Рішення

від 04.04.2018 по справі 824/1039/17-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/1039/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області ОСОБА_5, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" до Державної фіскальної служби України, ОСОБА_4 управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, Вижницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Державної казначейської служби у Чернівецькій області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь" звернулось до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 22 грудня 2017 року відкрито провадження у даній справі; вирішено її розгляд проводити за правилами загального позовного провадження.

В ході підготовчого провадження позивач подав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд:

- зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційний ліміт на суму 307221,00 грн для повергнення коштів товариству з обмеженою відповідальністю "Промінь" (код ЄДРПОУ 21435736) згідно поданої заяви про повернення суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (д4);

- визнати неправомірними дії ОСОБА_4 управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області та Вижницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернівецькій області в не підготовці висновку про повернення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" надміру сплачених сум з податку на додану вартість у розмірі 307221,00 грн та не подання його для виконання до ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби у Чернівецькій області;

- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області та Вижницьку об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Чернівецькій області підготувати висновок про повернення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" надміру сплачених сум з податку на додану вартість у розмірі 307221,00 грн та подати його для виконання до ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби у Чернівецькій області.

У зв'язку з цим судом залучено до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Державної казначейської служби у Чернівецькій області.

Ухвалою суду від 21 лютого 2018 року продовжено строк підготовчого провадження у даній справі до 21 березня 2018 року.

Ухвалою суду від 14 березня 2018 року закрито підготовче провадження у даній справі і призначено її до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги, заявлені у заяві про зміну предмету позову, з підстав, викладених у заяві. Так, позивач зазначав, що згідно податкової декларації за грудень 2016 року товариство повинно було перерахувати на спеціальний розрахункових рахунок 37535100021423 кошти в сумі 778057,17 грн. Однак, з 03 січня 2017 року зазначений рахунок було заблоковано. У зв'язку із цим, ДФС України порекомендувало перерахувати кошти на електронний рахунок ТОВ "Промінь" для збільшення ліміту для реєстрації податкових накладних ТОВ "Рентком" та ДП ЗАТ "Теувес Холтінг Тегра Україна ЛТД", що зроблено й було. Проте, після неодноразових звернень товариства Державна фіскальна служба України не забезпечила автоматичне збільшення суми, на яку товариство має право реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення згідно податкової декларації з податку на додану вартість в розмірі 307221,00 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Разом із цим позивач зазначав, що звертався до контролюючих органів з проханням відповідно до статті 43 Податкового кодексу України повернути надмірно сплачений ПДВ в сумі 307221,00 грн, чого зроблено не було.

Посилаючись на Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений наказом Міністерства фінансів України 15 грудня 2015 року №1146 та зареєстрований а Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за №1679/28124 (далі - Порядок №1146), вказував, що контролюючими органами в порушення вказаного Порядку допущено протиправну бездіяльність та не складено висновку про повернення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" надміру сплачених сум з податку на додану вартість у розмірі 307221,00 грн та не подано його для виконання до ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби у Чернівецькій області.

Відтак, посилаючись на норми Порядку №1146, статті 43, 200-1 Податкового кодексу України, а також положення Бюджетного кодексу України, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі щодо задоволення позову заперечували з підстав, наведених у відзивах на позов. Зокрема, вказували, що підстави для збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ реєстраційного ліміту в сумі 307221,00 грн відсутні. Реєстраційний ліміт на зазначену вище суму було збільшено платнику на дату зарахування коштів на електронний рахунок платника 12 січня 2017 року, відкритий в Державній казначейській службі України та в той же день платником використано при реєстрації виписаних податкових накладних на контрагентів ТзОВ "Рентком" та "Тегра Україна ЛТД". Зазначали, що за звітний період - грудень 2016 року, позивач мав здійснити розрахунки з бюджетом через два електронних рахунки казначейства: по Декларації з позначкою "0110" - через електронний рахунок 3751... та по Декларації з позначкою "0121" - через електронний рахунок 3753... Позивача було повідомлено про можливість часткового повернення зарахованих коштів у розмірі 44188,76 грн з електронного рахунку 3751... на поточний 2600...Однак підприємством до останньої декларації (за грудень 2017 року) Додаток 4 не подавався.

Також відповідачі звертали увагу на те, що станом на 12 березня 2018 року на електронному рахунку позивача 3751... в Казначействі рахується сума зайво внесених коштів у розмірі 370368,36 грн. ОСОБА_6 сума не може бути повернута з електронного рахунку 3751... на поточний рахунок 2600... у повному обсязі оскільки при наявній переплаті на рахунку 3751... не витримується умова достатності реєстраційної суми (?накл), яка на 12 березня 2018 року складає 83608,09 грн. Тобто, станом на 12 березня 2018 року у позивача є можливість часткового повернення 83608,09 грн з електронного рахунку 3751.. на поточний 2600... при поданні підприємством по декларації за лютий 2018 року.

Вказували, що посилання позивача на статтю 43 Податкового кодексу України та Порядок №1146 є безпідставними, оскільки відсутні правові підстави для їх застосування.

Наголошували, що заяви на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів позивач до ОСОБА_4 управління ДФС у Чернівецькій області та Вижницької ОДПІ не подавав.

Державна фіскальна служба України додатково вказувала, що позивача було поінформовано про причини виникнення ситуації, яка склалася у нього та про шляхи повернення на поточний рахунок зайво внесених коштів на електронний рахунок, зокрема про можливість повернення коштів на власний поточний рахунок шляхом заповнення та подання заяви у складі податкової декларації з ПДВ додаток 4 (Д4). Відповідач наголошував на тому, що самостійно зараховані платником податку кошти в межах діяльності спеціального режиму оподаткування не підпадають під визначення, встановлені статтею 43 Податкового кодексу України. ДФС України було забезпечено своєчасний розгляд листів позивача та надано обґрунтовану відповідь на них.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Державної казначейської служби у Чернівецькій області - надала свої пояснення по суті спірних відносин. Зокрема, вказувала, що кошти, які позивач просить повернути, не надходили до бюджету, а тому вони не можуть бути повернуті з бюджету, як надміру сплачені суми ПДВ в Порядку №1146.

Також, посилаючись на Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, Головне управління Державної казначейської служби у Чернівецькій області вказувало, що надходження коштів платника на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ не є доходом Державного бюджету і автоматично не зараховується до останнього.

Головне управління Державної казначейської служби у Чернівецькій області просило суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь" є юридичною особою, місцезнаходження якої вул. Базарна, буд. 11, м. Вашківці, Вижницький район, Чернівецька область.

10 січня 2017 року товариством з обмеженою відповідальністю "Промінь" подано до Вижницької об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 управління ДФС у Чернівецькій області податкову декларацію з податку на додану вартість.

Відповідно до даної декларації загальна сума податку становить 941673, 00 грн, з яких 470837,00 грн сплачується до Державного бюджету України, а 470836,00 грн - спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування/поточний рахунок сільськогосподарського підприємства, яке не обрало спеціальний режим оподаткування.

Як зазначав позивач у позовній заяві, на вказаний спеціальний рахунок позивачу необхідно було перерахувати 778057,17 грн, що зроблено й було.

Однак, даний рахунок було заблоковано.

Згідно доданих до матеріалів справи платіжних доручень, а саме:

- №9330855 від 12 січня 2018 року на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" державним Казначейством України було перераховано 163857,17 грн;

- №9330865 від 12 січня 2018 року на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" державним Казначейством України було перераховано 200000,00 грн;

- №9330866 від 12 січня 2018 року на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" державним Казначейством України було перераховано 200000,00 грн;

-№9330867 від 12 січня 2018 року на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" державним Казначейством України було перераховано 14200,00 грн;

- №9330858 від 12 січня 2018 року на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" державним Казначейством України було перераховано 200000,00 грн;

Кошти в сумі 778057,17 грн було перераховано на електронний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь".

17 лютого 2017 року позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість), в якій просив повернути на його поточний рахунок 307221,00 грн.

Підтвердженням отримання Державною фіскальною службою України даної заяви є квитанції №1 та №2, які додані до матеріалів справи.

18 квітня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь" звернулось до ОСОБА_4 управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області із листом №8, в якому просило повернути надмірно сплачений ПДВ в сумі 307221,00 грн на основний рахунок товариства.

Листом №870/10/24-13-12-01 від 25 квітня 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області повідомило позивача про те, що відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України платник податку, який за результатами звітного періоду має на електронному рахунку суму коштів більшу, ніж має бути сплачено ним до бюджету для здійснення перерахунку таких коштів на власний поточний рахунок повинен заповнити та подати у складі податкової декларації з ПДВ додаток 4 (Д4). Вказано, що додаток 4 (Д4) надається тільки по декларації 0110 і повернення коштів здійснюється лише з основного електронного рахунку. При його поданні має бути дотримано низку умов, які визначені Податковим кодексом України.

23 червня 2017 року позивач звернувся до ОСОБА_4 управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області із листом-проханням №2, в якому посилаючись на те, що на основний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" було перераховано 99290,00 грн, просив допомогти повернути залишкову суму ПДВ - 207931,00 грн або збільшити на цю суму податковий ліміт для подальшої реєстрації податкових накладних його контрагентам.

Листом №13988/6/99-99-12-03-01-15 від 29 червня 2017 року Державна фіскальна служба України повідомила позивача, що за даними електронного рахунка товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" сума реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ станом на 20 лютого 2017 року (дата подачі декларації) склала 64916,10 грн, що є недостатньою для зменшення показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у зв'язку з поверненням зайво сплачених коштів.

Вказано, що для роз'яснення питання щодо повернення коштів з електронного рахунка необхідно звернутись до ДПІ за місцем реєстрації та подати у складі податкової декларації за наступний звітний період додаток 4 (Д4).

Згідно листа №18406/6/99/99-99-12-03-01-15 від 18 серпня 2017 року Державна фіскальна служба України повідомила позивача, що у разі якщо товариство виявить бажання повторно перерахувати зайві кошти з електронного рахунку на поточний рахунок, то необхідно заповнити та подати у складі податкової декларації з ПДВ заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

25 вересня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь" повторно звернулось до Державної фіскальної служби України із листом, в якому просило збільшити реєстраційний ліміт на суму, що мала спрямуватись на спеціальний рахунок згідно із спеціальною звітністю з ПДВ за грудень 2016 року, для того щоб повернути на поточний рахунок кошти, які обліковуються на рахунках в СЕА ПДВ для потреб підприємства.

Листом №23987/6/99-99-12-03-01-15 від 24 жовтня 2017 року Державна фіскальна служба України повідомила позивача, що підрозділ 2 розділу ХХ "Перехідні положення" доповнено пунктом 60, згідно якого "установлено, до 31 грудня 2017 року значення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄПРН), визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, збільшується на суму коштів, що були перераховані з 1 по 30 січня 2017 року з поточних на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, в установах банків, але не більше суми, що мала спрямовуватися на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування згідно з податковою звітністю за грудень 2016 року, крім уточнюючих розрахунків.

Таке збільшення здійснюється одноразово за заявою платника податку, поданою в довільній формі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, разом із копіями платіжних доручень платника, завіреними в установленому порядку банком, які підтверджують таке перерахування.

У межах суми такого збільшення платник податку має право подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню з рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість такого платника податку на його поточний рахунок відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, для тих платників податку, у яких такі кошти обліковуються на рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість".

Повідомила, що для врахування в СЕА ПДВ суми ПДВ, яка по декларації за грудень 2016 року сплачена з поточного рахунка платника згідно з пунктом 60 Кодексу подається заява разом із копіями платіжних доручень, завірених банком.

Після збільшення реєстраційної суми у СЕА ПДВ на підставі заяви, відповідно до пункту 60 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідних положень" Кодексу платником подається заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Додаток 4).

