Рішення

від 02.04.2018 по справі 710/811/17

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/811/17

Провадження № 2/710/70/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2018 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участі секретаря судового засідання - Бараненко А.В.,

прокурора - Варяниці Р.О.,

відповідача - ОСОБА_1,

представника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу

за позовом Смілянської місцевої прокуратури

до ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: фермерське господарство Прогрес , Водянська сільська рада,

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

04.08.2017 прокурор звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати незаконними і скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду від 16.01.2014 №ЧК 7125782000:03/001/00001855, визнати недійсним договір оренди землі від 16.01.2014 б/н з кадастровим номером 7125782000:03:001:0084 площею 20 га. та скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 27.03.2014, номер запису про інше речове право 5152615, індексний номер 12007811), скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (договір суборенди від 31.10.2014, серія та номер: б/н від 17.11.2014, номер запису про інше речове право 7720380, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 17265829).

Позов прокурор мотивує тим, що наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 16.01.2014 № ЧК/7125782000:03/001/00001855 ОСОБА_3 затверджено документацію із землеустрою та надано в оренду строком на 10 років земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7125782000:03:001:0084, площею 20 га, сільськогосподарські угіддя - сіножаті, для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Водянської сільської ради Шполянського району Черкаської області. У заяві вказано, що до неї додано обґрунтування ОСОБА_3 розміру земельної ділянки, проте у матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельної такі обґрунтування відсутні, також ОСОБА_3 не обґрунтував розмір вищевказаної земельної ділянки з урахуванням можливості її обробітку, не зазначив перспективи діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. За таких підстав, наказ Головного управління Держземагенства у Черкаській області щодо передачі в оренду громадянину ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки необхідно визнати незаконним як такий, що виданий в порушення ст. 7 Закону України Про фермерське господарство . На підставі зазначеного наказу, між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та громадянином ОСОБА_3 16.01.2014 укладено договір оренди земельної ділянки в адміністративних межах Водянської сільської ради Шполянського району загальною площею 20 га з кадастровим номером 7125782000:03:001:0084 (право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 27.03.2014 номер запису про інше речове право 5152615, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 12007811). У свою чергу ОСОБА_3, уклавши договір оренди земельної ділянки, не створив фермерське господарство, а через певний час передав отриману в оренду землю в суборенду фермерському господарству Прогрес . Виявивши бажання отримати в оренду земельну ділянку для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 будь-якого документа про наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, не надав, лише зазначив в заяві, що має відповідну освіту, здобуту в аграрному навчальному закладі. Тобто ОСОБА_3 отримав земельну ділянку як громадянин, в подальшому передавши її фермерському господарству, з метою обходу участі в земельних торгах. Також технічна документація із нормативно-грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 7125782000:03:001:0084 в адміністративних межах Водянської сільської ради Шполянського району не затверджувалася. Таким чином, при укладенні договору оренди порушені вимоги ст.ст. 13, 23 Закону України Про оцінку земель , оскільки технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не розроблена та не затверджена до цього часу, що є підставою для визнання договору недійсним згідно з положеннями ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України та ст. 15 Закону України Про оренду землі . Натомість, пунктом 5 Договору оренди землі передбачено, що нормативно-грошова оцінка земельних ділянок підлягає проведенню на замовлення та за рахунок орендаря у річний строк з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки із поданням орендарем у встановленому порядку впродовж цього ж строку технічної документації грошової оцінки земельної ділянки на розгляд та затвердження відповідному органу місцевого самоврядування та укладанням угоди про внесення змін до договору оренди в частині нормативної грошової оцінки. Пунктом 31 передбачені обов'язки орендаря, щодо зобов'язання у місячний термін з дати укладання договору оренди земельної ділянки звернутися до відповідного органу за реєстрацією права оренди в порядку, встановленому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Проте, ОСОБА_3 право оренди зареєстровано лише в листопаді 2014 року через 10 місяців з моменту підписання договору (16.01.2014). Вказані дії Держземагенства у Черкаській області є незаконними, і однозначно тягнуть за собою визнання договору оренди недійсним та скасування наказу про затвердження документації із землеустрою.

Також, зі змісту оскаржуваного договору оренди землі та довідок форми - 6 ЗЕМ, орендована ОСОБА_3 земельна ділянка відноситься до сінокосів, тобто систематично використовувалась для сінокосіння. Отже, на момент надання спірних дозволів та укладення договору оренди зазначених земельних ділянок було встановлено їх вид цільового використання, визначений ст. 34 ЗК України для сінокосіння та випасання худоби. Натомість ведення фермерського господарства відповідно до ст. 31 та ст. 20 ЗК України є іншим, окремим видом цільового використання землі. Згідно з актом обстеження земельної ділянки, складеним комісією у складі працівників Водянської сільської ради від 15.06.2017, вказана земельна розорана та засаджена рослинними культурами. Згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства складеним державним реєстратором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель від 30.03.2017, в діях ОСОБА_3 вбачається відхилення від проекту землеустрою. Земля, надана ОСОБА_3 не для сінокосіння, як того вимагає закон, а для ведення фермерського господарства, тобто відбулася зміна цільового виду використання землі, фактично спірними наказами та договором оренди поєднано два види використання землі - для сінокосіння та ведення фермерського господарства. Однак, жодного рішення уповноваженим органом щодо зміни виду використання спірної земельної ділянки не приймалось та відповідна землевпорядна документація не розроблялась.

У судове засідання прокурор з'явився, позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що на підставі та у відповідності ст.7 вищевказаного Закону України Про фермерське господарство відповідачем було надано до Головного управління Держземагенства у Черкаській області заяву з проханням надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду з зазначенням розміру і місця розташування від 19.09.2013, обґрунтування розмірів земельної ділянки, копію паспорта, який підтверджує, що відповідач є громадянином України, який досягнув 18-ного віку, та має право на створення фермерського господарства, копію ідентифікаційного коду, викопійовку бажаного місця розташування земельної ділянки, довідку сільської ради про існуючий стан земельної ділянки, копію диплому №115386 про сільськогосподарську освіту, спеціальність Систематизація сільськогосподарського виробництва , копію трудової книжки з підтвердження досвіду роботи в сфері сільського господарства - з 10.07.2008 відповідач працює на посаді директора сільськогосподарського приватного орендного підприємства Лебедин , основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. В наведеній заяві відповідачем було обґрунтовано необхідність одержання земельної ділянки в зазначених розмірах для створення фермерського господарства. Розміри ділянки було визначено з урахуванням перспектив діяльності майбутнього фермерського господарства. Окремого ж письмового викладення конкретних перспектив фермерського господарства закон від заявника не вимагає. На момент подачі заяви до Головного управління Держземагенства у Черкаській області з метою отримання в оренду земельної ділянки для фермерського господарства, досвід роботи відповідача в сільському господарстві був 16 років. Тому, наказ Головного управління Держземагенства у Черкаській області про передачу в оренду ОСОБА_3 вищевказаної земельної ділянки виданий з дотриманням норм ст. 123, 124, 134 ЗК України та Закону України Про фермерське господарство а, аргументи позивача є безпідставними.

На підставі зазначеного наказу, між відповідачем та Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області 16.01.2014 було укладено договір оренди земельної ділянки в адміністративних межах Водянської сільської ради Шполянського району загальною площею 20 га, з кадастровим номером: 7125782000:03:001:0084. Даний договір, у відповідності до чинного законодавства було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.03.2014. Земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідно до пункту 30 договору оренди землі - орендар має право передавати в суборенду земельну ділянку або її частину без зміни цільового призначення, за погодженням з орендодавцем - тому, було прийнято рішення передати дану земельну ділянку у суборенду фермерському господарству ПРОГРЕС , одним із засновників якого є відповідач, для ведення фермерського господарства. На підставі погодження №440/0300-14СГ від 28.07.2014, що надане Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області у відповідності до ст.ст. 93, 122 ЗК України, ст. 8 Закону України Про оренду землі , ОСОБА_3 уклав договір суборенди землі від 31.10.2014, яким фермерському господарству ПРОГРЕС було передано в суборенду земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7125782000:03:001:0084 площею 20 га., що розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Водянської сільської ради Шполянського району Черкаської області. Договір, у відповідності до чинного законодавства, було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 17.11.2014. Таким чином, передача орендованої земельної ділянки в суборенду не суперечить законодавству України та договору оренди від 16.01.2014.

Відповідно до п. 5 Договору оренди землі суми орендної плати, що вноситься згідно цього договору, здійснюється за даними про середній розмір нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Черкаській області. Орендна плата за договором оренди становить 4,5 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. За період суборенди, з 2014 рік по 2017 рік, ФГ ПРОГРЕС (як суборендар) сплатило орендну плату за земельну ділянку, суми формувалися виходячи з нормативної грошової оцінки орної землі (ріллі) Водянської сільської ради, в розмірі: за 2014 рік - 23905,80 грн., за 2015 рік - 29858,40 грн., за 2016 рік-35521,20 грн., за 2017 рік-40273,01 грн., загальна сума 129558,14 грн. Нормативна грошова оцінка сінокосів значно менша ніж ріллі. Тобто, якби розрахунки проводились відповідно з прив'язкою до оцінки грн./га. сінокосів, орендна плата за відповідні роки була б наступною: за 2014 рік - 3337,94 грн., за 2015 рік - 4005,52 грн., за 2016 рік -4806,63 грн., за 2017 рік - 5767,96 грн., загальна сума 17918,05 грн. Таким чином сплачена сума орендної плати за дану земельну ділянку орної землі на 111640,05 грн. більша ніж сума орендної плати за сінокоси. ФГ ПРОГРЕС сплачує орендну плату у відповідності до договору оренди землі та Наказу 00:03:001/00001855 де цільове призначення вказано - для ведення фермерського господарства, класифікація угідь згідно з формую №6-зем - селянські фермерські господарства. Заборгованості по сплаті орендної плати за землю ФГ ПРОГРЕС не має.

Згідно технічної документації відповідачу була передана в оренду земельна ділянка зі встановленим видом цільового використання, що передбачено статтею 31 ЗК України - землі фермерського господарства - код KB ЦПЗ - секція А, підрозділ - 01.02, а не для сінокосів і випасання худоби - код KB ЦГТЗ - секція А, підрозділ 01.08. Тому дана земельна ділянка використовується за цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства та припис від 19.07.2017, реєстраційний №115-ДК/0045Пр/0301/-17 про перевірку стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності щодо стану землі яка оспорюється, відповідач вважає таким, що не відповідає технічній документації землі та помилково визначає функціональне призначення - сіножаті, а не для ведення фермерського господарства. Орендар не порушує умов договору оренди, використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, вчасно та в повному обсязі сплачує орендну плату за дану земельну ділянку, жодної екологічної шкоди діяльність орендаря ділянці не завдає, ділянка не забруднена та не забур'янена, тому підстав для розірвання договору оренди від 16.01.2014 з ініціативи орендодавця немає. Крім того, строк позовної давності щодо визнання наказу та договору оренди недійсними давно минув.

На підставі наведених доказів відповідач вважає, що права держави жодним чином не порушені, а тому позов не належить до задоволення.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що 20.09.2013 до Головного управління Держземагентства у Черкаській області звернувся ОСОБА_1 з клопотанням по надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду Водянської сільської ради ЦІполянського району орієнтовною площею 20,00 га. До клопотання було додані всі необхідні документи, що визначені чинним на той момент законодавством, серед яких копія диплому про наявність відповідної освіти та документи, що підтверджують наявність досвіду роботи в сільському господарстві. Проаналізувавши подані документи Головне управління наказом №ЧК/7125 782000:03:001/00001014 від 25.09.2013 надало ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою на запитувану земельну ділянку. Чинним законодавством було передбачено, що фізичні особи мають право отримувати земельні ділянки для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів.

На виконання наказу від 25.09.2013 ОСОБА_1 розробив документацію та 19.12.2013 подав її на затвердження до Головного управління. Відповідно до частини 13 статті 123 Кодексу визначено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. За результатами розгляду розробленої документації було встановлено, що вона відповідає вимогам статті 50 Закону України Про землеустрій тому 16.01.2014 Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області було затверджено розроблений проект землеустрою та передано в користування земельну ділянку. Тому під час винесення Головним управлінням наказу про передачу земельної ділянки в оренду та укладення договору оренду з громадянином ОСОБА_3 було дотримано всіх приписів чинного, на той час, законодавства.

Посилання позивача про відсутність в проекті землеустрою обґрунтування, як на підставу для скасування договорів оренди є безпідставною так як статтею 50 Закону України Про землеустрій визначений перелік документів які містить проект землеустрою. В даному переліку відсутній такий документ, як обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. Тому стверджувати, що відсутність даного документу в проектах землеустрою означає їх відсутність та не дослідження Головним управлінням даного питання взагалі є безпідставним.

Пунктом 30 договору оренди від 16.01.2014, укладеного між Головним управлінням то ОСОБА_1, передбачено право орендаря передавати земельну ділянку в суборенду за згодою орендодавця. Для реалізації свого права орендаря, які йому надані як законом так і договором, ОСОБА_3 звернувся до Головного управління за дозволом на передачу земельної ділянки в суборенду. Головне управління листом від 28.07.2014 №440/0/300- 14-СГ повідомило ОСОБА_3, що не заперечує з приводу передачі земельної ділянки в суборенду.

Стосовно порушення статті 8 Закону України Про фермерське господарство та не створення юридичної особи як на підставу для скасування наказу та договору оренди відповідач повідомляє, що ні даною статтею, ні іншим нормативним документом не визначено строк, в межах якого така юридична особа підлягає створенню. Крім того, прокуратурою не було досліджено питання щодо створення ОСОБА_3 юридичної особи. Тому, посилання на не створення юридичної особи, як на підставу для скасування наказу та договору оренди, є безпідставним.

Посилання на передачу земельної ділянки в суборенду, як на порушення та як на підставу для скасування договору оренди, також, є безпідставним з огляду на те, що частиною 1 статті 774 ЦК України визначено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, з приводу незаконної зміни цільового призначення земельної ділянки з видом угідь пасовище повідомляю наступне. Стосовно категорії земельної ділянки то вона залишається незмінною - землі сільськогосподарського призначення. Проте для того щоб змінити цільове призначення воно повинно бути визначено рішенням про затвердження проекту відведення земельної ділянки вповноваженим на те органом та зазначено в Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка, стосовно якої звернувся ОСОБА_3, не мала визначеного цільового призначення земельної ділянки тому і про зміну цільового призначення вказувати недоречно. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Також, статтею 203 вищевказаного кодексу визначені вимоги, яким повинен відповідати правочин . Проте, позов не містить посилання яким саме вимогам не відповідає оскаржуваний правочин. Також, прокуратурою було порушено строки для звернення з даним позовом до суду з огляду на наступне. Договір оренди, який оскаржується, був зареєстрований 27.03.2014. Позов поданий в інтересах держави. Тобто держава, про наявність договору, дізналась 27.03.2014 і строк на його оскарження закінчився 27.03.2017. Позовна заява, подана лише у серпні місяці 2017. Згідно статті 214 ЦПК України, під час винесення рішення суд вирішує питання, зокрема, чи є інші фактичні дані (пропущений строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. В позовній заяві жодним чином обґрунтовується поважність пропуску даних строків та не ставиться питання щодо поновлення строку на оскарження.

14.02.2018 прокурор надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що в порушення вимог ст. 7 Закону України Про фермерське господарство ОСОБА_3 не обґрунтував розмір спірної земельної ділянки з урахуванням можливості її обробітку та не зазначив при цьому самі перспективи діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. Тобто, майбутній фермер для отримання земельної ділянки великої площі не довів, що новостворене фермерське господарство матиме змогу самостійно, силою та працею членів фермерського господарства, обробляти отриманні у користування землі, чи має він власну техніку для обробітку землі, ресурси для залучення найманих працівників чи оренди сільськогосподарської техніки тощо. Розглядаючи заяву ОСОБА_3 про надання йому вищевказаної земельної ділянки, Головне управління не провело належну перевірку та не пересвідчилося в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду, виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках. За таких підстав, наказ Головного управління щодо передачі в оренду ОСОБА_3 вищевказаної земельної ділянки необхідно визнати незаконним як такий, що виданий в порушення ст. 7 Закону України Про фермерське господарство . ОСОБА_3 отримав земельну ділянку як громадянин в подальшому передавши її фермерському господарству з основною метою - обхід участі в земельних торгах. Наявний: різний правовий режим надання та використання земель для ведення фермерського господарства та сіножатей. Ведення фермерського господарства, тобто виробництво товарної сільськогосподарської продукції, є іншою діяльністю, відмінною від випасання громадянами худоби та сінокосіння, й не передбачає здійснення такої діяльності. Для кожного із зазначених видів діяльності надається земля відповідного цільового призначення. Землі за цільовим призначенням - для сінокосіння та випасання худоби не можуть надаватись громадянам для ведення фермерського господарства. Зі змісту оскаржуваного договору оренди землі (пункт 2 об'єкт оренди ) та довідок форми - 6 ЗЕМ, орендована ОСОБА_3 земельна ділянка відноситься до сінокосів, тобто систематично використовувалась для сінокосіння. На момент надання спірних дозволів та укладення договору оренди зазначених земельних ділянок було встановлено їх вид цільового використання, передбачений ст. 34 ЗК України, - для сінокосіння та випасання худоби. Земля надана ОСОБА_3 не для сінокосіння, як того вимагає закон, а для ведення фермерського господарства, тобто відбулася зміна цільового виду використання землі, фактично спірними наказами та договором оренди поєднано два види використання землі - для сінокосіння та ведення фермерського господарства.

Смілянській місцевій прокуратурі про відповідні порушення раніше не було відомо. Рішення про державну реєстрацію договору суборенди було прийнято в листопаді 2014 року. Тобто, вказані порушення виявлені прокуратурою у межах строку загальної позовної давності, передбаченої статтею 257 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим Смілянська місцева прокуратура відразу ж звернулась до суду на захист порушених прав держави.

20.02.2018 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшло заперечення на відповідь на відзив від відповідача ОСОБА_1, в якому він зазначив, що на підставі та у відповідності до ст.7 Закону України Про фермерське господарство ОСОБА_1 бую надано до Головного управління Держземагенства у Черкаській області обгрунтування розмірів земельної ділянки та копія диплому №115386 про сільськогосподарську освіту, спеціальність автоматизація сільськогосподарського виробництва - що прямо передбачено ст.7 Закону України Про фермерське господарство . ОСОБА_1 було обґрунтовано необхідність одержання земельної ділянки у зазначених розмірах - для створення фермерського господарства. Відповідач ОСОБА_1 мав право передати в суборенду фермерському господарству Прогрес , одним із засновників якого він є, спірну земельну для ведення фермерського господарства. Згідно технічної документації відповідачеві ОСОБА_1 була передана в оренду земельна ділянка з встановленим видом цільового використання, що передбачено статтею 31 ЗК України - землі фермерського господарства - код KB ЦПЗ - секція А, підрозділ - 01.02, а не для сінокосів і випасання худоби - код KB ЦПЗ - секція А, підрозділ 01.08. Згідно з Наказом №ЧК/7125782000:03:001/00001855 - цільове призначення вказано - для ведення фермерського господарства, класифікація угідь згідно з формую №6-зем - селянські фермерські господарства. Тому спірна земельна ділянка використовується за цільовим призначення - для ведення фермерської о господарства. На момент подачі позовної заяви, а це 04.08.2017, було пропущено строки у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

22.02.2017 до Шполяського районного суду Черкаської області надійшло заперечення на відповідь на відзив від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в яких повторно вказав, що обгрунтування не є невід'ємною частиною проекту землеустрою, який затверджений наказом Головного управління від 16.01.2014. Тому обгрунтування в землевпорядній документації відсутнє. Склад проекту землеустрою нормативно визначений, такого документу та відомостей стосовно обґрунтування розмірів земельної ділянки в ньому не передбачено тому говорити, що це є порушення та підстава для скасування є не доречно. Також законодавством не визначено терміну, на протязі якого особа має зареєструвати юридичну особу тому говорити про не створення відразу після укладення договору оренди юридичної особи, як про порушення законодавства не буде відповідати дійсності. Також, прокуратурою не доведено зміну цільового призначення земельної ділянки. Цільового призначення земельної ділянки, до затвердження землевпорядної документації, визначено не було тому зміни цільового призначення також не відбулось. Посилання прокуратури на те, що договір суборенди зареєстрований в листопаді 2014 року не є належним обґрунтуванням щодо дотримання трирічного строку позовної давності, так як предметом спору є визнання незаконним та скасування наказу та визнання недійсним договору оренди землі від 16.01.2014, який зареєстрований 27.03.2014.

Представник ФГ Прогрес в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи був належним чином повідомлений, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.

Представник Водянської сільської ради в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив.

Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає до задоволення.

У суді встановлено, що згідно з наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області №ЧК/7125782000:03:001/00001855 від 16.01.2014 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 20.0000 га в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства в адмінмежах Водянської сільської ради Шполянського району Черкаської області, надано ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 20.0000 га (кадастровий номер земельної ділянки 7125782000:03:001:0084) в оренду терміном на 10 років для ведення фермерського господарства (код КВ ЦПЗ - секція А, підрозділ - 01.02) в адмінмежах Водянської сільської ради Шполянського району Черкаської області за межами населеного пункту, встановлено за згодою сторін, розмір річної орендної плати за користування вказаною земельного ділянкою 4,5 (чотири цілих п'ять десятих) відсотки від її нормативної грошової оцінки (а.с.13).

Відповідно до наказу Головного управління Держземагенства у Черкаській області №ЧК/7125782000:03:001/00001014 від 25.09.2013 Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_1 був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду, розташованої в адмінмежах Водянської сільської ради Шполянського району Черкаської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 20.0000 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (код KB 1 ЦПЗ секція А, підрозділ -01.02) (а.с.14, 69).

16.01.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області як орендодавцем та ОСОБА_1 як орендарем був укладений договір оренди землі, за яким орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, яка знаходиться (розташована) за межами населеного пункту, в адміністративних межах Водянської сільської ради Шполянського району Черкаської області, з кадастровим номером 7125782000:03:001:0084 площею 20,0000 га, сільськогосподарські угіддя - сіножаті. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, вказана в договорі оренди - 531240,00 грн.. Договір оренди укладено терміном на 10 років, та діє до 16.01.2024. Орендна плата вноситеся орендарем у грошовій формі u розмірі 23905,80 грн. на рік (а.с.15-19).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №9071669 від 27.06.2017 договір оренди землі від 16.01.2014, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області як орендодавцем та ОСОБА_1, щодо земельої ділянки площею 20,00 га, строком до 16.01.2024 та був зареєстрований 27.03.2014. 17.11.2014 був зареєстрований договір суборенди між ОСОБА_1 та фермерським господарством Прогрес укладений 31.10.2014 щодо тієї ж земельної ділянки строком до 16.01.2024 (а.с.21-22). Така ж інформація про договір суборенди між ОСОБА_1 та фермерським господарством Прогрес від 31.10.2014 наявна в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №90717918 від 27.06.2017 щодо фермерського господарства Прогрес (а.с.23-24).

Відповідно до повідомлення Шполянської районної ради Черкаської області №02-04/106 від 05.05.2017 до районної ради з метою затвердження на сесії районної ради нормативно грошової оцінки земельної ділянки, розташованої на території Водянської сільської ради, ОСОБА_3 не звертався (а.с.25).

Згідно з повідомленням Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №10-23-0.46-489/90-17 від 04.07.2017 земельна ділянка загальною площею 20 га з кадастровим номером 7125782000:03:001:0004, яка належить ОСОБА_3 на праві користування відповідно до договору оренди землі від 16.01.2014 з функціональним призначенням - сіножаті, використовується для вирощування кукурудзи (а.с.26).

Відповідно до повідомлення Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №10-23-0.32-6177/2-17 від 05.07.2017 між Головним управлінням та ОСОБА_1 не укладались додаткові угоди про внесення змін до договору оренди землі від 16.01.2014 (а.с.27).

Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 15.06.2017 земельна ділянка з кадастровим номером 7125782000:03:001:0084 розорена та засіяна кукурудзою (а.с.28).

Відповідно до повідомлення Шполянського відділення Головного управління ДФС у Черкаській області №3928/23.28 від 27.07.2017 земельна ділянка з кадастровим номером 7125782000:03:001:0084 площею 20 га. використовується ФГ Прогрес . Заборгованості по сплаті орендної плати за землю ФГ Прогрес не виявлено (а.с.29, 74).

Прокурор також надав до суду копію публічної кадастрової карти України, на якій зафіксоване розташування спірної земельної ділянки (а.с.30).

Згідно з заявою ОСОБА_1 до в.о. Начальника Головного управління Держземагенства у Черкаській області ОСОБА_4 від 10.09.2013 ОСОБА_1 просив надати йому дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 20 га в оренду на 25 років в адміністративних межах Водянської сільської ради Шполянського району для ведення фермерського господарства. Як додатки до заяви зазначені: обґрунтування розмірів земельної ділянки, копія паспорта, копія ідентифікаційного номеру, викопійовка бажаного місця розташування земельної ділянки, довідка з державної статистичної звітності про наявність земель, довідка сільської ради про існуючий стан земельної ділянки, копія диплому про сільськогосподарську освіту та копія трудової-книжки (а.с.59).

Відповідно до обґрунтування розмірів земельної ділянки розташованої на території

Водянської сільської ради Шполянського району Черкаської області з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства ОСОБА_1 планував створити фермерське господарство, що займатиметься вирощуванням, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції. Враховуючи, що він маю відповідну освіту, здобуту в аграрному навчальному закладі, досвід роботи, бажання працювати в сільськогосподарській галузі та в перспективі планував залучати для ведення фермерського господарства своїх рідних та найманих працівників, ОСОБА_1 вважав за необхідне використовувати з цією метою земельну ділянку, зазначену у клопотанні (а.с.60).

Згідно з довідкою про правовий статус та кількісну характеристику земельної ділянки, яка намічається для надання для ведення фермерського господарства №2532/1-20 від 02.08.2013, виданою Відділом Держземагенства у Шполянському районі Головного управління Держземагенства у Черкаській області, земельна ділянка, орієнтовною площею 20 га, на яку претендується до відведення для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 за рахунок земель Водянської сільської ради за межами населеного пункту. Станом на 01.07.2013 категорія земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. По складу земель земельна ділянка по складу угідь належить до сінокосів. Земельна ділянка належить до ненаданих земель запасу Водянської сільської ради (а.с.64, 70).

Відповідно до довідки про наявність обмежень та обтяжень на земельну ділянку №5585/1-20 від 03.12.2013, виданої Відділом Держземагенства у Шполянському районі Головного управління Держземагенства у Черкаській області, щодо земельної ділянки площею 20 га, розташованої на території с. Водяне, Шполянського району, Черкаської області, сервітут не встановлений, інших обмежень використання земель не встановлено (а.с.65).

Згідно з дипломом серії Г-ІІ №115386 від 17.07.1978, виданим Українського ордена Трудового Червоного прапора сільськогосподарською академією, ОСОБА_1 в 1978 році закінчив повний курс названої академії за спеціальністю Автоматизація сільськогосподарського виробництва (а.с.66).

Відповідно до трудової книжки серії БТ-1 №3063536 ОСОБА_1 з 10.07.2008 працює на посаді директора СПОП Лебедин (а.с.67-68).

Відповідно до умов відведення земельної ділянки розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки необхідно проводити при дотриманні таких умов: відведення земельної ділянки провести згідно з Земельним кодексом України та діючими нормативно - правовими законодавчими актами (а.с.71).

Згідно з повідомленням про надання погодження Головного управління Дерземагенства у Черкаській області (дата 28.07.2014 №440/0/300-14 СГ) Головне управління не заперечує проти передачі земельної ділянки, яка перебуває в оренді ОСОБА_1 за договором оренди від 16.01.2014 в суборенду (а.с.72, 200).

Відповідно до довідки від 2017 року, виданої фермерським господарством Прогрес орендна плата за земельну ділянку площею 20 га, що знаходиться в межах Водянської сільської ради, була виплачена в таких розмірах: в 2014 році - 23905.80 грн.; в 2015 році - 29858.40 грн.; в 2016 році - 35521,20 грн.; в 2017 році - 40273.01 грн.; загальна сума 129558,14 грн. Ці суми формувались виходячи з нормативно грошової оцінки орної землі Водянської сільської ради, хоча в довідці з Держгеокадастру ця ділянка зазначена як сінокоси. Нормативно грошова оцінка сінокосів значно менша ніж ріллі. Тобто, якби розрахунки проводились відповідно з прив'язкою до оцінки грн./га сінокосів, то орендна плата за відповідні роки була б наступною: в 2014 році - 3337.94 грн.; в 2015 році - 4005.52 грн.; в 2016 році - 4806,63 грн.; в 2017 році - 5767,96 грн.; загальна сума - 17918,05 грн. Виходячи з вищевказаних фактів ФГ Прогрес було додатково перераховано до бюджету Водянської сільської ради суму в розмірі 111640,09 грн. (а.с.73).

