Ухвала

від 06.04.2018 по справі 592/3597/18

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/3597/18

Провадження № 1-кс/592/1623/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2018 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Сумського ВП ГУНП у Сумській області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018201010000071 від 23.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України,

встановив:

Слідчий своє клопотання, погоджене з прокурором мотивує тим, що в провадженні СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області перебувають матеріали кримінального провадження №42018201010000071 від 23.02.2018 року, в якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідування установлено, що в рамках кримінального провадження №12018200440000546 від 17.02.2018 за ч. 1 ст. 125 КК України близько 12:00 22.02.2018 в робочому кабінеті №221 Сумського ВП ГУНП в Сумській області за адресою: м. Суми, вул. Першотравнева, 21 слідчий Сумського ВП ГУНП в Сумській області капітан поліції ОСОБА_5 в провадженні якої перебувало вказане кримінальне провадження проводила опитування ОСОБА_4 , на якого вказували, як на особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення. В ході проведення опитування ОСОБА_4 зрозумів, що буде притягнутий до кримінальної відповідальності по вказаному кримінальному провадженню за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. В цей момент у нього виник умисел на надання пропозиції неправомірної вигоди в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. слідчому Сумського ВП ГУНП в Сумській області капітан поліції ОСОБА_5 та її безпосередньому керівнику за не притягнення його до кримінальної відповідальності та закриття вказаного кримінального провадження.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на висунення пропозиції надати неправомірну вигоду службовій особі органів Національної поліції України, ОСОБА_4 перебуваючи в службовому кабінеті № 221 Сумського ВП ГУНП в Сумській області, розташованого за адресою м. Суми, вул. Першотравнева, 21, в розмові з ОСОБА_5 висловив пропозицію надати останній та її безпосередньому керівнику грошові кошти в розмірі 5000 грн. за не притягнення його до кримінальної відповідальності та закриття вказаного кримінального провадження.

В подальшому, діючи з єдиним умислом щодо уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України шляхом надання неправомірної вигоди працівнику Національної поліції України, 01.03.2018 близько 10:25 год. ОСОБА_4 повторно прибув до Сумського ВП, де реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди службовій особі органів Національної поліції України, яка займає відповідальне становище, перебуваючи в службовому кабінету № 220 Сумського ВП ГУНП в Сумській області, який розташований за адресою м. Суми, вул. Першотравнева, 21, близько 10:30 в розмові з начальником відділення Сумського ВП ГУНП ОСОБА_6 повторно висловив пропозицію та намагався передати (поклав на робочий стіл) останньому грошові кошти в розмірі 200 доларів США та пляшку алкогольного напою «Chivas regal blended scotch whisky» за не притягнення його до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження №12018200440000546 від 17.02.2018 за ч. 1 ст. 125 КК України.

Згідно витягу з Реєстрів прав власності на нерухоме майно підозрюваному ОСОБА_4 на праві приватної власності належить трикімнатна квартира загальною площею 62,14 кв.м. АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 27513604) та земельна ділянка з кадастровим номером 2123686500:01:001:0019 площею 0,23 Га. на території Росішківської с/ради Рахіського району, Закарпатської області (реєстраційний номер майна 7845017221236).

Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 статті 369 КК України санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, для унеможливлення підозрюваним здійснити відчуження належного йому майна до завершення розгляду справи в суді, виникла необхідність в накладенні арешту на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 на праві приватної власності, а саме трикімнатна квартира загальною площею 62,14 кв.м. АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 27513604) та земельна ділянка з кадастровим номером 2123686500:01:001:0019 площею 0,23 Га. на території Росішківської с/ради Рахіського району, Закарпатської області (реєстраційний номер майна 7845017221236).

Слідчий у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином. Його неприбуття в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

ОСОБА_4 про розгляд клопотання не повідомлявся на підставі ст. 172 ч.2 КПК України.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з наданих документів, 01.03.2018 року ОСОБА_4 було пред`явлено підозру за ч.3 ст. 369 КК України (а.с. 12-13).

Згідно витягу з Реєстрів прав власності на нерухоме майно підозрюваному ОСОБА_4 на праві приватної власності належить трикімнатна квартира загальною площею 62,14 кв.м. АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 27513604) та земельна ділянка з кадастровим номером 2123686500:01:001:0019 площею 0,23 Га. на території Росішківської сільської ради Рахіського району, Закарпатської області (реєстраційний номер майна 7845017221236). (а.с. 17-20)

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;

3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;

4) наслідки арешту майна для інших осіб;

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

У випадку, передбаченому п.3 ч.2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, санкція ч.3 ст. 369 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Проаналізувавши доводи слідчого, викладені у клопотанні, дослідивши матеріали до клопотання, враховуючи положення вищевказаного закону, слідчий суддя дійшов до висновку про необґрунтованість даного клопотання, адже підстав вважати, що ОСОБА_4 може або має намір здійснити відчуження належного йому майна немає. Більш того, санкція статті передбачає покарання як з конфіскацією майна так і без неї, на даний час немає достатніх підстав вважати, що суд може призначити такий вид покарання. Також, при вирішенні питання щодо обмеження права власності, суд враховує розмір можливої конфіскації майна, зокрема, розмір грошових коштів в сумі 5000 грн, та 200 доларів США не є співрозмірним по відношенню до вартості квартири та земельної ділянки, розмір яких значно перевищує розмір неправомірної вимоги. Враховуючи зазначену мету арешту майна, вартість майна, яке належить арештувати, якщо метою арешту майна є забезпечення конфіскації, то вартість арештованого майна має узгоджуватися із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється особа. А тому у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 175 КПК України,

постановив:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Сумського ВП ГУНП у Сумській області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018201010000071 від 23.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1