ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
06 березня 2018 року Справа №804/846/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.,
при секретарі Курілові Ю.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання представника позивача по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод спеціального обладнання до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ :
31 січня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод спеціального обладнання звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної фіскальної служби України, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №316206/38923921 від 23.11.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 01.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод спеціального обладнання №5 від 01.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №306138/38923921 від 21.11.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 11.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод спеціального обладнання №6 від 11.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №325432/38923921 від 27.11.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 22.08.2017 року
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод спеціального обладнання №10 від 22.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №353482/38923921 від 04.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 22.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод спеціального обладнання №11 від 22.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №353483/38923921 від 04.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 28.08.2017 року;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод спеціального обладнання №13 від 28.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою суду від 05 лютого 2018 року у вказаній справі відкрито провадження та призначено до розгляду на 05 березня 2018 року о 10 год. 00 хв.
05 березня 2018 року до канцелярії суду від представника позивача - ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод спеціального обладнання : №5 від 01.08.2017 року, №6 від 11.08.2017 року, №10 від 22.08.2017 року, №11 від 22.08.2017 року, №13 від 28.08.2017 року посилаючись на те, що відповідачем в добровільному порядку зареєстровані вказані податкові накладні після подання позовної заяви. На підтвердження реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних надані копії квитанцій № 2 від 12.02.2018 року про реєстрацію їх у відповідності до вимог ст. 57-1 Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, у зв'язку із чим позивач вважає, що, оскільки податкові накладні зареєстровано відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю. Між тим, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, вважає такими, що підлягають розгляду судом та по якому повинно бути прийнято рішення по суті. Також просить присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України понесені судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, просив розглянути клопотання в порядку письмового провадження.
Відповідач - Державна фіскальна служба України в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Причину неявки суду не повідомив, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням наведеного суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши заяву позивача, дослідивши матеріали справи, при винесенні рішення виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.189 КАС України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь - якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України, про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
Пунктом 2 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Між тим, відповідно до п. 8 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
З аналізу наведених норм вбачається, що окрім підстав з яких суд може закрити провадження у справі за ініціативою позивача (п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України), суд має право закрити провадження з власної ініціативи, коли відсутній предмет спору, а саме, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень до початку розгляду справи по суті (п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України).
З наданих до суду позивачем копій квитанцій № 2 про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних та скріншоту з власної сторінки в програмі M.E. DOC , вбачається, що:
- відповідно до квитанції № 2 від 12.02.2018 року зареєстровано податкову накладну № 5 від 01.08.2017 року, реєстраційний номер документу - НОМЕР_1;
- відповідно до квитанції № 2 від 12.02.2018 року зареєстровано податкову накладну № 6 від 01.08.2017 року, реєстраційний номер документу - НОМЕР_2;
- відповідно до квитанції № 2 від 12.02.2018 року зареєстровано податкову накладну № 10 від 22.08.2017 року, реєстраційний номер документу - НОМЕР_3;
- відповідно до квитанції № 2 від 12.02.2018 року зареєстровано податкову накладну № 11 від 22.08.2017 року, реєстраційний номер документу - НОМЕР_4;
- відповідно до квитанції № 2 від 12.02.2018 року зареєстровано податкову накладну № 13 від 28.08.2017 року, реєстраційний номер документу - НОМЕР_5.
Таким чином, до початку розгляду справи по суті відповідачем оскаржувані порушення були виправлені і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень комісії Державної фіскальної служби України яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
За таких обставин, суд зазначає, що відсутній предмет спору і провадження у справі підлягає закриттю у відповідності до положень п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Що стосується стягнення на користь позивача понесених ним судових витрат, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 140 КАС України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак, якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Судом встановлено, що при подачі позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод спеціального обладнання сплатило судовий збір у сумі 17 620,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 146 від 26 січня 2018 року.
З огляду на те, що відповідачем оскаржувані порушення були виправлені самостійно, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені ТОВ Дніпропетровський завод спеціального обладнання судові витрати у повному обсязі, а саме, у розмірі - 17 620,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 140, 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод спеціального обладнання про закриття провадженні у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод спеціального обладнання до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Провадження по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод спеціального обладнання до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень - закрити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровський завод спеціального обладнання (код ЄДРПОУ 38923921, 49000, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького б. 162-М) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська пл. б. 8) судові витрати у розмірі 17 620,00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот двадцять гривень 00 копійок).
Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2018 |
Оприлюднено | 17.04.2018 |
Номер документу | 73306354 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні