Рішення

від 10.04.2018 по справі 815/5645/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5645/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Ходжаяна А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглепостач транс» до ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду та просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області від 10.08.2017 року № НОМЕР_1 та податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області від 10.08.2017 року № НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 26.06.2017 року по 11.07.2017 року ОСОБА_1 управлінням ДФС в Одеській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Вуглепостач транс» з питань дотримання податкового законодавства за період з 03.12.2014 року по 31.12.2016 року, валютного - за період з 03.12.2014 року по 31.12.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне соціальне страхування - за період з 03.12.2014 року по 31.12.2016 року. За результатами було складено акт від 18.07.2017 року № 000347/15-3214-15/39524515. Не погоджуючись з правовими підставами донарахування товариству податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість на загальну суму 1.199.809 грн., TOB "Вуглепостач транс" звернулось до Державної фіскальної служби України із скаргою від 16.08.2017 р. про перегляд податкових повідомлень - рішень ГУ ДФС в Одеській області від 10.08.2017 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2. За результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України було прийняте рішення №23738/6/99-99-11-01-01-25 від 20.10.2017 р. про результати розгляду скарги, яким скаргу TOB "Вуглепостач транс" від 16.08.2017 р. було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Так, позивач вказує, що вбачаються декларативними висновки ГУ ДФС в Одеській області про заниження TOB "Вуглепостач транс" доходів за період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р. на загальну суму 1 455 777 грн., оскільки такий висновок по господарським взаємовідносинам з TOB "ТПК "Компродтех" (код ЄДРПОУ 40332803) ґрунтується переважно на податковій інформації відносно контрагента платника податку. Зокрема, встановлена податковим органом відсутність у контрагента платника податку достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення задекларованих видів діяльності, а також нерухомого майна не може обмежувати позивача у виборі контрагента, оскільки чинним законодавством для здійснення господарських операцій підприємством не передбачено вимог щодо необхідності володіння ним майном, зокрема виробничими чи складськими приміщеннями на праві приватної власності, а також трудовими ресурсами задля самостійного виконання договірних зобов'язань.

Згідно договору поставки № 20/06/16 від 20.06.2016 p., укладеного між TOB "Вуглепостач транс" (покупець) і TOB "ТПК "Компродтех" (постачальник), останнім на адресу позивача у червні, листопаді місяці 2016р. було поставлено вугільну продукцію в кількості та за ціною згідно умов договору. При цьому, вугільна продукція поставлялась залізничним транспортом у залізничних вагонах, на умовах FCA франко-перевізник (станція відправлення) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 з подальшим відшкодуванням провізної плати. Операції по постачанню продукції у листопаді 2016 р. були належним чином зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних TOB "ТПК "Компродтех" із TOB "Вуглепостач транс", а розрахунок за продукцію, яку було відвантажено постачальником, покупцем проведено у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень.

Стосовно ненадання TOB "Вуглепостач транс" до перевірки первинних документів, які підтверджували факт перевезення вантажу за договором поставки № 20/06/16 від 20.06.2016 р., які передбачені Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644 , позивач зазначає, що з урахуванням положень ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) надані TOB "Вуглепостач транс" акти надання послуг з відшкодування залізничного тарифу, власне, і є первинними документами, які у свою чергу фіксують факти здійснення господарських операцій щодо надання послуг з відшкодування залізничного тарифу за фактом проведення поставок вугілля на адресу позивача за договором поставки № 20/06/16 від 20.06.2016 р., оскільки жодним нормативно -правовим актом не затверджено форми бланку акту надання послуг чи звіту, крім законодавчо встановленого мінімуму обов'язкових реквізитів, встановлених ст. 9 зазначеного Закону для первинних та зведених облікових документів, зокрема: назва документа (форми), дата і місце складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо підтвердження факту перевезення вантажу за договором поставки № 20/06/16 від 20.06.2016 р. відповідно до Правил оформлення перевізних документів, які затверджені Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення, оскільки вугільну продукцію TOB "ТПК "Компродтех" за договором поставки № 20/06/16 від 20.06.2016 р. протягом червня, листопада місяців 2016 р. на адресу TOB "Вуглепостач транс" було поставлено залізничним транспортом у залізничних вагонах, із оформленням залізничних накладних між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача. При цьому, що у разі коли вантаж перевозиться залізничним транспортом без зміни маршруту чи проведення його переадресації, то відповідно до пю 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644 (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Відтак, TOB "Вуглепостач транс" до перевірки за договором поставки № 20/06/16 від 20.06.2016 р. були надані залізничні накладні: № 49081086 від 26.06.2016р.; №49081078 від 26.06.2016р.; № 52467974 від 17.11.2016р.; № 52467982 від 17.11.2016р.; № 52699493 від 26.11.2016р.; № 52699451 від 26.11.2016р.; №52776457 від 29.11.2016р.; №52776432 від 29.11.2016р.; № 52795747 від 30.11.2016р., які є документами що підтверджують факт перевезення вантажу залізничним транспортом поставленого по договору поставки № 20/06/16 від 20.06.2016 р. протягом червня, листопада місяців 2016 р.