Також повідомила, що у рамках адміністрування податку на додану вартість в електронному сервісі "Електронний кабінет платника" (оновлена версія) платники мають право: отримати в режимі он-лайн дані реєстру платників ПДВ; надіслати в електронному вигляді заявку на реєстрацію платником ПДВ, запит для отримання витягу з реєстру платників ПДВ; переглянути дані про стан розрахунків з бюджетом; зареєструвати податкові накладні та/або розрахунок коригування в ЄРПН; користуватися сервісами системи "Електронного адміністрування ПДВ" (переглянути проведені операції в системі СЕА та отримати інформацію рух коштів на електронному рахунку).

07 листопада 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь" повторно звернулось до Державної фіскальної служби України із заявою, в якій просило збільшити реєстраційний ліміт в сумі 307221,00 грн, що мала спрямовуватись на спеціальний рахунок згідно із податковою звітністю з ПДВ за грудень 2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав вітчизняного сільськогосподарського виробника" від 23 березня 2017 року №1988-VIII.

За таких обставин товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь" звернулось до суду з даним позовом.

У зв'язку з цим варто зазначити наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Вирішуючи даний спір в межах заявлених позовних вимог, згідно заяви про зміну предмету позову, суд звертає увагу на те, що позивач, не погоджуючись з діями відповідачів - ОСОБА_4 управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області та Вижницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернівецькій області - щодо не підготовки висновку про повернення на свою користь надміру сплачених сум з податку на додану вартість у розмірі 307221,00 грн та не поданні його для виконання до ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби у Чернівецькій області, просить суд зобов'язати указаних контролюючих органів підготувати висновок про повернення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" надміру сплачених сум з податку на додану вартість у розмірі 307221,00 грн та подати його для виконання до ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби у Чернівецькій області. При цьому, обґрунтовуючи такі вимоги, позивач посилається на положення статті 43 Податкового кодексу України та норми Порядку №1146.

Так, згідно пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до пунктів 43.3 - 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Пунктами 4, 5 №1146 передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, до якого такі кошти були зараховані. Повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.

Отже, як статтею 43 Податкового кодексу України, так і Порядком №1146 визначені підстави та порядок повернення надміру зарахованих коштів до бюджету й таке повернення здійснюється на підставі відповідної заяви платника податку.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, зокрема платіжних доручень №533, 534, 535,536 від 12 січня 2017 року, та визнавалось її учасниками в судовому засіданні, кошти в розмірі 307221,00 грн не зараховувались до Державного бюджету України, а були перераховані на підставі платіжних доручень позивача на його ж електронний рахунок, відкритий в органі казначейства.

До того ж, як вбачається з обставин справи, позивач не подавав відповідно до наведених норм до ОСОБА_4 управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області та Вижницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернівецькій області заяву про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з ПДВ.

За таких обставин та враховуючи, що надходження коштів платника податку на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ не є доходом державного бюджету і автоматично не зараховується до нього, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" , пред'явлених до ОСОБА_4 управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області та Вижницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернівецькій області про визнання неправомірними їх дій щодо не підготовки висновку про повернення на свою користь надміру сплачених сум з податку на додану вартість у розмірі 307221,00 грн та не поданні його для виконання до ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби у Чернівецькій області, зобов'язання указаних відповідачів підготувати висновок про повернення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" надміру сплачених сум з податку на додану вартість у розмірі 307221,00 грн та подати його для виконання до ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби у Чернівецькій області.

Щодо позовних вимог, пред'явлених до Державної фіскальної служби України, то суд звертає увагу на те, що позивач згідно заяви про зміну предмету позову усупереч наведеним вище процесуальним вимогам не зазначає, з якими саме рішеннями, діями чи бездіяльністю названого суб'єкта владних повноважень він не погоджується та, відповідно, просить суд визнати такі протиправними.

