Рішення

від 27.03.2018 по справі 910/22161/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2018Справа № 910/22161/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерські апартаменти", м. Київ

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

Представники сторін:

від позивача - Гіневська-Гайдай М.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явились.

В судовому засіданні 27.03.2018р., відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повний текст рішення буде складено та підписано 10.04.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

11 грудня 2017 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 05-0227 від 07.02.2017 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерські апартаменти" (відповідач) заборгованості за фактично отримані від позивача послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 8 596,13 грн. з них: основного боргу - 7 706,20 грн. (сім тисяч сімсот шість гривень 20 копійок), інфляційної складової боргу - 777,18 грн. (сімсот сімдесят сім гривень 18 копійок) та 3% річних - 112,75 грн. (сто дванадцять гривень 75 копійок).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/22161/17, розгляд справи призначено на 11.01.2018 року.

15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 року судом постановлено здійснювати розгляд справи № 910/22161/17 у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 06.02.2018 року.

В судовому засіданні 06.02.2018 року судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів та оголошено перерву до 13.03.2018 року; визначено строк подачі відповідачу відзиву до 07.03.2018 року, позивачу для надання відповіді - п'ять днів з моменту отримання відзиву.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в засіданні 13.03.2018 року судом оголошено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу № 910/22161/17 до судового розгляду по суті на 27.03.2018 року. Про дату, час і місце судового засідання відповідача повідомлено ухвалою від 13.03.2018 року. Вказана ухвала отримана відповідачем 16.03.2018 року, що підтверджується поштовим повідомленням за реєстр. № 01030 4509207 4.

Представник відповідача в судове засідання 27.03.2018 року не з'явився, причин неявки не повідомив. Відзиву на позовну заяву відповідач до суду не надав.

За ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання 27.03.2018 року, з урахуванням ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вважає, що неявка у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 27.03.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач як власник квартири № 86-а, загальною площею 301,7, кв.м. по вул. Старонаводницькій, 13 у місті Києві за відсутності укладеного між сторонами договору фактично отримав від позивача послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на суму 7 706,20 грн., які в порушення обов'язку їх сплати відповідачем не оплачені. Крім того, у зв'язку з простроченням оплати відповідачем вартості отриманих послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача інфляційної складової боргу в сумі 777,18 грн. та 3% річних в сумі 112,75 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до п. 2.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" підприємство створене з метою забезпечення управління житловим фондом, ефективної експлуатації житлових будинків і споруд, для задоволення потреб споживачів щодо надання їм житлово-комунальних послуг, а також розширення ринку товарів і послуг, отримання прибутку, сприяння у найбільш повному задоволенні потреб споживачів в товарах і послугах, що виробляються товариством, та має право здійснювати будь-які види діяльності, не заборонені законодавством України.

Підприємство надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, поточний ремонт, вивезення побутових відходів, тощо); нараховує, обліковує та збирає плату за надані споживам послуги; забезпечує належний санітарний стан допоміжних приміщень житлових будинків, прибудинкової території та інших об'єктів благоустрою на відповідних прибудинкових територіях, тощо.

Відповідно до акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 05.10.2001, експлуатуючою організацією житлового будинку № 13 по вулиці Старонаводницькій, 2-20 (секції А, Б) в Печерському районі міста Києва є Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5".

Згідно Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.06.2015 № 591 "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій виконавцям цих послуг по кожному будинку окремо" вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 13.

За змістом Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна встановлено, що 02.08.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Печерські апартаменти" набуло право власності на квартиру № 86-а, загальною площею 301,7 кв.м., по вул. Старонаводницькій, 13 у місті Києві.

У відповідності до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна випливає, що 05.05.2017 право власності на квартиру № 86-а, загальною площею 301,7 кв.м., по вул. Старонаводницькій, 13 у місті Києві набуло Одноосібне Товариство з обмеженою відповідальністю "Апельсин-Крайморіє".

Звертаючись з даним позовом до суду позивач, як обслуговуюча організація будинку № 13 по вул. Старонаводницькій у м. Києві, просить суд стягнути з відповідача 7 706,20 грн. за фактично отримані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з червня 2016 по травень 2017 року як з власника у вказаному періоді квартири № 86-а.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до статей 12, 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги поділяються за: функціональним призначенням; порядком затвердження цін/тарифів. Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Судом установлено, що між позивачем та відповідачем відсутній у письмовій формі договір про надання житлово-комунальних послуг (про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій).

З матеріалів справи слідує, що в період з 02.08.2016 до 05.05.2017 власником квартири № 86-а, загальною площею 301,7 кв.м., по вул. Старонаводницькій, 13 у місті Києві було Товариство з обмеженою відповідальністю "Печерські апартаменти", у зв'язку з чим, як стверджує позивач, а відповідачем в свою чергу не спростовано, саме останній повинен здійснити оплату наданих позивачем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у вказаний період.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15.

