2/311/217/2018
30.03.2018
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №311/20/2017
Провадження № 2/311/217/2018
30.03.2018 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Степаненко Ю.А.
при секретареві Шак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом : ОСОБА_1 до Фермерського господарства Шевро , третя особа: Фермерське господарство Дар , про визнання договору оренди землі недійсним,-
В С Т А Н О В И В :
04.01.20017 року ОСОБА_1 звернувся до Василівського районного суду Запорізької області з позовною заявою, яка була уточнена в ході судового розгляду справи, в якій зазначає, що йому на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту 11-ЗП № 044286, виданого Василівською районною радою 09.07.2001 року, загальною площею 5,4101 га, кадастровий номер 2320985300:02:014:0001, яка розташована на території Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області.
23 серпня 2016 року між ним та Селянським (фермерським) господарством Дар був укладений Договір оренди вказаної земельної ділянки, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1010015723209, номер запису про інше речове право 16086892 від 23.08.2016 року.
Після укладення цього Договору з'ясувалося, що земельну ділянку обробляє ФГ ШЕВРО на підставі Договору оренди землі від 05.12.2011 року.
Позивач стверджує, що даний Договір та додатки до нього він не підписував, у зв'язку з чим, вільного волевиявлення при укладені Договору оренди не було дотримано, тим самим, порушена вимога ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Позивач просить суд :
- визнати Договір оренди від 05.12.2011 року, зареєстрований 24.12.2012 за № 232090004003821 у Відділі Держкомзему у Василівському районі Запорізької області, укладений між ним та Фермерським господарством Шевро - недійсним;
- витребувати з незаконного володіння Фермерського господарства Шевро на користь ОСОБА_1 - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 5,4101 га, кадастровий номер 2320985300:02:014:0001, яка розташована на території Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, що належить йому на праві власності згідно Державного акту 11-ЗП № 044286, виданого Василівською районною радою 09.07.2001 року;
- стягнути з Фермерського господарства Шевро на його користь судові витрати.
Ухвалою судді від 23.01.2017 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 21.01.2017 року було відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 10.08.2017 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 та ухвалено : Витребувати з Управління Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області (адреса: 71600 Запорізької обл., м. Василівка, вул. Театральна, 1): оригінал Договору оренди землі від 05.12.2011 року, зареєстрований 24.12.2012 року за № 232090004003821 у Відділі Держкомзему у Василівському районі Запорізької області, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) та Фермерським господарством Шевро (Код ЄДРПОУ 2*3283851), з додатками до нього.
Ухвалою суду від 10.09.2017 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 та ухвалено : Витребувати з Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області : оригінал Договору оренди землі від 05.12.2011 року, зареєстрований 24.12.2012 року за № 232090004003821 у Відділі Держкомзему у Василівському районі Запорізької області, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) та Фермерським господарством Шевро (Код ЄДРПОУ 2*3283851), з додатками до нього.
Ухвалою судді від 20.09.2017 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 27.10.2017 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 та призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою суду від 07.02.2018 року провадження у справі було поновлено.
В судове засідання позивач та його представник в особі ОСОБА_2 не з'явилися, але надали заяву, в якій просять суд розглянути справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять суд їх задовольнити.
В судовому засіданні 10.08.2017 року представник позивача в особі ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
В судове засідання представник Фермерського господарства Шевро в особі Кара Р.Т. не з'явилася, але надала заяву, в якій просить суд розглянути справу у її відсутності.
В судовому засіданні 10.08.2017 року представник Фермерського господарства Шевро в особі Кара Р.Т. проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на їх безпідставність та необгрунтованість.
В судове засідання представник Фермерського господарства Дар в особі Могилевцевої І.В. не з'явилася, але надала заяву, в якій просить суд розглянути справу у її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
Суд, оглянувши матеріали справи, вважає можливим розглянути справу та ухвалити рішення за відсутності зазначених учасників процесу, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, оглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні та як видно із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 5,41 га, кадастровий номер 2320985300:02:014:0001, яка розташована на території Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю II-ЗП № 044286, виданого Василівською районною радою Запорізької області 09.07.2001 року, копія якого є в справі.
ОСОБА_1, як власник зазначеної земельної ділянки, має право, відповідно до ст.41 Конституції України, ст.ст.317, 321 ЦК України, ст.ст.78, 81,90 ЗК України, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, його право приватної власності є непорушним та захищається законом. При цьому, відповідно до ч.1 ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
23 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Дар був укладений Договір оренди вказаної земельної ділянки, копія якого є в справі, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою, копія якої є в справі.
Після укладення даного Договору, позивач дізнався про те, що належну йому земельну ділянку обробляє ФГ Шевро на підставі Договору оренди землі від 05.12.2011 року.
Як вбачається з тексту Договору оренди землі від 05.12.2011 року, його було укладено між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Шевро , строком на 10 років, предметом договору є вищевказана земельна ділянка, зареєстрований він 24.12.2012 за № 232090004003821 у Відділі Держкомзему у Василівському районі Запорізької області.
Ознайомившись зі змістом цього Договору, а також Актом визначення меж земельної ділянки в натурі та Актом прийому-передачі земельної ділянки, копії яких також є у справі, позивач звернув увагу на те, що в розділах Підписи сторін стоїть не його підпис, він стверджує, що ніколи не укладав з ФГ Шевро вищевказаний Договір оренди землі від 05.12.2011 року.
Той факт, що підписи від імені ОСОБА_1 в графі Реквізити сторін в Договорі оренди від 05.12.2011 року, зареєстрованому 24.12.2012 року за № 232090004003821 у Відділі Держкомзему у Василівському районі Запорізької області, в Акті визначення меж земельної ділянки, в Акті прийому - передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) до цього Договору, виконані не ОСОБА_1, а іншою особою, підтверджується, окрім пояснень позивача, Висновком експерта №544-17 від 17.01.2018 року, за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, проведеної в рамках даної справи, на підставі ухвали суду, який є у справі.
Крім того, даний факт також підтверджується Висновком експерта №2609-17 від 26.07.2017 року, за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження, копія якого є у справі.
При цьому, суд, відповідно до вимог ст.ст.76-78 ЦПК України, приймає зазначений Висновок в якості належного та допустимого доказу, оскільки судова почеркознавча експертиза була проведена в рамках кримінального провадження №12017080190000082 від 11.01.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України. Крім того, експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України, ОСОБА_1, як власник земельної ділянки, може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Відповідно до ст.ст.13- 20 Закону України Про оренду землі в редакції станом на 05.12.2011 року, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. При цьому, договір оренди землі повинен містити всі істотні умови, передбачені цим Законом, повинен бути укладений у порядку, передбаченому ним та набуває чинності після його державної реєстрації.
Право та порядок оренди земельної ділянки передбачені також ст.ст.93, 124-126 ЗК України.
Відповідно до ч.1 та ч. 4 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч.3-5 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до положень ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Як передбачено ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Відповідно до ч.1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ч.1,3 ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Проаналізувавши вищевикладені обставини справи та законодавчі норми, виходячи з принципів: законності, об'єктивності, розумності та справедливості, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки сторонами ( ФГ Шевро та ОСОБА_1) не було дотримано письмової форми; орендодавець - ОСОБА_1 не укладав та не підписував Договір оренди, Акт визначення меж земельної ділянки в натурі та Акт прийому - передачі земельної ділянки, які є предметом даного спору; сторони договору не узгоджували всі істотні умови; договір не є добровільним волевиявленням сторін та не погоджений ними.
Отже, Договір оренди землі від 05.12.2011 року не відповідає вищевказаним законодавчим нормам, а тому, суд вважає необхідним: визнати Договір оренди землі від 05.12.2011 року , зареєстрований 24. 1 2.2012 за № 232090004003821 у Відділі Держкомзему у Василівському районі Запорізької області, укладений між ОСОБА_1 (місце проживання:АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) та Фермерським господарством Шевро (місце знаходження : Запорізька область, Василівський район, с.Широке, вул.Садова, 6, код ЄДРПОУ 23283851) - недійсним.