Вимога ж позивача зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційний ліміт на суму 307221,00 грн для повернення коштів товариству з обмеженою відповідальністю "Промінь" (код ЄДРПОУ 21435736) згідно поданої заяви про повернення суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (д4) не може бути задоволена, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, реєстраційний ліміт на зазначену суму було збільшено товариству з обмеженою відповідальністю "Промінь" на дату зарахування коштів на електронний рахунок 12 січня 2017 року, відкритий в Державній казначейській службі України та в той же день платником використано при реєстрації виписаних податкових накладних на контрагентів товариство з обмеженою відповідальністю "Рентком" (429166,70 грн) та "Тегра Україна ЛТД" (482766,20 грн).

Водночас, з огляду на суть спірних відносин та вимогу, пред'явлену до Державної фіскальної служби України, варто зазначити таке.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Платникам - сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, додатково відкриваються:

а) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу);

б) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу;

в) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов'язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Згідно пункту 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (еПопРах).

Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (еПопРах) не призведе до формування від'ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу (еНакл).

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, має право надсилати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:

реєстри - для перерахування податку до бюджету в разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій;

коригуючі реєстри - для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.

Відповідно до пункту 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок №569) рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Відповідно до пункту 20 Порядку №569 для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.

Згідно пункту 21 Порядку №569 якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Реєстрі, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді.

Сума податку, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, зменшується на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року або на поточний рахунок платника на дату її подання, шляхом зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (? ПопРах). Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (? ПопРах) не призведе до формування від'ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку (? Накл).

Для відповідного перерахування коштів ДФС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п'яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов'язань, здійснює відповідне перерахування.

Якщо протягом десяти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов'язань, відповідне перерахування не здійснилося, сума, на яку зменшено загальну суму поповнення електронного рахунка (? ПопРах) відповідно до першого речення абзацу третього цього пункту, підлягає сторнуванню.

Отже, повернення коштів здійснюється лише з основного електронного рахунка за заявою Додаток 4 (Д4) до декларації з податку на додану вартість з дотриманням вищезазначених умов.

Судом встановлено, що контролюючими органами в межах даних відносин неодноразово проводилась бесіда із позивачем щодо умов повернення зарахованих коштів у розмірі 307221, 00 грн з електронного рахунка 3751... на рахунок 2600...... Також надавались роз'яснення щодо механізму повернення коштів при поданні заяви (додаток 4) по декларації з податку на додану вартість, в тому числі листом ГУ ДФС у Чернівецькій області від 19 січня 2018 року.

Проте, товариством з обмеженою відповідальністю "Промінь" до декларації з податку на додану вартість (за грудень 2017 року) Додаток №4 не подався.

В ході судового розгляду справи відповідачами також неодноразово було роз'яснено позивачу порядок вирішення спірного питання, що врегульовано статтею 200-1 Податкового кодексу України та Порядком №569, зокрема, шляхом звернення до контролюючого органу із Додатком №4 по декларації з ПДВ. Однак, позивач з цим не погоджувався та просив суд задовольнити даний позов саме у спосіб, визначений у заяві про зміну предмету позову.

При цьому щодо тверджень позивача про подання у січні 2017 року Додатку №4, то ДФС з цього приводу було надано обґрунтовану відповідь із роз'ясненням шляхів повернення на поточний рахунок зайво внесених коштів на електронний рахунок позивача. Водночас у зв'язку із недотриманням низки умов, визначених Податковим кодексом України та Порядком №569, вимоги позивач задоволенні не були.

З огляду на надані позивачем доводи, суд звертає увагу на те, що позивачем згідно заявлених вимог не оскаржуються дії ДФС щодо не складення й не направлення органу казначейства реєстру платників податку відповідно до Порядку №569 у зв'язку із поданням у січні 2017 року Додатку №4.

Відтак, враховуючи наведені вище норми матеріального права та встановлені обставини справи, а також беручи до уваги, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову у спосіб, обраний позивачем згідно заяви про зміну предмету позову.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідачі як суб'єкти владних повноважень довели правомірність оскаржуваних дій. Натомість доводи позивача, з огляду на вище викладене, є безпідставними та не свідчать про обґрунтованість позову.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Чернівецький окружний адміністративний суд до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 квітня 2018 року.

Суддя О.П. Лелюк