Рішення

від 27.03.2018 по справі 621/523/17

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/523/17

2/621/54/18

РІШЕННЯ

іменем України

27 березня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретарі судового засідання - Лацько А. С., Єрмоленко О. О.

позивач - заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Черкашина О. Ю.

представник позивача - прокурор Юр'єв І. Д.

відповідач - Скрипаївська сільська рада Зміївського району Харківської області

представник відповідача Лисак Т. М.

відповідач - ОСОБА_5

представник відповідача - ОСОБА_6

третя особа - ОСОБА_7,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Черкашиної О. Ю. в інтересах держави до Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, третя особа ОСОБА_7,

у с т а н о в и в:

13.03.2017 заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Черкашина О. Ю., в інтересах держави в особі Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області, звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 з наступними вимогами: визнати незаконним та скасувати рішення Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області №13 від 23.01.2009 року "Про передачу у приватну власність земельних ділянок" в частині передання ОСОБА_7 спірної земельної ділянки площею 0,0906 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3; витребувати у відповідача земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,0906 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 на користь Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області; скасувати державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,0906 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 86282616217); стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 4800 грн.

24.10.2017 заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Черкашина О. Ю. звернулася до суду зі зміненою позовною заявою в інтересах держави до Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області, ОСОБА_5 з наступними вимогами: визнати незаконним та скасувати рішення Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області №13 від 23.01.2009 року "Про передачу у приватну власність земельних ділянок" в частині передання ОСОБА_7 спірної земельної ділянки площею 0,0906 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3; витребувати у ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,0906 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 на користь Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області; скасувати державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,0906 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 86282616217); стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 4800 грн.

В обґрунтування позову заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Черкашина О. Ю. зазначила, що Зміївським відділом Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області за результатами вивчення стану додержання законодавства у сфері земельних відносин на території Чугуївського району Харківської області встановлені порушення вимог чинного законодавства під час передачі у приватну власність земельної ділянки загальною площею 0,0906 га, що знаходиться на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області.

Вивченням матеріалів кадастрової справи на земельну ділянку НОМЕР_4 встановлено, що на підставі рішення №44 від 11.12.2006 Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області ОСОБА_7 суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_8 розроблено технічну документацію зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області по АДРЕСА_3.

В подальшому рішенням Скрипаївської сільської ради №13 від 23.01.2009 "Про передачу у приватну власність земельних ділянок" ОСОБА_7 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0906 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3.

На підставі вказаного рішення Скрипаївською сільської радою Зміївського району Харківської області 10.02.2010 ОСОБА_7 видано державний акт серії НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_3), який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011069100057.

У подальшому, 29.02.2016 між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу вищезазначеної земельної ділянки, на підставі якого право власності на земельну ділянку перейшло до ОСОБА_5, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Кожушною Л. М. вчинено відповідний запис.

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_3 Зміївського району Харківської області, остання належить ОСОБА_5

Однак, вказана земельна ділянка водного фонду з кадастровим номером НОМЕР_3 передана у приватну власність на порушення порядку набуття у власність земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, передбаченого Земельним та Водним кодексами України, пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №434 від 5 листопада 2004 року, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджуються окремий порядок надання та використання.

Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60-62 ЗК України та статтями 1, 88-90 ВК України. Так, згідно зі статтею 61 ЗК України, статтею 89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Непридатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Отже, за змістом зазначених норм права (у редакціях, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин) землі під водними об'єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водостоками (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; іншими водними об'єктами; підземними водами та джерела; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Крім того, вищевикладене підтверджено технічним звітом щодо інженерно-геодезичного вишукування та кадастрової зйомки на земельній ділянці в с. Мохнач, по вул. Набережній, 44, який розроблено товариством з обмеженою відповідальністю "Скіф".

Таким чином земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 0,0906 га передана у власність ОСОБА_7 незаконно.

Відповідно до пояснювальної записки до технічної документації, проведеної на підставі замовлення ОСОБА_7 від 26.12.2008 та рішення Скрипаївської сільської ради від 11.12.2006 №44, межі земельних ділянок, що є предметом оспорюваного розпорядження та договору, в натурі встановлені не були; дії по встановленню меж землекористування проведено в процесі розроблення технічної документації за участю виконавця робіт по розробленню документації представника СПД-ФО ОСОБА_8

Таким чином, рішенням Скрипаївської сільської ради від 23.01.2009 №13 земельна ділянка передана ОСОБА_7 на підставі технічної документації із землеустрою, а не за належно-погодженим проектом землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність мав бути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який підлягав оформленню у відповідності до ст. 118 Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №677 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" (чинної на час прийняття оскаржуваного рішення), тому рішення Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області від 23.01.2009 №13 є незаконним і підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до листа управління Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області від 18.10.2016 №22-20.20-0.3-2386/2-16, проекти встановлення меж водоохоронних та прибережних захисних смуг р. Сіверський Донець, в тому числі в районі с. Мохнач, у Зміївському районі Харківської області не розроблялися.

На теперішній час відповідно до даних Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Державного земельного кадастру України земельна ділянка перебуває у приватній власності у ОСОБА_5, який придбав її у ОСОБА_7 на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу від 29.02.2016 №296.

Однак, зважаючи на те, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 вибула з комунальної власності без волі її дійсного власника територіальної громади Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області, остання підлягає витребуванню у ОСОБА_5 відповідно до ст. ст. 387, 388 ЦК України.

У такому випадку чинне законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувана за договором, яким у даній справі є договір купівлі-продажу від 29.02.2016, права відчужувати це майно.

Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна.

Таким чином, наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Скрипаївська сільська рада Зміївського району Харківської області.

При цьому статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Територіальна громада Скрипаївської сільської ради, як власник спірного об'єкта нерухомості, делегує Скрипаївській сільській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Тобто воля територіальної громади як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Таким чином, здійснення Срипаївською сільською радою права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може оцінюватись вираженням волі територіальної громади.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка вибула із володіння територіальної громади поза її волею, мають місце підстави для застосування статті 388 ЦК в частині витребування спірного майна.

Враховуючи те, що право власності на майно, яке було відчужено поза волею власника, не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване, на теперішній час право власності на спірну земельну ділянку належить Скрипаївській сільській раді Зміївського району Харківської області, у зв'язку із чим, державна реєстрація права власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_5 підлягає скасуванню за рішенням суду.

Територіальній громаді Скрипаївської сільської ради стало відомо про факт незаконного розпорядження в 2009 році земельною ділянкою комунальної власності Скрипаївською сільською радою лише в квітні 2016 після звернення мешканців с. Мохнач Зміївського району Харківської області до Державної екологічної інспекції в Харківській області та депутатів Скрипаївської сільської ради, адже вказане рішення не було в свій час оприлюднено чи розміщено на офіційному сайті органу місцевого самоврядування.

При цьому положення законодавства про позовну давність до заявлених позовних вимог про витребування майна у порядку статті 388 ЦК не застосовуються з огляду на те, що право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника. Законодавчою підставою для втрати особою права власності у часі є положення Цивільного кодексу України про набувальну давність (ст. 344 ЦК України).

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі №916/2129/15.

Водночас територіальною громадою Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області в особі Скрипаївської сільської ради питання визнання рішення про передання земельної ділянки у приватну власність та повернення земельної ділянки у комунальну власність не порушувалося.

Порушення інтересів держави в даному випадку полягає у порушеннях у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів, адже фактично землі прибережної захисної смуги водного фонду опинилися у приватній власності всупереч положенням ЗК України.

Таким чином, враховуючи відсутність органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, який має здійснювати захист інтересів держави в даному випадку, прокурор самостійно звернувся до суду з цим позовом в інтересах держави.

30.03.2017 провадження у справі відкрито та призначено попереднє судове засідання.

15.05.2017 за клопотанням прокурора відкладено попереднє судове засідання.

05.07.2017 закінчено підготовку справи до судового розгляду та призначено судовий розгляд справи.

13.09.2017 за клопотанням прокурора відкладено судовий розгляд.

03.11.2017 в зв'язку з прийняттям до розгляду уточненої позовної заяви, копію якої належало направити третій особі ОСОБА_11, відкладено судовий розгляд.

18.12.2017 та 13.02.2018 судовий розгляд відкладався за клопотанням представника відповідача ОСОБА_5

13.02.2018 від представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просила відмовити у позові виходячи з наступного.

