Рішення

від 03.04.2018 по справі 922/3877/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2018 р.Справа № 922/3877/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, м. Ізюм в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, м. Харків до 1. Селянського фермерського господарства "Еліта", с. Троїцьке , 2. Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Шевченкове про визнання недійсним договору за участю представників сторін:

прокурора - Чирик В.Г., посв. № 036688 від 11.12.2015;

позивача - ОСОБА_1, дов. № 32-20-14-13210/0/19-17 від 29.08.2017;

першого відповідача - ОСОБА_2, дов. № б/н від 09.01.2018;

другого відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, м. Ізюм, в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, м. Харків (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Селянського фермерського господарства "Еліта", с. Троїцьке (перший відповідач), Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Шевченкове (другий відповідач), в якому просить суд визнати недійсними договір оренди земельної ділянки, який 18.06.2009р. укладений між Шевченківською райдержадміністрацією та СФГ Еліта та 17.06.2009р. зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за №040970400065, яким СФГ Еліта надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 22,6609 га (рілля), що знаходиться на території Шевченківської селищної ради Шевченківського району за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також прокурор просить суд покласти на відповідачів судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 21.11.2017 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.12.2017 об 11:15 год.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, котрим ГПК України викладено в новій редакції. У відповідності до п. п. 9 п. 1 Розділу XI Перехідних Положень ГПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ГПК України. Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.01.2018р. призначено справу № 922/3877/17 для розгляду в порядку загального позовного провадження. Почато у справі № 922/3877/17 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 30.01.2018р. о 10:50 год.

13.12.2017 другим відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позов (вх. № 41723), в якому, зокрема, зазначив, що райдержадміністрація не є розпорядником земельної ділянки із земель запасу, оренду якої здійснює СФГ "Еліта" відповідно до оспорюваного сторонами договору оренди земельної ділянки та є неналежним відповідачем по даній справі у зв'язку зі зміною законодавства України та компетенція щодо розпорядження земельними ділянками із земель запасу на території Харківській області відноситься до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Другий відповідач зазначає, що прокурором, в порушення норм ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", було не дотримано досудового порядку звернення до суду щодо повідомлення суб'єкта владних повноважень про таке звернення. Окрім цього, відповідач зазначив, що при зверненні до суду з даним позовом, прокурором пропущено строк позовної давності. У позові Головне управління Держгеокадастру зазначає, що дізналось про порушення вимог чинного законодавства лише з листа Ізюмської місцевої прокуратури від 05.10.2017 року № 10-20-14-14452/0/19-17, в зв'язку з чим як вважають позивачі і слід вираховувати початок позовної давності, а раніше дана інформація не була відома та не могла бути відомою, що, на думку другого відповідача, не відповідає дійсності. Другий відповідач наголошує, що доказів, що заважали Держгеокадастру належним чином розпоряджатись даними земельними ділянками, чи дізнатись про стан договірних відносин, умови договорів оренди - суду не надано.

Відзивом від 09.01.2018 (вх. № 425) Селянське фермерське господарство Еліта проти позову заперечує. При цьому вказує на те, що спірний договір повністю відповідає вимогам статті 15 та статті 21 Закону України Про оренду землі . Крім того, вказує, що жодний нормативний акт не покладає на орендаря обов'язку щодо виготовлення за власний рахунок технічної документації з нормативної грошової оцінки. Також зазначає, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передається в оренду, не входить до вичерпного переліку істотних умов договору оренди землі, встановленого ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі , а тому її наявність чи відсутність не породжує юридичних наслідків та не тягне за собою його недійсність. Відповідач зазначає, що, перебуваючи в статусі орендаря СФГ "Еліта" уклало договір з відповідною ліцензованою структурою на проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки яка перебуває в оренді. На даний час технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 6325755000:06:001:0093 площею 45,0000 гектарів з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розроблена, пройшла експертизу та затверджена рішенням сесії Шевченківської районної ради та 11 грудня 2017 року отримано у Шевченківському районному відділі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №180/180-17 і орендну плату у розмірі передбаченому договором СФГ "Еліта" сплачує відповідно до розробленої та затвердженої нормативної грошової оцінки.

25.01.2018 прокурором надано заперечення на відзив першого відповідача (вх. № 2155), в яких наголосив на тому, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а договір у цій частині суперечить приписам чинного законодавства. Таким чином, спірний договір укладено з порушенням приписів ст. 13 Закону України Про оцінку земель , ст. ст. 15, 21 Закону України Про оренду землі , а саме без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов'язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Оскільки, орендну плату встановлено без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсними у зв'язку із недодержанням сторонами в момент вчинення цих правочинів встановленого законом порядку. Відповідно до договору оренди земельна ділянка передана у користування орендареві Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області всупереч вимогам діючого на час вчинення правочину законодавства, у зв'язку з чим райдержадміністрація є другим відповідачем по справі. У зв'язку з порушенням Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області вимог Закону України "Про плату за землю" СФГ "Еліта" і на час звернення прокурора з позовом до суду сплачувало орендну плату на підставі проведеного розрахунку вартості земельної ділянки, а не на підставі проведеної нормативної грошової оцінки як того вимагає Закон. Через не проведення нормативно-грошової оцінки істотно занижується орендна плата за використання землі, що призводить до ненадходження коштів до бюджету. Відповідно до поданого до Шевченківської районної ради Харківської області висновку державної експертизи землевпорядної документації від 01.12.2017 №3916, проведеної відділом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Харківській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, переданої Шевченківською районною державною адміністрацією 17.06.2005 в оренду СФГ "Еліта" станом на 01.01.2017 складає 2381182,66 грн., що в 8,7 разів перевищує розмір нормативної грошової оцінки, зазначений в п.4 договору оренди земельної ділянки, що проведений на підставі розрахунку вартості земельної ділянки. Враховуючи викладене, прокурор просить суд відмовити в задоволенні клопотання другого відповідача про застосування строків позовної давності та задовольнити позов.

26.01.2018 позивачем надано до суду відповідь на відзив (вх. № 2222), в якій Головне управління Держгеокадастру у Харківській області підтримує вимоги прокурора. При цьому зазначає, що обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим та не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням з порушенням умов та порядку, передбачених чинним законодавством; дотримання порядку визначення орендної плати відповідно до проведеної нормативної грошової оцінки є чинником економічного регулювання земельних відносин, визначення економічно обґрунтованих надходжень до місцевого бюджету та можливості подальшої індексації відповідних надходжень, виконання вимог статті 627 ЦК України щодо справедливості укладеного договору шляхом забезпечення застосування рівного підходу при визначенні орендної плати незалежно від особи-учасника правовідносин.

В письмових пояснення від 13.02.2018 другий відповідач підтримав свою правову позицію, викладену у відзиві на позов, просив розглянути справу за наявними матеріалами та відмовити у задоволенні позову. При цьому просив суд повідомити Шевченківську РДА про результати розгляду справи з направленням на адресу адміністрації копію прийнятого рішення (вх. № 4153).

15.02.2018 прокурором подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з добровільним врегулюванням спору (вх. № 4381), оскільки СФГ "Еліта" подано до суду затверджену на сесії селищної ради 11.12.2017 технічну документацію з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Заперечуючи проти задоволення клопотання прокурора про закриття провадження у справі (вх. № 5186), позивач зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області відповідно до статті 122 ЗК України з 01.01.2013 наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області. 05.12.2017 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшла заява голови СФГ "Еліта" про відкликання позовних заяв по справі № 922/3877/17 так як технічна документація з нормативно грошової оцінки потребує затвердження на черговій сесії Шевченківської районної державної адміністрації. Натомість, станом на даний час додаткових угод між СФГ Еліта та Головним управління Держгеокадастру у Харківській області, який є на даний час розпорядником земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення в частині зміни орендної плати не укладено.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонам докази та заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд зазначає, що у господарського суду відсутні підстави для закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки договір оренди, з урахуванням пункту щодо оцінки земельної ділянки, в порядку ст. 204 ЦК України, в законному порядку недійсним не визнавався та не був розірваний сторонами. Отже, предмет спору, на моменту розгляду даного спору, існує, тому суд відмовляє прокурору у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 27.02.2018 закрито підготовче провадження у справі № 922/3877/17 та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2018 о 12:30 год.

Протокольними ухвалами, в порядку ст. 216 ГПК України, розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 03.04.2018 прокурор та позивач позов підтримали, наполягали на його задоволенні.

Представник першого відповідача у судовому засіданні 03.04.2018 проти позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні.

Представник другого відповідача у судове засідання 03.04.2018 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, першого відповідача та прокурора, суд встановив наступне.

Розпорядженням голови Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 20.05.2009 №115 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано в оренду СФГ Еліта (перший відповідач, орендар) земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області.

На виконання зазначеного розпорядження між Шевченківською районною державною адміністрацією (другий відповідач) та СФГ Еліта 17.06.2009 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель резервного фонду площею 22,6609 га (рілля), що знаходиться на території Шевченківської селищної ради Шевченківського району за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказаний договір оренди земельної ділянки 17.06.2009 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за №040970400065, п.1 якого встановлено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження голови Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 20.05.2009 №263 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди СФГ Еліта на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу, розташованих на території Шевченківської селищної ради за межами населеного пункту .

Пунктами 2, 3, 13, 14 цього договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка із земель запасу - 22,6609 га, в тому числі рілля - 22,6609 га. На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна. Земельна ділянка передається в оренду з метою вирощування сільськогосподарських культур. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із пунктом 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 273423 грн.

Орендна плата складає три відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься орендарем рівними частками щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п.8 договору оренди земельної ділянки).

17.06.2009 між сторонами цього договору складений акт передачі-прийому земельної ділянки згідно з договором, за яким Шевченківська районна державна адміністрації передала, а СФГ Еліта прийняло земельну ділянку розміром 22,6609 га з земельно-кадастровим планом.

Шевченківській відділ Головного управління Держгеокадастру в Харківській області листом від 14.10.2017 повідомив заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури про те, що в архіві відділу відсутня технічна документація з нормативної грошової оцінки на земельну ділянку на території Шевченківської селищної ради Шевченківського району, яка перебуває в оренді СФГ Еліта для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до договору оренди, укладеного з Шевченківською райдержадміністрацією.

Листом від 14.09.2017 №320 Шевченківська районна рада Харківської області повідомила заступника прокурора Ізюмської місцевої прокуратури про те, що з 2005 року і до теперішнього часу нормативна грошова оцінка вищезазначених земель на сесії районної ради не затверджувалась.

Листом від 02.11.2017 №03-07-10951вих-17 Ізюмська місцева прокуратура повідомила Головне управління Держгеокадастру, що нею прийнято рішення про здійснення представництва інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області до СФГ Еліта , Шевченківської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17.06.2009, який зареєстрований 11.04.2007 та направлення відповідної позовної заяви до господарського суду Харківської області.

20.11.2017 заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області з позовом до Селянського фермерського господарства "Еліта" та Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який укладений між Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області та СФГ Еліта , 17.06.2009 зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» за №040970400065, яким СФГ «Еліта» надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 22,6609 га (рілля), що знаходиться на території Шевченківської селищної ради Шевченківського району за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що у спірному договорі оренди земельної ділянки, укладеному між відповідачами, розмір орендної плати встановлений з порушенням вимог статті 13 Закону України Про оцінку земель . Не зважаючи на те, що у договорі вказано розмір нормативної грошової оцінки, яка визначена на підставі проведеного розрахунку вартості земельної ділянки, проте технічна документація з оцінки землі фактично не складалась, Шевченківською районною радою не затверджувалась. Вважає, що спірний договір укладений з порушенням приписів статей 15, 21 Закону України Про оренду землі та статті 13 Закону України Про оцінку земель , а саме: без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов'язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для представництва прокурор визначає порушення інтересів держави, зокрема, у зв'язку з не проведенням нормативної грошової оцінки істотно занижується орендна плата за використання землі, що призводить до ненадходження коштів до бюджету.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Предметом даного спору є визнання недійсним договору оренди землі від 17.06.2009 на підставі ч.1 ст. 215 ЦК України через недодержання в момент вчинення правочину вимог, встановлених законодавством.

Спірні правовідносини регулюються умовами цього договору, нормами Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, встановлених Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі , та Законом України Про оцінку земель та Законом України Про плату за землю .

Пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 215 ЦК України проводиться розмежування видів недійсності правочинів на нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (статті 219, 220, 224 ЦК України тощо), та на оспорювані, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (статті 222, 223, 225 ЦК України тощо).

Згідно із статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно із частиною 2 статті 792 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору ) визначені істотні умови договору оренди землі. Так, однією з істотних умов договору оренди землі є: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Статтею 21 вказаного Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.

