Ухвала

від 20.03.2018 по справі 761/6660/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1651/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.02.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого з ОВС 2 відділу управління розслідування кримінальних проваджень ГС ФР ДФС України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (ЄДРПОУ 34283984) у розмірі 2 684 058,00 грн., що знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 у ПAT «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, вул. Лєскова, 9, МФО 380805 та арешт на видаткові операції по рахунку за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), та виплат заробітної плати працівникам ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (ЄДРПОУ 34283984).

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою клопотання слідчого про накладення арешту на майно задовольнити. Також просить судовий розгляд проводити за обов`язкової участі прокурора, але без виклику та участі власника майна.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор, зазначає, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи, слідчий звертався з в клопотанням з метою збереження речових доказів, а тому факт не повідомлення посадових осіб ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» про підозру не є підставою для відмови в задоволенні накладення арешту.

Слідчим суддею, на думку прокурора не було взято до уваги документи додані до клопотання, зокрема акт документальної позапланової перевірки від 06.10.2017 року, протокол допиту свідка.

В судове засідання у справі прокурор та представник не з`явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю прокурора та представника, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, що управлінням розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №32017000000000016 за ч. 3ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. З ст. 212, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.209 КК України, у тому числі за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (код ЄДРПОУ 34283984).

Досудовим розслідуванням зазначено, що невстановлені досудовим розслідуванням особи, в період 2016-2017 pp., шляхом незаконного використання реквізитів підприємств з ознаками фіктивності ТОВ «Аграрна Ініціатива» (код СДРПОУ 38612558), ТОВ «Пордін» (код СДРПОУ 39778700), ТОВ «Ростон» (код СДРПОУ 39904166), ТОВ «Лордфілк» (код СДРПОУ 40103941), ТОВ «Делайз Сісгемс» (код СДРПОУ 40104133), та ряду інших ФСПД, організували діяльність «конвертаційного центру», основним завданням якого являлось прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки, шляхом сприяння їм в ухиленні від сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, мінімізації податкових зобов`язань та незаконного формування податкового кредиту з ПДВ, проведені фінансових операцій з легалізації грошових коштів та переведення безготівкових грошових коштів у готівку.

Крім того, слідчий зазначає, що службові особи ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (СДРПОУ 34283984) у період 2016 року з метою умисного ухилення від сплати податків, штучно завищували суми податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок відображення у бухгалтерському та податковому обліках придбання товарів, робіт та послуг у ТОВ «Лордфілк» (ЄДРГІОУ 40103941), ТОВ «Нордін» (ЄДРПОУ 39778700), ТОВ «Аграрна ініціатива» (ЄДРПОУ 38612558), ТОВ «Медикфарм» (ЄДРГІОУ 39479337), ТОВ «Бізнес-інформ 2015» (ЄДРПОУ 39714485), ТОВ «Агрофлексгруп 2015» (ЄДРПОУ 39739640), ТОВ «Дженерал-спейс» (ЄДРПОУ 40101462), ТОВ «Епика клаб» (ЄДРПОУ 40105383), ТОВ «Акцент-трейд» (ЄДРПОУ 40108452), які фактично відповідні роботи та послуги не виконували, товарно-матеріальні цінності не поставляли, що підтверджується проведеною перевіркою.

Так, відповідно до висновку №640/05-99-14-11/34283984 від 06.10.2017 року, встановлені порушення службовими особами ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (ЄДРПОУ 34283984), внаслідок яких занижено податок на додану вартість та податку на прибуток за 2013-2014рр., на загальну суму 2 684 058,00 грн.

26.02.2018 року слідчий з ОВС 2 відділу управління розслідування кримінальних проваджень ГС ФР ДФС України ОСОБА_7 за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 звернувся з клопотанням до Шевченківського районного суду міста Києва про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (ЄДРПОУ 34283984) у розмірі 2 684 058,00 грн., що знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 у ПAT «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, вул. Лєскова, 9, МФО 380805 та арешту видаткових операцій по рахункам за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), та виплат заробітної плати працівникам ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (ЄДРПОУ 34283984).

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.02.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого.

Відмовляючи в задоволені вищевказаного клопотання, внесеного в межах кримінального провадження № 32017000000000016 слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідив матеріали, додані до клопотання та прийшов до висновку про відсутність достатніх підстав для накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (ЄДРПОУ 34283984), з огляду на те, що слідчим не було доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Однак зазначених вимог закону слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, не дотримався.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, навіть не зазначив конкретні підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якими пов`язує необхідність у накладенні такого арешту.

Вказане свідчить, що всупереч доводам прокурора, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки за викладених у клопотанні та доданих до нього матеріалах обставинах не наведено конкретну мету, яка має бути досягнута у зв`язку із застосуванням такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 167, 170 - 173 КПК України, відмовив у задоволенні клопотання органу досудового розслідування з підстав недоведеності та необґрунтованості необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя діяв у спосіб та у межах діючого законодавства.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого з ОВС 2 відділу управління розслідування кримінальних проваджень ГС ФР ДФС України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (ЄДРПОУ 34283984) у розмірі 2 684 058,00 грн., що знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 у ПAT «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, вул. Лєскова, 9, МФО 380805 та арешту видаткових операцій по рахунках за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), та виплат заробітної плати працівникам ТОВ «Дружківський вогнетривкий завод» (ЄДРПОУ 34283984), залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3