Позовні вимоги прокурором заявлено із пропуском строку позовної давності у 8 років, про застосування наслідків спливу якої заявлено відповідачем, ураховуючи презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав. Верховний Суд України у постанові від 17 лютого 2016 року № 6-2407цс 15 зазначив: суди помилково вирішили, що перебіг позовної давності для звернення із позовом про повернення земельної ділянки починається з дня виявлення прокурором порушень земельного та містобудівного законодавства під час здійснення перевірки, що є неправильним. В силу положень ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування є актом індивідуальної дії, адресоване третій особі у справі - ОСОБА_7 Спірне рішення є актом одноразового застосування і після реалізації вичерпало свою дію фактом його виконання шляхом видачі ОСОБА_7 державного акту на право власності на земельну ділянку. Оскільки рішення №13 від 23.01.2009 не адресоване відповідачу у справі - ОСОБА_5, в цій частині позовних вимог він є неналежним відповідачем. Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст. 140 ЗК України і є вичерпним. Такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, зазначеним Кодексом не передбачено.

Порушення інтересів держави в аспекті права на землю прокурор обґрунтував порушенням у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів через відсутність органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, який має здійснювати захист інтересів держави в даному випадку, що суперечить приписам ст. 188 Земельного кодексу України, ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15. Тож чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель. Наведене, поряд із позовною вимогою про витребування земельної ділянки на користь Скрипаївської сільської ради, тобто у комунальну, а не державну власність, спростовує доводи прокурора. Тому відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави, прокурором не виконано вимоги ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача, оскільки спірна земельна ділянка була відчужена третьою особою у законний спосіб. У ОСОБА_5 право власності на спірну ділянку виникло не на підставі спірного рішення, а на підставі договору купівлі-продажу. За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Втім, територіальна громада, як власник земель комунальної власності, делегує Скрипаївській сільській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені та в її інтересах (ст. ст. 7, 13, 140, 143 Конституції України). Воля територіальної громади як власника виражається у відповідних рішеннях та діях органу місцевого самоврядування. Тож розпорядження Скрипаївською сільською радою спірною ділянкою є вираженням волі територіальної громади на відчуження землі.

На думку прокурора інтереси держави мають бути відновлені, зокрема, через скасування державної реєстрації права приватної власності на спірну земельну ділянку Але ця вимога не відповідає положенням ст. 182 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Адже у ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку виникло на підставі правочину, згідно якого й проведено державну реєстрацію речового права, тому скасування рішення органу місцевого самоврядування не є правовою підставою для скасування державної реєстрації права приватної власності на спірну земельну ділянку.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом України у постанові від 29.11.2016 (справа №21-3389а16), в якій зауважено, що: "Позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передання в оренду земельної ділянки, тобто - ненормативний акт, який застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для орендаря, оскільки у таких осіб виникло право користування земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах".

Конституційний Суд України у п. 4 мотивувальної частини рішення від 16.04.2009 №7- рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування приймають нормативні та ненормативні акти. До останніх належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їх виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Виходячи з такого тлумачення, в задоволенні позовів про визнання недійсними ненормативних актів потрібно відмовляти через те, що вони, по суті, втратили свою дію і більше не існують, як і припинили існувати відповідні правовідносини.

Згідно із ст. 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

З огляду на наведе варто врахувати положення ст. 3 Конституції України, згідно якої держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Згідно із ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності, які є рівними перед законом. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Необхідно також прийняти до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20 січня 2012 року "Рисовський проти України" зазначив, що ризик будь - якої помилки державного органу, утому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи. Потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин", яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

З урахуванням викладеного, просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

21.03.2018 від представника відповідача Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області сільського голови Лисак Т. М. до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона заперечувала проти позову виходячи з наступного.

На підставі рішення №44 від 11.12.2006 року Скрипаївська сільська рада Зміївського району Харківської області на замовлення ОСОБА_7, яка є третьою особою у справі, СПДФО ОСОБА_8 було розроблено технічну документацію зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у АДРЕСА_3.

23.01.2009 ХХVІІІ сесією V скликання Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області було прийнято рішення №13 "Про передачу у приватну власність земельних ділянок". Згідно п. 6 ч. ІІ вказаного рішення земельну ділянку, площею 0,0906 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 було передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_7, яка є третьою особою у справі.