Статтею 1 Закону України Про оцінку земель (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

В пунктах 4, 8 договору оренди земельної ділянки, який є предметом спору, визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 273423,00 грн. Орендна плата складає 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься орендарем рівними частинами щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

З наведеного вбачається, що у спірному договорі визначена нормативна грошова оцінка землі, яка передана в оренду, та визначено таку істотну умову договору як розмір орендної плати, який визначається у процентному співвідношенні від нормативної грошової оцінки землі, яка передана в оренду.

Доводи прокурора про порушення інтересів держави у зв'язку з непроведенням нормативної грошової оцінки та заниженням орендної плати за використання землі, що призводить до ненадходження коштів до бюджету не приймаються судом, з наступних підстав.

По-перше, лист відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадасту у Харківській області від 14.09.2017 №10-20-0.23,29-123/120-17 свідчить лише про відсутність в архіві відділу технічної документації з нормативної грошової оцінки на земельну ділянку на території Шевченківської селищної ради Шевченківського району, яка перебуває в оренді СФГ Еліта для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до договору оренди, укладеного з Шевченківською районною райдержадміністрацією. Проте, у вказаному листі не визначено причин відсутності такої документації та не констатовано факт її непроведенння, а лише зазначено, що в архіві саме цього відділу її немає.

По-друге, лист Шевченківської районної ради від 14.09.2017 №320 свідчить про те, що з 2005 року по теперішній час нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що передана в оренду за спірним договором, не затверджувалась, однак це не свідчить, що вона не проводилась.

У відзиві на позовну заяву від 13.12.2017 №02-29/2868 Шевченківська районна державна адміністрація Харківської області зазначила, що нормативна грошова оцінка визначалась згідно розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, що є невід'ємним додатком до договору оренди землі, який укладений між відповідачами та зареєстрований 17.06.2009 в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії Центр ДЗК при Держкомземі України за №040970400065 на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 №1724 Деякі питання оренди земель .

По-третє, за приписами Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Зі змісту наведених норм права та вимог ЦК України та ГК України така істотна умова договору оренди як орендна плата (державного та комунального майна) визначається саме орендодавцем з урахуванням вимог чинного законодавства щодо порядку її визначення. Орендар не впливає на визначення розміру орендної плати, а може лише прийняти умови, визначені орендодавцем, та укласти договір.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Новоселецький проти України" від 11.03.2003, "Федоренко проти України" від 01.06.2006). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1 Першого протоколу. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Поняття "майно" має автономне значення, яке, звичайно, не обмежується правом власності на речі матеріального світу: у розумінні цього положення певні інші права та інтереси, які є активами, можуть також розглядатися як майнові права, а також законні сподівання щодо прибутку, що може вважатися правом власності відповідно до положення статті 1 Першого протоколу (п.53 рішення від 23.02.1995р. у справі ОСОБА_3 унд Фьордертехнік Гмбг проти Нідерландів , п.24 рішення від 01.06.2006р. у справі Федоренко проти України ).

У пункті 32 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 "Стретч проти Сполученого Королівства" визначено, що згідно з усталеною практикою органів Конвенції, поняття майно (possessions) може означати існуюче майно (existing possessions) або активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання на отримання можливості ефективно здійснити майнове право.

Виходячи зі змісту пунктів 32 - 35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 "Стретч проти Сполученого Королівства" майном у значенні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

За висновком Суду в зазначеній справі "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції".

Крім того, за змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини у справі Стретч проти Сполученого Королівства від 24.06.2003 самі по собі допущені органами влади порушення при передачі майна у власність особи не можуть бути безумовною підставою для повернення цього майна державі, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого набувача майна.

У п.28 рішення Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 у справі Федоренко проти України зазначено, що до встановленого прецедентного права Суду втручання має підтримувати "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи. Намагання забезпечити цей баланс відображено у структурі статті 1 в цілому, включаючи другий пункт. Тому мають бути витримані розумні пропорції між використаними засобами і досягнутими цілями. Більш того, в інших сферах соціальної, фінансової та економічної політики національні органи користуються певною свободою самостійного оцінювання під час імплементації законів, що регулюють власність та договірні відносини (див. mutatis mutandis, AGOSI v. The United Kingdom, рішення від 24.10.1986, серія А, N 108, п. 52).

Суд зазначає, що відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 N 2073 (в редакції, чинній на момент укладання договору) (надалі Порядок №2073), державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Пунктом 5 Порядку №2073 визначений перелік документів, який подається орендарем для державної реєстрації договорів оренди.

