Рішення

від 03.04.2018 по справі 908/2592/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/122/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2018 Справа № 908/2592/17

м. Запоріжжя

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

до відповідача: Комунального підприємства «Житлосервіс» Гуляйпільської міської ради Запорізької області (70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Н. Махна, 62)

про стягнення суми 51855,76 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 14-84 від 14.04.2017;

від відповідача: ОСОБА_2, директор, наказ № 57 від 13.07.2010

СУТЬ СПОРУ:

19.12.2017 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Житлосервіс» Гуляйпільської міської ради Запорізької області про стягнення суми 51855,76 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.12.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2592/17, присвоєно номер провадження справи 9/122/17, постановлено, що розгляд справи буде здійснюватись за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.01.2018 (див. ухвалу виправлення описки від 27.12.2017).

Підготовче засідання відкладалось на 20.02.2018 та 06.03.2018. Ухвалою суду від 06.03.2017 закрито підготовче провадження у справі №908/2592/17 та призначено справу до розгляду по суті на 03.04.2018.

03.04.2018 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, зазначивши, зокрема, про наступне. 27.11.2013 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу природного газу № 555/14-БО-13. У зв'язку із несвоєчасною оплатою відповідачем за отриманий природний газ, позивач нарахував відповідачу пеню за неналежне виконання умов договору у розмірі 27851,49 грн., 3% річних у розмірі 4 095,94 грн. та інфляційні втрати в розмірі 19 908,33 грн. Просить позов задовольнити. Вимоги обґрунтовані ст.ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-217, 231, 264-265 Господарського кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що позовна заява ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не підлягає задоволенню у зв'язку із закінченням строку позовної давності згідно ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України. Так, щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних застосовується загальний строк позовної давності у три роки, щодо вимог про стягнення пені - в один рік. Просить суд в задоволенні позову відмовити.

У своїй відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідно до умов п. 9.3. договору № 555/14-БО-13 від 27.11.2018 строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), в тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у п'ять років. Нарахування пені та 3 % річних, заявлених позивачем до стягнення у даній справі, починаються з 15.02.2014, а позовна заява була подана 13.12.2017, тобто в межах строку позовної давності.

Відповідач в запереченні на відповідь на відзив вказав, що позовна давність, встановлене законом, може бути збільшена за домовленість сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Згідно із частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України право чин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо від підписаний його стороною (сторонами). Пунктом 9.3. договору установлено позовну давність тривалістю в п'ять років, у якого відсутня згода відповідача. При цьому не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці умови розумів відповідач, підписуючи договір, а також те, що умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання договору, або в подальшому такі умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінюватимуться. Крім того, пунктом 11 договору передбачено, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплюється підписами і печатками, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення. Зазначений пункт спростовує застосування збільшених строків позовної давності в зв'язку з тим, що умовами укладеного сторонами договору визначено, що останній діє в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення зобов'язань, а ці умови суперечать умовам про збільшення позовної давності, оскільки остання за своєю правовою природою є певним періодом у часі, який починається від конкретного дня і спливає також у певний момент часу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.11.2013 між Публічним акціонерним товариством НАК «Нафтогаз України» (продавець, позивач у справі) та Комунальним підприємством «Житлосервіс» Гуляйпільської міської ради Запорізької області (покупець, відповідач у справі) був укладений договір № 555/14-БО-13 купівлі-продажу природного газу, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п.1.2.).

Продавець передає покупцеві з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року газ обсягом до 790 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб м) (п. 2.1.)

Згідно розділу 11 договору, останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п.3.1.2. договору, покупець до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць поставки.

Згідно з пунктом 3.3. договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/візлів обліку газу покупця.

У пункті 3.4. договору зазначено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві відписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використання газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовані відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що ціна за 1000 куб. м газу становить 3459,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 17% .

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 295,60 грн., крім того ПДВ - 17% - 50,25 грн., всього з ПДВ - 345,85 грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3823,78 грн. крім того ПДВ - 17% - 650,04 грн., всього з ПДВ - 4473,82 грн.

Пункт 5.2. договору неодноразово змінювався додатковими угодами № 1 від 24.01.2014, № 2 від 30.04.2014, № 3 від 27.05.2014, № 4 від 10.09.2014, № 5 від 19.11.2014, № 6 від 05.12.2014.

Згідно з п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 7.2. договору, у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п. 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 9.3. договору сторони передбачили, що строк, у межах якого сторони можуть звернусь до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені, 3% річних та інфляційних втрат позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати отриманого природного газу, що стало підставою для нарахування позивачем суми 27 851,49 грн. пені, суми 4 095,94 грн. - 3% річних та суми 19 908,33 грн. інфляційних втрат.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов вказаного договору, позивач у період з січня 2014 року по грудень 2014 року поставив відповідачу, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму у розмірі 1 379 534,63 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 в обсязі 98,317 тис.куб.м. на суму 328452,72 грн., від 28.02.2014 в обсязі 82,319 тис.куб.м. на суму 275007,36 грн., від 31.03.2014 в обсязі 47,761 тис.куб.м. на суму 159557,66 грн., від 30.04.2014 в обсязі 8,618 тис.куб.м. на суму 45372,74 грн., від 31.10.2014 в обсязі 7,794 тис.куб.м. на суму 49926,93 грн., від 30.11.2014 в обсязі 42,788 тис.куб.м. на суму 285928,25 грн., від 31.12.2014 в обсязі 30,710 тис.куб.м. на суму 235288,97 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками обох підприємств, копії яких містяться в матеріалах справи.

З довідки ПАТ «НАК Нафтогаз України» по операціях за вказаним договором, за період з 01.01.2014 по 31.10.2015, вбачається, що відповідач погодившись з обсягом та вартістю поставленого газу, сплатив грошові кошти у повному обсязі у розмірі 1379534,63 грн. за отриманий природний газ, однак з порушенням строку встановленого у п. 6.1. договору.

Вказана оплата відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати отриманого природного газу, позивачем, на підставі п. 7.2. договору, нараховано відповідачу пеню за загальний період з 15.02.2014 по 29.04.2015 в розмірі 27851,49 грн.

Із змісту п. 7.2. договору слідує, що у разі невиконання покупцем п. 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Факт порушення грошових зобов'язань відповідачем є доведеним, період та розмір заявленої до стягнення пені визначний позивачем вірно, а тому вимога про стягнення з відповідача суми 27851,49 грн. пені підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4095,94 грн. за загальний період з 15.02.2014 по 29.04.2015 та інфляційні втрати в сумі 19908,33 грн., нараховані за загальний період з квітня 2014 по квітень 2015.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунки 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що вони є вірними, і тому 3% річних в розмірі 4095,94 грн. та інфляційні втрати в розмірі 19908,33 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Доводи відповідача, викладені у відзиві щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, з підстав пропуску позивачем строку позовної давності, спростовується наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 223 Господарського кодексу України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 259 ЦК України, передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

В пункті 9.3. договору сторони погодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернусь до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Як вбачається з матеріалів справи, строк нарахування пені і 3% річних починається з 15.02.2014, а втрат від інфляції - з квітня 2014 року. Позовна заява ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» направлена на адресу суду 13.12.2017, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті адресованого господарському суду Запорізької області. Отже, наведене свідчить, що позивач звернувся з відповідним позовом до суду в межах строку позовної давності передбаченого умовами договору.

Зазначеним також спростовуються доводи відповідача викладені у запереченні на відповідь на відзив. Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не доведено, що він не розумів умови п. 9.3. договору, підписуючи договір, як-то він стверджує.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не надано доказів недійсності або нікчемності правочину.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлосервіс» Гуляйпільської міської ради Запорізької області (70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Н. Махна, 62, код ЄДРПОУ 35235994) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) суму 27851 (двадцять сім тисяч вісімсот п'ятдесят одна) грн. 49 коп. пені, суму 4095 (чотири тисячі дев'яносто п'ять) грн. 94 коп. - 3 % річних, суму 19908 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісім) грн. 33 коп. - втрат від інфляції, суму 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Боєва

Повне рішення складено та підписано 10.04.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.