Крім того, судом встановлено, що ФГ Шевро ухиляється від повернення ОСОБА_1 вищевказаної земельної ділянки, тому суд, враховуючи недійсність договору оренди, вважає необхідним: зобов'язати Фермерське господарство Шевро (місце знаходження : Запорізька область, Василівський район, с.Широке, вул.Садова, 6, код ЄДРПОУ 23283851)
повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 5,41 га, кадастровий номер 2320985300:02:014:0001, яка розташована на території Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, яка належить ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю II-ЗП № 044286, виданого Василівською районною радою Запорізької області 09.07.2001 року.
Крім того, відповідно до вимог ст.ст.133, 137, 141 ЦПК України, Закону України Про судовий збір , суд вважає необхідним також частково задовольнити вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, а саме: зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 1102,42 грн.; на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 4952 грн.; на професійну правову допомогу адвоката в сумі 5404, 80 грн., а всього - 11 459,22 грн. Зазначені витрати підтверджуються наявними в матеріалах справи квитанціями, прибутковими касовими ордерами, Актами виконаних робіт.
Разом з тим, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, а саме: зі сплати судового збору за подачу клопотання про забезпечення позову в сумі 352,40 грн., задоволенню не підлягають, оскільки, ухвалою судді від 20.09.2017 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Належні, достатні, достовірні та допустимі докази, відповідно до вимог ст.ст.76-80 ЦПК України, на підтвердження своїх заперечень проти позову, відповідач суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Конституцією України, Законом України Про оренду землі , ст.ст.122-126, 152, 153,158, 160 ЗК України, ст.ст.202, 203, 205, 207, 208, 210, 211, 212, 316, 317, 318, 319, 321, 324, 386, 387, 391, 626- 632, 638-654, 759-765, 773, 777, 781, 785, 792 ЦК України, ст.ст.10, 11, 12, 13, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 293, 294, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву: ОСОБА_1 (місце проживання:АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Фермерського господарства Шевро (місце знаходження : Запорізька область, Василівський район, с.Широке, вул.Садова, 6, код ЄДРПОУ 23283851), третя особа: Фермерське господарство Дар (місце знаходження : Запорізька область, Василівський район, с.Широке, вул.Садова, 11, код ЄДРПОУ 19279298), про визнання договору оренди землі недійсним,- задовольнити частково.
Визнати Договір оренди землі від 05.12.2011 року, зареєстрований 24.12.2012 за № 232090004003821 у Відділі Держкомзему у Василівському районі Запорізької області, укладений між ОСОБА_1 (місце проживання:АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) та Фермерським господарством Шевро (місце знаходження : Запорізька область, Василівський район, с.Широке, вул.Садова, 6, код ЄДРПОУ 23283851) - недійсним.
Зобов'язати Фермерське господарство Шевро (місце знаходження : Запорізька область, Василівський район, с.Широке, вул.Садова, 6, код ЄДРПОУ 23283851) повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 5,41 га, кадастровий номер 2320985300:02:014:0001, яка розташована на території Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької
області, яка належить ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю II-ЗП № 044286, виданого Василівською районною радою Запорізької області 09.07.2001 року.
Стягнути з Фермерського господарство Шевро (місце знаходження : Запорізька область, Василівський район, с.Широке, вул.Садова, 6, код ЄДРПОУ 23283851) на користь ОСОБА_1 (місце проживання:АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) судові витрати:
-зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 1102,42 грн.;
- на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 4952 грн.;
- на професійну правову допомогу адвоката в сумі 5404, 80 грн.,
-а всього - 11 459,22 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. Якщо буде подано апеляційну скаргу, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Василівського
районного суду Ю.А.Степаненко
Суд | Василівський районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2018 |
Оприлюднено | 13.04.2018 |
Номер документу | 73268365 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Василівський районний суд Запорізької області
Степаненко Ю. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні