Рішення

від 12.04.2018 по справі 926/3459/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року Справа № 926/3459/17

За позовом Фермерського господарства «Буковина - С»

до відповідача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Чернівецькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кельменецька селищна рада

про визнання права постійного користування земельною ділянкою

Суддя О.Г. Проскурняк

ОСОБА_3 Нікітович

Представники:

Від позивача - ОСОБА_4, довіреність від 15 вересня 2017 року.

ОСОБА_2 - директор.

Від відповідача - ОСОБА_5, доручення № 06-22/18 від 05 січня 2018 року.

Від третьої особи позивача - ОСОБА_2

Від третьої особи відповідача - не з'явися.

СУТЬ СПОРУ: Фермерське господарство "Буковина - С" звернулось з позовом до відповідача ОСОБА_6 комітету Кельменецької селищної ради про визнання права постійного користування земельною ділянкою

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до державного акту І-ЧВ №000156 на право постійного користування земельною ділянкою, ОСОБА_2 на праві постійного користування належить земельна ділянка, площею 10,13 га.

Далі позивач стверджує, що Фермерське господарство «Буковина - С» , засновником якого є ОСОБА_2, звернулось до Кельменецької районної державної адміністрації Чернівцеької області із заявою про державну реєстрацію речового права, права постійного користування земельною ділянкою, площею 10 га., проте їм було відмовлено.

Так, позивач просить суд визнати за Фермерським господарством «Буковина - С» право постійного користування на вищевказану земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27 жовтня 2017 року порушено провадження у справі № 926/3459/17 та призначено до розгляду в засіданні на 13 листопада 2017 року. Ухвалою суду від 13 листопада 2017 року відкладено розгляд справи на 27 листопада 2017 року; залучено до участі у справі відповідача 2 - Кельменецьку селищну раду.

В судовому засіданні 27 листопада 2017 року оголошено перерву в розгляді справи до 06 грудня 2017 року.

Ухвалою суду від 06 грудня 2017 року відкладено розгляд справи на 20 грудня 2017 року; замінено неналежних відповідачів - ОСОБА_6 комітет Кельменецької селищної ради та Кельменецьку селищну раду на належного відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 ; третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 комітет Кельменецької селищної ради.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20 грудня 2017 року вирішено справу № 926/3459/17 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання призначено на 18 січня 2018 року. Ухвалою суду від 18 січня 2018 року відкладено підготовче засідання на 12 лютого 2018 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12 лютого 2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 15 днів; закрито підготовче провадження у справі; призначено справу до розгляду по суті на 07 березня 2018 року.

В судовому засіданні 07 березня 2018 року оголошено перерву до 10 квітня 2018 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, з підстав, вказаних у відзиві на позов, а саме посилаючись на те, що земельна ділянка для ведення фермерського господарства надавалось громадянину, а не юридичній особі- фермерському господарству. Крім того, відповідач вказує на те, що чинним законодавством повністю виключена можливість перебування та набуття фермерським господарством права постійного користування земельною ділянкою.

Третя особа (ОСОБА_2І.) звернувся до суду із проханням позов задовольнити.

Третя особа 2 проти задоволення позовних вимог заперечує.

Розглянувши подані сторонами та третіми особами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Рішенням виконавчого комітету Кельменецької селищної ради народних депутатів, Кельменецького району, Чернівецької області №49 від 23 квітня 1993 року «Про відведення земельної ділянки селянському/фермерському господарству» , затверджено матеріали відведення земельної ділянки для створення селянського/фермерського господарства, громадянину ОСОБА_2, розміром 10 га. ріллі з земель запасу селищної ради.

На підставі даного рішення виконавчого комітету Кельменецької селищної ради народних депутатів Чернівецької області від 23 квітня 1993 року, фізичною особою ОСОБА_2 виготовлено державний акт І-ЧВ №000156 на право постійного користування земельною ділянкою, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №37, площею 10,13 га., для ведення селянського (фермерського) господарства.

Пунктом 1.1., 2.1. статуту Фермерського господарства «Буковина - С» , зареєстрованого 12 грудня 2017 року, номер запису 1031102000000053 встановлено, що вищевказане фермерське господарство засноване на власності громадянина України: ОСОБА_2 для здійснення господарської діяльності на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності. Засновником фермерського господарства є ОСОБА_2, громадянин України, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія КР № 251397, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовується відповідачем ОСОБА_2, починаючи з 1993 року по даний час, використовує надану йому як фізичній особі земельну ділянку, площею 10,13 га. при здійсненні підприємницької діяльності ФГ «Буковина-С» .

Крім того, Фермерське господарство «Буковина-С» , як стверджується у позовній заяві, своєчасно сплачує податки від підприємницької діяльності господарства та за використання спірної у справі земельної ділянки.

17 жовтня 2017 року позивач звернувся до Кельменецької районної державної адміністрації Чернівцеької області із заявою про державну реєстрацію речового права, права постійного користування земельною ділянкою, площею 10 га., яка розташована за адресою: м. Чернівці, смт. Кельменці, кадастровий номер 7322055100:02:008:0001.

Як вбачається із Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, державним реєстратором ОСОБА_7 відмовлено у державній реєстрації іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою, у зв'язку із тим, що із заявою звернулась неналежна особа.

Частиною першою статті 92 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно приписів частини 1,2,5 статті 116 наведеного Кодексу унормовано, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до пункту "а" статті 141 вказаного Кодексу підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Частиною 3,4 статті 142 зазначеного Кодексу встановлено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до частини 3 статті 407 Цивільного кодексу України визначено, що право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, право на позов виникає у разі порушення або оспорювання особистих прав чи охоронюваних законом інтересів.

Положеннями статті 4 пункту 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» унормовано, що державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Підставою для позову у даній справі про визнання права постійного користування земельною ділянкою позивач вказав те, що підрозділ органу місцевого самоврядування відмовив йому у внесенні відомостей до вказаного реєстру щодо права постійного користування позивачем земельною ділянкою, з тих підстав, що вона надана у постійне користування фізичній особі, а не позивачу. Відтак позивач вважає, що його право є порушеним, а тому підлягає захисту в судовому порядку.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів та обставин справи, не вбачається, що відповідач оспорює право позивача на користування земельною ділянкою, його дії зводяться лише до відмови у внесенні відомостей до вказаного реєстру щодо права постійного користування позивачем земельною ділянкою.

При цьому слід зазначити, що у спірних правовідносинах задоволення позову судом призводить до того, що судові рішення підмінятимуть встановлений порядок припинення права користування земельною ділянкою, який дотриманий позивачем не був, та в супереч встановленому порядку призведуть до втрати такого права однією особою за відсутності спору про право, хоч і за наявності заперечень, які стосуються процедури оформлення землі, і набуття іншою особою відповідного права, що не ґрунтується на наведених вище положеннях законодавства.

Вказані обставини виключають наявність правових підстав для визнання за позивачем, як за юридичною особою, право постійного користування земельною ділянкою.

Аналогічна правова позиція закріплена в Постанові Верховного суду по справі № 926/590/17 від 29 березня 2018 року.

Враховуючи вищевикладені обставини з урахуванням зазначених правових норм, суд дійшов висновку у задоволенні позову - відмовити.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано - 12 квітня 2018 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк