Ухвала

від 10.04.2018 по справі 910/4169/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2 УХВАЛА про повернення  заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство 10.04.2018справа №  910/4169/18 Суддя Пасько М.В., розглянувши заяву  приватного підприємства "Консалтингова компанія "Еко-корпоративи"            (ідентифікаціцйний код 35137785) про     банкрутство ВСТАНОВИВ: Заявником подано заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство за особливостями, передбаченими ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Згідно з ч. 2 ст. 95 Закону  про банкрутство за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом. Згідно з ч. 5 ст.11  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” боржник зобов'язаний звернутись в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі. Відповідно до ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.  У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Відповідно до ч.1 п.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для  якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Згідно  ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа  ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Відповідно до ч. 1 ст. 111 ЦК України, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 111 ЦК України, під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, встановлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи  ( ч. 8  ст.111 ЦК України). Однак,  матеріли справи не містять відомостей про проведення аудиторської перевірки та аудиторського висновку щодо фінансового стану  Приватного підприємства "Консалтингова компанія "Еко-корпоративи". Крім того, згідно з ч. 7 ст. 111 ЦК України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Статтею 78 Податкового Кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п. п. 78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків. За ч. 10 ст. 111 ЦК України, до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Згідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період (ч. 10 ст. 111 ЦК України). Згідно із ст. 20 Податкового кодексу України здійснення контролю за додержанням податкового законодавства платниками податків  покладено на органи державної податкової служби. Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зокрема,  зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації) (п.16.1.10). Водночас, до заяви про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Консалтингова компанія "Еко-корпоративи" не додано доказів звернення до органу Державної фіскальної служби за місцезнаходженням боржника із заявою про припинення платника податків за формою № 8-ОПП та Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування. Із наявних у заяві матеріалів вбачається, що в порушення вимог Закону, ліквідатором боржника не надано доказів проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника. Відтак, необхідною та обов'язковою передумовою  порушення провадження у справі про банкрутство за ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та визнання боржника банкрутом є виконання та дотримання порядку ліквідації відповідно до норм ЦК України, а також  додання та наявність доказів на підтвердження виконання всіх передумов для порушення провадження в порядку названої норми, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою. Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заява про порушення справи про банкрутство не містить доказів належного виконання головою ліквідаційної комісії боржника приписів ст.ст. 105- 111 Цивільного кодексу України. Подана до суду заява не містить доказів оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи згідно з вимогами статті 105 ЦК України. Приватне підприємство "Консалтингова компанія "Еко-корпоративи" вказує про відсутність майнових активів, проте, заявником не надано суду доказів, які у своїй сукупності підтверджують фінансову неплатоспроможність підприємства, зокрема: інвентаризаційного опису необоротних активів, інвентаризаційного опису запасів, інвентаризаційного опису матеріальних цінностей, звіряльної відомості результатів інвентаризації запасів, звіряльної відомості результатів інвентаризації необоротних активів, акту інвентаризації розрахунків з дебіторами  та кредиторами, акту інвентаризації грошових документів, акту про результати інвентаризації грошових коштів, тощо, складених відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні", а також Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014. Як вбачається із поданої заяви, підставою для звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство стало встановлення факту відсутності майнових активів боржника для погашення кредиторської заборгованості в загальному розмірі 385 000, 00 грн., при цьому жодних доказів, які б підтверджували наявність вказаної заборгованості перед кредиторами боржником не додано. Частина 2 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті. Відповідно до п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Як вбачається поданої заяви, заявником не подано доказів сплати судового збору. До заяви заявником подано копію клопотання про відстрочення сплати судового збору. Приписами ч. 1  ст. 8 Закону України “Про судовий збір”  встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Відповідно до пункту 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року, клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Наведені заявником обставини, зокрема, скрутне фінансове становище не носить особливого характеру, не підтверджує факту неможливості заявником оплатити відповідну суму судового збору до порушення провадження у справі, а тому не є підставою для відстрочення сплати судового збору, окрім цього, жодних належних доказів до клопотання не подано. З огляду на вищевикладене та враховуючи рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заяви, а зазначені обставини не можуть вважатися підставою для відстрочення від такої сплати. З огляду на викладені обставини, у суду відсутні правові підстави вважати заяву  Приватного підприємства "Консалтингова компанія "Еко-корпоративи" такою, що відповідає змісту вимог, зазначених у Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у зв'язку з чим вона підлягає поверненню заявнику без розгляду.    Керуючись ст. 11, п. 2 ч. 1 ст. 15, ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Господарський суд міста Києва - УХВАЛИВ: Заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду. Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Суддя                                                                                                                        М.В. Пасько