За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити житлово-комунальні послуги, якими є послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням.

Відповідно до ст. 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Суд відмічає, що недійсність договору з надання житлово-комунальних послуг у зв'язку з недодержанням юридичними особами письмової форми законом не встановлена, а тому виниклі між сторонами зобов'язання є дійсними і їх виконання повинне здійснюватися у відповідності до норм цивільного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25.11.2014 у справі № 3-184гс14.

Так, відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем житлово-комунальних послуг є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Таким чином, оскільки у спірний період з червня 2016 року по травень 2017 року власником квартири № 86-а, загальною площею 301,7 кв.м. по вул. Старонаводницькій, 13 у місті Києві був відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Печерські апартаменти", саме він повинен здійснити оплату спожитих ним послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Судом встановлено, що за період з серпня 2016 року по травень 2017 року позивачем було нараховано до сплати відповідачу експлуатаційні витрати (послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) у загальному розмірі 7 706,20 грн., а саме: за червень 2016 року - 1 453 грн. 99 коп., за липень 2016 року - 1 502,46 грн., за серпень 2016 року - 48,47 грн., за лютий 2017 року - 1 502,47 грн., за березень 2017 року - 1 502,47 грн., за квітень 2017 року - 1 502,47 грн. та за травень 2017 року - 193,87 грн.

10.01.2018 позивачем долучено до матеріалів справи детальний перелік послуг, які надавались відповідачу у спірний період, з якого вбачається, що позивачем надавались послуги з прибирання прибудинкової території, сходів, підвалів, поливання клумб, послуги з вивезення твердих побутових відходів, послуги з технічного обслуговування ліфтів, послуги з обслуговування диспетчеризації, послуги дератизації, послуги з технічного обслуговування протипожежної системи, поточний ремонт систем, освітлення місць загального користування тощо.

Суд відмічає, що визначені позивачем види комунальних послуг відповідають переліку з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються виконавцями цих послуг (відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.06.2015 № 591).

При цьому, позивачем долучено до позовної заяви копію: договору по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів від 03.01.2011, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Володар Роз" (предмет договору - вивезення та знешкодження твердих побутових відходів); договору № 75/8-пр від 26.10.2007р. предметом якого є технічне обслуговування систем протипожежної автоматики і димовидалення; договору № 02-6332 від 03.02.2014р. предметом якого є захист від шкідників та комплекс протиепідемічних заходів на території та будівлях; договору на виконання капітального ремонту ліфтового обладнання житлових будинків № D2 4Т0462 від 2014 року (предмет - капітальний ремонт ліфтового обладнання); договору про надання послуг диспетчеризації від 28.08.2013; договору підряду на технічне обслуговування та ремонт диспетчерських систем № 15-14ТО від 01.07.2014р., а також долучено копії актів виконаних робіт за період з серпня 2016 року по травень 2017 року (а.с. 82-168).

Згідно з п. 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є сукупною (загальною) вартістю надання таких послуг, розрахованою на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість або єдиного податку. Тариф на послуги враховує вартість отриманих послуг з централізованого постачання холодної води (з урахуванням втрат та витрат води у внутрішньобудинкових системах), водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) в обсягах, визначених за приладами обліку або відповідно до Методики розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами та організаціями, затвердженої в установленому порядку. Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку. З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг.

Судом встановлено, що розрахунок наданих відповідачу комунальних послуг (послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) був здійснений позивачем з урахуванням тарифів, чинних у спірний період, які встановлені Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.06.2015 № 591 "Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій виконавцям цих послуг по кожному будинку окремо".

За вказаним Розпорядженням встановлений тариф - 4,98 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири для виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5".

Перевіривши наданий позивачем детальний розрахунок вартості спожитих Товариством з обмеженою відповідальністю "Печерські апартаменти" послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (з урахуванням загальної площі квартири № 86А по вул. Старонаводницька, 13 у м. Києві - 301,7 кв.м.), суд дійшов висновку про його обґрунтованість.

Доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 7 706,20 грн. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерські апартаменти" у розмірі 7 706,20 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення вартості фактично спожитих послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 7 706,20 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних - 112,75 грн. та інфляційних втрат - 777,18 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 600,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерські апартаменти" (ідентифікаційний код 40365399, адреса: : 01004, м. Київ, Бессарабська площа, буд. 5), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (ідентифікаційний код 32070545, адреса: 02068, м. Київ, вул. Г. Ахматової, буд. 3, р/р 26005301002101 в AT Український будівельно-інвестиційний банк м. Києва, код банку 380377), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 7 706,20 грн. (сім тисяч сімсот шість гривень 20 копійок), інфляційної складової боргу - 777,18 грн. (сімсот сімдесят сім гривень 18 копійок), 3% річних - 112,75 грн. (сто дванадцять гривень 75 копійок) та судовий збір - 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.04.2018р.

Суддя О.В. Котков