Рішення

від 02.04.2018 по справі 914/2577/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2018р. Справа №914/2577/17

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В. за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянув у судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОДВ-ЕЛЕКТРИК", м. Новий Розділ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "БудМегаГруп", м. Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 304 924,62 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2- представник (довіреність № 03 від 02.01.18р.)

від відповідача: не з"явився

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 38, 42, 43 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. Проводилася технічна фіксація судового засідання.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОДВ-ЕЛЕКТРИК" до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "БудМегаГруп" про стягнення заборгованості в розмірі 304 924,62 грн.

Ухвалою суду від 12.12.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.01.2018 року. У підготовому судовому засіданні 22.01.18р. розгляд справи відкладався на 26.02.18р. Рух справи відображено в ухвалах суду.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просить суд задоволити позов.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується повернутим на адресу суду поштовим конвертом, відзив та витребуванні судом документи до суду не поступали.

15.12.2017 набрали чинності зміни до ГПК України, в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII. Відповідно до п. 9 Перехідних положень ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.08.2016 року між ТзОВ ОДВ-ЕЛЕКТРИК (за Договором - Покупець, надалі - позивач) та ТзОВ БудМегаГруп (за Договором - Постачальник, надалі - Відповідач) укладено Договір поставки №22.

Відповідно до умов даного Договору Відповідач за замовленням Позивача зобов'язується поставити та передати у власність Позивача товар, а Позивач зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах, викладених у Договорі.

Замовлення Покупця погоджується шляхом надсилання Постачальником рахунку на оплату електронною поштою (п.1.3. Договору).

Покупець оплачує вартість товару згідно з рахунком шляхом попередньої оплати.

Між Позивачем та Відповідачем була досягнута домовленість щодо поставки товару, а саме протипожежних дверей, а також проведення монтажних робіт замовленого товару за окрему плату.

Підтвердженням прийняття Відповідачем до виконання замовлення Позивача є рахунки-фактура Відповідача, надані для оплати Позивачу.

На виконання умов Договору на підставі рахунків - фактур Позивачем було здійснено попередню оплату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Відповідача кошти загальною сумою 263 736,00грн. (двісті шістдесят три тисячі сімсот тридцять шість гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ.

Так, пунктами 4.1. та 4.2. Договору визначено, що Постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність Покупця товар протягом 7 (семи) календарних днів після попередньої оплати товару у повному обсязі. Датою поставки товару Постачальником є дата вказана Покупцем у видатковій накладній про прийняття товару.

За домовленістю Позивача та Відповідача після поставки товару Відповідач зобов'язався здійснити монтажні роботи протипожежних дверей, що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000139 від 23.03.2017р., наданим Відповідачем до оплати Позивачу.

Оскільки Відповідач, після отримання коштів попередньої оплати, не поставив обумовлений товар та відповідно не здійснив монтаж замовленого товару, Позивачем було надіслано на адресу Відповідача ОСОБА_3 № 227 від 07.09.2017р., з вимогою виконати умови договору або повернути суму попередньої оплати у розмірі 263 736,00грн. (двісті шістдесят три тисячі сімсот тридцять шість гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ на розрахунковий рахунок Позивача.

Проте на момент звернення до Господарського суду Львівської області Відповідачем претензію залишено без відповіді та реагування.

На думку позивача, Відповідач неправомірно користується чужими грошовими коштами.

Виходячи з умов Договору та враховуючи, що станом на дату пред'явлення позовної заяви поставка товару Відповідачем не здійснена, позивач стверджує, що відповідач зобов'язаний сплатити пеню, нараховану з 05.04.2017р. по 28.11.2017р. у розмірі 41 188,62грн.

Пеню нараховано на вартість непоставленого товару.

Відповідач в судове засідання не з явився, відзиву на позов не подав, проти позовних вимог належним чином не заперечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як підтверджується матеріалами справи, 03.08.2016 року між ТзОВ ОДВ-ЕЛЕКТРИК та ТзОВ БудМегаГруп укладено Договір поставки №22, у зв'язку з чим позивач та відповідач набули взаємних прав і обов'язків.

Відповідно до умов даного Договору Відповідач за замовленням Позивача зобов'язується поставити та передати у власність Позивача товар, а Позивач зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах, викладених у Договорі. Даний Договір вступає в дію з дати його підписання Сторонами та діє до 31.12.2016р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про намір розірвання Договору по закінченню строку його дії за 30 календарних днів до дати його закінчення Договір пролонгується на тих самих умовах на кожний наступний календарний рік. Така пролонгація Договору відбувається щоразу по закінченні чергового строку дії Договору, але не більше трьох років (п. 8.2. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору, асортимент, кількість та ціна товару у кожному конкретному випадку узгоджується сторонами в рахунку, складеному на підставі замовлення Покупця, отриманого електронною поштою та вказується у видатковій накладній. Замовлення Покупця та рахунки, прийняті до оплати Покупцем, видаткові накладні є невід'ємними частинами даного Договору.

Замовлення Покупця погоджується шляхом надсилання Постачальником рахунку на оплату електронною поштою (п.1.3. Договору).

Покупець оплачує вартість товару згідно з рахунком шляхом попередньої оплати. Сторони домовилися, що факсимільна (електронна) копія рахунку має повну юридичну силу та є підставою для оплати товару Покупцем (п.5.5. Договору). Оплата товарів Покупцем здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в українських гривнях (п.5.4. Договору).

Між Позивачем та Відповідачем була досягнута домовленість щодо поставки товару, а саме протипожежних дверей, а також проведення монтажних робіт замовленого товару за окрему плату.

