Постанова

від 04.04.2018 по справі 607/3273/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/996/18 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Гудима Л.Я., Судової-Хомюк Н.М.,

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області,

на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 грудня 2017 року (суддя - Ромазан В.В., час ухвалення - 17:42 год., місце ухвалення - м.Тернопіль, дата складання повного тексту - не вказана),

в адміністративній справі №607/3273/17 за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області,

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Тернопільського ОУПФУ Тернопільської області, в якому просив: 1) визнати протиправними дії працівників відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком, як трактористу-машиністу згідно п. в ст.13 ЗУ Про пенсійне забезпечення ; 2) зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком, як трактористу-машиністу згідно п. в ст.13 ЗУ Про пенсійне забезпечення з дня звернення, тобто з 30.09.2016 року.

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.12.2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_2 періодів роботи на посаді тракториста до пільгового стажу роботи, що дає підставу призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту в ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення . Зобов'язано Тернопільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту в статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення , стаж роботи трактористом з 01 січня 1977 року по 30 жовтня 1979 року та з 01 березня 1982 року по 30 листопада 1988 року в колгоспі Іскра , з 04 січня 1989 року по 09 березня 2000 року в с/г ТзОВ Україна , з 21 квітня 2001 року по 20 грудня 2006 року у TOB ВКФ Декор та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту в ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення з 30 вересня 2016 року.

З цією постановою суду першої інстанції від 14.12.2017 року не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду протиправна, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що стаж роботи заявника є меншим за необхідний, у зв'язку з чим комісія прийняла рішення відмовити в призначенні пенсії за віком як трактористу-машиністу згідно п. в ст.13 ЗУ Про пенсійне забезпечення . Органом ПФ проведено перевірку підтвердження пільгового стажу роботи ОСОБА_2. При проведенні перевірки виявлено, що у первинних документах, книгах обліку розрахунків по оплаті праці значиться прізвище ОСОБА_3, на основі чого складений акт №194 від 24.11.2016 року. У зв'язку з виявленими розбіжностями у прізвищі підстав для зарахування пільгового стажу роботи ОСОБА_2 з січня 1977 по жовтень 1979 та з березня 1982 р. по листопад 1988 р. в колгоспі Іскра немає. Згідно довідки №5 від 25.08.2016 р. ОСОБА_2 працював в ТзОВ Україна з 04.01.1989 р. по 09.03.2000 р.. Органом ПФ проведено перевірку стажу роботи, якою було виявлено, що згідно книг обліку трудового стажу посада зазначена як тракторист, однак встановлено, що посади працівникам не зазначаються у розрахункових документах. Зазначається лише назва книги по зарплаті на титульній сторінці, а саме заробітна плата механізаторам . Згідно наданої пільгової довідки №25 від 23.06.2016 року, ОСОБА_2 працював в ВКФ Декор на посаді тракториста-машиніста з 21.04.2001 р. по 20.12.2006 р., але зарахувати до пільгового стажу вищезазначений період роботи немає можливості, оскільки згідно витягу з ЄДРПОУ ТОВ Декор не займається вирощуванням сільськогосподарської продукції.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену постанову суду від 14.12.2017 р. та винести нову постанову суду, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач апеляційної скарги не визнав, суду апеляційної інстанції подав відзив, просить оскаржену постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 30.09.2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до відповідача Тернопільського ОУПФУ Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту в статті 13 ЗУ Про пенсійне забезпечення .

Згідно рішення комісії Тернопільського ОУПФУ Тернопільської області по розгляду спірних питань щодо призначення та перерахунку пенсій у Тернопільському районі, відповідно до ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , оформленого протоколом №33 від 19.12.2016 року, ОСОБА_2 відмовлено в призначені пенсії по віку на пільгових умовах згідно п. в ст.13 ЗУ Про пенсійне забезпечення за відсутності необхідного стажу (а.с. 7-8).

Позивач повідомлений про таку відмову листом відповідача від 05.01.2017 р. №167/06 (а.с. 6).

Вищевказане рішення Комісії мотивовано тим, що відповідно до записів трудової книжки та довідки сільської ради позивач працював в колгоспі Іскра з 01.01.1977 р. по 30.10.1979 р. та з 01.03.1982 р. по 30.11.1988 р.. Козівським об'єднаним УПФУ Тернопільської області проведено перевірку підтвердження пільгового стажу роботи позивача. При проведенні перевірки виявлено, що у первинних документах, книгах обліку розрахунків по оплаті праці значиться прізвище ОСОБА_3, на основі чого складений акт №194 від 24.11.2016 року. У зв'язку з виявленими розбіжностями у прізвищі підстав для зарахування пільгового стажу роботи позивача з січня 1977 р. по жовтень 1979 р. та з березня 1982 р. по листопад 1988 р. в колгоспі Іскра не має. Згідно довідки №5 від 25.08.2016 р. позивач працював в сільськогосподарському ТзОВ Україна з 04.01.1989 р. по 09.03.2000 р.. Тернопільським об'єднаним УПФУ Тернопільської області проведено перевірку стажу роботи, якою було виявлено, що позивач працював в с/г ТзОВ Україна і згідно книг обліку трудового стажу посада зазначена як тракторист, однак встановлено, що посади працівникам не зазначаються у розрахункових документах, зазначається лише назва книги по зарплаті на титульній сторінці, а саме заробітна плата механізаторам . Згідно наданої пільгової довідки №25 від 23.06.2016 року позивач працював в ВКФ Декор на посаді тракториста-машиніста з 21.04.2001 р. по 20.12.2006 р., але зарахувати до пільгового стажу вищезазначений період роботи не має можливості, оскільки згідно витягу з ЄДРПОУ TOB Декор не займається вирощуванням сільськогосподарської продукції.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та з урахуванням п. в статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , в редакції чинній з 01.04.2015 року, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності загального стажу роботи 30 років у період до 01.04.2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 01.04.2016 року по 31.03.2017 року - не менше 26 років у чоловіків.

