

Розглянувши клопотання, вивчивши надані до них матеріали, суд вважає необхідним у задоволенні клопотання відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Щодо осіб, які не є підозрюваними та обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Вивченням матеріалів наданих до клопотання встановлено, що у кримінальному провадженні, жодній особі про підозру не повідомлено.

При цьому, слідчим підтверджень того, що на теперішній час у кримінальному провадженні, власники вищезазначеного майна на яке слідчий просить накласти арешт є особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, або до них заявлено цивільний позов з боку будь-якої юридичної або фізичної особи, суду надано не було.

Також, слідчим підтверджень того, що вищезазначене майно було визнано речовими доказами, суду надано не було.

Згідно ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Проте, в порушення зазначеної вимоги Закону, слідчим не було надано достатніх доказів на підтвердження обставин на які він посилається.

У зв`язку з чим, доводи про те, що на вказане майно слід накласти арешт є необґрунтованими.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України. До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна. Статтею 1 Протоколу № 1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Ст. 17 Загальної декларації прав людини, проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб`єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.170-173 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого, про накладення арешту на майно ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» (код ЄДР 24544710), яке згідно інформаційної довідки № 118045589 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на рухоме майно, знаходиться у власності та в оренді вказаного підприємства, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 32018160000000033 від 21.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України відмовити.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: