Ухвала

від 26.03.2018 по справі 757/11716/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11716/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Просперітатіс» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року у справі №757/4412/18-к в рамках кримінального провадження №42017000000003585, -

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 подане в інтересах ТОВ «Просперітатіс» в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року у справі №757/4412/18-к на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 3210600000:00:057:0062 площею 26,8450 га для будівництва і обслуговування та експлуатації індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури, розташовану території П житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського, яка знаходиться в комунальній власності Броварської міської ради та передана в оренду ТОВ «Афродіта» (код ЄДРПОУ 30605281); земельну ділянку за кадастровим номером 3210600000:00:057:0063 площею 53,0234 га для будівництва і обслуговування та експлуатації індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури, розташовану території П житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського, яка знаходиться в комунальній власності Броварської міської ради та передана в оренду ТОВ «Житлово-сервісна компанія» (код ЄДРПОУ 33212404). Заборонено ТОВ «Афродіта» (код ЄДРПОУ 30605281), ТОВ «Житлово- сервісна компанія» (код ЄДРПОУ 33212404), ТОВ «Просперітатіс» (код ЄДРПОУ 39706861), а також іншим юридичним та фізичним особам розпоряджатися та користуватись будь-яким чином, в тому числі проводити будівельно-монтажні роботи, вказаним нерухомим майном в рамках кримінального провадження № 42017000000003585.

Обґрунтовуючи подане клопотання представник власника майна зазначає, що арешт було накладено необґрунтовано та з порушенням приписів ст. 170 КПК України. Поряд із цим, вказує на те, що майно на яке було накладено арешт з метою збереження речових доказів не відповідає критеріям ст. 98 КПК України та на даний час відсутні правові підстави у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки, підозру у вказаному кримінальному провадженні, нікому з посадових осіб володільців майна не було пред`явлено, а також, вказаний захід перешкоджає нормальній роботі підприємств та призводить до значних збитків та невиконання зобов`язань, взятих володільцями майна перед територіальною громадою.

В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та з підстав викладених у ньому просив задовольнити.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення вимог клопотання заперечував.

Вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя, приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Другим відділом з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003585 від 09.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 2 ст. 367 КК України.

29 січня 2018 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва постановлено ухвалу у справі №757/4412/18-к про задоволення клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженню № 42017000000003585, відповідно до якої накладено арешт на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 3210600000:00:057:0062 площею 26,8450 га для будівництва і обслуговування та експлуатації індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури, розташовану території П житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського, яка знаходиться в комунальній власності Броварської міської ради та передана в оренду ТОВ «Афродіта» (код ЄДРПОУ 30605281); земельну ділянку за кадастровим номером 3210600000:00:057:0063 площею 53,0234 га для будівництва і обслуговування та експлуатації індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури, розташовану території П житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського, яка знаходиться в комунальній власності Броварської міської ради та передана в оренду ТОВ «Житлово-сервісна компанія» (код ЄДРПОУ 33212404). Заборонено ТОВ «Афродіта» (код ЄДРПОУ 30605281), ТОВ «Житлово- сервісна компанія» (код ЄДРПОУ 33212404), ТОВ «Просперітатіс» (код ЄДРПОУ 39706861), а також іншим юридичним та фізичним особам розпоряджатися та користуватись будь-яким чином, в тому числі проводити будівельно-монтажні роботи, вказаним нерухомим майном.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ТОВ «Просперітатіс» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до постанови Європейського Суду від 09 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації», постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року у справі № 757/4412/18-к при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що земельна ділянка за кадастровим номером 3210600000:00:057:0062 площею 26,8450 га, розташована на території П житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського; земельна ділянка за кадастровим номером 3210600000:00:057:0063 площею 53,0234 га, розташована на території П житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського є доказом злочину, що в сукупності слугує підставою для застосування обмежувальних заходів з метою уникнення використання, передачі чи знищення майна. Тому, з урахуванням вказаних обставин, з метою забезпечення збереження речових доказів та для попередження можливого подальшого неправомірного відчуження слідчим суддею було застосовано даний захід забезпечення кримінального провадження.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Як встановлено судовим розглядом та вбачається з матеріалів кримінального провадження, посадовим особам ТОВ «Афродіта», ТОВ «Житлово- сервісна компанія», ТОВ «Просперітатіс» в порядку ст. 1, 42 ч. 1, 111 ч. 3, 276 ч. 1, 278 КПК України не було повідомлено про підозру.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Натомість, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали від 29 січня 2018 року про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

Зокрема, згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При накладенні арешту на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Афродіта», ТОВ «Житлово- сервісна компанія», ТОВ «Просперітатіс», слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, було встановлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, а саме те, що майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, а тому з метою попередження можливого неправомірного відчуження земельних ділянок, виникла необхідність у накладенні арешту на вказаний об`єкт.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Поряд із тим, не доведено, що спірні земельні ділянки були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто його відповідність критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, як і можливість використання вказаного майна як доказу у кримінальному провадженні.

Наведені обставини свідчать, що на даний час відсутні підстави для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, а іншої мети ініціатором клопотання про накладення арешту не було зазначено та не було визначено слідчим суддею під час розгляду такого клопотання, оскільки, наразі наявні та встановлені обставини, які не були предметом дослідження, та докази, які не були надані слідчому судді при вирішенні питання про накладення арешту.

Також слід зазначити, що відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276 - 279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, та з матеріалів провадження вбачається, що на момент розгляду провадження відсутні дані про те, що ТОВ «Афродіта», ТОВ «Житлово- сервісна компанія», ТОВ «Просперітатіс» або їх посадові особи причетні до вказаного кримінального провадження, в межах якого був накладений арешт, а комусь з посадових осіб повідомлено про підозру, а у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 98, 167, 170, 171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року у справі №757/4412/18-к на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 3210600000:00:057:0062 площею 26,8450 га для будівництва і обслуговування та експлуатації індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури, розташовану території П житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського, яка знаходиться в комунальній власності Броварської міської ради та передана в оренду ТОВ «Афродіта» (код ЄДРПОУ 30605281); земельну ділянку за кадастровим номером 3210600000:00:057:0063 площею 53,0234 га для будівництва і обслуговування та експлуатації індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури, розташовану території П житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського, яка знаходиться в комунальній власності Броварської міської ради та передана в оренду ТОВ «Житлово-сервісна компанія» (код ЄДРПОУ 33212404). Зняти заборону з ТОВ «Афродіта» (код ЄДРПОУ 30605281), ТОВ «Житлово- сервісна компанія» (код ЄДРПОУ 33212404), ТОВ «Просперітатіс» (код ЄДРПОУ 39706861), а також іншим юридичним та фізичним особам розпоряджатися та користуватись будь-яким чином, в тому числі проводити будівельно-монтажні роботи, вказаним нерухомим майном.

Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 16 год. 20 хв. 28 березня 2018 року.

Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1