Відповідно до довідок про наявність земель №27-28-0.4-586/2-15 від 10.02.2015 (а.с 76), №27-28-0.4-596/2-16 від 10.02.2016 (а.с.77), №27-28-0.4-436/2-17 від 17.02.2017 виданими Відділом Держземагенства у Шполянському районі Головного управління Держземагенства у Черкаській області, ФГ Прогрес має право користування земельною ділянкою площею 20 га, що належить до сінокосів.

Згідно з рішенням Водянської сільської ради Шполняського району Черкаської області №17-2/VII від 19.10.2017 Про погодження договору оренди і зміни цільового використання земельної ділянки Водянська сільська рада вирішила змінити класифікацію земельної ділянки з кадастровим номером 7125782000:03:001:0084 код KB ЦПЗ секція А 01, підрозділ 01.08 Для сінокосіння і випасання худоби на код KB ЦПЗ секція А 01, підрозділ 01.02 для ведення фермерського господарства та підрозділ 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , погодити з ОСОБА_3 договір оренди на земельну ділянку (площа 20,0 га), призначену для ведення фермерського господарства - код КВЦПЗ секція А 01, підрозділ 01.02, кадастровий номер 7125782000:03:001:0084 в оренду, терміном на 10 років з розміром орендної плати 4,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки , як орної землі (а.с.131).

Відповідно до статуту ФГ Прогрес відповідач є засновником фермерського господарства (а.с.170-175).

Відповідно до повідомлення Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №10-23-0.46-489/90-17 від 04.07.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області відповідно до листа Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури від 27.06.2017 проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою з кадастровим номером 7125782000:03:001:0004. За результатами перевірки встановлено, що земельна ділянка загальною площею 20 га з кадастровим номером 7125782000:03:001:0004, яка належить ОСОБА_3 на праві користування відповідно до договору оренди землі від 16.01.2014 з функціональним призначенням - сіножаті, використовується для вирощування кукурудзи. Результати перевірки оформлено актом перевірки від 30.06.2017 № 115- ДК/115/АП/09/01/-17. (а.с.180). Зазначене підтверджується також копією акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки №115- ДК/115/АП/09/01/-17 від 30.06.2017, виданим Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (а.с.181-182).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 7125782000:03:001:0084 цільове призначення - для ведення фермерського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, експлікація земельних угідь - рілля (а.с.201-203).

Своє право на звернення до суду з даним позовом прокурор підтверджує, посилаючись на ст. 14 Конституції України, ст.ст.3, 16 ЦК України та рішення Конституційного Суду України №3-рп99 від 08.04.1999.

Суд вважає, що в прокурора наявні підстави для представництва інтересів держави в суді, а тому він має право на звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 2, 3, 13 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Частинами другою та третьою статті 134 ЗК України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про фермерське господарство (в редакції станом на 29.03.2013) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Згідно з ст. 50 Закону України Про землеустрій (станом на 29.03.2013) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою;

пояснювальну записку;

копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів);

розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

кадастровий план земельної ділянки;

матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

матеріали погодження проекту землеустрою.

Верховний суд України у справі за №6-2354цс16 14.06.2017 зробив правовий висновок про те, що вирішення судами питання про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягають правила надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства згідно зі статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" як спеціального по відношенню до статті 123 ЗК України.

За змістом статей 1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 цього Закону вимог та умов. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) має давати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевіряти доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Позивач вказав, що відповідач ОСОБА_1 не обґрунтував розмір земельної ділянки, яку він мав намір отримати в оренду для ведення фермерського господарства. Однак дане твердження спростовується копією обґрунтування ОСОБА_1 розмірів земельної ділянки (а.с.60). Також відповідач ОСОБА_1 має відповідний досвід роботи в сільському господарстві, що підтверджується трудовою книжкою.

Позивач посилається також на те, що ОСОБА_1 не надав будь-якого документа про наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, однак це твердження спростовується твердженнями відповідачів про надання такого документу та копією диплому ОСОБА_1

Таким чином надання Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області спірної земельної ділянки ОСОБА_1 є обґрунтованим рішенням, а тому таке рішення є законним.

Прокурор вказує, що ОСОБА_1 без створення нового фермерського господарства та використання землі після оформлення договору оренди передав земельну ділянку в суборенду до фермерського господарства Прогрес . Іншими підставами визнання договору оренди землі недійсним прокурор називає відсутність технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, порушення строку державної реєстрації права оренди та зміна виду використання спірної земельної ділянки.

Згідно з ч.1 ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Як вказано в п. 30 договору оренди від 16.01.2014 орендар має право передавати в суборенду земельну ділянку або її частину без зміни цільового призначення за погодженням з орендодавцем.

Головне управління Держземагенства у Черкаській області надало свою згоду на передачу спірної земельної ділянки в суборенду, тому договір оренди землі не може бути визнаний судом недійсним з підстав незаконної передачі земельної ділянки в суборенду.

Загалом же підстави визнання правочину недійсним прямо передбачені в ЦК України. До них належать є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 ЦК України), недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом (ст. 218 ЦК України), недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ст. 219 ЦК України), недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору (ст.220 ЦК України), укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти (ст. 227 ЦК України), вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ст.228 ЦК України), вчинення правочину під впливом помилки (ст.229 ЦК України), вчинення правочину під впливом обману (ст. 230 ЦК України), вчинення правочину під впливом насильства (ст. 231 ЦК України), вчинення правочину у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною (ст. 232 ЦК України), вчинення правочину під впливом тяжкої обставини (ст. 233 ЦК України), вчинення фіктивного правочину (ст.234 ЦК України), вчинення удаваного правочину ст. 235 ЦК України).

Під диспозицію жодної з цих статей неможливо підвести обставини, на які посилається прокурор, звертаючись до суду з вимогою визнати спірний договір оренди землі недійсним.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції на момент укладення спірного договору оренди землі) відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Однак під диспозицію цієї статті також не можуть бути підведені обставини, на які посилається прокурор, просячи визнати спірний договір оренди землі недійсним.

Позивач посилається на ст. 21 ЗК України, згідно з якою порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам та визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Дане твердження спростовується даними довідки №2532/1-20 від 02.08.2013 цільове призначення спірної земельної ділянки було визначене як землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а по складу угідь земельна ділянка належала до сінокосів (а.с.64).

Згідно з ч.1 ст. 19 ЦК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Таким чином зміни цільового призначення земельної ділянки не відбулося, а тому ані наказ Головного управління Держземагенства не може бути скасованим, ані договір оренди землі не може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених ст. 21 ЗК України.

Суд розглядає справу в межах позовних вимог, пред'явлених прокурором. Прокурор просить скасувати державну реєстрацію договору суборенди, однак не просить визнати договір суборенди недійсним. Таким чином суд відмовляє прокурору в задоволенні вимог стосовно скасування державної реєстрації договору суборенди.

Головне управління Держгеокадастру та ОСОБА_1 посилається на пропуск прокурором трирічного строку позовної давності для звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 45 ЦПК України (в редакції на час звернення прокурора до суду) у випадках, встановлених законом, прокурор може звернутися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" , яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою N 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Правовий аналіз ст. 261 ЦК України говорить про те, що при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

За змістом наведених положень закону позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту - коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

При цьому в спірних правовідносинах суб'єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, а тому зміна уповноваженого органу не змінює порядок перебігу позовної давності.

Визначаючи початок перебігу позовної давності в даній справі, слід враховувати, коли про порушене право дізналась держава в особі уповноваженого органу, а не конкретний орган, який виконував відповідні функції в той чи інший час.

Відтак, при дослідженні питання пропуску позовної давності в даному спорі слід з'ясувати, коли про порушення своїх прав довідалася держава в особі уповноваженого органу.

Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 січня 2018 року (справа № 914/801/17).

Як вбачається з матеріалів справи, наказ Головного управління Держземагенства в Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду були підписані начальника Управління в період з 16.01.2014. Сам договір оренди укладені сторонами 16.01.2014, земельні ділянки були передані для використання.

Таким чином необхідно прийти до висновку, що про порушення прав держави уповноважений орган держави (Головне управління Держземагенства в Черкаській області) знало на момент винесення спірних наказів та укладення договорів. Представник цього уповноваженого органу держави підписав оскаржувані накази і договори, мав їх примірники та контролював їх виконання.

Оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що перебіг позовної давності необхідно рахувати з часу, коли саме державний орган довідався або міг довідатись про порушення прав держави, а не з моменту, коли прокурор, який звернувся в інтересах держави, довідався про порушення прав.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Отже оскільки суд вважає, що позов не обґрунтований та є не доведеним, тому відсутні підстави для посилання на сплив строку позовної давності.

Оскільки позов не задовольняється, суд не стягує з відповідачів сплачений судовий збір.

На підставі ст. 14 Конституції України, ст.ст. 6, 16, 24, 261 ЦК України, ст.ст.19, 21, 123, 134 ЗК України, ст.ст. 7,8 Закону України Про фермерське господарство , ст. 50 Закону України Про землеустрій , ст.ст.8, 15 Закону України Про оренду землі , керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України,

суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складене 12.04.2018.

Суддя Шполянського

районного суду ОСОБА_5