Згідно ч.2 ст.24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст.101 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судом першої інстанції вірно враховано, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.10.2012 року встановлено факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_3 у зв'язку з наявністю розбіжності у написанні їх прізвищ - Бричек та Бричок (а.с. 14).

З трудової книжки колгоспника №95 від 10.12.1988 року та трудової книжки АН №343878 від 02.03.2009 р. видно, що позивач працював на наступних посадах: із 01.01.1977 р. по 30.10.1979 р. - різноробочим та з 01.03.1982 р. по 30.11.1988 р. - трактористом в колгоспі Іскра ; з 04.01.1989 р. по 09.03.2000 р. трактористом в сільськогосподарському ТзОВ Україна ; з 25.03.2000 р. по 01.08.2000 р. трактористом в TOB ВКФ Декор ; з 21.04.2001 р. по 20.12.2006 р. трактористом-машиністом в TOB ВКФ Декор ; з 20.12.2006 р. по 18.08.2008 р. трактористом-машиністом в ПП Агроспецгосп , з 02.03.2009 р. працює працівником складу в TOB ЛЕП (а.с. 10-12).

Згідно Довідки №10 від 24.04.2017 року, відокремлений структурний підрозділ - філія Насіннєве спеціалізоване господарство ТОВ ВКФ Декор створено 30.01.2001 року на підставі протоколу зборів учасників №16/2 від 30.01.2001 р. (а.с. 23).

Згідно Довідки №004 від 21.02.2017 року, позивач працював у Філії Насіннєве спеціалізоване господарство TOB ВКФ Декор трактористом з 17.05.2001 р. по 17.12.2006 р., за ним було закріплено трактор марки Т-150 Г і він був задіяний протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві. Філія Насіннєве спеціалізоване господарство TOB ВКФ Декор була закрита 30.11.2006 р.. Правонаступником стосовно всіх майнових, немайнових прав та обов'язків Філії Насіннєве спеціалізоване господарство TOB ВКФ Декор є ТзОВ фірма Декор (а.с. 13).

З приводу незарахування позивачу пільгового стажу роботи в сільськогосподарському ТзОВ Україна з 04.01.1989 р. по 09.03.2000 р., судом також вірно встановлено наступне.

З протоколу засідання комісії №33 від 19.12.2016 року видно, що в частині зарахування вказаного стажу роботи позивачу було відмовлено у зв'язку з тим, що відповідачем проведено перевірку стажу роботи, якою було виявлено, що позивач працював в ТзОВ Україна , і згідно книг обліку трудового стажу посада зазначена як тракторист, однак встановлено, що посади працівників не зазначаються у розрахункових документах, зазначається лише назва книги по зарплаті на титульній сторінці, а саме Заробітна плата механізаторам .

Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України №17 від 17.03.1992 року, назва професії тракторист-машиніст, запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист, комбайнер, машиніст дощувальної установки, вмонтованої на базі трактора, машиніст скрепера, скреперист, машиніст чаєзбиральної машини, машиніст екскаватора, машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки, механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист.

У загальносоюзному класифікаторі професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016, затвердженому постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 р. №016 та введеному в дію з 01.01.1987 р., і класифікаторі професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженому та введеному в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. №327, професія механізатор відсутня, а міститься професійна назва роботи тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.

Проте, ототожнення понять тракторист-машиніст та механізатор міститься зокрема у п.3.5 Правил технічної експлуатації тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів затверджених Наказом Міністерства Аграрної Політики України від 06.04.2010 р. №173, де зокрема, вказується, що технічна експлуатація машин не допускається за відсутності у тракториста-машиніста і (механізатора) посвідчення тракториста-машиніста.

Також судом вірно враховано покази допитаних свідків про те, що позивач працював на посаді тракториста у філії Насіннєве спеціалізоване господарство TOB ВКФ Декор та ТзОВ Україна і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.

Отже, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що стаж роботи позивача трактористом становить понад 20 років, загальний стаж - понад 35 років, а тому є підставними позовні вимоги.

Спосіб захисту прав позивача та формулювання резолютивної частини судового рішення судом першої інстанції також визначено вірно.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 грудня 2017 року в адміністративній справі №607/3273/17 за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи чи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Л.Я. Гудим

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст постанови складено 11.04.2018 року