На підставі вказаного рішення Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області 10.02.2010 ОСОБА_7 було видано державний акт серії НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011069100057.

29.02.2016 третя особа ОСОБА_7 з відповідачем у даній справі ОСОБА_5, уклала договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, який 29.02.2016 був посвідчений приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М., реєстр №296.

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 10.03.2017, власником земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, є відповідач ОСОБА_5

На думку Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області, позивач необґрунтовано стверджує, що зазначена земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 передана у приватну власність у порушення порядку набуття у власність земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Так, Скрипаївською сільською радою Зміївського району Харківської області ОСОБА_7 надавався дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в натурі на місцевості за адресою: Харківська обдасть. Зміївський район, АДРЕСА_3, та визначалась необхідність розроблену технічну документацію подати на затвердження до Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області.

Згодом СПДФО ОСОБА_8 було розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.

Управлінням Держкомзему у Зміївському районі Харківської області складено Технічне завдання №1125 від 19.01.2009 на розробку технічної документації із складання державного акта на право власності на земельну ділянку.

12.12.2008 комунальним підприємством "Архітектурне бюро Зміївського району" Зміївської міської ради Харківської області було надано висновок про можливість надання у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих споруд та наявність обмежень, обтяжень (сервітутів) на її використання, згідно якого вважалось можливим надання у приватну власність земельної ділянки, площею 0,0906 га за адресою: АДРЕСА_3, що вбачається з висновку КП "Архітектурне бюро Зміївського району" Зміївської міської ради Харківської області від 12.12.2008.

У вказаному висновку також зазначалось на можливість будівництва житлового будинку та господарчих споруд при додержанні всіх будівельних, санітарних та протипожежних норм і правил і виконанні згідно проекту, а також відсутності щодо цієї земельної ділянки обмежень, обтяжень (сервітутів) містобудівного характеру.

Згідно висновку про погодження відведення земельної ділянки від 19.01.2009, відділ містобудування та архітектури Зміївської районної державної адміністрації не заперечував проти надання в приватну власність земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, та вказав на відсутність щодо цієї земельної ділянки обмежень, обтяжень (сервітутів) містобудівного характеру, про що свідчить висновок відділу містобудування та архітектури Зміївської районної державної адміністрації від 19.01.2009.

Рішенням XXVIII сесії V скликання Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області від 23.01.2009 була затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок, у тому числі, ОСОБА_7, площею 0,0906 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3, а також передано цю земельну ділянку ОСОБА_7 у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 від 10.02.2010, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011069100057, було посвідчено право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку, площею 0,0906 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_3, з цільовим призначенням земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Скрипаївська сільська рада Зміївського району Харківської області не погоджується з посиланням позивача на те, що передача земельної ділянки за її рішенням №13 від 23.01.2009 ОСОБА_7 незаконно відбулась на підставі технічної документації із землеустрою, а не за належно погодженим проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Скрипаївська сільська рада Зміївського району Харківської області вважає, що поетапність оформлення права на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3, яка була передана у власність ОСОБА_7, відбулась у відповідності до вимог законодавства.

Більш того, оскільки технічна документація із землеустрою була розроблена землевпорядною організацією, що має відповідну ліцензію, та за наявності висновку про погодження технічної документації із землеустрою, висновку відділу містобудування та архітектури Зміївської районної державної адміністрації про погодження відведення земельної ділянки, у Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області були відсутні правові підстави не затверджувати технічну документацію із землеустрою щодо ОСОБА_7 та не передавати її у приватну власність останній.

Скрипаївська сільська рада Зміївського району Харківської області категорично не погоджується з посиланням позивача на те, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3, незаконно передана у власність ОСОБА_7, оскільки перебуває у прибережній захисній смузі річки Сіверський Донець, внаслідок чого відноситься до водного фонду.

Скрипаївська сільська рада Зміївського району Харківської області стверджує, що зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, що була передана у власність ОСОБА_7, не проводила.

Позивачем не надано доказів, які б свідчили про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 0,0906 га, що була передана у власність ОСОБА_7

Крім того, вказана земельна ділянка не знаходиться у прибережній смузі річки Сіверський Донець.

Щодо ситуації в с. Мохнач, то історично склалося, що цей населений пункт розташований на березі річки, що вбачається з публічної кадастрової карти України.

