Рішення

від 11.04.2018 по справі 826/20386/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 квітня 2018 року № 826/20386/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Спецгруп Трейд доДержавної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Спецгруп Трейд з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо неприйняття податкової декларації позивача з податку на додану вартість за звітний (податковий) період вересень 2016 року;

- визнати податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за звітний (податковий) період вересень 2016 року такою, що подана у момент її фактичного отримання відповідачем 03.10.2016.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2017 адміністративну справу №826/20386/16 прийнято до провадження суддею Скочок Т.О. та призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що надіслана (подана) у письмовому вигляді на адресу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період вересень 2016 року, отримана відповідачем 03.10.2016. При цьому, контролюючим органом письмового повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації позивача із зазначенням причин такої відмови на адресу ТОВ Спецгруп Трейд не надсилалось.

У призначене судове засідання з'явився представник відповідача, який проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено, що про те, що подана ТОВ Спецгруп Трейд податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період вересень 2016 року заповнена з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: згідно з реєстраційними даними ОСОБА_1 виступає керівником і головним бухгалтером в одній особі та не невірно зазначено дату подання звіту.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. При цьому, від останнього через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності представника позивача.

З огляду на викладене, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка діяла станом на момент вчинення відповідної процесуальної дії, судом ухвалено про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ТОВ Спецгруп Трейд засобами поштового зв'язку 01.10.2016 направлено на адресу ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2016 року, що підтверджується копіями квитанції ПН 215600426655 від 01.10.2016 та описом вкладення у рекомендований лист.

За твердженнями представника відповідача, викладених у письмових запереченнях, 03.10.2016 посадовими особами ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано зазначену вище податкову декларацію за вересень 2016 року. При цьому, з огляду на те, що вказана податкова декларація заповнена з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: згідно з реєстраційними даними ОСОБА_1 виступає керівником і головним бухгалтером в одній особі та не невірно зазначено дату подання звіту, остання не прийнята як звітна, про що позивача повідомлено листом від 05.10.2016 №12627/26-54-15-01-10 з посиланням на порушення вимог наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість .

Разом з тим, слід одразу зазначити, що на підтвердження вказаного відповідачем не надано суду як вказаного листа, так і доказів його направлення на адресу товариства.

Вважаючи вказані дії відповідача з неприйняття податкової декларації протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

У розумінні п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 46.5 ст. 46 ПК України).

Зокрема, п.п. 48.1 та 48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити : тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми) ; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості , визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків ; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (п. 49.11 ст. 49 ПК України).

Таким чином, з урахуванням вищенаведених правових норм, перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, визначений положеннями ст.ст. 48 та 49 ПК України, є вичерпним, а, відтак, неприйняття податкової декларації з інших підстав податковим законодавством не передбачено, а тому забороняється.

За твердженнями представника позивача, викладеними у позовній заяві, письмового повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови на адресу ТОВ Спецгруп Трейд не надходило. Протилежного відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, під час судового розгляду справи не доведено достатніми доказами.

Щодо підстав не прийняття податкової декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2016 року, вказаних у письмових запереченнях, слід зазначити наступне.

Згідно з пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Як вбачається зі змісту наявної у матеріалах справи копії податкової декларації ТОВ Спецгруп Трейд з податку на додану вартість за вересень 2016 року, остання підписана керівником товариства - ОСОБА_1, - якого одночасно вказано в якості головного бухгалтера вказаного товариства (особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку). При цьому, факт відсутності у ТОВ Спецгруп Трейд окремої посади головного бухгалтера також підтверджено відомостями з АІС Податковий блок , наданої представником відповідача.

Таким чином, одночасне зазначення у податковій декларації ОСОБА_1 в якості керівника та головного бухгалтера цілком відповідає наведеним положенням податкового законодавства в частині формування податкової звітності.

Також, як вбачається зі змісту розглядуваної податкової декларації, остання датована 01.10.2016 та у той самий ден направлена на адресу контролюючого органу засобами поштового зв'язку. Відтак, підстави стверджувати про невірне зазначення дати подання звіту також відсутні.

У той же час, посилання представника відповідача у письмових запереченнях проти позову на невідповідність спірної податкової накладної вимогам наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість не містять чіткої деталізації щодо положень вказаного наказу, які порушено позивачем у межах спірних правовідносин, з урахуванням того, що даний наказ втратив чинність ще 01.02.2016, а спірна декларація подана 01.10.2016.

З огляду на викладене, суд вказує на необґрунтованість тверджень представника відповідача, викладених у письмових запереченнях проти позову, щодо підстав не прийняття податкової декларації ТОВ Спецгруп Трейд з податку на додану вартість за вересень 2016 року.

У той же час, слід зазначити, що приписами п. 49.3 ст. 49 ПК України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У силу п. 49.4 ст. 49 ПК України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами а і б пункту 49.3 цієї статті.

При цьому, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (п. 49.9 ст. 49 ПК України).

Отже, ТОВ Спецгруп Трейд , у силу наведеного, мало подати податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2016 року саме в електронній формі, а не засобами поштового зв'язку, що мало місце у даному випадку.

Доказів того, що у позивача були наявні законодавчо мотивовані підстави для направлення спірної податкової декларації засобами поштового зв'язку, які визначені наведеними положеннями, позивачем не надано, а з матеріалів справи не вбачається.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання спірної податкової декларації позивача такою, що подана.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд вказує про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Спецгруп Трейд (код ЄДРПОУ 40326020, адреса: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2) до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 39468697, адреса: 04213, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 58) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок