Постанова

від 04.04.2018 по справі 200/21651/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/108/18 Справа № 200/21651/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Макарова М.О.

при секретарі - Лященко С.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 січня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 за участю третьої особи приватного сільськогосподарського підприємства ГАЙДУК про визнання права власності, внесення та реєстрації змін до статуту та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом посилаючись на те, що 02 листопада 2016 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі приватного сільськогосподарського підприємства ГАЙДУК , за умовами якого ОСОБА_5 зобов язався передати у власність позивача стовідсоткову частку в статутному капіталі приватного сільськогосподарського підприємства ГАЙДУК , внести відповідні зміни до Статуту підприємства, та зміни до відомостей підприємства, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а ОСОБА_3 сплатити ОСОБА_5 60 000 грн. за вказану частку.

Відповідно до рішення власника підприємства від 02 листопада 2016 року було уповноважено ОСОБА_4 на здійснення державної реєстрації змін до Статуту підприємства та реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зміну засновника, але остання свої обов'язки не виконала.

Позивач вказував про те, що відповідачі взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі підприємства від 02 листопада 2016 року не виконали, в той час, як він сплатив грошові кошти за цим договором в повному обсязі.

Враховуючи викладене, позивач просив визнати за ним право власності на 100 % статутного капіталу та майно приватного сільськогосподарського підприємства Гайдук , внести відповідні зміни до Статуту приватного сільськогосподарського підприємства ГАЙДУК та відповідні зміни до відомостей про підприємство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В свою чергу, ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом посилаючись на те, що жодних договорів із ОСОБА_3 про продаж частки в статутному капіталі приватного сільськогосподарського підприємства Гайдук , в якому він є єдином засновником, не укладав. Спірний договір купівлі-продажу, розписку та рішення засновника №0211/16 від 02 листопада 2016 року, він не підписував і нікого не уповноважував на укладення подібного правочину з відповідачем.

З урахуванням викладеного, просив визнати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі приватного сільськогосподарського підприємства ГАЙДУК від 02 листопада 2016 року недійсним.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 січня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено (а.с.117-119).

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 100 % статутного капіталу та майна приватного сільськогосподарського підприємства Гайдук .

Внесені зміни до Статуту приватного сільськогосподарського підприємства ГАЙДУК та зміни до відомостей про підприємство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачами взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі підприємства, не виконані.

З огляду на те, що нормами діючого законодавства не встановлено обов'язковість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі підприємства, суд прийшов до висновку, що позивач має право на визнання за ним права власності на майно та частку в статутному капіталі вказаного підприємства, з внесенням відповідних змін до установчих документів підприємства та подальшою державною реєстрацією цих змін.

В апеляційній скарзі, поданій 01 лютого 2017 року, ОСОБА_2посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову (а.с.125-127).

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ні з ОСОБА_3, ні з ОСОБА_4 він не був знайомий, будь-яких намірів про продаж підприємства, в якому він є єдиним засновником і власником майна, не мав.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження .

Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів , чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 листопада 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу стовідсоткової частки в статутному капіталі приватного сільськогосподарського підприємства ГАЙДУК .

За умовами договору, відповідач ОСОБА_5 взяв на себе зобов язання передати у власність позивача ОСОБА_3 стовідсоткову частку в статутному капіталі приватного сільськогосподарського підприємства ГАЙДУК , внести відповідні зміни до Статуту підприємства, та зміни до відомостей підприємства, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а ОСОБА_3 в свою чергу взяв на себе зобов язання прийняти та оплатити ОСОБА_5 60 000 грн. за вказану частку.

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Цивільний кодекс України серед інших об'єктів цивільних прав називає підприємство як єдиний майновий комплекс, зазначаючи при цьому, що до складу підприємства входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 191 ЦКУ).

Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю і відповідно може бути об'єктом купівлі-продажу, та інших правочинів як в цілому так і в окремій його частині. На таке майно розповсюджуються вимоги ст. 182 ЦК України стосовно необхідності державної реєстрації права власності.

Згідно з приписами Цивільного кодексу України, договір відчуження підприємства підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 657), а відтак, у разі недодержання сторонами відповідно без такого посвідчення він (договір) вважається неукладеним (ст. 640 ЦКУ). До того ж, у випадку купівлі-продажу також необхідна державна реєстрація договору.

Однак, при розгляді справи суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув та не врахував, що договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі підприємства в силу ст. 657 ЦК України в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, підлягав і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, тому підстави для визнання за позивачем права власності на 100% статутного капіталу та майна підприємства, як і визнання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі підприємства недійсним, відсутні, оскільки договір не є вчиненим, і не створює прав та обов язків для сторін.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні як первісного так і зустрічного позову.

На підставі ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 906,32 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, ч.ч.3-6 ст.147 ЗУ Про судоустрій і статус суддів , колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 січня 2017 року,скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання права власності, внесення та реєстрації змін до статуту та зустрічного ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки, відмовити .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 906,32 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді: М.Ю. Петешенкова

ОСОБА_6

ОСОБА_7