Номер провадження: 22-ц/785/4412/18
Номер справи місцевого суду: 523/6765/16-ц
Головуючий у першій інстанції Бабаков В. П.
Доповідач Громік Р. Д.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.03.2018 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Черевка П.М., Драгомерецького М.М.,
за участю секретаря - Тьосової Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Пегас-СК на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2017 року у цивільній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Пегас-СК до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Технопрофіт про стягнення заборгованості по договору поставки, -
встановила:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору поставки. В подальшому судом залучено в якості співвідповідача ТОВ Технопрофіт .
Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.12.2015 року між позивачем та відповідачем ТОВ Технопрофіт укладено договір поставки № ПП-001. Згідно якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу ТОВ Технопрофіт товари, а відповідач ТОВ Технопрофіт зобов'язався оплачувати поставку вказаних товарів. В забезпечення виконання вказаного договору поставки між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 04.12.2015 року укладено договір поруки, згідно якого відповідач ОСОБА_2 зобов'язався солідарно з ТОВ Технопрофіт відповідати за невиконання вказаного договору поставки перед позивачем. Станом на 25.04.2016 року відповідач ТОВ Технопрпофіт не виконує умови договору поставки та заборгованість перед позивачем складає 1003836 грн. 58 коп. Вказану суму позивач просить стягнути з поручителя відповідача ОСОБА_2
Представник позивача позов підтримав наполягав на його задоволенні, суду пояснив, що суму боргу позивач хоче стягнути саме з поручителя а не з боржника.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, суду пояснив, що в договорі поставки чітко не визначені такі істотні умови господарського договору як строк його дії та ціна договору, тому відповідно до ч.8 ст. 181 Господарського Кодексу України такий договір вважається неукладеним (таким що не відбувся), а тому забезпеченню не підлягає. Крім того позивач не надав суду первинних документів, а саме товарно-транспортних накладних, а тому не відомо чи здійснювалася взагалі поставка за цим договором. Також відповідач зазначає про те, що несплата за договором поставки відбулася вже 11.01.2016 року у розмірі 591228 грн. 65 коп., однак позивач не пред'явив вимог до поручителя, а пред'явив вимоги лише коли заборгованість збільшилася до 1003836 грн. 58 коп. в квітні 2016 року. Таким чином, позивач своїми діями збільшив обсяг відповідальності поручителя за договором поставки, а згідно до ч.1 ст. 559 ЦК України вказані дії позивача по збільшенню обсягу відповідальності поручителя є підставою для визнання договору поруки припиненим. Припинення поруки за вказаною нормою призюмується, а тому не обов'язково звертатися до суду з позовом про визнання поруки припиненою.
Представник відповідача ТОВ Технопрофіт в судове засідання не з'явився, причини неявки не відомі, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2017 року позов залишено без задоволення.
На вказане рішення суду ТОВ Пегас-СК подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.
04.12.2015 року між позивачем та відповідачем ТОВ Технопрофіт укладено договір поставки № ПП-001, відповідно до якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу ТОВ Технопрофіт товари, а відповідач ТОВ Технопрофіт зобов'язався оплачувати поставку вказаних товарів.
В забезпечення виконання вказаного договору поставки між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 04.12.2015 року укладено договір поруки, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 зобов'язався солідарно з ТОВ Технопрофіт відповідати за невиконання вказаного договору поставки перед позивачем.
Згідно до розрахунку позивача, станом на 25.04.2016 року, відповідач ТОВ Технопрпофіт не виконує умови договору поставки та заборгованість перед позивачем складає 1003836 грн. 58 коп.
Судом першої інстанції також вірно встановлено, що в договорі поставки чітко не визначені такі істотні умови господарського договору як строк його дії та ціна договору, тому відповідно до ч.8 ст. 181 Господарського Кодексу України такий договір вважається неукладеним (таким що не відбувся), а тому забезпеченню не підлягає.
Крім того позивач не надав суду первинних документів, а саме товарно-транспортних накладних, а тому не відомо чи здійснювалася взагалі поставка за цим договором.
Також з матеріалів справи вбачається, що несплата за договором поставки відбулася вже 11.01.2016 року у розмірі 591228 грн. 65 коп., однак позивач не пред'явив вимог до поручителя, а пред'явив вимоги лише коли заборгованість збільшилася до 1003836 грн. 58 коп. в квітні 2006 року.
Таким чином, позивач своїми діями щодо не повідомлення завчасно поручителя збільшив обсяг відповідальності поручителя за договором поставки, а згідно до ч.1 ст. 559 ЦК України вказані дії позивача по збільшенню обсягу відповідальності поручителя є підставою для визнання договору поруки припиненим.
Припинення поруки за вказаною нормою презумується, а тому не обов'язково звертатися до суду з позовом про визнання поруки припиненою.
