Рішення

від 03.04.2018 по справі 906/155/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/155/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

при секретарі: Антоновій О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (м.Київ)

до Приватного підприємства "Мета-Ден" (м. Житомир)

про стягнення 3913,94 грн.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Мета-Ден" 3913,94 грн страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 06.03.2018 суд прийняв позовну заяву до розгляду та постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.04.2018.

02.04.2018 на адресу суду від позивача надійшло клопотання від 26.03.2018, згідно якого останній просить суду здійснювати розгляд справи за відсутності представника "СК" Українська страхова група".

Представник позивача в засідання суду не прибув.

Відповідач не скористався правом надання письмового відзиву на позовну заяву, його представник у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся завчасно на належним чином (про що свідчать підпис представника у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 24).

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст. 42 ГПК України є правом відповідача а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву на позовну заяву, не перешкоджає розгляду справи. Розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вказує позивач у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, 28.09.2016 між ПрАТ "Українська страхова група" (позивач) та відповідачем - Приватним підприємством "Мета-Ден" був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується відповідним полісом № АК/4857624 зі строком дії з 29.09.2016 до 28.09.2017 включно (а.с.11), згідно з умовами якого був застрахований транспортний засіб -Daewoo Lanos, 2004 року випуску, шасі № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3.

31.05.2017 у м. Житомир по вулиці Бориса Тена, 102 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Daewoo Lanos", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля марки "Daewoo Lanos" , державний номерний знак НОМЕР_3, що належить ПП "Мета-Ден" під керуванням ОСОБА_2. Внаслідок вказаної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Корольовського районного суду міста Житомира від 24.07.2017 № 296/4403/17 (а.с. 16) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн.

31.05.2017 власник потерпілого транспортного засобу "Daewoo Lanos", державний номерний знак НОМЕР_1 звернувся до ПрАТ "СК "Українська страхова група" із заявою та усіма необхідними документами про виплату страхового відшкодування (а.с.13).

Як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви від 31.05.2017, на виконання умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу АК/4857624), на підставі кальлькуляції №ЦРЦВ-858 від 14.06.2017, страхового акту №ЦРЦВ-858 від 30.08.2017 та розрахунку до нього (а.с. 14), страховиком (позивачем) було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування та було перераховано на рахунок визначений страхувальником кошти в розмірі 3913,94 грн, що підтверджується платіжним дорученням №27157 від 01.09.2017 (а.с.15).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зсилається на ст.1166, 1191, 1192 ЦК України та ст.33, 38 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та вказує, що виплативши страхове відшкодування, він набув право вимоги до відповідача, як юридичної особи, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, оскільки водієм транспортного засобу, цивільна відповідальність власника якого була застрахована не було вчинено передбачених законодавством дій щодо повідомлення про настання страхової події, та, як зазначено у Постанові Корольовського районного суду м. Житомира від 24.07.2017, було самовільно залишено місце ДТП.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Поліс № АК/4857624 є договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, що підпадають під правове регулювання в тому числі, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Факт наявності вини ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 31.05.2017, підтверджується постановою Корольовського районного суду міста Житомира від 24.07.2017 № 296/4403/17 та на підставі положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України повторного доведення не потребує.

Таким чином, здійснивши виплату страхового відшкодування, позивач набув права кредитора до особи, відповідальної за завдану шкоду у межах фактичних витрат. При цьому судом враховується правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15, згідно якої реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль марки "Daewoo Lanos", державний номерний знак НОМЕР_3, на момент скоєння ДТП був застрахований позивачем на підставі полісу № АК/4857624, страхувальником за яким виступав відповідач.

Згідно з пунктом 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пп. 33.1.4. п. 33.1. ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Наведений обов'язок встановлено законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Відповідності до п.п. "ґ" п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

При цьому, Законом України від 17.02.2011 № 3045-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" внесено зміни у статтю 33 Закону № 1961-IV, зокрема розширено перелік обов'язків учасників ДТП, у зв'язку із чим обов'язок вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів повідомлення страховика про настання ДТП був викладений уже в підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону № 1961-IV. Проте вказані зміни щодо нумерації зазначеного підпункту до підпункту "ґ" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону № 1961-IV, у якому міститься відсилання на відповідні номери пунктів та підпунктів статті 33 цього Закону щодо строків та умов обов'язкового повідомлення страховика про настання ДТП, внесені не були.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що в разі, якщо страхувальник або водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, не повідомив у встановлені строки страховика про настання такої події, внаслідок чого в останнього виникли необґрунтовані виплати, то після виплати страхового відшкодування страховик має підстави для регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП (постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 30.03.2016 у справі № 6-186цс16, Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, прийнятих за результатами розгляду справ із підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за I півріччя 2016 року).

Таким чином, у випадку неналежного повідомлення страхувальником або водієм забезпеченого транспортного засобу, з вини якого трапилась ДТП, страховик має право на подання регресного позову до вказаних осіб у відповідності до підп. "ґ" підп. 38.1.1 п. 38.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Отже, право страховика подати регресний позов до страхувальника регламентовано положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і пов'язується саме із встановленим фактом неповідомлення (несвоєчасного повідомлення) страхувальником про настання ДТП у встановлені таким Законом строки.

Суд зазначає, що приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України на кожну із сторін покладений обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові, речові електронні докази.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 3913,94 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Мета-Ден" (10014, Житомирська обл., м. Житомир, пров. Львівський, буд. 10, кв. 3, ід. код 33463693)

на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32 літ.А, ід. код 30859524):

- 3913,94 грн страхового відшкодування;

- 1762,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.04.18

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати: 1 - до справи;

2,3 - сторонам (рек. з пов.)