Ухвала

від 11.04.2018 по справі 564/704/18

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа № 564/704/18

11 квітня 2018 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Левчук В.В.

розглянувши позовну заяву розглянувши позовну заяву Релігійної громади Української православної церкви Свято-Миколаївської парафії Сарненської єпархії с.Ставок Костопільського району Рівненської області (с.Ставок Костопільського району Рівненської області) до ОСОБА_1 (с.Ставок Костопільського району Рівненської області, вул.А.Фінчука 13) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Релігійна громада Української православної церкви Свято-Миколаївської парафії Сарненської єпархії с.Ставок Костопільського району Рівненської області, звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Відповідно до ч.4 ст.177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", станом на 01.01.2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем, становить 1762 грн.

Позивачем до позовної заяви докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку не подано.

Водночас, разом із позовною заявою, позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Клопотання обґрунтоване тим, що позивач є неприбутковою організацією, і у зв'язку із цим відсутні кошти на сплату судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.136 Цивільного процесуального кодексу України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пільги щодо сплати судового збору, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, визначені ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Неприбуткові, релігійні чи громадські організації у зазначеному переліку відсутні.

Таким чином, наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору підлягає доведенню на загальних підставах.

Аналіз такого нормативного врегулювання дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

При цьому, особа, яка звертається до суду з таким клопотанням, має враховувати, що обставини на які вона вказує в обґрунтування підстав для звільнення від сплати судового збору повинні носити постійний характер.

Проте, скаржник не надав жодних доказів свого майнового стану. Так, перебування юридичної особи у статусі неприбуткової організації, не свідчить про відсутність у неї грошових коштів достатніх для сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.

Водночас, позивачем до клопотання не долучено жодного доказу на підтвердження фактів, на які він посилається як на підставу звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору належить відмовити.

Таким чином, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку.

Вказаний недолік необхідно усунути та надати суду докази сплати судового збору в належному розмірі та порядку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява Релігійної громади Української православної церкви Свято-Миколаївської парафії Сарненської єпархії с.Ставок Костопільського району Рівненської області до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням залишається без руху для виправлення недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Релігійної громади Української православної церкви Свято-Миколаївської парафії Сарненської єпархії с.Ставок Костопільського району Рівненської області про звільнення від сплати судового залишити без задоволення.

Позовну заяву Релігійної громади Української православної церкви Свято-Миколаївської парафії Сарненської єпархії с.Ставок Костопільського району Рівненської області до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків - 10 /десять/ днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_2