Межі прибережної смуги річки Сіверський Донець в натуру не виносились, відповідний проект не розроблявся.

Докази належності земельної ділянки, переданої ОСОБА_7, до земель водного фонду позивачем не надано.

Згідно технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Мохнич Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області, виготовленої ТОВ "Новітні технології", у відповідності до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.06.1986 №226 село Мохнич входить в приміську зону м. Харкова. Село Мохнич не входить до зони радіаційного забруднення і не має статусу курорту або історичного села.

Зазначене вбачається з копії технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Мохнич.

Про відсутність земель водного фонду в с. Мохнач також свідчать: а) проект встановлення меж сільських населених пунктів в адміністративних межах Скрипаївської сільської ради Змііївського району Харківської області, виготовленого відділом землевпорядного проектування №2 Харківської філії Української Академії Аграрних №2 Харківської філії Української Академії Аграрних Наук Інституту Землевпорядкування, згідно якого у складі земельних угідь в межах населених пунктів, зокрема, с. Мохнач землі водного фонду відсутні; б) генеральний план с. Мохнач, розроблений "Харківпроект" у 1973 році та актуалізований і подовжений до 2018 року рішенням XL сесії VI скликання Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області від 10.12.2013.

Скрипаївська сільська рада Зміївського району Харківської області стверджує, що приймаючи рішення XXVIII сесії V скликання №13 від 23.01.2009 діяла відповідно до вимог законодавства, чинного на той час.

Виходячи з положень ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державою офіційно було визнано і підтверджено факт виникнення права власності у ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0906 га, шляхом державної реєстрації цього права, посвідченого державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7 від 10.02.2010, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011069100057, що вбачається також і з п. 2 договору купівлі продажу земельної ділянки від 29.02.2016, посвідченого 29.02.2016 приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області і Кожушною Л. М., реєстр №296.

Скрипаївська сільська рада Зміївського району Харківської області вважає, що реалізація рішення XXVIII сесії V скликання №13 від 23.01.2009 унеможливлює його скасування з наступних підстав.

В п. 5 рішення Конституційного Суду України №7- рп/2009 від 16.04.2009 зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці 2 п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №1-зп від 13.05.1997 у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Більш того, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Однак, позивачем не зазначено в чому саме полягає порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави у даній справі.

Скрипаївська сільська рада Зміївського району Харківської області вважає, що позивач також не конкретизував свої вимоги і в частині витребування земельної ділянки у відповідача ОСОБА_5, який наданий час є власником останньої, та не зазначив, яким чином має відбутись витребування майна у вигляді земельної ділянки, якщо в наявності існує чинний договір купівлі - продажу земельної ділянки від 29.02.2016.

Скрипаївська сільська рада Зміївського району Харківської області вважає, що вимоги позивача щодо визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки є необґрунтованими та безпідставними, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимогу повному обсязі по суті.

27.03.2018 під час судового розгляду представник позивача ОСОБА_13 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позовну заяву задовольнити.

Представник відповідача Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області - сільський голова Лисак Т. М. в судовому засідання проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві, просила у позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судовому засідання проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві, просила у позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_7 направила до суду заяви з проханням розглянути справу за її відсутністю, будь-яких пояснень по суті позовну не надавала (а. с. 118, 167).

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Пунктом 9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-ІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (чинній з 15.12.2017 року) (далі ЦПК України) передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи характер спірних правовідносин, а також повідомлені учасниками справи відомості щодо значення справи для сторін, судовий розгляд справи по суті проведено у порядку загального позовного провадження.

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі відомостей, наведених у позовній заяві та відзивах на позовну заяву, повідомлених у поясненнях учасників процесу під час судового розгляду, а також відомостей, наявних у письмових доказах, встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням №44 від 11.12.2006 року Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області ОСОБА_7 надано дозвіл на розробку технічної документаціії зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у АДРЕСА_3.

На замовлення ОСОБА_7 у 2009 році СПДФО ОСОБА_8 розроблена технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у АДРЕСА_3 (а. с. 17, 18).

У процесі розробки технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у АДРЕСА_3, Комунальним підприємством "Архітектурного бюро Зміївського району" надано висновок від 19.01.2009 про можливість надання в приватну власність вказаної земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарчих споруд, а також про відсутність обмежень, обтяжень (сервітутів) містобудівного характеру (а. с. 201).

За результатами розгляду матеріалів інвентаризації земельної ділянки ОСОБА_7, виконаних СПД ФО ОСОБА_8 для оформлення права приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,0906 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у АДРЕСА_3, відділом містобудування та архітектури Зміївської районної державної адміністрації надано висновок від 19.01.2009 про погодження відведення земельної ділянки (а. с. 202).

Рішенням Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області ХХVІІІ сесії V скликання від 23.01.2009 №13 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та передано безоплатно ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,0906 га, розташовану в АДРЕСА_3. (а. с. 15).

На підставі вказаного рішення Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області 10.02.2010 ОСОБА_7 було видано Державний акт серії НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів а право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011069100057 (а. с. 16).

Прокурором у позовній заяві стверджується, що рішення Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області ХХVІІІ сесії V скликання від 23.01.2009 №13 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та передачу безоплатно ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,0906 га, розташованої в АДРЕСА_3, було прийнято всупереч вимогам чинного законодавства.

Так, у позовній заяві стверджувалося, що спірним рішенням органу місцевого самоврядування передано у власність земельну ділянку, яка відповідно до п. ґ ч. 3 ст. 89 ЗК України не може передаватись у власність як така, щозайнята стометровою прибережною захисною смугою вздовж річки Сіверський Донець, у зв'язку з чим на неї поширюється режим природоохоронної території з обмеженою господарською діяльністю.

При цьому, фактично відбулася зміна цільового призначення земельної ділянки всупереч встановленому порядку.

Крім того, у позовній заяві вказується на ту обставину, що спірне рішення сільської ради було прийняте на підставі технічної документації із землеустрою, а не за належно погодженим проектом землеустрою щодо встановлення ме земельної ділянки в натурі.

На підтвердження тієї обставини, що спірна земельна ділянка віднесена до земель водного фонду позивачем надано складений ТОВ "СКІФ" у 2016 році технічний звіт щодо інженерно-геодезичних вишукувань на земельній ділянці в с. Мохнач Зміївського району Харківській області, по вул. Набережній, 44, у якому зазначено, що вказана земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги річки Сіверський Донець(а. с. 21-28).

Крім того, надано копії листів Державної екологічної інспекції у Харківській області від 30.05.2016, 23.06.2016, акту обстеження земельної ділянки від 12.04.2016, пояснення голови Скрипаївської сільської ради Лисак Т. М., у яких містяться відомості про знаходження спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги р. Сіверський Донець. (а. с. 106-110).

Також, прокурор посилався на план забудови земельної ділянки, а також на звернення від 03.03.2017 до Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області ТОВ "Регіональний центр надання бухгалтерських та юридичних послуг" із повідомленням про те, що всупереч нормам чинного законодавства невстановленій особі виділено земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 загальною площею 0,0906 га, яка розташована за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Мохнач, що створює конфліктну ситуацію серед місцевих мешканців, які позбавлені можливості вільного доступу до водного об'єкту. (а. с. 13-14, 91-93).

Листом Чугуївської місцевої прокуратури №04-35-2805-16 від 09.03.2017 повідомлено голову Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області Лисак Т. М. про намір звернутися до суду за захистом прав та інтересів держави до ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки із незаконного володіння (а. с. 29-32).

Відповідно до положень статей 38, 39 ЗК України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об'єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Нормами статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, п. в ч. 3 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Положеннями ч. ч. 6-10 статті 118 ЗК України в редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення Скрипаївської сільської ради, було передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою, а також повноваження органів виконавчої влади у частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок передбачені у статтях 186, 186-1 ЗК України.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 58, ч. 2 ст. 60 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Частинами 2, 3 статті 61 ЗК України визначено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; б) зберігання та застосування пестицидів і добрив; в) влаштування літніх таборів для худоби; г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Згідно п. ґ ч. 3 статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до змісту статті 20 ЗК України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідно до ЗК України Скрипаївською сільською радою приймалося рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, із категорії землі водного фонду на категорію землі житлової та громадської забудови.

Статтею 21 ЗК України передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Отже, за твердженням позивача, Скрипаївською сільською радою земельну ділянку водного фонду площею 0,0906 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, передано у приватну власність ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд без зміни цільового призначення цієї земельної ділянки.

Проте, слід взяти до уваги, що оспорене рішення органу місцевого самоврядування є актом індивідуальної дії, адресоване ОСОБА_7, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача. Спірне рішення є актом одноразового застосування і після реалізації вичерпало свою дію фактом його виконання шляхом видачі ОСОБА_7 Державного акта на право власності на земельну ділянку. Вказане рішення №13 від 23.01.2009 не адресоване відповідачу у справі ОСОБА_5, тому в цій частині позовних вимог він є неналежним відповідачем.

Розглядаючи позов у межах заявлених до відповідачів вимог, з урахуванням того, що позов в частині вимог про скасування рішення органу місцевого самоврядування не пред'ялено до особи, якій адресоване спірне рішення, та у якої, в наслідок реалізації спірного рішення виникло право власності на земельну ділянку, суд не має підстав для ухвалення рішення про визнання незаконним та скасування зазначеного рішення.

Щодо вимог позову про витребування у ОСОБА_5 земельної ділянки та скасування державної реєстрації права приватної власності на цю земельну ділянку за ОСОБА_5, які прокурор вважав похідними від вимог про скасування рішення органу місцевого самоврядування, слід зазначити наступне.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 29.02.2016 приватним нотаріусом Зміївського нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М., зареєстрованого в реєстрі за №296, право власності на земельну ділянку площею 0,0906 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, перейшло від ОСОБА_7 до ОСОБА_5 (а. с. 19, 20).

Зазначений договір купівлі-продажу не був розірваний чи визнаний недійсним.

Тобто, ОСОБА_5 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки на підставі відплатного договору.

Відповідно до ч. 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом вказаної норми, наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування у добросовісного набувача.

Як встановлено під час судового розгляду, земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_7 на підставі рішення Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області ХХVІІІ сесії V скликання від 23.01.2009 №13.

Відповідно до статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Статтею 60 Закону України Про місцеве самоврядування в України визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства тощо.

Повноваження сільських рад на прийняття рішення про передачу земельної ділянки із власності територіальної громади у власність заінтересованих осіб передбачене статтею 118 ЗК України.

Отже, за умови того, що спірна земельна ділянка вибула із власності територіальної громади на підставі рішення сільської ради відсутні підстави для тверджень, що було відсутнє волевиявлення власника земельної ділянки - територіальної громади на передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_7 незалежно від того, чи було у подальшому це рішення скасовано.

Згідно із положеннями статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична чи юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка вибула із власності територіальної громади у власність ОСОБА_7 на підставі волевиявлення територіальної громади, що виражене у рішенні Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області №13 від 23.01.2009 "Про передачу у приватну власність земельних ділянок", відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст. 388 ЦК України щодо витребування земельної ділянки у добросовісного набувача ОСОБА_5

Оскільки у справі наявні підстави для відмови у задоволенні позову по суті, доводи учасників процесу щодо підстав застосування наслідків пропуску позовної давності судом не беруться до уваги.

За таких обставин, позовна заява заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Черкашиної О. Ю. в інтересах держави, у межах заявлених позовних вимог, є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-83, 89, 223, 259, 263-265, 268, 273, 297, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позовної заяви заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Черкашиної О. Ю. в інтересах держави до Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_7, з наступними вимогами: про визнання незаконним та скасування рішення Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області №13 від 23.01.2009 "Про передачу у приватну власність земельних ділянок" в частині передання ОСОБА_7 спірної земельної ділянки площею 0,0906 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3; про витребування у ОСОБА_5 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,0906 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 на користь Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області; про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,0906 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_5.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Чугуївська місцева прокуратура Харківської області, місце знаходження: 63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Харківська, б. 98, код ЄДРПОУ прокуратури Харківської області: 02910108.

Відповідач - Скрипаївська сільська рада Зміївського району Харківської області, місце знаходження: 63441, Харківська область, Зміївський район, с. Скрипаї, вул. Жовтнева, буд. 55 А, код ЄДРПОУ: 04397603.

Відповідач - ОСОБА_5, зареєстроване місце проживання: 61000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Третя особа - ОСОБА_7, зареєстроване місце проживання: 01000, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2.

Повне рішення складене 06.04.2018.

Головуючий: В. В. Овдієнко