Також позивач зазначив, що податковий кредит TOB "Вуглепостач транс" за договором поставки № 20/06/16 від 20.06.2016р. виник у зв'язку з вимогами пункту а) ст. 198.1 ПК України. Сума податкового кредиту відображена TOB "Вуглепостач транс" у податковій декларації відповідного звітного періоду 2016 року і підтверджуються виписаними і наданими TOB "ТПК "Компродтех" податковими накладними зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог п. 201.1. ст. 201 ПК України, а також відомостями відображеними TOB "Вуглепостач транс" у реєстрі отриманих податкових накладних. Як наслідок, у податкового органу не було законодавчо встановлених підстав приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення, керуючись лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених між TOB "Вуглепостач транс" та його контрагентами договорів.

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, та саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

За таких підстав, позивач вважає, що прийняті податковим органом рішення є протиправними та такими, які підлягають скасуванню.

Представник відповідача ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області надав до суду відзив на позову заяву, в якому зазначив, що Головне управління ДФС в Одеській області позов не визнає, не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, перевіркою повноти визначення задекларованих TOB Вуглепостач Транс показників у рядку 01 Декларацій „Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 встановлено їх заниження на суму у розмірі 1 455 777 грн. в т.ч. по періодах: рік 2016 - 1 455 777 грн. TOB ТПК Компродтех (код ЄДРПОУ 40332803) реалізував на адресу TOB Вуглепостач Транс вугілля. До перевірки надано договір від 20.06.2016 року №20/06/2016 укладений TOB Вуглепостач Транс з TOB ТПК Компродтех відповідно з яким, TOB Вуглепостач Транс - покупець, а TOB ТПК Компродтех - постачальник. До перевірки не надані первинні документи, які підтверджують факт перевезення вантажу, які передбачені Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. N 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138), зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084: Розділ 4. Правила оформлення перевізних документів. Крім того, операції з TOB ТПК Компродтех не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно "необхідні, для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадова особа TOB ТПК Компродтех не могла б фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Враховуючи те, що TOB ТПК Компродтех , відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби на підприємствах TOB ТПК Компродтех не є господарською діяльністю підприємства, при аналізі реєстру податкових накладних TOB ТПК КОМПРОТЕХ встановлено підміну номенклатури товарів, що ставить під сумнів фактичне проведення фінансово-господарських операцій цим підприємством.

Таким чином, первинні документи на придбання вугілля від TOB ТПК Компродтех та також з врахуванням існуючої податкової інформації, не доведено факт придбання товарів від TOB ТПК Компродтех . В ході перевірки встановлено, що вугілля на підставі первинних документів обліку оприбутковано у бухгалтерському обліку за вартістю 1455777 грн. Зазначене свідчить про придбання товарів, а саме вугілля від невизначеної особи без вимоги компенсації його вартості. В порушення п.3.10. Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433 (зі змінами та доповненнями), п.7 Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (із змінами та доповненнями), пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) TOB Вуглепостач Транс занижено доходи розмірі 1 455 777 грн. в т.ч. по періодах: рік 2016 - 1 455 777 грн.

TOB Вуглепостач Транс до складу інших операційних витрат 2015 - 2016 років віднесено суму у розмірі 512 621, 70 грн. згідно договору добровільного страхування фінансових ризиків № 1002947-08-01-15 від 01.10.2015р з Публічним акціонерним товариством Страхова компанія Кремінь м. Київ (код ЄДРПОУ 24559002) та адендумів до договору, в тому числі: 2015 рік - 466 065 грн; 2016 рік - 46 556 грн. Предметом страхування були ризики ненадійності партнера (ПАТ ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ОБЛПАЛЕВО , ЄДРПОУ 30514975) та його несплати грошових коштів за поставлений товар. Однак, протягом 2015-2016 років ПАТ ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ОБЛПАЛИВО , ЄДРПОУ 30514975, являлося основним покупцем TOB Вуглепостач Транс . За 9 місяців 2015 року, тобто до складання договору страхування з Страховою компанією Кремінь , м. Київ, загальна вартість реалізованого TOB Вуглепостач Транс товару склала 8 549 830 грн. у тому числі ПДВ - 1 424 973,21 грн. Однак, протягом 2015-2016 років ПАТ ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ОБЛПАЛИВО , ЄДРПОУ 30514975, являлося основним покупцем TOB Вуглепостач Транс . За 9 місяців 2015 року, тобто до складання договору страхування з Страховою компанією Кремінь , м. Київ, загальна вартість реалізованого TOB Вуглепостач Транс товару склала 8 549 830 грн. у тому числі ПДВ - 1 424 973,21 грн. TOB ВУГЛЕПОСТАЧ ТРАНС не доведено зв'язок понесених витрат з отриманням доходу. TOB ВУГЛЕПОСТАЧ ТРАНС безпідставно включено у 2015 - 2016 р. до складу рядку 2180 Звіту Інші операційні витрати вартість транспортно-експедіційних послуг, придбання яких не підтверджено обов'язковими первинними документами, що призвело до завищення значення рядку 2180 Звіту Інші операційні витрати на загальну суму 1 431 409 грн.

Проведеною перевіркою встановлено також, що в наданих до перевірки актах виконаних послуг та додатків до них відсутні обов'язкові реквізити документу, передбачені п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV із змінами та доповненнями, а саме: місце складання; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, TOB Вуглепостач Транс неправомірно перенесло інформацію зі складених первинних документів до облікових регістрів, а з них - до фінансової звітності.

Також перевіркою повноти визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток) за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 встановлено його заниження на суму у розмірі в сумі 1 944 031 грн., у тому числі:2015 рік - 1 725 240грн, 2016 рік - 218 791 грн., дане заниження склалось внаслідок виявлених порушень, а перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 03.12.2014 по 31.12.2016 встановлено його заниження на 349 925 грн., у тому числі: 2015 рік - 310 543 грн., 2016 рік - 39 382 грн. Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 03.12.2014 по 31.12.2016 встановлено його завищення всього у сумі 696 526 грн.

Перевіркою встановлено, що TOB Вуглепостач Транс у липні 2016, у жовтні 2016, у листопаді 2016 та у грудні 2016 формувало податковий кредит по взаємовідносинам з наступними контрагентами: TOB ТПК Компродтех (код ЄДРПОУ 40332803), TOB Експоальянс - ЛТД (код ЄДРПОУ 40462578). TOB Вуглепостач Транс придбав цемент у TOB Експоальянс - ЛТД в свою чергу в вересні 2016 року TOB Експоальянс - ЛТД придбав цемент у TOB ПРОМТОРГСЕРВИС (код за ЄДРПОУ 39352355). У зв'язку з відсутністю документальних підтверджень щодо рівня освіти, кваліфікації, професіональних знань, чисельності та фахової належності робітників TOB ПРОМТОРГСЕРВИС (код за ЄДРПОУ 39352355) неможливо встановити та підтвердити відповідність наявних трудових ресурсів виконанню оформлених господарських операцій за вересень 2016 року. Аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг із використанням наявних основних засобів, об'єктів оподаткування, земельних ділянок - пояснення та їх документальне підтвердження наявності дозвільних документів та основних засобів відсутні. Нереальність продажу ідентифікованого товару/послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури попередньо придбаних товарів/послуг за відсутності реальності придбання товарів/послуг, що продано, від інших (не задіяних у ланцюгу нереальної поставки) постачальників або відсутності (нереальності) формування відповідного активу внаслідок власного задекларованого виробництва товару/послуг. Таким чином, згідно аналізу податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено придбання одного переліку товарів (робіт, послуг) та реалізації зовсім інших товарів (робіт, послуг). Таким чином, на думку представника відповідача, вбачається відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій за вересень 2016 року по ланцюгу постачання. Також представник зазначив, що TOB ПРОМТОРГСЕРВИС (код за ЄДРПОУ 39352355) здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту. Операція з TOB Експоальянс - ЛТД - TOB ПРОМТОРГСЕРВИС для TOB Вуглепостач Транс являється нетиповою та одноразовою ( придбання цементу). TOB ВУГЛЕПОСТАЧ ТРАНС безпідставно включено у 2015- 2016 рр. до складу рядку 2180 Звіту Інші операційні витрати вартість транспортно-експедиційних послуг, придбання яких не підтверджено обов'язковими первинними документами, що призвело до завищення значення рядку 2180 Звіту Інші операційні витрати на загальну суму 1 431 409 грн. у т.ч. 2015 рік - 1 259 175грн., 2016 рік - 172 234 грн.

Отже, на думку відповідача, TOB Вуглепостач Транс неправомірно перенесено інформацію зі складених первинних документів до облікових регістрів, а з них - до фінансової звітності. ТОВ Вуглепостач Транс необгрунтовано внесено записи в облікові регістри, які мають проводитись на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення; не забезпечено дотримання пункту 3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868, - оскільки не забезпечено достовірність фінансової звітності. Відповідні складені документи не можуть за змістом п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися первинними документами для підтвердження даних податкового обліку.

Таким чином, відповідач вважає, що в задоволенні позовних вимог ТОВ Вуглепостач транс слід відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 06 листопада 2017 року відкрито провадження по даній справі та призначено справу до судового розгляду на 16 листопада 2017 року на 15:00 год.

16 листопада 2017 року за клопотанням представників сторін, відповідно до п.4 ч.2 ст.156 КАС України провадження по справі було зупинено до 23 листопада 2017 року до 09:10 год.

23 листопада 2017 року за клопотанням представника відповідача, відповідно до п.4 ч.2 ст.156 КАС України провадження по справі було зупинено до 07 грудня 2017 року до 14:00 год., для ознайомлення з матеріалами справи та надання доказів по справі.

07 грудня 2017 року за клопотанням представника відповідача, відповідно до п.4 ч.2 ст.156 КАС України провадження по справі було зупинено до 13 грудня 2017 року до 17:20 год., для надання доказів по справі.

Ухвалою суду від 13 грудня 2017 року термін зупинення провадження по справі було продовжено до 23 січня 2018 року до 11:30 год.

У зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, ухвалою суду від 23 січня 2018 року суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, надано час представника сторін для надання до суду заяв по суті та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 28 лютого 2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 21 березня 2018 року на 15:00 год.

21 березня 2018 року в судовому засіданні заслухані пояснення сторін, досліджено письмові докази по справі та оголошено перерву до 30 березня 2018 року до 15:00 год.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

02.12.2014 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглепостач транс» (код ЄДРПОУ 39524515) за № 1 556 102 0000 054090 (а.с. 25-29 т. 1).

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки".

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

В період з 27 червня 2017 року по 11 липня 2017 року фахівцями ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області на підставі наказу № 1974 від 07.06.2017 року, направлень № 3490/14-15, № 3493/14-15, № 3496/14-15, № 3491/14-15, № 3492/14-15, № 3495/14-15, № 3494/15-14 від 26.06.2017 року виданих ГУ ДФС в Одеській області, на підставі пп. 20.1.4, п. 20.1, ст. 20, п. 77.1, ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VІ, та відповідно до плану-графіка на ІІ квартал 2017 року проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарюванням, проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепостач транс код ЄДРПОУ 39524515, з питань дотримання вимог податкового законодавства в період з 03.12.2014 по 31.12.2016, валютного - за період з 03.12.2014 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 03.12.2014 по 31.12.2016, за результатом якої складено акт від 18.07.2017 року № 000347/15-32-14-15/39534515 (а.с. 82-131 т. 1, 181-188 т. 3).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Вуглепостач транс п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/5253 (зі змінами та доповненнями), п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.2.1, п. 134, пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на загальну суму 349 925 грн., у тому числі: 2015 рік - 310 543 грн., 2016 рік - 39 382 грн.; п. 44.1 ст. 44, ч. а п. 198.1 ст. 198, пп. 14.1.36, пп. 14.1.191, п.п. 14.1.202, п.п. 14.1.178, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 696 526 грн. у т.ч. в розрізі періодів: лютий 2015 року - 5037 грн., березень 2015 року - 13 642 грн., квітень 2015 року - 9 773 грн., червень 2015 року - 11 602 грн., липень 2015 року - 22 388 грн., серпень 2015 року - 20 983 грн., вересень 2015 року - 55 354 грн., жовтень 2015 року - 61 717 грн., листопад 2015 року - 1 972 грн., грудень 2015 року - 49 367 грн., червень 2016 року - 9 950 грн., липень 2016 року - 62 883 грн., жовтень 2016 року - 95 772 грн., грудень 2016 року - 276 086 грн.; п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VІ (зі змінами та доповненнями), податкова звітність про суми доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та суми утриманого з них податку за IV квартал 2014 період не надано до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, а саме: не відображення суми доходів за оренду приміщення у ФОП ОСОБА_2 суму 3896,13 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, 27.07.2017 року, ТОВ Вуглепостач транс подало до ГУ ДФС в Одеській області заперечення на акт перевірки від 18.07.2017 року № 000347/15-32-14-15/39534515, за результатами розгляду яких ГУ ДФС в Одеській області дійшло до висновку про порушення ТОВ Вуглепостач транс п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/5253 (зі змінами та доповненнями), п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.2.1, п. 134, пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на загальну суму 349 925 грн., у тому числі: 2015 рік - 310 543 грн., 2016 рік - 39 382 грн. та п. 44.1 ст. 44, ч. а п. 198.1 ст. 198, пп. 14.1.36, пп. 14.1.191, п.п. 14.1.202, п.п. 14.1.178, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 672 030 грн., у т.ч. в розрізі періодів: лютий 2015 року - 5037 грн., березень 2015 року - 13 642 грн., квітень 2015 року - 9 773 грн., червень 2015 року - 11 602 грн., липень 2015 року - 22 388 грн., серпень 2015 року - 20 983 грн., вересень 2015 року - 55 354 грн., жовтень 2015 року - 61 717 грн., листопад 2015 року - 1 972 грн., грудень 2015 року - 49 367 грн., червень 2016 року - 9 950 грн., липень 2016 року - 62 883 грн., жовтень 2016 року - 95 772 грн., листопад 2016 року - 32 596 грн., грудень 2016 року - 218 994 грн. ( а.с. 59 -69, 70-81 т. 1).

На підставі акту перевірки № 000347/15-32-14-15/39534515 від 18.07.2017 року та з урахуванням відповіді на заперечення ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.08.2017 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 349 925,00 грн., та нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 9646,00 грн., та № НОМЕР_2 від 10.08.2017 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 672 030,00 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 168 008,00 грн. (а.с. 56,57 т. 1).

16 серпня 2017 року ТОВ Вуглепостач транс подало до Державної фіскальної служби України скаргу на рішення ГУ ДФС в Одеській області про результати розгляду скарги ТОВ Вуглепостач транс , акт перевірки № 000347/15-32-14-15/39534515 від 18.07.2017 року та податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 10.08.2017 року, за результатами розгляду якої ДФС України залишило без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення (а.с. 30-40, 41-55 т. 1).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єкт оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг; Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318.

Відповідно до пунктів 5, 6, 7. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно з пунктом 11 П (С)БУ собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)

складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Відповідно до п. 19 цього Положення витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення,охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів)відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації

готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства; витрати на транспортування готової продукції (товарів)між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290.

Відповідно до п. 5 Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно з п. 21 Положення 15 дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 року № 996-XIV на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Відповідно до п.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Підпунктами 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

З наданих суду документів вбачається, що між ТОВ Торгово-промислова компанія Крмпродтех та ТОВ Вуглепостач транс укладено договір поставки вугільної продукції № 20/06/16 від 20 червня 2016 року (а.с. 54-57 т. 3).

Відповідно до умов договору поставки № 20/06/16 від 20 червня 2016 року постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію в асортиментів та обсязі, які узгоджуються сторонами у відповідних специфікаціях, а покупець зобов'язується належним чином прийняти цю продукцію і своєчасно оплатити її відповідно до умов, визначених у цьому договорі. Специфікації, які підписані уповноваженими представниками сторін, є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.1 поставка продукції здійснюється на умовах згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року, узгоджується сторонами у специфікаціях до даного договору.

Згідно п. 3.4 постачальник у підтвердження здійснення поставки надає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру; податкову накладу, складену в електронній формі відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України; видаткову накладну; копію залізничної накладної; посвідчення про якість вугілля.

Відповідно до специфікації від 29.06.2016 року до договору поставки вугільної продукції № 20/06/16 від 20 червня 2016 року постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити вугілля марки АМ (13-25), строк поставки: червень-липень 2016 року, умови поставки - СРТ (станція призначення), умови оплати - протягом 30 календарних днів з дати поставки (дати календарного штемпеля на залізничній накладній станції Вантажоодержувача) (а.с. 58 т. 3).

10 листопада 2016 року сторонами укладено нову специфікацію до договору поставки вугільної продукції № 20/06/16 від 20 червня 2016 року згідно якої постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити вугілля марки ДГ (13-100), строк поставки: листопад 2016 року, умови поставки - FCA (станція відправлення, зазначена на залізничній накладній), умови оплати - протягом 30 календарних днів з дати поставки (дати календарного штемпеля на залізничній накладній станції Вантажоодержувача), вантажоодержувач - ТОВ Компанія Галичина цукор (а.с. 59 т. 3).

На підтвердження виконання умов договору ТОВ Вуглепостач транс надано: акти надання послуг, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, залізничні накладні, акти надання послуг (а.с. 60 -69, 13 - 22, 23-27, 28-37, 60-63 т. 3).

23 травня 2016 року між ТОВ Вуглепостач транс та Полтавське обласне комунальне виробничо-комерційне підприємство Полтавапаливо укладено договір постави вугільної продукції № 23-05/16У, згідно якого постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію в асортиментів та обсязі, які узгоджуються сторонами у відповідних специфікаціях, а покупець зобов'язується належним чином прийняти цю продукцію і своєчасно оплатити її відповідно до умов, визначених у цьому договорі. Специфікації, які підписані уповноваженими представниками сторін, є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 202-205 т. 1).

Відповідно до п. 3.1 договору № 23-05/16У від 23.05.2016 року поставка продукції здійснюється залізничним транспортом у відкритих піввагонах навалом, вантажною швидкістю на умовах СРТ (станція призначення) згідно Інкотермс в редакції 2010 року.

24 травня 2016 року сторонами укладено специфікацію до договору поставки вугільної продукції № 23-05/16У від 23.05.2016 року, згідно якої постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити вугілля марки АМ (13-25), строк поставки: червень 2016 року, умови оплати - протягом 30 календарних днів з дати поставки (дати календарного штемпеля на залізничній накладній станції Вантажоодержувача), вантажоодержувач - Полтавське обласне комунальне виробничо-комерційне підприємство Полтавапаливо , адреса: 36039, м. Полтава, пров. Чапаєва, 2 А, станція Кременчук, Південної залізниці, код станції 425001, станція Миргород, Південної залізниці, код станції 447801 (а.с. 206 т. 1).

На підтвердження виконання умов договору ТОВ Вуглепостач транс надано: звіт по рахунку та видаткову накладну (а.с. 196, 218 т. 1).

19 вересня 2016 року між ТОВ Вуглепостач транс та ТОВ Компанія Галичина цукор укладено договір постави вугільної продукції № 19-09/16, згідно якого постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію в асортиментів та обсязі, які узгоджуються сторонами у відповідних специфікаціях, а покупець зобов'язується належним чином прийняти цю продукцію і своєчасно оплатити її відповідно до умов, визначених у цьому договорі. Специфікації, які підписані уповноваженими представниками сторін, є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 207-210 т. 1).

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору поставка продукції здійснюється залізничним транспортом у відкритих піввагонах навалом, вантажною швидкістю на умовах СРТ (станція призначення) згідно Інкотермс в редакції 2010 року.

11 листопада 2016 року сторонами укладено специфікацію до договору поставки вугільної продукції № 19-09/16 від 19.09.2016 року, згідно якої постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити вугілля марки ДГ (13-100), строк поставки: листопад-грудень 2016 року, умови поставки - СРТ (ст. Хоростків, Львівська залізниця, код 363106, код підприємства 2399 ТЕХПД 7412573), умови оплати - 100 % вартості продукції протягом 3 банківських днів з дати поставки (дати календарного штемпеля на залізничній накладній станції Вантажоодержувача), вантажоодержувач - ТОВ Компанія Галичина цукор (а.с. 211 т. 1).

