Ухвала

від 05.04.2018 по справі 908/1206/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 11/40/16-12/102/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.04.2018 Справа № 908/1206/16

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Дроздова С.С., Корсун В.Л.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Заступника прокурора Запорізької області на дії Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві

у справі № 908/1206/16

за позовом: Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави, в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради

до відповідача: Приватного підприємства "Стерк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про стягнення 500039,59 грн. заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

від прокуратури - Чекаліна О.С., довіреність № 05/3-313вих-17 від 14.08.2017 року та посвідчення № 048237 від 10.10.2017 року

від Запорізької міської ради - не з'явився

від Приватного підприємства "Стерк" - Цибулевський А.В., договір про надання правової допомоги від 07.12.2017 року, ордер на надання правової допомоги ЗП № 048904 від 04.04.2018 року

від третьої особи - не з'явився

від Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві - не з'явився

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.02.2018 року вказану скаргу у справі № 908/1206/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Дроздова С.С., Корсун В.Л.

СУТЬ ПИТАННЯ: Заступник прокурора Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області зі скаргою в порядку ст. ст. 339-341 ГПК України на дії Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якій просить суд:

- визнати постанову начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 23.01.2018 року у зведеному виконавчому провадженні № 54352274 неправомірною та її скасувати;

- зобов'язати начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві скасувати постанови головного державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.12.2017 року № 54351769, № 54352274, винесені у рамках зведеного виконавчого провадження № 54394756.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.02.2018 року відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги Заступника прокурора Запорізької області на дії Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі № 908/1206/16 до повернення матеріалів справи із суду вищої інстанції.

22.03.2018 року матеріали справи № 908/1206/16 повернулися на адресу Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду від 26.03.2018 року прийнято скаргу Заступника прокурора Запорізької області на дії Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі № 908/1206/16 до розгляду та призначено судове засідання на 05.04.2018 року о 12 год. 30 хв.

05.04.2018 року на адресу суду від прокурора надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає наступне:

- ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2018 року рішення суду першої інстанції від 29.05.2017 року у справі № 908/1206/16 визнано нечинним, затверджено мирову угоду, укладену між Запорізькою міською радою та ПП Стерк 19.02.2018 року, зі змісту якої, зокрема, вбачається, що ПП Стерк визнає заборгованість з орендної плати за землю за договором оренди землі від 29.09.2004 в сумі 500039,59 грн. та зобов'язується її погасити, та у вказаній мировій угоді сторони домовилися, що судові витрати в частині сплати судового збору по справі № 908/1206/16 покладаються на відповідача;

- за інформацією Вознесенівського управління у місті Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 28.03.2018 року з'ясовано, що ПП Стерк на виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2018 року, сплачено 500039,59 грн.,

- однак, витрати зі сплати судового збору на користь прокуратури Запорізької області у розмірі 10256,59 грн. ПП Стерк станом на 04.04.2018 року не сплачено;

- наказ Господарського суду Запорізької області від 06.07.2017 року про стягнення з вказаного підприємства на користь прокуратури Запорізької області 10256,59 грн. витрат зі сплати судового збору наразі судом в порядку ч. 2 ст. 328 ГПК України таким, що не підлягає виконанню, не визнавався, а отже, підлягає примусовому виконанню;

- прокурор вважає, що відсутні наразі підстави для визнання судом наказу від 06.07.2017 року про стягнення з ПП Стерк на користь прокуратури Запорізької області 10256,59 грн. витрат зі сплати судового збору таким, що не підлягає виконанню;

- стверджує, що ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2018 року у даній справі не є виконавчим документом щодо стягнення такого боргу, оскільки нею лише підтверджено обов'язок його сплатити ПП Стерк , але не визначено строків виконання такого зобов'язання чи інших особливостей його виконання, відмінних від наказу;

- крім того, ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2018 року передбачає, що стягувачем за нею є лише Запорізька міська рада (щодо заборгованості з орендної плати за землю), та не визначає стягувачем прокуратуру Запорізької області за обов'язком ПП Стерк сплатити витрати зі сплати судового збору;

- вважає, що затвердження мирової угоди жодним чином не змінило обов'язку ПП Стерк сплатити судовий збір на користь прокуратури Запорізької області на підставі виданого судом наказу;

- вимоги скарги про визнання неправомірною та скасування постанови начальника відділу ДВС від 23.01.2018 року, зобов'язання начальника відділу ДВС скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.12.2017 року № 54351769 прокурор продовжує підтримувати у зв'язку з необхідністю подальшого примусового виконання судового наказу від 06.07.2017 року № 908/1206/16 про стягнення на користь прокуратури Запорізької області витрат зі сплати судового збору;

- щодо постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.12.2017 року № 54352274 прокурор зазначає, що незалежно від стану виконання судового рішення у цій частині на теперішній час, вказане рішення державним виконавцем прийнято з грубими порушеннями Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню;

- факт оплати ПП Стерк перед Запорізькою міською радою основної заборгованості лише підтверджує неправомірність рішень державного виконавця про повернення виконавчих документів стягувачам у зв'язку з відсутністю майна (у т.ч. в розумінні ст. 10 Закону України Про виконавче провадження - коштів) у боржника, на яке можливо звернути стягнення, так як відповідне самостійне зарахування коштів боржником на користь Запорізької міської ради свідчить про неповноту вжитих державним виконавцем заходів до розшуку його майна та коштів;

- у разі скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.12.2017 року № 54352274 державним виконавцем може бути прийнято обґрунтоване рішення про завершення відповідного виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження ;

- підстав для відмови від своїх вимог до посадових осіб Оболонського РВ ДВС м. Київ прокурором наразі не вбачається.

05.04.2018 року від боржника у справі - Приватного підприємства "Стерк" надійшли пояснення, в яких останній зазначає, що ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2018 року у справі № 908/1206/16 затверджено мирову угоду, укладену між Запорізькою міською радою та ПП Стерк , визнано нечинним рішення Господарського суду Запорізької області від 29.05.2017 року та припинено провадження по цій справі, у зв'язку з чим накази, видані на підставі цього рішення, є такими, що не підлягають виконанню. При цьому вказує, що сплата заборгованості згідно договору оренди земельної ділянки від 29.09.2004 року в сумі 500039,59 грн. здійснена у добровільному порядку згідно затвердженої судом мирової угоди. Просить постановити ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Прокурор в судовому засіданні 05.04.2018 року підтримав вимоги скарги в повному обсязі.

Представник боржника в судовому засіданні 05.04.2018 року проти задоволення скарги заперечив.

Представники стягувача - Запорізької міської ради, Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві та третьої особи в судове засідання 05.04.2018 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Представники стягувача - Запорізької міської ради та третьої особи належним чином повідомлені про дату та час розгляду скарги в даній справі, що підтверджується наявними у справі рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

З метою належного та своєчасного повідомлення Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про час та місце розгляду скарги у справі № 908/1206/16 29.03.2018 року о 16 год. 16 хв. було здійснене електронне поштове відправлення ухвали суду від 26.03.2018 року у даній справі на адресу електронної пошти Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, а саме: vdvs.obolon@ukr.net , що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, у зв'язку з чим вона розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, скаргу, мотиви її обґрунтування, суд встановив:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.05.2017 року у справі № 908/1206/16 позовні вимоги Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави, в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради до Приватного підприємства "Стерк" задоволено, зокрема вирішено:

- стягнути з Приватного підприємства "Стерк" на користь територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 29.09.2004 року, зареєстрованим у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсах", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.09.2004 року за № 1316, площею 10,4976 га, кадастровий номер 2310100000:05:003:0045, яка розташована за адресою: вул. Перемоги, м. Запоріжжя, в сумі 500039,59 грн.;

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 29.09.2004 року (площею 10,4976 га, кадастровий номер 2310100000:05:003:0045, яка розташована за адресою: вул. Перемоги, м. Запоріжжя), укладений між Запорізькою міською радою та Приватним підприємством "Стерк", зареєстрований 30.09.2004 року у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 30.09.2004 року за №1316;

- зобов'язати Приватне підприємство "Стерк" повернути Запорізькій міській раді земельну ділянку площею 10,4976 га, кадастровий номер 2310100000:05:003:0045, яка розташована за адресою: вул. Перемоги, м. Запоріжжя шляхом підписання акту приймання-передачі;

- стягнути з Приватного підприємства "Стерк" на користь Прокуратури Запорізької області витрати зі сплати судового збору в сумі 10256,59 грн.

На виконання вказаного рішення 06.07.2017 року господарським судом були видані відповідні накази, в тому числі наказ про стягнення з Приватного підприємства "Стерк" на користь територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 29.09.2004 року, зареєстрованим у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсах", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.09.2004 року за № 1316, площею 10,4976 га, кадастровий номер 2310100000:05:003:0045, яка розташована за адресою: вул. Перемоги, м. Запоріжжя, в сумі 500039,59 грн. та наказ про стягнення з Приватного підприємства "Стерк" на користь Прокуратури Запорізької області витрати зі сплати судового збору в сумі 10256,59 грн.

Вказані накази Господарського суду Запорізької області були передані на виконання до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що наказ № 908/1206/16 від 06.07.2017 року про стягнення з Приватного підприємства "Стерк" на користь Прокуратури Запорізької області витрати зі сплати судового збору в сумі 10256,59 грн. перебував на виконанні у Оболонському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві в рамках виконавчого провадження ВП № 54351769, а наказ № 908/1206/16 від 06.07.2017 року про стягнення з Приватного підприємства "Стерк" на користь територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради заборгованості з орендної плати в сумі 500039,59 грн. - в рамках виконавчого провадження № 54352274.

Постановою головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Гаркавенко А.В. від 27.07.2017 року об'єднано виконавчі провадження № 54351769 та № 54352274 у зведене виконавче № 54394756.

В матеріалах справи міститься клопотання Прокуратури Запорізької області № 05/3-2366-16 від 07.11.2017 року до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому прокурор просив вжити заходи, передбачені п. 21 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження в частині з'ясування інформації про рух коштів та операції за рахунками боржника з часу набрання рішенням законної сили, а також вжити заходів до звернення стягнення на інше майно боржника, а саме: з'ясувати наявність такого майна за відомостями балансу, отриманого в порядку п. 2 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року.

19.12.2017 року головним державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гаркавенко А.В. була прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 54351769 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , яка мотивована тим, що в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання зазначеного виконавчого документу майна, належного боржнику і на яке можливо звернути стягнення не виявлено, а заходи, здійснені державним виконавцем щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними.

Прокурор Запорізької області, який є стягувачем за наказом № 908/1206/16 від 06.07.2017 року про стягнення з Приватного підприємства "Стерк" витрат зі сплати судового збору в сумі 10256,59 грн., з вказаною постановою головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 19.12.2017 року ВП № 54351769 не погодився на звернувся зі скаргою № 05/3-2366-16 від 10.01.2018 року до начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в порядку ст. 74 Закону України Про виконавче провадження . У поданій скарзі прокурор просив розглянути її та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.12.2017 року ВП № 54351769.

Разом з тим головним державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гаркавенко А.В. була прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.12.2017 року ВП № 54352274 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , яка мотивована тим, що в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання зазначеного виконавчого документу майна, належного боржнику і на яке можливо звернути стягнення не виявлено, а заходи, здійснені державним виконавцем щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними.

Зазначена постанова головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 19.12.2017 року ВП № 54352274 була оскаржена Київською місцевою прокуратурою № 5 шляхом подання скарги № 43-241вих-18 від 12.01.2018 року до начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві в порядку ст. 74 Закону України Про виконавче провадження . У поданій скарзі прокурор просив розглянути її та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.12.2017 року ВП № 54352274.

В подальшому начальником Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві в порядку здійснення контролю за діями державного виконавця при примусовому виконанні наказу № 908/1206/16 від 06.07.2017 року про стягнення з ПП Стерк на користь Запорізької міської ради боргу в сумі 500039,59 грн. була прийнята постанова від 23.01.2018 року. Вказаною постановою визнано дії головного державного виконавця відділу Гаркавенко А.В. з примусового виконання наказу № 908/1206/16 від 06.07.2017 року про стягнення з ПП Стерк на користь Запорізької міської ради боргу в сумі 500039,59 грн. такими, що здійснені з дотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження .

Прокурор з вказаною постановою начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві не погоджується, вважає її неправомірною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що постанови державного виконавця про повернення виконавчих документів стягувачам від 19.12.2017 року ВП № 54352274 та ВП № 54351769 суперечать вимогам п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку з чим звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 339 ГПК України, в обґрунтування якої зазначає наступне:

- з постанов державного виконавця від 19.12.2017 року , а також оскаржуваної постанови начальника відділу ВДВС від 23.01.2018 року вбачається, що державним виконавцем в порушення ст. ст. 18, 36, 48 Закону України Про виконавче провадження не здійснено належну та повну перевірку майнового стану боржника, що призвело до винесення необґрунтованих та незаконних постанов про повернення виконавчого документу стягувачу в порядку п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону Про виконавче провадження ;

- прокуратура Запорізької області клопотала листом від 07.11.2017 року № 05/3-2366-16 серед іншого про перевірку майнового стану боржника за відомостями балансу, про наслідки розгляду вказаного клопотання прокурор прохав інформувати прокуратуру Запорізької області, проте про результати вжиття державним виконавцем заходів, передбачених пунктом 2 розділу VIII Інструкції, відділ ДВС прокуратуру області не повідомив, а з оспорюваних постанов та відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що таких заходів в порушення ст. 18, ч. 2 ст. 36, ч. 8 ст. 48 Закону взагалі не вжито;

- всупереч вимогам ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 18, ч. 2 ст. 36, ч. 8 ст. 48 Закону державний виконавець не здійснив перевірку майнового стану боржника в частині наявності у нього великої вантажної техніки, яку останній може мати у власності, виходячи з діяльності підприємства;

- постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.12.2017 року не містять даних про результати перевірки майнового стану боржника в цій частині, а твердження про бездіяльність державного виконавця не спростовується постановою начальника відділу ДВС від 23.01.2018 року;

- у апеляційній скарзі на рішення в даній справі боржником вказано, що у його власності перебуває трансформаторна підстанція КПТ-1305, що знаходиться за адресою земельної ділянки 2310100000:05:003:0045 вул. Перемоги, м. Запоріжжя, зазначені відомості наразі не спростовуються відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ПП Стерк змінило свою юридичну адресу місцезнаходження до винесення незаконних постанов державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу, таким чином державним виконавцем порушено ч. 2 ст. 36, ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження в частині нездійснення перевірки майнового стану боржника за його місцезнаходженням;

- незважаючи на те, що у відомчих скаргах органів прокуратури наголошено про нову юридичну адресу боржника (04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, буд. 1, оф. 8), про яку могло стати відомо державному виконавцю до прийняття рішень в порядку п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону Про виконавче провадження , бездіяльність державного виконавця в частині не проведення перевірки за вказаною адресою також залишена поза увагою начальника відділу ДВС;

- постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.12.2017 року є передчасними, незаконними та такими, що підлягають скасуванню в порядку ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку з цим постанова начальника відділу ДВС від 23.01.2018 року є необґрунтованою, неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2018 року задоволено заяву Запорізької міської ради та Приватного підприємства "Стерк" про затвердження мирової угоди, затверджено мирову угоду по справі № 908/1206/16, укладену Запорізькою міською радою та Приватним підприємством "Стерк", визнано нечинним рішення Господарського суду Запорізької області від 29.05.2017 року у справі № 908/1206/16 та закрито провадження у справі.

Безпосередньо в судовому засіданні 05.04.2018 року представник боржника разом з поясненнями надав суду засвідчену копію платіжного доручення № 1 від 27.03.2018 року, згідно з яким ПП Стерк сплатило заборгованість з орендної плати згідно договору оренди земельної ділянки від 29.09.2004 року (кадастровий номер № 2310100000:05:003:0045) згідно мирової угоди у справі № 908/1206/16 від 20.02.2018 року в сумі 500039,59 грн.

Надавши правову кваліфікацію діям учасників виконавчого провадження, правову норму, яка підлягає застосуванню у відносинах сторін, дослідивши її фактичні обставини, пов'язані з виконанням рішення суду, врахувавши доводи прокурора, позицію боржника, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Законодавець визначає такі поняття як: дії та бездіяльність державної виконавчої служби, які обов'язково пов'язані з протиправною поведінкою. А саме, під діями слід розуміти - повноваження будь-якої посадової особи не здійснювати дії, які суперечать закону. У той же час бездіяльність передбачає невиконання цією особою юридичних обов'язків здійснювати дії у межах закону.

Стаття 326 ГПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

З 05.10.2016 року набрав чинності новий Закон України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 року, далі Закон.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 року, далі Закон України Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла станом на час прийняття оскаржуваних постанов), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що накази від 06.07.2017 року у справі № 908/1206/16 про стягнення з Приватного підприємства "Стерк" на користь Прокуратури Запорізької області витрати зі сплати судового збору в сумі 10256,59 грн. та про стягнення з Приватного підприємства "Стерк" на користь територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради заборгованості з орендної плати в сумі 500039,59 грн. перебували на виконанні в Оболонському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві в рамках виконавчого провадження ВП № 54351769 та в рамках виконавчого провадження № 54352274.

Головним державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гаркавенко А.В. були прийняті наступні постанови, а саме:

- постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.12.2017 року у виконавчому провадженні ВП № 54351769 щодо наказу від 06.07.2017 року у справі № 908/1206/16 про стягнення з Приватного підприємства "Стерк" на користь Прокуратури Запорізької області витрати зі сплати судового збору в сумі 10256,59 грн.

- постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.12.2017 року у виконавчому провадженні ВП № 54352274 щодо наказу від 06.07.2017 року у справі № 908/1206/16 про стягнення з Приватного підприємства "Стерк" на користь територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради заборгованості з орендної плати в сумі 500039,59 грн.

Вказані постанови були прийняті на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 року, (далі Закон України Про виконавче провадження ) у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а також у зв'язку з тим, що заходи, здійснені державним виконавцем щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними.

При цьому вказані дії головним державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві були оскаржені прокуратурою Запорізької області та Київською місцевою прокуратурою № 5 до начальника вказаного відділу шляхом подання скарг в порядку ст. 74 Закону України Про виконавче провадження .

Начальником Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в порядку здійснення контролю за діями державного виконавця при примусовому виконанні наказу № 908/1206/16 від 06.07.2017 року про стягнення з ПП Стерк на користь Запорізької міської ради боргу в сумі 500039,59 грн. була прийнята постанова від 23.01.2018 року, якою визнано дії головного державного виконавця відділу Гаркавенко А.В. з примусового виконання наказу № 908/1206/16 від 06.07.2017 року про стягнення з ПП Стерк на користь Запорізької міської ради боргу в сумі 500039,59 грн. такими, що здійснені з дотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження .

Так, пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Приписами ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням .

Відповідно до ч. ч. 1 - 6 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Приписами ч. 8 ст. 48 вказаного Закону визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження . У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Частиною 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 вказаного Закону виконавець зобов'язаний, зокрема:

- здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

- розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Згідно з п. п. 3, 21 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

- отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року (в редакції станом на дату прийняття оскаржуваних постанов), далі Інструкція, виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Умовами пунктів 2, 7 розділу VIII Інструкції визначено, що у разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органах. Розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 Закону.

Так, в оскаржуваних прокурором постановах про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.12.2017 року ВП № 54352274 та № ВП 54351769 державним виконавцем зазначено, що майно боржника, на яке можливо звернути стягнення відсутнє. Згідно повідомлень за боржником автотранспортні засоби та майно на праві власності не зареєстровано, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості відносно боржника відсутні. Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек відомості відносно боржника відсутні. Згідно відповіді ДПС України у боржника відкриті рахунки в установах банку, згідно повідомлень банку у боржника відсутні кошти.

Разом з тим в оскаржуваній постанові начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 23.01.2018 року також зазначені дії головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ, вчинені в рамках зведеного виконавчого провадження ВП № 54394756 щодо виконання наказів від 06.07.2017 року у справі № 908/1206/16.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.03.2018 року запропоновано Оболонському районному відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві надати, зокрема, належним чином засвідчені копії (для приєднання до матеріалів справи) та оригінали (суду для огляду) матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання наказів від 06.07.2017 року у справі № 908/1206/16 (ВП № 54352274, № 54351769) та матеріалів зведеного виконавчого провадження № 54394756 (у повному обсязі), в т. ч. докази проведення виконавчих дій з примусового виконання наказів від 06.07.2017 року у справі № 908/1206/16.

Втім, представник Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання 05.04.2018 року не з'явився та вищевказані матеріали виконавчого провадження суду не надав.

Відтак, оскільки в матеріалах справи відсутні матеріали виконавчого провадження з примусового виконання наказів від 06.07.2017 року у справі № 908/1206/16 (ВП № 54352274, № 54351769) та матеріали зведеного виконавчого провадження № 54394756 (у повному обсязі) суд позбавлений можливості перевірити які виконавчі дії вчинялись головним державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в рамках вказаних виконавчих проваджень, в тому числі перевірити повноту здійснення останнім виконавчих дій згідно вимог чинного законодавства України.

При цьому, враховуючи дані обставини, суд також позбавлений можливості дослідити обставини щодо подання Прокуратурою Запорізької області клопотання № 05/3-2366-16 від 07.11.2017 року до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві та розгляду вказаного клопотання відділом, оскільки в матеріалах справи відсутні матеріали виконавчого провадження з примусового виконання наказів від 06.07.2017 року у справі № 908/1206/16.

Разом з тим в матеріалах справи міститься виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.12.2017 року щодо боржника - Приватного підприємства Стерк , яка свідчить, що місцезнаходженням останнього є адреса: 04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, буд. 1, офіс 8 (том 6, а.с. 59).

Аналогічна адреса зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.02.2018 року, доданому прокурором до скарги (том 7, а.с. 37- 42). При цьому зі змісту вказаного витягу вбачається, що зміна інформації щодо місцезнаходження боржника - Приватного підприємства Стерк відбулась 07.12.2017 року.

Таким чином, під час перебування наказів від 06.07.2017 року у справі № 908/1206/16 про стягнення з Приватного підприємства "Стерк" на користь Прокуратури Запорізької області витрат зі сплати судового збору в сумі 10256,59 грн. та про стягнення з Приватного підприємства "Стерк" на користь територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради заборгованості з орендної плати в сумі 500039,59 грн. на виконанні в Оболонському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві та до винесення головним державним виконавцем постанов про повернення вказаних виконавчих документів стягувачу (19.12.2017 року) боржник - Приватне підприємство "Стерк" змінив місцезнаходження на нову адресу: 04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, буд. 1, офіс 8.

При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б, по-перше, свідчили про те, що головний державний виконавець вчинив дії щодо розшуку боржника, а саме перевірив в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження боржника станом на час винесення постанов від 19.12.2017 року, по-друге, відсутні будь-які докази, які б свідчили, що головний державний виконавець провів перевірку майнового стану боржника щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника за новою адресою місцезнаходження. Вказані обставини свідчать про порушення головним державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві приписів ч. 2 ст. 36 та ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Проте у скаргах органів прокуратури до начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, які містяться в матеріалах справи, було наголошено про нову юридичну адресу боржника (04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, буд. 1, оф. 8), про яку могло стати відомо державному виконавцю до прийняття рішень в порядку п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону Про виконавче провадження .

Крім того відсутні будь-які докази здійснення державним виконавцем перевірки наявності майна боржника за даними балансу, що передбачено п. 2 розділу VIII Інструкції.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанови про повернення виконавчих документів стягувачу від 19.12.2017 року ВП № 54351769, № 54352274 є передчасними.

Приписами ч. 3 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Матеріали справи свідчать, що прокурор Запорізької області скористався правом, передбаченим ч. 3 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , звернувшись зі скаргою № 05/3-2366-16 від 10.01.2018 року на дії державного виконавця до начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Разом з тим таким правом скористалася також Київська місцева прокуратура № 5, звернувшись зі скаргою № 43-241вих-18 від 12.01.2018 року на дії державного виконавця до начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Як вказано вище начальником Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в порядку здійснення контролю за діями державного виконавця при примусовому виконанні наказу № 908/1206/16 від 06.07.2017 року про стягнення з ПП Стерк на користь Запорізької міської ради боргу в сумі 500039,59 грн. була прийнята постанова від 23.01.2018 року, якою визнано дії головного державного виконавця відділу Гаркавенко А.В. з примусового виконання наказу № 908/1206/16 від 06.07.2017 року про стягнення з ПП Стерк на користь Запорізької міської ради боргу в сумі 500039,59 грн. такими, що здійснені з дотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження .

Оскільки постанови про повернення виконавчих документів стягувачу від 19.12.2017 року ВП № 54351769, № 54352274 винесені головним державним виконавцем з порушенням приписів ч. 2 ст. 36 та ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" та є передчасними, враховуючи бездіяльність державного виконавця в частині не проведення перевірки за новою адресою місцезнаходження боржника, що залишено поза увагою начальником Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

При цьому прокурор у скарзі просить визнати постанову начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 23.01.2018 року у зведеному виконавчому провадженні № 54352274 неправомірною та її скасувати.

Проте згідно наявної у справі постанови від 27.07.2017 року про об'єднання виконавчих проваджень вбачається, що зведене виконавче провадження має номер - № 54394756 .

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Заступником прокурора Запорізької області доведена неправомірність дій начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві при прийнятті постанови від 23.01.2018 року у зведеному виконавчому провадженні № 54394756 та порушення вказаною постановою його прав як стягувача.

Частиною 1 ст. 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Втім, нормами чинного законодавства України не передбачені повноваження господарського суду за наслідками розгляду скарги скасовувати постанови органів державної виконавчої служби.

Законодавець визначає, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому судом враховано, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом. Тому вимога про скасування постанови начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві є тотожною вимозі про визнання її недійсною.

За такими обставинами, постанову начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 23.01.2018 року у зведеному виконавчому провадженні № 54394756 слід визнати недійсною.

Щодо вимог скарги прокурора про зобов'язання начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві скасувати постанови головного державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.12.2017 року № 54351769, № 54352274, винесені у рамках зведеного виконавчого провадження № 54394756, суд вважає зазначити наступне.

Абзацом другим ч. 3 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, вказаною нормою Закону передбачене право начальника відділу своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину) державного виконавця, який безпосередньо підпорядкований начальнику, якщо вони суперечать вимогам закону.

При розгляді скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи те, що у другому абзаці ч. 3 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження передбачено право начальника відділу скасовувати своєю постановою постанову або інший процесуальний документ (або їх частину) підпорядкованого державного виконавця колегія суддів дійшла висновку про те, що задоволення вимоги скарги прокурора в цій частині призведе до втручання в дискреційні повноваження начальника органу державної виконавчої служби.

За таких обставин, у задоволенні скарги Заступника прокурора Запорізької області в частині вимог про зобов'язання начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві скасувати постанови головного державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 19.12.2017 року № 54351769, № 54352274, винесені у рамках зведеного виконавчого провадження № 54394756, слід відмовити.

Разом з тим, при розгляді скарги суд виходив в тому числі з того, що ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2018 року визнано нечинним рішення Господарського суду Запорізької області від 29.05.2017р. по справі № 908/1206/16 та затверджено мирову угоду, укладену між Запорізькою міською радою та Приватним підприємством "Стерк" відповідно до пункту 5 якої сторони домовилися, що судові витрати в частині сплати судового збору по справі № 908/1206/16 покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 74, 86, 339, 342, 343 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Заступника прокурора Запорізької області на дії Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо примусового виконання наказів від 06.07.2017 року у справі № 908/1206/16 задовольнити частково.

2. Визнати постанову начальника Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 23.01.2018 року у зведеному виконавчому провадженні № 54394756 недійсною.

3. У задоволенні іншої частини вимог скарги Заступника прокурора Запорізької області на дії Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі № 908/1206/16 відмовити.

4. Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до ст. 256 ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через Господарський суд Запорізької області протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано - 10.04.2018 року

Головуючий суддя О.Г. Смірнов

Судді С.С. Дроздова

В.Л. Корсун