Постанова

від 09.08.2006 по справі а27/62

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

А27/62

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2006                                                                                   Справа № А27/62  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   головуючого судді –Тищик І.В. - доповідач,

суддів –Сизько І.А., Швець В.В.

при секретарі –Врона С.В.

        за участю представників

        позивача: Лихопьок Д.П.

відповідача: Новіков О.В., Доценко С.І.

розглянувши у судовому засіданні  апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Трек”, м. Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської  області від 25.05.06 року у справі № А27/62

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Трек”, м. Дніпропетровськ

до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська

про скасування податкових повідомлень-рішень,

                                                         ВСТАНОВИВ:  

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.06 року у справі № А27/62 (суддя Татарчук В.О.) в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 13.10.2005р. №0002442302/0, від 17.03.2006р. №0002442302/3 відмовлено.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що позивач при придбанні корпоративних прав у статутному фонді ТОВ „Дніпроток-Електрод” повинен був відобразити таку операцію в податковому обліку товариства та включити вартість корпоративних прав в розмірі 432339 грн. до складу валового доходу І півріччя 2004р.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач – ТОВ „Трек”, звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову господарського суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому скаржник посилається на те, що судом при розгляді справи неповно з'ясовані обставини справи, що мають істотне значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Доводи позивача вмотивовані посиланням на спеціальний порядок оподаткування операцій з корпоративними правами, за яким в податковому обліку повинні відображатися не наслідки окремих дій щодо придбання або відчуження корпоративних прав, а фінансовий результат операції щодо придбання або відчуження корпоративних прав такого ж виду протягом звітного періоду.

Відповідач у запереченні на апеляційну скаргу вважає доводи, викладені у апеляційній скарзі, необґрунтованими та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову господарського суду без змін.

При цьому відповідач посилається на те, що підприємство здійснило операцію з безоплатного придбання корпоративних прав у І півріччі 2004р. на суму 432339,0 грн., яку не відобразило ні в бухгалтерському, ні в окремому податковому обліку в порушення пп.7.6.1, 7.6.2 ст.7, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”; відповідна кредиторська заборгованість була відображена тільки в бухгалтерському обліку лише в червні 2005р., що ніяким чином не може впливати на облік підприємства в 2004 році.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 09.08.06р.

У судовому засіданні 09.08.06р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

13.10.2005р. державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002442302/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю „Трек” було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 162089,62 грн., з яких: 108059,75 грн. – основний платіж, 54029,87 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення явився акт від 06.10.2005р. №001326 документальної перевірки підприємства за період з 13.05.2004р. по 30.06.2005р. Проведеною перевіркою встановлено, що підприємством у складі валових доходів від операцій з корпоративними правами в окремому податковому  обліку фінансових результатів операцій з корпоративними правами не включені корпоративні права, безоплатно отримані від фізичної особи в сумі 432339 грн., що являється порушенням пп. 7.6.1, 7.6.2, 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

За результатами апеляційного оскарження податкове повідомлення-рішення було залишено без змін та прийнято, відповідно, податкове повідомлення-рішення №0002442302/3 від 17.03.2006р. на ту ж суму. Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до господарського суду.

Як убачається з матеріалів справи, у травні 2004 року один з засновників ТОВ „Дніпроток-Електрод” –фізична особа Климович І.О.,  передав на безоплатній основі позивачу –ТОВ „Трек” частку своїх корпоративних прав ТОВ „Дніпроток-Електрод” номінальною вартістю 432339,0 грн. (60% статутного капіталу), що відображено у протоколі загальних зборів учасників №2 від 27.05.2004р.

Зазначеними зборами учасників були затверджені відповідні зміни до статуту ТОВ „Дніпроток-Електрод”, зареєстровані виконкомом Красногвардійської районної ради 08.06.2004р.

В подальшому протоколом зборів учасників №02/1 від 13.06.2004р. було узгоджено необхідність здійснення позивачем розрахунку перед Климовичем І.О. за передані корпоративні права на умовах окремої угоди.

13.06.2004р. між позивачем та фізичною особою Климовичем І.О. було укладено угоду про порядок передачі частки долі у статутному капіталі ТОВ „Дніпроток-Електрод”, відповідно до якої позивач зобов'язався сплатити Климовичу І.О. вартість переданої долі в сумі 432339,0 грн. у строк до 13.06.2009р.

Кредиторську заборгованість за вказаною угодою було відображено в бухгалтерському обліку підприємства-позивача в червні 2005р.  

Факт оплатності операції з передачі корпоративних прав не був прийнятий до уваги контролюючим органом; нарахування податку на прибуток здійснено на підставі висновку про безоплатність отримання позивачем в першому півріччі 2004 року корпоративних прав ТОВ „Дніпроток-Електрод” вартістю 432339,0 грн.

Визначення поняття „корпоративні права” надано п. 1.8 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до якого корпоративні права - це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.             

В силу п.1.23 ст.1 цього ж Закону безоплатно наданими товарами являються товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.

Пункт 1.6 вказаної статті визначає товари як матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Таким чином, в розумінні Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” товаром можуть бути визнані: матеріальні активи, нематеріальні активи, цінні папери та деривативи.

Матеріальними активами згідно з п. 1.1 ст. 1 Закону є основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.   

Визначення основних фондів закріплене в пп.8.2.1 п. 8.2 ст. 8 даного Закону, згідно з яким під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Норми зазначеного Закону не містять визначення терміну оборотні активи, однак визначення останнього наведене в ст. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку „Баланс”, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999р., відповідно до якої оборотними активами є грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

З наведеного вбачається, що корпоративні права не являються ні основними фондами, ані оборотними активами, і, таким чином, не є матеріальними правами.

Нематеріальними активами згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” є об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.   

Зі змісту терміну корпоративні права вбачається, що вони не являються об'єктом інтелектуальної власності (в тому числі промислової власності чи іншого аналогічного об'єкту права власності). Отже, корпоративні права не є матеріальними активами.

Цінним папером згідно п. 1.4 ст. 1 Закону являється документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери. Відповідно до п. 1.5 вказаної статі деривативом є стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому.

Корпоративні права не охоплюються змістом цих термінів, хоча порядок оподаткування операцій з корпоративними правами тотожній порядку оподаткування з цінними паперами і деривативами, як зазначено відповідачем у своїх доводах.

Таким чином, корпоративні права не є ні матеріальними чи нематеріальними активами, ні цінними паперами чи деривативами. Тобто, поняття корпоративних прав не охоплюється визначеним в п. 1.6 ст. 1 Закону „Про оподаткування прибутку підприємств” поняттям товарів.

З викладеного убачається, що поняття „товари” та „корпоративні права” законодавчо визначені як окремі поняття. При цьому корпоративні права не охоплюються поняттям товари, у зв'язку з чим висновок відповідача та господарського суду першої інстанції про те, що позивачем в першому півріччі 2004р. були безоплатно отримані товари в вигляді переданих Климовичем І.О. корпоративних прав, вартість яких згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” підлягає включенню до його валових доходів, не відповідає положенням чинного законодавства та не може бути підставою для визначення порядку оподаткування операцій з корпоративними правами.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток платника податку, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Зміст валового доходу розкривається а п. 4.1 ст. 4 даного Закону, підпункт 4.1.3 якого, зокрема, відносить до складу валового доходу платника податку доходи від операцій, передбачених в ст. 7 Закону, якою визначаються особливості оподаткування певних операцій, в тому числі й операцій з корпоративними правами.

Норми п. 7.6 ст. 7 Закону „Про оподаткування прибутку підприємств” являються спеціальними нормами щодо визначення порядку оподаткування операцій з цінними паперами, деривативами і корпоративними правами. Закріплений в цьому пункті порядок визначення прибутку від операцій з корпоративними правами, який включається до складу валових доходів платника податку, відрізняється від закріпленого в пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону порядку визначення доходу, отриманого у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів.

Згідно з п. 7.6 ст. 7 Закону платник податків зобов'язаний вести окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами. Норми пп.7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону визначають порядок включення позитивного фінансового результату (прибутку) від операцій з корпоративними правами до складу валових доходів платника податку.

З абз. 3 зазначеної норми убачається, що валовий дохід підприємства може збільшитись виключно за рахунок продажу (чи іншого відчуження) корпоративних прав за умови, якщо доход від такої операції не буде перевищувати від'ємного фінансового результату від попередніх операцій з відповідними корпоративними правами щодо їх придбання. В пп.7.6.4 даної статті окремо зазначено, що під терміном „доходи”, який застосовується до операцій з корпоративними правами, розуміється сума коштів або вартість майна, отримана (нарахована) платником податків від продажу, обміну або інших способів відчуження корпоративних прав.

З аналізу наведених норм, які встановлюють спеціальний порядок оподаткування операцій з корпоративними правами, випливає, що платник податку взагалі не може отримати доход від операцій з корпоративними правами до моменту продажу (чи іншого відчуження) відповідних корпоративних прав і отримання позитивного фінансового результату від цієї операції у вигляді отримання (нарахування) відповідної грошової суми чи майна в рахунок компенсації вартості відчужених корпоративних прав. Відповідно, у разі не проведення платником податку протягом звітного операцій з продажу, обміну або іншого відчуження корпоративних прав збільшення його валового доходу в розумінні пп.4.1.3 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не відбувається.

Зважаючи на те, що позивач в червні 2004р. лише придбав, а не відчужував корпоративні права, і не міг отримати позитивного фінансового результату від такої операції, така операція, відповідно, не могла призвести до збільшення його валових доходів та суми податку на прибуток.    

За викладених обставин висновок відповідача про те, що проведена позивачем операція (а не її фінансовий результат) з придбання корпоративних прав підлягає оподаткуванню податком на прибуток, не відповідає положенням чинного законодавства, внаслідок чого донарахування підприємству податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій являється безпідставним.

При цьому колегія суддів погоджується з твердженням відповідача щодо несвоєчасного відображення в бухгалтерському обліку позивача кредиторської заборгованості перед Климовичем І.О. за відчужені ним корпоративні права, однак, дана обставина свідчить лише про допущену товариством помилку в веденні бухгалтерського обліку, яка не вплинула на ведення податкового обліку та визначення об'єкту оподаткування в звітному періоді.

З огляду на невідповідність висновків, викладених у постанові суду, обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку про підставність вимог позивача щодо скасування постанови господарського суду. Доводи відповідача не приймаються колегією суддів в силу викладеного.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 198, 202, 207 КАС України,  суд   

                                                             ПОСТАНОВИВ :  

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Трек” задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпроп?етровської області від 25.05.2006 року у справі № А27/62 скасувати.

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська №0002442302/0 від 13.10.2005р. та № 0002442302/3 від 17.03.2006р.   

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трек” (м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 41/403а, код ЄДРПОУ 32835924) 5,10 грн. судового збору.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати виконавчий лист.    

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.            

Головуючий                                                                              І.В.Тищик

Судді                                                                                           І.А.Сизько   

                                                                                                    В.В.Швець