Пунктом 11 вказаного Порядку №2073 встановлено, що державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації.

Факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди). Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком (п.12,13 Порядку державної реєстрації договорів оренди ).

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки, який є предметом спору, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії Центр ДЗК при Держкомземлі України від 17.06.2009 за №040970400065, а отже державним органом земельних ресурсів перевірені документи на відповідність їх вимогам чинного законодавства та з державною реєстрацією підтверджено факт виникнення права оренди земельної ділянки.

З наведеного вбачається, що СФГ Еліта (орендар), укладаючи договір оренди земельної ділянки на умовах, визначених орендодавцем, та належним чином виконуючи його умови, сподівалося на використання земельної ділянки протягом всього строку дії договору, тобто 15 років, та отримувати прибутки від своєї підприємницької діяльності.

Суд зазначає, що прокурором не надано будь-яких належних доказів того, що Шевченківська районна адміністрація при укладенні спірного договору оренди діяла всупереч суспільним інтересам та інтересам держави, коли в зазначений спосіб розпорядилась майном, що перебувало в його управлінні, або що реалізація нею своїх прав могла завдати шкоди третім особам чи державі. Так, зокрема, прокурором не надано доказів того, що річна орендна плата за земельну ділянку, визначена у спірному договорі, в порушення вимог статті 21 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) була меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", що могло б слугувати порушенню інтересам держави.

Крім того, за загальним правилом статті 217 ЦК України, правочин не може бути визнаний недійсним, якщо законові не відповідають лише окремі його частини і обставини справи свідчать про те, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної його частини.

Прокурор, визначаючи предметом спору визнання недійсним договору, не здійснив аналізу економічної доцільності цієї дії, оскільки при визнанні договору недійсним держава в особі орендодавця не буде отримувати орендну плату, а відповідно зменшаться надходження до державного бюджету, тоді як при внесенні змін до договору буде дотримано баланс між поставленими цілями та використаними засобами та досягнуто справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав орендаря, який мав законне сподівання на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (використовувати надану йому в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва).

Прокурор не визначає та не доводить в чому саме полягає інтерес суспільства у разі припинення договору оренди.

Суд зазначає, що в цьому випадку не дотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Крім того, відповідно до вимог статті 27 Закону України Про плату за землю (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору та до 01.01.2011) та Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент розгляду справи, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби. Однак, прокурором не надано жодного доказу, який би свідчив про те, що податковими органами протягом дії договору було встановлено неправильне обчислення орендної плати та вчиненні відповідні дії.

За таких обставин, також є безпідставними доводи прокурора про порушення сторонами при укладанні спірного договору оренди положень ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки такі доводи побудовані на вільному тлумаченні зазначеного закону, без врахування сфери його застосування, та можливості застосування до спірних правовідносин в контексті інших законодавчих актів, які регулювали порядок встановлення та розмір орендної плати за землю на час укладання між сторонами спірного договору.

Висновки Верховного суду України, викладені в постановах, на які посилається прокурор, та які нібито підтверджують його правову позицію полягають в тому, що обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням, базуються на нормах Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 р., тобто вже після укладання сторонам спірного договору, а відтак не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.

За загальними положеннями про недійсність правочину, визначеними ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1- 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Єдиною підставою для визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки Ізюмська міська прокуратура визначає відсутність нормативної грошової оцінки землі при укладенні спірного договору, що свідчить про його невідповідність вимогам Закону України Про оренду землі та Закону України Про оцінку земель .

Відповідно до вимог статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи той факт, що у п.4, п.8 спірного договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 273423,00 грн., а розмір орендної плати складає 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та відсутність в матеріалах справи належних доказів в розумінні статті 76 ГПК України на підтвердження доводів прокурора, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання спірного договору недійсним.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора в зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Шевченківською РДА заявлено клопотання про застосування позовної давності, оскільки спірний договір був укладений 17.06.2009, а отже строк позовної давності сплив.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частинами 1,2 статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки (ст.257ЦК України).

Відповідно до частин 3,4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частина 5 статті 267 ЦК України).

Відповідно до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки в межах даної справи суд відмовляє в задоволенні позову прокурора з підстав необґрунтованості його позовних вимог, суд не застосовує позовну давність до спірних правовідносин.

Відповідно статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на прокуратуру Харківської області.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 53, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 05 квітня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4

справа № 922/3877/17