Підтвердженням прийняття Відповідачем до виконання замовлення Позивача є рахунки-фактура Відповідача, надані для оплати Позивачу, а саме:

на поставку товару:

рахунок-фактура №СФ-0000136 від 23.03.2017р. на суму 205 502,00грн. в т.ч. ПДВ; рахунок-фактура №СФ-0000146 від 28.03.2017р. на суму 41 562,00грн. в т.ч. ПДВ.,

на монтажні роботи:

рахунок-фактура №СФ-0000139 від 23.03.2017р. на суму 16 672,00грн. в т.ч. ПДВ.

Факт виконання умов Договору позивачем підтверджується тим, що на підставі виставлених Відповідачем рахунків- фактур останнім було здійснено попередню оплату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Відповідача №26002053703216 в ЗГРУ ПАТ КБ ПРИВАТБАНК Львів МФО 325321, що підтверджується платіжними дорученнями:

платіжне доручення №1304 від 28.03.2017р. на суму 205 502,00грн. в т.ч. ПДВ; платіжне доручення №1305 від 28.03.2017р. на суму 16 672,00грн. в т.ч. ПДВ; платіжне доручення №1334 від 28.03.2017р. на суму 41 562,00грн. в т.ч. ПДВ.

Позивачем було перераховано на рахунок Відповідача кошти загальною сумою 263 736,00грн. (двісті шістдесят три тисячі сімсот тридцять шість гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ.

Так, пунктами 4.1. та 4.2. Договору визначено, що Постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність Покупця товар протягом 7 (семи) календарних днів після попередньої оплати товару у повному обсязі на підставі виставленого Постачальником рахунку згідно з замовленням Покупця, якщо інший термін поставки не вказано у відповідному рахунку. Постачальник поставляє товар Покупцю перевізником ТзОВ Нова Пошта м.Новий Розділ склад №1 та повідомляє Покупця про факт відправлення замовленого товару письмовим повідомленням, що надсилається листом, факсимільним (електронним) повідомленням та вказує номер товаро-транспортної накладної та/або направляє на електронну адресу Покупця скан-копію такої накладної. Організація доставки товару здійснюється Постачальником і вартість доставки включається до вартості товару, що вказано в рахунку, та окремо Покупцем не відшкодовується.

Датою поставки товару Постачальником є дата вказана Покупцем у видатковій накладній про прийняття товару.

За домовленістю Позивача та Відповідача після поставки товару Відповідач зобов'язався здійснити монтажні роботи протипожежних дверей, що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000139 від 23.03.2017р., наданим Відповідачем до оплати Позивачу.

Пунктом 9.1. Договору передбачено, усі спори, що пов'язані із цим Договором, його укладанням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками Сторін. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, визначеному відповідним чинним в Україні законодавством

Підтвердженням неповернення Відповідачем коштів Позивачу є Лист АТ РайффайзенБанкАваль № Д5-В1/61-1459 від 29.11.2017р. про ненадходження коштів на поточний рахунок Позивача (Р/р № 26006385125 в АТ ОСОБА_4 Аваль МФО 380805) за період з 28.03.2017р. по 29.11.2017р.

Відповідач неправомірно користується чужими грошовими коштами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 41 188,62 грн.

Відповідно до п.6.3. Договору, у випадку порушення строків поставки товару Постачальник на вимогу Покупця сплачує останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, пеня - це санкція, що триває у часі та розраховується за кожен день невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як роз яснено у п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до умов Договору товар повинен бути поставлений протягом семи календарних днів після здійснення Позивачем попередньої оплати у повному обсязі.

Рахунки-фактура надані до оплати Відповідачем було оплачено Позивачем 28.03.2017р., отже, днем коли Відповідач зобов'язаний, згідно з умовами Договору, здійснити поставку товару є 04.04.2017р.

Виходячи з умов Договору та враховуючи, що станом на дату пред'явлення позовної заяви поставка товару Відповідачем не здійснена, він зобов'язаний сплатити пеню, нараховану з 05.04.2017р. по 28.11.2017р. у розмірі 41 188,62грн.

Пеню нараховано на вартість непоставленого товару, тобто у розрахунок пені не включено вартість монтажних робіт.

Розрахунок заборгованості щодо якої нараховано пеню:

263 736,00грн (сума вартості товару) - 16 672,00грн. (сума вартості монтажних робіт) = 247 064,00 грн.

Розрахунок пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ:

Формула: сума заборгованості * облікова ставка НБУ х 2 : 100 х кількість прострочених днів : 365= грн.

Строк прострочки поставки товару з 05.04.2017 по 28.11.2017 складає 238 днів.

Як встановлено судом, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 41 188,62 грн. на заборгованість за неоплаченими видатковими накладними.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача загальна сума заборгованості 304 924,62 грн .

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як доказ сплати судового збору, позивачем дорлучено до справи платіжне доручення №5512 від 28.11.2017 року на суму 4 573,87 грн., що підлягає до стягнення з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю БудМегаГруп (вул.Бузкова,2, приміщення Д-2, м.Львів, 79035) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОДВ-Електрик» (81652, Львівська область, мНовий Розділ, вул.Гірнича,4, код ЄДРПОУ 32511578) - 304 924,625 грн. - боргу, з яких 263 736,00 грн. основна заборгованість, 41 188,62 грн. - пеня , а також 4 573,87 грн. судового збору .

3 . Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 11 квітня 2018 р.

Суддя Горецька З. В.