За таких обставин суд першої інстанції вірно вважав вимоги позивача до відповідача ОСОБА_2 безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а тому позов суд першої інстанції вірно залишив без задоволення, а вимог до відповідача ТОВ Технопрофіт позивачем не заявлено.
28.03.2018 року (у день проведення судового засідання) представником ТОВ Пегас-СК Клименко Е.Н. до канцелярії апеляційного суду Одеської області подано клопотання про надання копій технічних записів судового процесу, які відбулись у Суворовському районному суді м. Одеси у вказаній справі 23.06.2016 року та 22.02.2017 року, а також надати можливість ознайомитись з матеріалами справи, зробити з них копії, надати копії ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 18.05.2016 року, ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 23.06.2016 року та повний текст рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22.02.2017 року, у зв'язку з цим представником скаржника заявлено клопотання про відкладення судового засідання.
Вказане клопотання підтримано представником скаржника і у судовому засіданні, а також заявлено ще ряд клопотань: надання можливості для подачі нових доказів щодо перевезень, відновити строки для подачі доповнень до апеляційної скарги. Вказані клопотання представник скаржника обґрунтовує тим, що він не міг зробити раніше, так як скаржник (клієнт) тільки зараз звернувся для представництва у суді апеляційної інстанції. Неодноразово представником скаржника протягом судового засідання заявлялись клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи.
Колегія суддів частково задовольнила клопотання представника скаржника, оголосила перерву у справі для ознайомлення Кліменка Е.Н. з матеріалами справи.
При цьому колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.
Відповідно до договору про надання правової допомоги №б/н від 01.03.2015 року між адвокатом Клименко Едуардом Наумовичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, видане на підставі рішення Київської обласної КДКА від 30.03.2000 року) та ТОВ Пегас-СК в особі директора Головко С.Л. укладено вказаний договір (а.с. 55-56).
Представник скаржника Клименка Е.Н. приймав участь у суді першої інстанції, отримав ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18.05.2016 року про відкриття провадження у справі , повідомлення про слухання справи на 23.06.2016 року (а.с. 67), приймав участь у судовому засіданні 23.06.2016 року (а.с.75), у судовому засіданні 21.11.2016 року (а.с. 92-93).
Також представником скаржника Клименко Е.Н. під час судового засідання у суді апеляційної інстанції заявлено, що він не знав про залучення у якості співвідповідача ТОВ Технопрофіт . Однак вказане спростовується матеріалами справи, а саме журналом судового засідання від 23.06.2016 року, з якого вбачається, що о 11:48:24 год було заявлено клопотання ОСОБА_2 про залучення співвідповідача ТОВ Технопрофіт , а о 11:49:16 год представник позивача Клименко Е.Н. не заперечував про таке залучення (а.с. 77-76). Зауваження на вказаний журнал судового засідання, у відповідності до норм ст. 199 ЦПК України (у редакції, яка діяла на момент розгляду справи), представник скаржника не робив.
Відповідно до довіреності від 15.02.2017 року інтереси ТОВ Пегас-СК уповноважено представляти Мукумову Р.У. (а.с.110), який приймав участь у судовому засіданні від 22.02.2017 року (а.с. 111-114), ніякі клопотання у справі не заявляв. Повний текст рішення вказаним представником скаржника отримано 06.03.2017 року, про що свідчить розписка Мукумова Р.У. на довідковому листі обкладинки цивільної справи.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що представник скаржника Клименко Е.Н. нехтує своїми обов'язками як представника ТОВ Пегас-СК , заявляє численні клопотання, які є завідомо необґрунтованими та невмотивованими, направленні на затягування розгляду справи.
Цивільно-процесульне законодавство направлено на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. З метою забезпечення завдань цивільного судочинства законодавцем було впроваджено ряд статей, які покликані для того, аби сторони у справі належно виконували свої права та обов'язки, зловживання процесуальними правами не допускається.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами закріплено у статті 44 ЦПК України, відповідно до частини 1-3 якої:
1. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що представник скаржника зловживає своїми процесуальними правами шляхом подання клопотань для вирішення питання, яке вже вирішено судом, заявлення завідомо безпідставних клопотань, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, він мав можливість, однак не скористався цими своїми правами в суді першої інстанції.
Крім того колегія суддів зазначає, що скаржник, як ініціатор розгляду і позовної заяви, і апеляційної скарги, повинен проявляти процесуальну зацікавленість рухом своєї справи і мав також можливість ознайомитись з повним текстом оскаржуваного судового рішення через мережу-Інтернет, а саме з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї позовної заяви та апеляційної скарги.
Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують зазначені вище висновки суду першої інстанції і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
постановила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Пегас-СК залишити без задоволення.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2017 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
П.М. Черевко
Повне судове рішення складено 10.04.2018 року.
Суддя Р.Д. Громік
Суд | Апеляційний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2018 |
Оприлюднено | 17.04.2018 |
Номер документу | 73287874 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Одеської області
Громік Р. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні