Ухвала

від 10.04.2018 по справі 910/3874/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 10.04.2018Справа №  910/3874/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Якименка Миколи Миколайовича, розглянувши заяву стягувача розглянувши заяву стягувача Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Житлово - будівельного кооперативу "Ювілейний-70" (03141, м.Київ, вул. Волгогорадська, 17, код ЄДРПОУ 22907321) 20 960,51 грн., а саме основного боргу за угодою № Р310455-09/15 від 30.09.2015 року про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.04.1999 № 310455 в розмірі 14 800,14 грн., процентів річних в розмірі 1250,14 грн. та втрат від інфляції в розмірі 4910,23 грн., а також судового збору за подання заяви в розмірі 176,20 грн., ВСТАНОВИВ: 30.03.2018 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Житлово - будівельного кооперативу "Ювілейний-70" (03141, м.Київ, вул. Волгогорадська, 17, код ЄДРПОУ 22907321) 20 960,51 грн., а саме основного боргу за угодою № Р310455-09/15 від 30.09.2015 року про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.04.1999 № 310455 в розмірі 14 800,14 грн., а також 3% річних в розмірі 1250,14 грн. та втрат від інфляції в розмірі 4910,23 грн., нарахованих за прострочення строків оплати за вказаною угодою. Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, Господарським судом міста Києва 06.04.2018 року видано судовий наказ щодо стягнення з боржника заборгованості у сумі 14800,14 грн. основного боргу. При цьому суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі втрат в розмірі 4910,23 грн. та процентів річних в розмірі 1250,14 грн. з наступних підстав. У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно ч. 2 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Пунктом 3 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.148 цього Кодексу. Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. Як встановлено судом, вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення з Житлово - будівельного кооперативу "Ювілейний-70" 4910,23 грн. інфляційних втрат та 1250,14 грн. процентів річних, нарахованих за прострочення строків здійснення щомісячних платежів за угодою № Р310455-09/15 від 30.09.2015 року про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.04.1999 № 310455, не відповідають приписам ст.148 Господарського процесуального кодексу України, оскільки інфляційні втрати та 3% річних не є заборгованістю за своєю правовою природою. За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно приписів ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, проценти, передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, не мають характеру штрафних санкцій, а становлять особливий компенсаційний вид відповідальності, що відрізняється від штрафної, яка полягає, наприклад, у стягнення пені. В свою чергу інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних затрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. При цьму суд зазначає, що вимоги про сплату пені та передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України інших нарахувань (процентів річних та втрат від інфляції) у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань. Таким чином, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, яка фактично не є заборгованістю у розумінні ст.148 Господарського процесуального кодексу України. Суд зазначає, що вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення з стягнення з Житлово - будівельного кооперативу "Ювілейний-70" процентів річних в розмірі 1250,14 грн. та втрат від інфляції в розмірі 4910,23 грн. хоча і мають грошовий характер, проте не є за своєю правовою природою грошовою заборгованістю, стосовно якої Господарським судом міста Києва може бути видано судовий наказ на підставі ст.ст.147, 148 Господарського процесуального кодексу України. За такиї обставин суд доходить висновку, що заява Публічного акціонерного товариства «Київенерго»  про видачу судового наказу в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 4910,23 грн. та процентів річних в розмірі 1250,14 грн. не відповідає вимогам, встановленим ст.148 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим відмовляє у видачі наказу в частині вказаних вимог. Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку. У відповідності до ст.ст. 147, 148, 150, 152-155 Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ: 1. Відмовити Публічному акціонерному товариству «Київенерго» у видачі судового наказу за вимогами про стягнення з Житлово - будівельного кооперативу "Ювілейний-70" процентів річних в розмірі 1250,14 грн. та втрат від інфляції в розмірі 4910,23 грн.,   нарахованих за прострочення строків здійснення платежів за угодою № Р310455-09/15 від 30.09.2015 року про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.04.1999 № 310455 . 2. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту. Повний текст ухвали складено та підписано 10.04.2018 року.           Суддя                                                                                           М.М.Якименко