Рішення

від 10.04.2018 по справі 819/139/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/139/18

10 квітня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Баранюка А.З. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Приватного підприємства «Прагматика» про стягнення податкового боргу та зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Тернопільській області (далі - позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Прагматика» (далі - відповідач, ПП «Прагматика»), в якому, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, просить:

- стягнути з Приватного підприємства «Прагматика», шляхом стягнення коштів що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що йому належить, кошти у розмірі податкового боргу в сумі 4048,84 грн., з них:

по платежу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 3060,00 грн.,

по платежу податок на прибуток приватних підприємств в сумі 988,84 грн.;

- постановити рішення про зупинення видаткових операцій Приватного підприємства «Прагматика» шляхом накладення арешту на кошти платника податків у розмірі податкового боргу 4048,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з моменту виникнення податкового боргу позивачем вживалися заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених чинним законодавством. Податковий орган просить зупинити видаткові операції ПП «Прагматика» шляхом накладення арешт на кошти платника податків, оскільки у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву суду не надав. Про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Прагматика» зареєстроване органами державної реєстрації, як юридична особа та знаходиться на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків.

Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункт 14.1. стаття 14 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України).

Пунктом 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку та у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 89.5 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно.

Згідно довідки Головного управління ДФС у Тернопільській області у відповідача станом на 27.02.2018 р. наявний податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 4048,84 грн., в тому числі 3060,00 грн. по платежу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та 988,84 грн. по платежу податок на прибуток приватних підприємств.

Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виникла у зв'язку із несплатою узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого згідно із податковим повідомленням-рішенням від 25.11.2014 року №0036691501 та від 31.12.2014 року №0042411501.

Заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств виникла у зв'язку із несплатою узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого згідно із податковим повідомленням-рішенням від 15.01.2015 року №0000601502.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України податкова заборгованість платників податків стягується контролюючим органом на підставі рішення суду шляхом: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та за рахунок реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків. При цьому, право на звернення з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків виникає у контролюючого органу через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У зв'язку із наявністю податкового боргу та на виконання вимог п.59.1 ст.59 ПК України, контролюючим органом виставлено та направлено на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу від 04.07.2011 р. №1207, з часу виставлення якої борг не переривався.

Виникнення та існування такого податкового боргу підтверджується наявними у матеріалах справи виписками з інтегрованої картки платника податку, розрахунком суми позовних вимог, та довідкою Головного управління ДФС у Тернопільській області.

Також, на усе рухоме майно, на яке ПП «Прагматика» набуде права власності у майбутньому, Головним управлінням ДФС у тернопільській області, складено 24.10.2013 року акт опису №10280/7/15-02.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що з приводу застосування адміністративного арешту коштів відповідно до пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України Вищим адміністративним судом України 29.04.2013 р. в інформаційному листі №642/12/13-13 зазначено, зокрема, те що наведена законодавча норма Податкового кодексу України встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Таким чином, податкові органи в силу підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги. За встановлення відповідних обставин позов органу державної податкової служби підлягає задоволенню.

При цьому сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Наведене пояснюється похідним характером адміністративного арешту майна (у тому числі коштів) як засобу забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Зокрема, Податковим кодексом України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, відповідно до частини другої статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

Суд також звертає увагу на те, що зупинення видаткових операцій на рахунках підприємства шляхом накладення арешту на кошти допускається лише в сумі існуючого податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач довів підстави для звернення до суду, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Прагматика» (46010, вул. Текстильна, 28, м.Тернопіль, Тернопільська обл., ідентифікаційний код юридичної особи 35787250) на користь Головного управління ДФС у Тернопільській області (46003, вул.. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільська обл., ідентифікаційний код юридичної особи 39403535), шляхом стягнення коштів що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що йому належить, кошти у розмірі податкового боргу в сумі 4048 (чотири тисячі сорок вісім) грн. 84 коп., з них:

по платежу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 3060 (три тисячі шістдесят) грн. 00 коп.,

по платежу податок на прибуток приватних підприємств в сумі 988 (дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 84 коп.;

3.Зупинити видаткові операції Приватного підприємства «Прагматика» (46010, вул. Текстильна, 28, м.Тернопіль, Тернопільська обл., ідентифікаційний код юридичної особи 35787250) шляхом накладення арешту на кошти платника податків у розмірі податкового боргу 4048 (чотири тисячі сорок вісім) грн.84 коп.

Головуючий суддя                                                                      Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя                                                                                          Баранюк А.З.