Ухвала

від 04.04.2018 по справі 761/11933/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11933/18

Провадження № 1-кс/761/8142/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42015100100000132, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42015100100000132, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. В клопотанні прокурор просить накласти арешт, заборонити власнику ПП «Інвест Д» (код ЄДРПОУ 39898797) і будь-яким іншим фізичним та юридичним особам користуватись та розпоряджатися нерухомим майном нежитловим приміщенням, нежилі приміщення з №1 по №13 групи нежилих приміщень №9 (літ.А) із реєстраційним номером 4792280000, площею 136,7кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Десятинна, 7.

Вказали, що вказане вище нерухоме майно, яке належало територіальній громаді м. Києва, є об`єктом кримінально-протиправних дій, постановою прокурора від 01.12.2017 його визнано речовим доказом.

Об`єкти нерухомого майна, на які необхідно накласти арешт, перебувають у власності ПП «Інвест Д» (код ЄДРПОУ 39898797).

Арешт необхідно накласти з метою збереження речового доказу та унеможливлення його подальшого перепродажу третім особам, оскільки дане нерухоме майно відповідає критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України та є об`єктом кримінального правопорушення.

Вивчивши доводи клопотання, матеріали, надані в його обґрунтування, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Так, в клопотанні прокурор наводить підставу застосування арешту відповідність вказаного нерухомого майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України щодо речового доказу, яке є об`єктом кримінально протиправних дій. Необхідність накладення арешту пов`язується з метою збереження речового доказу.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Матеріали клопотання в обґрунтування доводів про необхідність накладення арешту не містять достатніх фактичних даних на підтвердження заволодіння чужим майном або придбанням права на майно шляхом обману чи зловживанням довірою, тобто шахрайства. Відповідними достовірними даними, отриманими в межах досудового розслідування в даному кримінальному провадженні такі, обставини не підтверджуються. Дані судових рішень про витребування майна на користь територіальної громади м.Києва також не можуть підтверджувати факт шахрайства.

Отже, відсутні достатні підстави вважати, що вчинено злочин, передбачений ч.1 ст. 190 КК України, оскільки відсутні достатні підстави вважати, що вчинено незаконне заволодіння майном шляхом шахрайства, як на те посилається прокурор.

Також відсутні достатні підстави вважати, що посадові особи ПП «Інвест Д» причетні до вчинення злочину заволодіння чужим майном або придбанням права на майно шляхом обману чи зловживанням довірою, жодній посадовій особі не пред`явлено підозру, надані матеріали клопотання не є достатніми для вжиття такого виду обмеження як арешт майна на даній стадії кримінального провадження.

Інших фактичних даних, отриманих у передбаченому КПК України порядку в ході слідчих (розшукових) дій, матеріали клопотання не містять.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має також обов`язково переконатись на підтвердження вчинення кримінального правопорушення в наявності доказів, які мають давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, доводи в клопотанні, що нежитлове приміщення, нежилі приміщення з №1 по №13 групи нежилих приміщень №9 (літ.А) із реєстраційним номером 4792280000, площею 136,7кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідають критеріям, визначеним ст.98 КК України, у кримінальному провадженні, в якому ведеться досудове розслідування, - ґрунтуються на припущеннях.

Постанова слідчого про визнання вказаного нерухомого майно речовими доказами не може бути єдиним підтвердженням підстави накладення арешту.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність необхідності накладення арешту на нерухоме майно, у співрозмірності такого виду забезпечення завданням кримінального провадження слідчий суддя з наданих матеріалів клопотання не має можливості пересвідчитися.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 , про накладення арешту, заборону власнику ПП «Інвест Д» (код ЄДРПОУ 39898797) і будь-яким іншим фізичним та юридичним особам користуватись та розпоряджатися нерухомим майном нежитлове приміщення, нежилі приміщення з №1 по №13 групи нежилих приміщень №9 (літ.А) із реєстраційним номером 4792280000, площею 136,7кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Десятинна, 7 у кримінальному провадженні №42015100100000132, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1