19 грудня 2016 року між ТОВ Вуглепостач транс та ТОВ Агроефект Плюс укладено договір відступлення права вимоги № 19/12/2016, згідно якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором поставки вугільної продукції № 19-09/16 від 19 вересня 2016 року, укладеним між первісним кредитором та ТОВ Компанія Галичина цукор (а.с. 212-216, 220 т. 1).

На підтвердження виконання умов договору № 19-09/16 ТОВ Вуглепостач транс надано: платіжне доручення, виписку по рахунку, видаткові накладні (а.с. 217, 219, 197-201 т. 1).

Разом з тим, відповідач зробив висновок про те, що позивачем занижений податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 349 925 грн., в тому числі 2015 рік - 310 543 грн., 2016 рік - 39 382 грн., з огляду на те, що операції ТОВ ТПК Компротех не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим, посадова особа ТОВ ТПК Компротех не могла б фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операції, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 457, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно п. 1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу від 08.06.2011 № 138), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542 , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989).

Відповідно до п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії

внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею. Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Технічні характеристики паперу, призначеного для оформлення накладної, повинні забезпечувати придатність для роздруківки на принтері, а також якісне проставлення відміток залізниці на всьому шляху перевезення. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов'язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді. Накладна в електронному вигляді (далі - електронна накладна) складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства. Порядок обміну електронною накладною між відправником та залізницею, а також залізницею та одержувачем зазначається в договорі між вантажовласником і залізницею. У разі внесення змін до електронної накладної попередні дані зберігаються. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

В наданих до суду залізничних накладних, які відповідають формі, наведеній у додатку 1 до Правил оформлення перевізних документів, зазначена назва відправника та одержувача, станція призначення, наявна відмітка про отримання товару та відмітка залізниці щодо правильності внесених відомостей, а також наявні підписи особи, яка прийняла товар безпосередньо.

Таким чином, надані ТОВ Вуглепостач транс документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки та перевезення товарів. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Враховуючи викладене, доводи відповідача щодо придбання вугілля від невизначених осіб та не підтвердження реальності здійснення господарських операцій суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними по справі доказами.

Також, суд не приймає доводи відповідача щодо того, що TOB Вуглепостач Транс у липні 2016, у жовтні 2016, у листопаді 2016 та у грудні 2016 формувало податковий кредит по взаємовідносинам з різними контрагентами, щодо яких відсутнє документальне підтвердження щодо рівня освіти, кваліфікації, професіональних знань, чисельності та фахової належності робітників, що унеможливлює встановити та підтвердити відповідність наявних трудових ресурсів виконанню оформлених господарських операцій по ланцюгу постачання, оскільки жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Посилання відповідача щодо діяльності контрагентів позивача, яка на думку ГУ ДФС в Одеській області, спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту не підтверджено будь-якими доказами та не не ґрунтується на нормах податкового законодавства.

При цьому, суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами. Виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за договорами підтверджується зібраними по справі доказами.

Частиною 1 статті 3 КАС України встановлено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Також в п. 70, 71 вказаного рішення зазначено, що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 .

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань» .

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства його контрагентами, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Також, судом встановлено, що 01.10.2015 року між Публічним акціонерним товариством Страхова компанія Кремінь та товариством з обмеженою відповідальністю Вуглепостач транс укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків № 1002947-08-01-15, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані зі збитками або витратами, понесеними страхувальником при здійсненні ним комерційної діяльності (а.с. 39-44 т. 2).

Страховим випадком за вказаним Договором страхування є виникнення збитків або витрат Страхувальника при здійсненні ним комерційної діяльності, внаслідок невиконання або неналежного виконання контрактових зобов'язань контрагентами Страхувальника в результаті стихійних явищ, пожеж, аварій, протиправних дій третіх осіб, непередбаченої зміни кон'юнктури ринку, а також банкрутства чи тимчасової неплатоспроможності, що належним чином підтверджено, що призвело до невиконання розрахунків згідно угод між Страхувальником та його контрагентами. До вказаного договору були укладені арендуми щодо контрагентного зобов'язання ЧАО ПО Облтопливо (а.с. 45-59 т. 2).

Відповідно до п. 14.231 ст. 14 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Страхування фінансових ризиків має розумну економічну причину (ділову мету), оскільки спрямоване на збереження активів (грошових коштів) позивача, як платника податків, в майбутньому, а саме отримання страхового відшкодування від страхової компанії у випадку настання страхового випадку - невиконання розрахунків згідно укладених угод.

Отже, операція із страхування фінансових ризиків є складовою господарської діяльності, так як вона безпосередньо пов'язана з наданням послуг та спрямована на забезпечення отримання доходу від такої діяльності.

Відповідно до пп. в) пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством, зокрема, включаються витрати на страхування майна.

Згідно пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються будь-які витрати страхування фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про страхування страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування) (абз. 3 ч.1 ст. 4 Закону України Про страхування ).

Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України Про страхування договір страхування повинен містити, зокрема, зазначення предмета договору страхування; розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя; перелік страхових випадків; розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати; страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума) та ін.

Частиною 4 ст. 18 вищевказаного Закону встановлено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Тобто, у разі оплати платником податку страхувальником страхових внесків (платежів, премій) за встановленими строками сплати, останнім можуть враховуватись у складі витрат на підставі пп. в) пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 та пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України, із відповідним визначенням дати їх виникнення шляхом системного розподілу вартості цієї операції між відповідними звітними (податковими) періодами.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст.44 Податкового кодексу України. Так, згідно із положенням п. 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та /або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів, бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно із цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 вищевказаного Закону господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу викладеного вбачається, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження сплати на користь ПАТ СК Кремінь страхових платежів, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 60-63 т. 2).

Вказані платіжні доручення також надавались ТОВ Вуглепостач транс перевіряючим в ході перевірки.

Посилання відповідача на те, що ТОВ Вуглепостач транс не доведено зв'язок понесених витрат з отримання доходу та виплати страхових внесків після завершення операцій, суд вважає необґрунтованими, оскільки, страхуванню підлягали фінансові ризики, пов'язані із неотриманням розрахунків згідно видаткових накладних, які були виписані після укладення договору добровільного страхування, а на час укладення договору страхування договірні відносини між ТОВ Вуглепостач транс та ПАТ Виробниче об'єднання Облпаливо не були припиненими.

Відповідачем не надано суду беззаперечних доказів, які б підтверджували відсутність реального характеру господарських операцій з поставки позивачу від ПАТ СК Кремінь страхових послуг.

Таким чином, суд вважає, що ТОВ Вуглепостач транс доведено фактичне виконання договору добровільного страхування, враховуючи наявність у вказаних діях ділової мети та пов'язаність з господарською діяльністю позивача, що підтверджується належно оформленими, у відповідності до Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" первинними документами, які дають можливість встановити обсяг наданих послуг та їх вартість, платіжними дорученнями про сплату страхових внесків, що в силу вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України є підставою для врахування витрат для визначення об'єкта оподаткування, а також враховуючи, що норми Податкового кодексу України не ставлять в залежність право платника податку на віднесення до валових витрат суми витрат зі страхування ризиків ні від настання страхового випадку, ні від отримання страхового відшкодування, суд приходить до висновку про правомірність включення позивачем у 2015-2016 роках до складу рядка 2180 Звіту Інші операційні витрати вартість придбаних страхових послуг.

Крім того, ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено фактичного порушення ТОВ Вуглепостач транс Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати .

Відповідно до вимог податкового законодавства України необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Податковий орган, не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 10.08.2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, прийняті ОСОБА_1 управлінням ДФС в Одеській області необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 17 997,13 грн. відповідно до оригіналу платіжного доручення № 222 від 31.10.2017 року (а.с. 3 т.1).

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань слід стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглепостач транс» (код ЄДРПОУ 39524515, 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Ростовська, буд. 1А) судовий збір у розмірі 17 997,13 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім гривень 13 копійок).

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області від 10.08.2017 року № НОМЕР_1.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області від 10.08.2017 року № НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семинарська, буд. 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглепостач транс» (код ЄДРПОУ 39524515, 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Ростовська, буд. 1А) судовий збір у розмірі 17 997,13 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім гривень 13 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 10 квітня 2018 року.

Суддя О.А. Левчук

.